Розділ 304. Епізод 58 — Контекст Сузір’їв (1) 

За останні три роки Джун Хівон сильно змінилась. 

—Лідер Чунчонського Альянсу, Джун Хівон! 

—Ера Верховного Короля минула! Найсильніше втілення — Руйнівниця Зла! 

У неї були фан-клуби, і люди в різних засобах масової інформації хотіли перетворити її оповідь на продукт. Будь-яке втілення, що володіло мечем, захоплювалося нею. Були сузір'я, які намагалися приєднати її до своєї туманності. 

Звичайно, це були марні зусилля. Джун Хівон була втіленням відомого сузір'я в Зоряному Потоці. Проблема полягала в тому, що знамените сузір'я не з'являлося перед Джун Хівон протягом трьох років. 

— Я думала, що мій спонсор помер. 

Її спонсор раптово зник після інциденту, що стався три роки тому. Таким чином, Джун Хівон була змушена старатися більше, ніж інші втілення. Щодня її тренували такі трансцендентні особистості, як Свята, що Мечем Ламає Небо та Кірйос. Усе для того, щоб не відставати від членів команди і не приносити в жертву когось іншого. 

— Це було б набагато менш несправедливо, якби ти була там. 

Джун Хівон була дуже сильною. І тут перед її сильним «я» знову з'явився зниклий спонсор. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» мовчить.] 

Джун Хівон зітхнула. 

— Ну… що ти хочеш мені сказати? 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» посміхається.] 

Джун Хівон не посміхнулася. Вона тихо підняла руку, щоб схопити свій меч. 

[Втілення «Джун Хівон» готове викликати «Судний Час» проти свого спонсора!] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що «Судний Час» може бути використаний лише проти нечестивих.] 

Джун Хівон відповіла: 

— Я знаю. 

Посипалися непрямі повідомлення. 

[Деякі сузір'я системи абсолютного добра погодилися з запитом Джун Хівон.] 

[Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» погодилося з запитом.]  

[Сузір'я «Друг Справедливості та Гармонії» погодилося з запитом.] 

[Сузір'я «Господар Ковчега» погодилося з запитом.] 

[Деякі сузір'я системи абсолютного добра виступили проти запиту.] 

[Активацію здібності скасовано!] 

Джун Хівон втупилася в повітря широко розплющеними очима. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» уникає погляду свого втілення.] 

Джун Хівон відпустила меч і знову зітхнула. У її голові пронеслися почуття її спонсора. 

Смуток і радість. Жаль і провина. 

Насправді Джун Хівон знала, чому Уріель була ув'язнена протягом останніх трьох років. Це було дивом, що її лише ув'язнили в Едемі після подій Вибору Короля Демонів. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що йому дуже шкода.] 

Однак вона все одно була розчарована. До того ж її спонсор з'явився вперше за три роки… 

— Якщо ти хочеш побачити Докчу-ссі, чому б тобі не піти і не зустрітися з ним самій? Ти ж знаєш, що він на вершині фортеці. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що викликати символічне тіло неможливо, оскільки випробувальний термін ще не закінчився.] 

Схвильована Джун Хівон довго вагалася, перш ніж відкрити рота: 

— …Я розумію. Але не роби нічого дивного. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дуже задоволене!] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча ув'язнений.] 

— …Чому тобі це подобається? 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча став кальмаром.] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя»…] 

— Я піду і подивлюся прямо. 

Невдовзі Джун Хівон прибула на вершину фортеці, де був замкнений Кім Докча. 

[Це місце, де дотримується Сувора Варта Небесного Імператора.] 

[Втіленню «Джун Хівон» дозволено увійти.] 

Двері відчинилися, і показався інтер'єр розкішної кімнати. Це була в'язниця, але також кімната, гідна бути люксом у п'ятизірковому готелі. На обідньому столі був розкішний бенкет, який можна було їсти, коли людина зголодніє, і величезне ліжко, щоб допомогти зі сном. Поруч лежало кілька фантастичних романів, виданих ще до падіння світу. Якщо так подумати, Кім Докча любив фантастичні романи. 

Джун Хівон намагалася прочитати один з них. Назва: Світ після падіння. Автор: Сін Шангшонг… 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» кричить!] 

Вона повернула голову і побачила Кім Докчу, що сидів на м'якому кріслі-гойдалці. До його руки був підключений катетер, щоб годувати його пачками оповідей. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».] 

У паку також було снодійне, виготовлене Лі Сольхвою. Вона підійшла ближче і побачила обличчя Кім Докчі. Від її погляду Кім Докча розплющив очі. 

— …Хівон-ссі? 

Джун Хівон не знала, що кусала губи. Беззахисне обличчя Кім Докчі, втомлене важкими часами. Куточок її серця болісно стиснувся від цього погляду. 

— Це місце… 

Було багато речей, які вона хотіла сказати, коли знову зустріла Кім Докчу. Вона хотіла розлютитися, хотіла блювати, хотіла запитати, якого біса він робив ці речі. Проте всі її емоції розтанули, коли вона побачила обличчя Кім Докчі. Це були її почуття або, можливо, це були почуття її спонсора. Джун Хівон не знала. 

Джун Хівон контролювала кількість снодійного, що надходило через катетер. 

— Людина, яка хоче побачити Докчу-ссі… ні, це янгол. 

Навколо руки Джун Хівон засяяло біле світло. Це було тепле світло, що нагадувало архангела. Джун Хівон підняла тіло Кім Докчі і поклала його на ліжко. Невдовзі Кім Докча заснув з легким диханням. Рука Джун Хівон, оточена білим світлом, кілька разів пройшла над головою Кім Докчі. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».] 

Це була цінна емоція, яку неможливо передати словами. Тим часом Джун Хівон не розуміла, що означає товариство Уріель, але чомусь відчувала, що трохи знає про це. 

*** 

Мені наснився довгий сон. Сон був трохи дивний. 

—Життєві показники в нормі. 

—Доза паку оповідей стабільна. 

Голоси Лі Сольхви й Ейлін з'являлися і зникали, як галюцинації. 

—Хьоне… ем… 

Іноді я бачив обличчя Лі Ґільона та Шін Юсон, які трималися за мою талію. 

—Уааааа! Докча-ссііііі! 

Я чув, як Лі Хьонсон виє, наче монстр. А потім… 

На перший погляд, це було обличчя моєї матері. Я подумав про це. Якщо це був сон, то краще б я не прокидався. 

—Агов, він зараз прокинеться! Швидко принесіть ще одну дозу снодійного! 

Я прислухався до гучного голосу Хан Суйон і всміхнувся. Іншими словами, цей сон був п'єсою лише для однієї людини. Так само як «Шляхи Виживання» були для мене. 

「Насправді він міг би прокинутися будь-якої миті, але Кім Докча цього не зробив.」 

Таким чином, я вирішив стати глядачем п'єси. 

「Уперше з початку руйнування Кім Докча спав спокійно.」 

Я вперше так почувався. Моє серце завжди було нетерплячим. Тепер я міг бути під чиїмось захистом. З'явилися люди, яким я міг довіряти. 

—Зроби перерву, Докча-ссі. 

…Так, до 46-го сценарію залишалося ще трохи часу. Щойно я прийняв рішення, мене накрив міцний сон. 

*** 

Лі Ґільон, якого схопили за комір, закричав: 

— А, нуна! Я мушу йти? Я хочу залишитися з Докчею-хьоном! 

— Ти був з ним достатньо довго. 

— Шін Юсон була з ним вісім годин! А я — лише шість! 

Лі Джіх’є дала трохи солодкого меду Лі Ґільону, що скаржився: 

— Ці хлопці — нападники. Ви з Юсон — єдині, хто може з ними впоратися. Крім того, Докча-аджоссі спить, і ви можете зустрітися з ним у будь-який час. 

— Але… 

— Унні, ми вже майже приїхали. 

Дракон-химера почав різке зниження разом зі словами Шін Юсон. Унизу виднілися будівлі Кьонгійського Альянсу. Причина, чому Пусанський Альянс прибув сюди, була простою. 

— …Ви дійсно створили королівство, —  люди, яких тримали як рабів, кричали від болю. Лі Джіх’є закусила губи і промовила: — Убийте їх. 

Лі Джіх’є витягнула свій меч, а Лі Ґільон зробив крок вперед. 

— Гей, Шін Юсон. Я розберуся з цим, тож ти зайва. 

— Замовкни, ти навіть не впізнав Докчу-аджоссі. 

— …Вперед, Титано-MKII! 

Щойно Лі Ґільон віддав команду, загін короля комах, одягнений у тверду броню, злетів у повітря. Це були королі комах щонайменше четвертого класу. 

— Ворог! — вигукнула Лі Джіх’є, побачивши, як коса гігантського богомола, що молився, розсікає будівлі. 

— Хіба Титано не загинув? 

— Це був просто Титано. А це Титано-MKII. 

— А яка різниця? 

Посеред ворожого табору пролунав вибух. Його спричинив не Титано. Висотні будівлі, що складали головні опори Кьонгійського Альянсу, обвалилися, і почався сильний шторм. Було видно, як дирижаблі, що літали в небі, падали вниз після удару чимось схожим на чорну блискавку. 

Лі Джіх'є була приголомшена. 

— Ми ж сказали, що подбаємо про це… 

На місці, де пройшов шторм, були лише руїни. Чоловік розправлявся з втікачами-членами альянсу. Це був Ю Джунхьок. 

— З-зачекайте хвилинку! Зачекайте! Зупиніться, Верховний Королю! — чоловік, який виявився одним з лідерів Кьонгійського Альянсу, поспішно крикнув: — У вас будуть проблеми, якщо ви вб'єте мене зараз! На нашому боці заручник! 

На слові «заручник» меч Ю Джунхьока вперше зупинився. Чоловік подумав, що це спрацювало, і продовжив кричати: 

— Фух… причина, чому Імператриця Місячного Світла не виходить з верхнього поверху фортеці, полягає в тому, що її хвороба погіршується. 

Збентежені Лі Джіх’є та Шін Юсон перезирнулися. 

— Про що цей паскуда говорить? 

— …Імператриця Місячного Світла, Сана-унні? 

Чоловік продовжував: 

— Хаха, зайняло багато часу, щоб пробити бар'єр Царства Демонів, але ми це зробили! 

— Що ти кажеш? 

— Елітні сили нашого альянсу пробралися до фортеці, поки вас не було. Інакше кажучи, життя Імператриці Місячного Світла тепер у наших руках. Прорватися було важко, але життя вашої компаньйонки тепер в наших руках— 

— Ви пробили бар’єр? 

Вираз обличчя Ю Джунхьока вперше тріснув. Вирази облич інших членів команди змінилися. Шін Юсон запитала: 

— Навколо палати Сани-унні ж нічого немає? 

— Тоді цей божевільний каже… 

Група одночасно подивилася на Сеул. 

*** 

Тоді ж десять чоловіків пробралися на територію фортеці промислового комплексу. Усі вони були елітними бійцями Кьонгійського Альянсу. 

—Це тут. 

—Так, правильно. 

—Група Закусок, починайте. 

Члени групи, відповідальні за зняття бар’єра, поспішили за наказом лідера. Один з членів групи запитав: 

—А якщо тут буде Імператриця Чорного Полум'я? Хіба нас усіх не порубають? 

Лише нещодавно Імператрицю Чорного Полум'я перейменували на Демона-Правительку Чорного Полум'я, а Місячну Дівчину — на Імператрицю Місячного Світла. Це сталося через Лихо в Соннамі, що сталася рік тому. 

—Демон-Правителька Чорного Полум'я не тут. У кімнаті залишилася тільки Імператриця Місячного Світла. 

—Нам справді можна впоратися з цим наодинці? 

—Ходять чутки, що вона дуже хвора. Нічого страшного, якщо вона буде сама. 

За деякий час бар’єр, який блокував двері, зняли. 

—Бар’єр зняли! 

—Вже? Швидше, ніж я очікував. 

—Ну, зсередини важко пробитися, а ззовні легко. 

—Смішно. Було щось подібне? 

—Так. Дуже дурнувато… 

Вони сміялися, коли зламали замок і відчинили двері. 

—Подивимось на роботу Імператриці Місячного Світла? Народ, готуйтесь до проникнення! 

Щойно вони торкнулися дверної ручки, як до їхніх вух долинуло несподіване повідомлення. 

[Сузір'я «Вбивця Чорного Меча» попереджає!] 

[Сузір'я «Мисливець Темного Місяця» вражене!] 

[Сузір'я «Лицар Крижаного Серця» б'ється в конвульсіях.] 

Усі вони були спонсорами втілень. 

—Що це? Мій спонсор… 

—Т-ти теж це чув? 

Їхня допитливість тривала недовго. З-за дверей відчувалася грізна аура. Величезна аура, з якою вони ніколи раніше не стикалися, вкривала їхнє тіло. 

—Тіло..? 

Члени еліти остовпіли від сили, яка перебувала в іншому вимірі. Це було неможливо. 

— Я насолоджувався відпочинком, але це не моя доля. 

У відчинені двері увійшов чоловік у білому пальті. Усміхнений чоловік поклав руку на плече лідера. 

— Дякую, народ, що витягли мене звідси.