За останні три роки Джун Хівон сильно змінилась.
—Лідер Чунчонського Альянсу, Джун Хівон!
—Ера Верховного Короля минула! Найсильніше втілення — Руйнівниця Зла!
У неї були фан-клуби, і люди в різних засобах масової інформації хотіли перетворити її оповідь на продукт. Будь-яке втілення, що володіло мечем, захоплювалося нею. Були сузір'я, які намагалися приєднати її до своєї туманності.
Звичайно, це були марні зусилля. Джун Хівон була втіленням відомого сузір'я в Зоряному Потоці. Проблема полягала в тому, що знамените сузір'я не з'являлося перед Джун Хівон протягом трьох років.
— Я думала, що мій спонсор помер.
Її спонсор раптово зник після інциденту, що стався три роки тому. Таким чином, Джун Хівон була змушена старатися більше, ніж інші втілення. Щодня її тренували такі трансцендентні особистості, як Свята, що Мечем Ламає Небо та Кірйос. Усе для того, щоб не відставати від членів команди і не приносити в жертву когось іншого.
— Це було б набагато менш несправедливо, якби ти була там.
Джун Хівон була дуже сильною. І тут перед її сильним «я» знову з'явився зниклий спонсор.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» мовчить.]
Джун Хівон зітхнула.
— Ну… що ти хочеш мені сказати?
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» посміхається.]
Джун Хівон не посміхнулася. Вона тихо підняла руку, щоб схопити свій меч.
[Втілення «Джун Хівон» готове викликати «Судний Час» проти свого спонсора!]
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!]
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що «Судний Час» може бути використаний лише проти нечестивих.]
Джун Хівон відповіла:
— Я знаю.
Посипалися непрямі повідомлення.
[Деякі сузір'я системи абсолютного добра погодилися з запитом Джун Хівон.]
[Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» погодилося з запитом.]
[Сузір'я «Друг Справедливості та Гармонії» погодилося з запитом.]
[Сузір'я «Господар Ковчега» погодилося з запитом.]
[Деякі сузір'я системи абсолютного добра виступили проти запиту.]
[Активацію здібності скасовано!]
Джун Хівон втупилася в повітря широко розплющеними очима.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» уникає погляду свого втілення.]
Джун Хівон відпустила меч і знову зітхнула. У її голові пронеслися почуття її спонсора.
Смуток і радість. Жаль і провина.
Насправді Джун Хівон знала, чому Уріель була ув'язнена протягом останніх трьох років. Це було дивом, що її лише ув'язнили в Едемі після подій Вибору Короля Демонів.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що йому дуже шкода.]
Однак вона все одно була розчарована. До того ж її спонсор з'явився вперше за три роки…
— Якщо ти хочеш побачити Докчу-ссі, чому б тобі не піти і не зустрітися з ним самій? Ти ж знаєш, що він на вершині фортеці.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що викликати символічне тіло неможливо, оскільки випробувальний термін ще не закінчився.]
Схвильована Джун Хівон довго вагалася, перш ніж відкрити рота:
— …Я розумію. Але не роби нічого дивного.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дуже задоволене!]
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча ув'язнений.]
— …Чому тобі це подобається?
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча став кальмаром.]
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя»…]
— Я піду і подивлюся прямо.
Невдовзі Джун Хівон прибула на вершину фортеці, де був замкнений Кім Докча.
[Це місце, де дотримується Сувора Варта Небесного Імператора.]
[Втіленню «Джун Хівон» дозволено увійти.]
Двері відчинилися, і показався інтер'єр розкішної кімнати. Це була в'язниця, але також кімната, гідна бути люксом у п'ятизірковому готелі. На обідньому столі був розкішний бенкет, який можна було їсти, коли людина зголодніє, і величезне ліжко, щоб допомогти зі сном. Поруч лежало кілька фантастичних романів, виданих ще до падіння світу. Якщо так подумати, Кім Докча любив фантастичні романи.
Джун Хівон намагалася прочитати один з них. Назва: Світ після падіння. Автор: Сін Шангшонг…
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» кричить!]
Вона повернула голову і побачила Кім Докчу, що сидів на м'якому кріслі-гойдалці. До його руки був підключений катетер, щоб годувати його пачками оповідей.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».]
У паку також було снодійне, виготовлене Лі Сольхвою. Вона підійшла ближче і побачила обличчя Кім Докчі. Від її погляду Кім Докча розплющив очі.
— …Хівон-ссі?
Джун Хівон не знала, що кусала губи. Беззахисне обличчя Кім Докчі, втомлене важкими часами. Куточок її серця болісно стиснувся від цього погляду.
— Це місце…
Було багато речей, які вона хотіла сказати, коли знову зустріла Кім Докчу. Вона хотіла розлютитися, хотіла блювати, хотіла запитати, якого біса він робив ці речі. Проте всі її емоції розтанули, коли вона побачила обличчя Кім Докчі. Це були її почуття або, можливо, це були почуття її спонсора. Джун Хівон не знала.
Джун Хівон контролювала кількість снодійного, що надходило через катетер.
— Людина, яка хоче побачити Докчу-ссі… ні, це янгол.
Навколо руки Джун Хівон засяяло біле світло. Це було тепле світло, що нагадувало архангела. Джун Хівон підняла тіло Кім Докчі і поклала його на ліжко. Невдовзі Кім Докча заснув з легким диханням. Рука Джун Хівон, оточена білим світлом, кілька разів пройшла над головою Кім Докчі.
[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».]
Це була цінна емоція, яку неможливо передати словами. Тим часом Джун Хівон не розуміла, що означає товариство Уріель, але чомусь відчувала, що трохи знає про це.
***
Мені наснився довгий сон. Сон був трохи дивний.
—Життєві показники в нормі.
—Доза паку оповідей стабільна.
Голоси Лі Сольхви й Ейлін з'являлися і зникали, як галюцинації.
—Хьоне… ем…
Іноді я бачив обличчя Лі Ґільона та Шін Юсон, які трималися за мою талію.
—Уааааа! Докча-ссііііі!
Я чув, як Лі Хьонсон виє, наче монстр. А потім…
На перший погляд, це було обличчя моєї матері. Я подумав про це. Якщо це був сон, то краще б я не прокидався.
—Агов, він зараз прокинеться! Швидко принесіть ще одну дозу снодійного!
Я прислухався до гучного голосу Хан Суйон і всміхнувся. Іншими словами, цей сон був п'єсою лише для однієї людини. Так само як «Шляхи Виживання» були для мене.
「Насправді він міг би прокинутися будь-якої миті, але Кім Докча цього не зробив.」
Таким чином, я вирішив стати глядачем п'єси.
「Уперше з початку руйнування Кім Докча спав спокійно.」
Я вперше так почувався. Моє серце завжди було нетерплячим. Тепер я міг бути під чиїмось захистом. З'явилися люди, яким я міг довіряти.
—Зроби перерву, Докча-ссі.
…Так, до 46-го сценарію залишалося ще трохи часу. Щойно я прийняв рішення, мене накрив міцний сон.
***
Лі Ґільон, якого схопили за комір, закричав:
— А, нуна! Я мушу йти? Я хочу залишитися з Докчею-хьоном!
— Ти був з ним достатньо довго.
— Шін Юсон була з ним вісім годин! А я — лише шість!
Лі Джіх’є дала трохи солодкого меду Лі Ґільону, що скаржився:
— Ці хлопці — нападники. Ви з Юсон — єдині, хто може з ними впоратися. Крім того, Докча-аджоссі спить, і ви можете зустрітися з ним у будь-який час.
— Але…
— Унні, ми вже майже приїхали.
Дракон-химера почав різке зниження разом зі словами Шін Юсон. Унизу виднілися будівлі Кьонгійського Альянсу. Причина, чому Пусанський Альянс прибув сюди, була простою.
— …Ви дійсно створили королівство, — люди, яких тримали як рабів, кричали від болю. Лі Джіх’є закусила губи і промовила: — Убийте їх.
Лі Джіх’є витягнула свій меч, а Лі Ґільон зробив крок вперед.
— Гей, Шін Юсон. Я розберуся з цим, тож ти зайва.
— Замовкни, ти навіть не впізнав Докчу-аджоссі.
— …Вперед, Титано-MKII!
Щойно Лі Ґільон віддав команду, загін короля комах, одягнений у тверду броню, злетів у повітря. Це були королі комах щонайменше четвертого класу.
— Ворог! — вигукнула Лі Джіх’є, побачивши, як коса гігантського богомола, що молився, розсікає будівлі.
— Хіба Титано не загинув?
— Це був просто Титано. А це Титано-MKII.
— А яка різниця?
Посеред ворожого табору пролунав вибух. Його спричинив не Титано. Висотні будівлі, що складали головні опори Кьонгійського Альянсу, обвалилися, і почався сильний шторм. Було видно, як дирижаблі, що літали в небі, падали вниз після удару чимось схожим на чорну блискавку.
Лі Джіх'є була приголомшена.
— Ми ж сказали, що подбаємо про це…
На місці, де пройшов шторм, були лише руїни. Чоловік розправлявся з втікачами-членами альянсу. Це був Ю Джунхьок.
— З-зачекайте хвилинку! Зачекайте! Зупиніться, Верховний Королю! — чоловік, який виявився одним з лідерів Кьонгійського Альянсу, поспішно крикнув: — У вас будуть проблеми, якщо ви вб'єте мене зараз! На нашому боці заручник!
На слові «заручник» меч Ю Джунхьока вперше зупинився. Чоловік подумав, що це спрацювало, і продовжив кричати:
— Фух… причина, чому Імператриця Місячного Світла не виходить з верхнього поверху фортеці, полягає в тому, що її хвороба погіршується.
Збентежені Лі Джіх’є та Шін Юсон перезирнулися.
— Про що цей паскуда говорить?
— …Імператриця Місячного Світла, Сана-унні?
Чоловік продовжував:
— Хаха, зайняло багато часу, щоб пробити бар'єр Царства Демонів, але ми це зробили!
— Що ти кажеш?
— Елітні сили нашого альянсу пробралися до фортеці, поки вас не було. Інакше кажучи, життя Імператриці Місячного Світла тепер у наших руках. Прорватися було важко, але життя вашої компаньйонки тепер в наших руках—
— Ви пробили бар’єр?
Вираз обличчя Ю Джунхьока вперше тріснув. Вирази облич інших членів команди змінилися. Шін Юсон запитала:
— Навколо палати Сани-унні ж нічого немає?
— Тоді цей божевільний каже…
Група одночасно подивилася на Сеул.
***
Тоді ж десять чоловіків пробралися на територію фортеці промислового комплексу. Усі вони були елітними бійцями Кьонгійського Альянсу.
—Це тут.
—Так, правильно.
—Група Закусок, починайте.
Члени групи, відповідальні за зняття бар’єра, поспішили за наказом лідера. Один з членів групи запитав:
—А якщо тут буде Імператриця Чорного Полум'я? Хіба нас усіх не порубають?
Лише нещодавно Імператрицю Чорного Полум'я перейменували на Демона-Правительку Чорного Полум'я, а Місячну Дівчину — на Імператрицю Місячного Світла. Це сталося через Лихо в Соннамі, що сталася рік тому.
—Демон-Правителька Чорного Полум'я не тут. У кімнаті залишилася тільки Імператриця Місячного Світла.
—Нам справді можна впоратися з цим наодинці?
—Ходять чутки, що вона дуже хвора. Нічого страшного, якщо вона буде сама.
За деякий час бар’єр, який блокував двері, зняли.
—Бар’єр зняли!
—Вже? Швидше, ніж я очікував.
—Ну, зсередини важко пробитися, а ззовні легко.
—Смішно. Було щось подібне?
—Так. Дуже дурнувато…
Вони сміялися, коли зламали замок і відчинили двері.
—Подивимось на роботу Імператриці Місячного Світла? Народ, готуйтесь до проникнення!
Щойно вони торкнулися дверної ручки, як до їхніх вух долинуло несподіване повідомлення.
[Сузір'я «Вбивця Чорного Меча» попереджає!]
[Сузір'я «Мисливець Темного Місяця» вражене!]
[Сузір'я «Лицар Крижаного Серця» б'ється в конвульсіях.]
Усі вони були спонсорами втілень.
—Що це? Мій спонсор…
—Т-ти теж це чув?
Їхня допитливість тривала недовго. З-за дверей відчувалася грізна аура. Величезна аура, з якою вони ніколи раніше не стикалися, вкривала їхнє тіло.
—Тіло..?
Члени еліти остовпіли від сили, яка перебувала в іншому вимірі. Це було неможливо.
— Я насолоджувався відпочинком, але це не моя доля.
У відчинені двері увійшов чоловік у білому пальті. Усміхнений чоловік поклав руку на плече лідера.
— Дякую, народ, що витягли мене звідси.
Далі
Розділ 305 - Розділ 305. Епізод 58 — Контекст Сузір’їв (2)
Менше ніж за 30 секунд дев'ятеро людей опинилися на землі. — Куок… Я проігнорував стогін і витер кров зі своїх рук. Я використав Перелік Персонажів, але відповідь з'явилася, не встиг я подивитися. — Альянс Кьонгі. Навіщо ви прийшли сюди? Одне з закривавлених тіл почало танути. Схоже, це була якась техніка. [Сузір'я «Вбивця Чорного Меча» остерігається вас!] [Сузір'я «Мисливець Темного Місяця» ставить під сумнів справедливість сценарію.] Я спохмурнів, коли повідомлення затихли. Я ретельно перевірив траєкторії їхніх рухів. Я бачив, як хтось вилетів і втік через розбите вікно. Я бачив метод бігу в повітрі і знав, хто це був. Я думав, що це були просто члени альянсу, але серед них був один з 10-ти Зол. Лідер Альянсу Кьонгі, один з 10-ти Зол Чо Джінчуль. Хлопець, який мав спонсора з Муріма і був однією з проблем оригінального 45-го сценарію. Звичайно, це було згідно з оригінальною оповіддю. Людина, яка зараз переді мною, не варта уваги. Існували ранги серед 10-ти Зол, і Чо Джінчуль був одним з нижчих. Для нинішніх членів групи на Корейському півострові не було втілень, які могли б зрівнятися з ними. Можливо, якби це були Сполучені Штати або Індія… — Цей хлопець! Переслідуйте його! Я побачив кількох людей, які гналися за Чо Джінчульом вдалині. Серед них був реінкарнатор Летючий Лис, якого я привів із собою. Втікач і переслідувач гралися в кота та мишу, а перед моїми очима відкривався панорамний краєвид Сеула. Я знав, що це Сеул. Крім того, це був центр промислового комплексу. За контрактом з Таємничим Інтриганом, промисловий комплекс було перенесено до порожнього Сеула. Ніби реальність і вигадка поєдналися, і він зрозумів, що світ спостерігає за ним, ландшафт змінився й зрозумів це. Біля підніжжя фортеці було викарбувано «Промисловий Комплекс Ю Джунхьока-Кім Докчі». …Чому Ю Джунхьок був першим? Я б змінив це пізніше. [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» дивиться на вас.] Я подивився в небо. Покровитель Молоді та Подорожей. Я знав власника цього модифікатора. — Рафаїл. Архангел Едему, Рафаїл. Іскри летіли в повітрі, наче Рафаїл реагував. Я думав, що незабаром отримаю звістку з Едему. — Я якраз збирався знайти тебе. Я поверну… Я згадав, що у мене все ще було символічне тіло Гавриїл. Ефект ув'язнення Йофіїл закінчився, і настав час Гавриїл прокинутися. До речі… [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» говорить, що Гавриїл вже повернулася.] Лілія зникла. Якщо подумати, то я згадав руку архангела, яка пройшла наді мною, коли я спав. Можливо, одне із сузір'їв Едему відвідало мене в той час. Оскільки спонсором Джун Хівон була Уріель, то, швидше за все, це була Уріель. …До речі, що сталося з Уріель? Чому не було непрямого повідомлення від неї? [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» говорить, що Уріель ще не має дозволу говорити на каналі.] А, ясно. [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» цікавиться вами.] [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» каже, що червона космея не повернулася.] Почувши повідомлення Рафаїла, я на мить завагався і розтулив рота. — Командувач Червоної Космеї не повернулася зі мною. Командувач Червоної Космеї, Йофіїл. Я б не зміг повернутися до третього кола без її допомоги. — Вона хотіла залишитися в іншому світі за власним бажанням. Здійнявся шалений порив вітру. [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» не довіряє вашим словам!] Рафаїл був розлючений. Я спокійно продовжував говорити. — Якщо ти використаєш свою здібність, ти зрозумієш, що я не брешу. Невдовзі вітер, що гуляв навколо, повільно вщух. [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» дивиться на вас.] [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» просить вас про роз'яснення.] — Я піду туди. Попереду 46-й сценарій… ми скоро зможемо поговорити. Я відчув дивну зміну в погляді Рафаїла, спрямованому на мене. Архангел знав зміст сценарію. — Я піду до Едему, щойно сценарій закінчиться. [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» чекатиме на вашу відповідь.] Після цього повідомлення енергія Рафаїла в цьому районі повністю зникла. Зник статус, що заповнював місцевість, і я відчув гіркоту. Тим часом я накопичив багато оповідей і став досить сильним. Я міг придушувати сузір'я від низького до середнього рангів, і серед сузір'їв майже неможливо було знайти сильнішого за мене. Проте статус архангела все ще був надто високим. Покровитель Молоді та Подорожей, Рафаїл. Могутній супротивник, який переміг короля демонів Асмодея. 「Кім Докча тихо стиснув кулаки і повторив.」 Мені ще треба було пройти довгий шлях. Однак, мені не потрібно було поспішати. У мене і так все було досить добре. Це нагадало мені про Асмодея… ні, про начальника відділу Хана. Стільки всього сталося, поки мене не було. Дивували не одна річ чи дві. Спершу я перевірив системні повідомлення. [Ви пропустили повідомлення від доккебі.] [Відправник: Старший Доккебі Біхьон.] Було повідомлення від Біхьона. Мені здалося дивним, що Біхьон не здійняв галасу, коли я повернувся… Він висловив своє занепокоєння в цьому повідомленні. Я відкрив екран і гортав вікно повідомлення. Повідомлення було довгим, але зміст його був простим. —Вибач, що не зміг прибути. У мене багато справ. Побачимося, щойно все закінчу. Приблизно таким був зміст довгого повідомлення. —До речі, ти не дбаєш про свою дитину? Новина, яка мене цікавила, з'явилася в кінці повідомлення. —Бію у мене. Ну, вона й моя дитина теж. Ти залишив її перед порталом і її ледь не забрали опухлі люди. Я дуже хвилювався, бо Бію не з'являлася. —Ти будеш трохи здивованим, коли вона повернеться. Чекай з нетерпінням. На цьому повідомлення Біхьона закінчилося. Мені стало трохи незручно, але я відчув полегшення, що Бію була з Біхьоном. Тоді треба рухатися. Я склав тіла в одному місці і вирішив знайти членів групи. . . . Минули десятки хвилин. Я блукав дорогою. Чому ця фабрика була такою широкою? Я почухав голову і озирнувся, але не міг сказати, де я перебуваю. Було ще не надто пізно, але мені треба було придбати здібність Читання Мапи або Знаходження Шляху. — Вибачте, тут є хто-небудь? У мене була схильність губитися в «першій-ліпшій будівлі». Коли я вступив до початкової та середньої школи, коли я вперше пішов на роботу і коли я приєднався до Майнософт… Думаю, саме через це я вперше заговорив з Ю Саною. 「Кім Докча подумав: «Де тут аварійний вихід?»」 Я ніколи не був всередині фабрики і не мав жодного уявлення, де я перебуваю. Крім того, структура здавалася не такою, як раніше. Я вирішив відчиняти підозрілі двері одні за одними. Щойно я відчинив двері, як на мене витріщилися маленьке чудовисько зі щупальцями і жаба. Деякі об'єкти знаходилися в пробірках, а інші вільно блукали кімнатою. [Жаба, яка Могла б Бути Докчею-аджоссі] [Чудовисько-Слон, яке Майже Стало Докчею-аджоссі] [Чудовисько зі Щупальцями, яке, на Жаль, не Стало Докчею-аджоссі] Жаба подивилася на мене і висолопила язика. Я від несподіванки зачинив двері. Зачекайте, ця кімната, можливо… Я хотів перевірити табличку з назвою, коли почув голос поруч. — …Гей! Як ти вибрався? — Докча-ссі? Це були Хан Суйон і Лі Хьонсон. *** — Тобто, Докча-ссі. У 35-му сценарії… Лі Хьонсон говорив про сценарії, які йому довелося пережити. Я мовчки слухав його оповідь, розглядаючи тіло Лі Хьонсона. Його грудні м'язи були більш розвиненими, ніж раніше. Магічна сила сталі з'єднувала м'язові волокна. Тепер Сталева Трансформація Лі Хьонсона досягла межі майстерності. Якби 46-й сценарій розпочався прямо зараз, це мало б сенс. Це було дещо вражаюче. Поки мене не було, члени групи сумлінно тренувалися, дотримуючись моїх вказівок. Звичайно, я не просто слухав Лі Хьонсона. [Полуденний Союз активовано.] [Втілення «Хан Суйон» наразі бере участь у розмові.] Мені пощастило зустріти Хан Суйон першою. Підготовка до сценарію завжди затримувалася. Для швидкої підготовки мені потрібен був хтось, хто міг би надати найточнішу інформацію, і була лише одна людина, яка підходила для цього найкраще. —Де Джан Хайон і Майстриня, що Ламає Небо? —Вони пішли в інші сценарні зони зі Святою, що Мечем Ламає Небо, та Кірйосом. Здається, це був сценарій тільки для трансцендентів. —А як щодо Хана Мьонго та Ґона Пільду? —Вони зараз у Північній Кореї. Ґон Пільду поїхав, щоб виконати сценарій Північної Кореї. Хана Мьонго забрали за компанію. …Північна Корея. До речі, зараз був час для втілень Північної Кореї. У Північній Кореї було кілька видатних сузір'їв. Звісно, більшість з них були історичного рангу, але були й такі, які можна порівняти з оповідним рангом. Наприклад, Великий Король… —Де ти був до цього часу? —У 1863-му колі «Шляхів Виживання». Очі Хан Суйон розширилися. —Що? Справді? —А, так ти там була. Не знаю, правда це була справжня ти чи ні. —…Справжня? Що ти верзеш? Я намагався відповісти, коли хтось став у нас на шляху. — …Докча-ссі, — це була Джун Хівон. — Завдяки тобі я добре виспався. Джун Хівон дивилася на мене складним поглядом. Здавалося, вона хотіла щось сказати, але вона також хотіла почути мою оповідь. Погляд Джун Хівон повільно перейшов до Хан Суйон. На мить між Хан Суйон та Джун Хівон пробіг різкий струм. Джун Хівон втупилася в Хан Суйон холодними очима, а потім відвернулася. У цій незручній атмосфері я першим відкрив рота. — Так, там перед моєю кімнатою були сторонні… — Я наказала розібратися з цим. Якщо ти прокинувся, то йди до Сани-ссі. Ми поговоримо про деталі іншим разом, — її голос був набагато холоднішим, ніж зазвичай. Він відрізнявся від голосу Джун Хівон, яку я знав. Лі Хьонсон, що стояв поруч зі мною, дивився вслід Джун Хівон сумними очима. Коли Джун Хівон зникла за рогом, я запитав Хан Суйон. — Що це? — Що? — Що відбувається між тобою і Джун Хівон? — я подивився на ображену Хан Суйон і відчув занепокоєння. Я не знав, що сталося, але це був не найкращий час для їхніх сварок. — Ти забула 46-й сценарій? Ти зараз… — Тебе не було тут три роки. Ти нічого не знаєш, тож замовкни. Із цими словами Хан Суйон також відвернулася і пішла геть. Залишився тільки Лі Хьонсон. Я побачив опущені плечі Лі Хьонсона і відчув себе пригніченим. Здавалося, що таке траплялося не раз. За три роки моєї відсутності між членами групи утворився розкол, про який я не знав. Це було зрозуміло і без розпитувань Лі Хьонсона про стан групи. Я злегка поплескав Лі Хьонсона по плечах. Я не знав, що сталося, але було очевидно, що я мав зробити, щоб зрозуміти ситуацію. — Хьонсоне-ссі, де Ю Сана-ссі? — Сюди. Це було дуже коротко, але я не пропустив похмурий вираз обличчя Лі Хьонсона. Я пішов за великою спиною Лі Хьонсона, і ми підійшли до маленьких дверей, пофарбованих простою білою фарбою. Несподівано, Джун Хівон і Хан Суйон, які пішли раніше, стояли перед дверима. …Що сталося з цими людьми? Я збирався заговорити з ними, але вираз їхніх облич був трохи дивним. Я вперше бачив Хан Суйон і Джун Хівон з таким виразом обличчя. 「Кім Докча подумав: «Це нелегке завдання».」 Замовкни. Я полегшено зітхнув і поклав руку на дверну ручку. Все вирішиться, щойно я зустрінуся з Ю Саною. Я коротко постукав у двері і почув голос Ю Сани зсередини. —Хто там? — Кім Докча. Відповідь була несподіваною. —Повертайся.
Читати
Відгуки
Мені чомусь смішно з того, як вся команда намагається присипити Докчу, щоб утримати у фортеці, але йому на це побоку, він не прокидається тупо тому що лінь і він би ще трохи почілив😆 "—Ера Верховного Короля минула! Найсильніше втілення — Руйнівниця Зла!" - о, дійсно? Цікаво, це закономірний результат і цього не сталось в оригіналі суто через те, що Хівон не вижила, чи це Джунхьок трохи здав назад - не в силі, скоріше в геройствуванні? Він все ж зараз має велику команду, а не бореться один, на себе всі заслуги не перетягнеш. "— Я думала, що мій спонсор помер" - вона була під домашнім арештом😂 "[Деякі сузір'я системи абсолютного добра погодилися з запитом Джун Хівон.]" - ви там що, білини об'їлись? Спустити б на вас всіх Гавриїл! "Джун Хівон намагалася прочитати один з них. Назва: Світ після падіння. Автор: Сін Шангшонг…" - самореклама така саморекламна🙂 Було багато речей, які вона хотіла сказати, коли знову зустріла Кім Докчу. Вона хотіла розлютитися, хотіла блювати, хотіла запитати, якого біса він робив ці речі. Проте всі її емоції розтанули, коли вона побачила обличчя Кім Докчі" - насправді, я її розумію. Це важко описати, але я сама іноді коли думаю про Читача і про Докчу, то злюсь. Згадую всі його викидони і як це відобразилось на людях, які його люблять, і хочеться йому вмазать, як він колись Джунхьоку 100 лвл ударом😆 Але потім мені попадається відео в Тік Тоці, я бачу його обличчя... і всі ці почуття відходять назад. Я все ще ніби злюсь на нього, але... хочу лише обійняти і поплакати за все те горе, що він пережив і на які жертви пішов заради інших. Не можу по-справжньому його ненавидіти чи ображатись. Таким сумним теплом мене наповнює лише один погляд на нього😥😔
"Джун Хівон намагалася прочитати один з них. Назва: Світ після падіння. Автор: Сін Шангшонг… " - сам на себе відсилку не зробиш — ніхто не зробить. "— Я насолоджувався відпочинком, але це не моя доля. " - недовго Докча був сплячою красунею😓 Дякую за переклад!❤️
"У відчинені двері увійшов чоловік у білому пальті. Усміхнений чоловік поклав руку на плече лідера. — Дякую, народ, що витягли мене звідси. "–хахаха Кім Докча вільний , якщо це він 😋