Чому Ю Джунхьок тут? Я був збентежений, коли скеровував репатріантів, аби безпечно приземлитися на землю. Ю Джунхьок, що стояв перед пам’ятником, випускав великий статус, і репатріанти нервово відступили.
— Брате, ця людина..? — запитав Летючий Лис.
— Повертайся, я поговорю з ним, — я подав знак Летючому Лису і повільно підійшов до Ю Джунхьока. Адже наша мета була залишити знак на базі. Сценарій буде завершено, коли ми це зробимо.
У той момент, коли я наблизився до Ю Джунхьока на кілька десятків метрів, імпульс, що витікав з тіла Ю Джунхьока, змінився. Я ковтнув і відкрив рота.
— Ю Джунхьоку.
Звісно, мій голос не буде передано належним чином.
— Загубись. Будь ласка.
Ю Джунхьок не рухався. Ю Джунхьок повинен був стати сильнішим, як я став сильнішим після проходження 1863-го кола. Виходячи з того, що я відчував, я не міг гарантувати результат. Тоді був тільки один шлях.
[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача» активовано!]
Таким чином моє тіло втратить свідомість, і я перейду до Ю Джунхьока...
[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача» скасовано.]
[Ваше комплексне розуміння цієї людини недостатнє!]
[Вашого розуміння недостатньо, щоб зрозуміти поточний стан цієї людини.]
…Що? Я здивовано відступив. Це було вперше. Це точно було третє коло, а не 1863-тє, яке я не знав добре.
Ю Джунхьок переді мною відчувався дивно. Що сталося за останні три роки?
— Брате! Уникай його!
Якби Летючий Лис не штовхнув мене, мене б порізало лезо Ю Джунхьока.
— Давай зробимо це разом! Я думаю, що він небезпечний! — вигукнув Летючий Лис.
— ...Це неможливо.
— Чому? Ти його знаєш?
Я подивився на Летючого Лиса.
— Він мій компаньйон.
Слова, які вилітали з моїх вуст, були смішними. Я відчув, що розумію почуття Ю Джунхьока в минулому.
Ми з Ю Джунхьоком погано підходили один одному. Наші особистості були різними, і те, як ми проходили сценарії, відрізнялося. Те, як ми спілкувалися з іншими, також було різним. Але ми неодноразово рятували життя один одному і прибули сюди.
— …Тож його не можна вбивати.
Я засунув руку в пальто. Подібно до того, як Ю Джунхьок мав власні переконання, я мав свої.
[Лезо Віри активовано!]
Це була не моя Незламна Віра. Цей клинок був набагато блискучішим за мій меч. Це був той, що належав Хан Суйон 1863-го кола. Етер, що піднімався з Леза Віри, був насичено-чорним.
[Рейтинг цього предмета не відповідає рівню справедливості сценарію.]
[Стати предмета частково скориговано.]
Незламна Віра 95-го сценарію, вдосконалена за методом Хан Суйон.
Очі Ю Джунхьока злегка тремтіли. Я не бачив, як виглядаю зараз. Можливо, етерний клинок був схожий на гігантське щупальце.
— Припини, Ю Джунхьоку. Я не маю наміру битися.
Як я міг не битися проти Ю Джунхьока? Як я міг сказати йому, що я — Кім Докча? У той момент, коли я уникнув леза Ю Джунхьока, у мене спалахнула думка.
…Хвилинку, може? Я не міг бути впевнений. Крім того, ефект буде спотворений через сценарний штраф. І все-таки це було краще, ніж не робити нічого.
[Ви використали Полуденний Союз.]
[Зв’язок з поточною ціллю гарний.]
[Через сценарний штраф ім’я користувача було змінено на «Потворний Кальмар».]
Я негайно надіслав повідомлення Ю Джунхьоку.
—Ю Джунхьоку! Я Кім Докча! Не рубай мене!
Полуденний Союз. Це був предмет, який я використав для спілкування того дня, коли Ю Джунхьок ледве не помер. На диво, предмет був ще дійсним.
[Сценарний штраф спотворив надіслане повідомлення.]
—Давай, рибо-місяцю.
…Сучий син. Спотворення заходило так далеко? Я пильно спостерігав за Ю Джунхьоком. Вміст був дивним, але той факт, що Ю Джунхьок отримав повідомлення, був важливим.
Полуденний Союз був предметом, який можна було використовувати лише між певними людьми. Можливо, ім’я змінилося, але кмітливий Ю Джунхьок мав би вгадати мою особу, просто отримавши повідомлення.
—Ю Джунхьоку! Я сказав зупинись! Я Кім Докча!
[Сценарний штраф спотворив надіслане повідомлення.]
—Я — король моря.
Ю Джунхьок якусь мить дивився на мене й повільно опустив меч. Я глибоко вдихнув. Він нарешті помітив?
Величезний потік повітря витікав з тіла Ю Джунхьока. Все його тіло було вкрите синім світлом, перш ніж випустило золотий потік. Ю Джунхьок випустив свою трансцендетну силу.
Я запанікував і запитав:
— …Ю Джунхьок?
В голові стукало. Якби я був Ю Джунхьоком, я б помітив моє існування, просто отримавши повідомлення. Тоді чому? У той момент, коли два мечі зіткнулися, моє тіло відскочило назад. Був шок, який, здавалося, зламав моє зап’ястя, і виникло єдине запитання.
「Чому Полуденний Союз активувався?」
Полуденний Союз був тимчасовим предметом. Після закінчення певного часу термін використання потрібно було продовжити, сплативши додаткові монети. Проте Полуденний Союз було активовано без затримки. Іншими словами, хтось продовжував цей термін.
[Персонаж «Ю Джунхьок» розповідає гігантську оповідь «Весна Царства Демонів».]
Нарешті, Ю Джунхьок відкрив гігантську оповідь. У цей момент я зрозумів. Тепер Ю Джунхьок був щирим.
— Чорт його забирай..!
Я не відступав і дивився на нього.
[Гігантська оповідь «Весна Царства Демонів» розповідається.]
Я не програю, якщо це була та сама гігантська оповідь. По-перше, я був найкращим оратором для цієї оповіді. Я націлив статус короля демонів на Ю Джунхьока, що біг.
[Сузір’я «Демон-Король Спасіння» випускає статус короля демонів!]
У центрі Сеула було видно величезну фортецю. Це був мій промисловий комплекс, який колись був розташований у 73-му Царстві Демонів. Його відправили до Сеула за допомогою Таємничого Інтригана. Я б ніколи не програв, поки тут був промисловий комплекс.
[Демонічна енергія в Сеулі підвищує ваш статус!]
З мого хребта вирвалися чорні крила. Темні атрибути вилилися в етерне лезо Незламної Віри. Трансцендентний меч і Лезо Віри зіткнулися й викликали гуркіт. Перший конфлікт був гострим.
Нас із Ю Джунхьоком відштовхнуло на крок назад, і в той же час ми знову замахнулися мечами одне на одного. Неймовірні вибухи сталися під час удару двох мечів. Ми вдаряли, вдаряли і ще раз вдаряли один одного. Ми відчайдушно билися, наче це була єдина розмова, якою ми могли поділитися одне з одним.
Я не міг в це повірити. Я знав, що Ю Джунхьок сильний. Я очікував, що він тим часом стане сильнішим.
Однак я не очікував, що він буде настільки сильним. Я не зміг перемогти Ю Джунхьока, незважаючи на те, що використовував Шлях Вітру і Електрифікацію. Вираз обличчя Ю Джунхьока не змінився, коли він стояв, як суцільна стіна.
Я не міг стримати посмішки. Я думав, що все це непорозуміння. Я подумав, що Ю Джунхьок напав на мене, бо він мене не впізнав.
Проте це було не так. Протягом бою Ю Джунхьок не сказав ні слова. Він був природженим фехтувальником і писав свою оповідь мечем незліченні роки. Тож, я бачив це.
[Ваше розуміння персонажа «Ю Джунхьок» збільшилося!]
Ю Джунхьок упізнав мене й знав, що я прийду сюди. Я не знав, як це можливо, але це було очевидно. Він чекав мене тут. Бійку тимчасово перервала дитина, яка вистрибнула на шляху.
— Зупинись! Джунхьоку-аджоссі! Зупинись!
Це була Шін Юсон. Маленька дитина стала переді мною й почала плакати.
— Цей кальмар — Докча-аджоссі!
Зрештою я промовчав. Я озирнувся та побачив зібраних членів команди. Вираз обличчя Джун Хівон був напруженим, Лі Джіх’є виглядала стурбованою, а Лі Ґільон — схвильованим. Я відчував, як з вершини фортеці Царства Демонів на мене дивляться очі.
…Це була людина, на яку я колись давно образився.
Також було видно мешканців Царства Демонів. Це були люди, яких я зустрів у 73-му Царстві Демонів. Ейлін була там, і Марк також. Задихана Хан Суйон, що можливо прибігла здалеку, дивилася на мене з високої будівлі неподалік.
Історія мого життя зібралася в одному місці. Проте ніхто з них у бійку не втручався.
Ю Джунхьок зупинився, перш ніж знову підняти лезо. Він ніби не почув слів Шін Юсон.
Шін Юсон знову крикнула:
— Е-е... Це насправді брехня! Це не Докча-аджоссі! Ц-це просто лихо, яке я приборкала! Монстр, якого я приборкала! Я добре його контролюватиму, тож вибач мені!
— Юсон.
Я простягнув руку й поклав її на плече Шін Юсон. Тоді Джун Хівон потягнула Шін Юсон назад із собою. Непохитні очі Джун Хівон тремтіли. У цей момент я дещо зрозумів.
Так, це було саме так. Я опустив голову, і Джун Хівон уникла мого погляду.
[Ваше розуміння персонажа «Джун Хівон» стрімко збільшилося!]
Я озирнувся й побачив, що Ю Джунхьок наближається. Ю Джунхьок збирав енергію Фехтування, що Ламає Небо. Ультимативна техніка збиралася на кінчику клинка Ю Джунхьока.
Я кивнув. Ймовірно, Ю Джунхьок хотів мені щось довести.
— Давай, Ю Джунхьоку.
У ту мить, коли я підняв свій меч, ми з Ю Джунхьоком зіткнулися. Прямо під моїм носом був сліпучий блиск.
[Сузір’я «Дракон Безодні Чорного Полум’я» увійшло на канал!]
[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» увійшло на канал!]
[Багато сузір'їв заходять на канал!]
Сузір’я відчули наше зіткнення й увійшли на канал.
[Сузір’я «Король Хинму Великий» здивоване вашим статусом!]
[Сузір’я «Одноокий Майтрея» захоплюється втіленням «Ю Джунхьок».]
Деякі сузір’я були шоковані, побачивши Ю Джунхьока та мене.
[Сузір’я «Королева Найтемнішої Весни» щось усвідомлює і зітхає.]
Деякі здивувалися зовсім в іншому сенсі. Знову пролунав звук вибуху, і я покотився по землі. Мої очі вдивлялися в небо крізь пил, а погляди линули на мене. З'явився сміх.
— ...Це брудно.
Я не використав усіх доступних мені засобів, але я й не хотів цього робити. Це було протистояння чистої сили, і Ю Джунхьок мене відштовхнув. Почувся звук кроків Ю Джунхьока, що наближався.
Його Чорний Небесний Демонічний Меч простромив землю прямо біля моєї голови. Ю Джунхьок дивився на мене своїми характерними очима. Я дивився на нього і сказав:
— Поглянь. Гей.
Ю Джунхьок нічого не сказав, але я міг сказати. Можливо, саме це хотів довести Ю Джунхьок. Це були останні три роки життя Ю Джунхьока. Ось що він насправді хотів сказати.
Я сміявся.
— Я про це не подбав.
Високий пам’ятник позаду Ю Джунхьока сяяв. База, яка була метою. Неподалік від пам’ятника розмовляв один чоловік.
— Агов, Брате! Мені просто треба написати це тут?
У той момент, коли здивований Ю Джунхьок обернувся, Летючий Лис поворухнув ногами. Швиденько він вирізав на пам’ятнику стильний маркер. Це була фраза, яку я сказав йому заздалегідь.
[163-тя група репатріантів зачистила сценарій!]
Моє тіло було вкрите димом. Точніше, не тільки мене, а й інших репатріантів. Їх зовнішній вигляд змінювався в диму.
[Ви більше не лихо.]
В зіницях моїх членів команди виднілася моя постать, що лежала на землі. Шін Юсон розплакалася й підбігла. Я погладив дитину, яка була в мене на руках.
— Минуло три роки. Три роки…
Лі Ґільон із запізненням підбіг і плачучи обійняв мене за талію.
— Хьоне, я знав, що ти живий! Я з самого початку знав, що ти Докча-хьон!
[Ви виконали чіткі умови головного сценарію #45 — Славне Повернення!]
[Нагороди за сценарій готуються.]
[Ви виконали умови прогресу до 46-го головного сценарію!]
Я обняв дітей і повільно підвівся. У запорошеному небі добре виднілася вершина пам’ятника. Я показав на пам'ятник.
— Це пам'ятний подарунок.
[Назву туманності, до якої ви належите, офіційно оголошено.]
[Місце розташування туманності, до якої ви належите, встановлено.]
Позначення на пам'ятнику виглядало так:
—Компанія Кім Докчі.
Я довільно вирішив назву туманності. Члени команди, що підходили сюди, дивилися на мене ошелешено. У Лі Джіх’ опухли очі, а Хан Суйон зітхнула й похитала головою. Я дивився на них і запитав:
— Ви приєднаєтеся до мене?
Я бачив обличчя членів команди, що йшли. Одна людина, ще одна. Усі вони були людьми, яких я хотів бачити. У ту мить, коли я розкрив руки перед членами команди, що бігли, пекучий біль вразив мою потилицю. У своїй свідомості, яка поступово затуманювалася, я побачив обличчя Джун Хівон.
— Цей чоловік, зачиніть його.
Далі
Розділ 304 - Розділ 304. Епізод 58 — Контекст Сузір’їв (1)
За останні три роки Джун Хівон сильно змінилась. —Лідер Чунчонського Альянсу, Джун Хівон! —Ера Верховного Короля минула! Найсильніше втілення — Руйнівниця Зла! У неї були фан-клуби, і люди в різних засобах масової інформації хотіли перетворити її оповідь на продукт. Будь-яке втілення, що володіло мечем, захоплювалося нею. Були сузір'я, які намагалися приєднати її до своєї туманності. Звичайно, це були марні зусилля. Джун Хівон була втіленням відомого сузір'я в Зоряному Потоці. Проблема полягала в тому, що знамените сузір'я не з'являлося перед Джун Хівон протягом трьох років. — Я думала, що мій спонсор помер. Її спонсор раптово зник після інциденту, що стався три роки тому. Таким чином, Джун Хівон була змушена старатися більше, ніж інші втілення. Щодня її тренували такі трансцендентні особистості, як Свята, що Мечем Ламає Небо та Кірйос. Усе для того, щоб не відставати від членів команди і не приносити в жертву когось іншого. — Це було б набагато менш несправедливо, якби ти була там. Джун Хівон була дуже сильною. І тут перед її сильним «я» знову з'явився зниклий спонсор. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» мовчить.] Джун Хівон зітхнула. — Ну… що ти хочеш мені сказати? [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» посміхається.] Джун Хівон не посміхнулася. Вона тихо підняла руку, щоб схопити свій меч. [Втілення «Джун Хівон» готове викликати «Судний Час» проти свого спонсора!] [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!] [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що «Судний Час» може бути використаний лише проти нечестивих.] Джун Хівон відповіла: — Я знаю. Посипалися непрямі повідомлення. [Деякі сузір'я системи абсолютного добра погодилися з запитом Джун Хівон.] [Сузір'я «Покровитель Молоді та Подорожей» погодилося з запитом.] [Сузір'я «Друг Справедливості та Гармонії» погодилося з запитом.] [Сузір'я «Господар Ковчега» погодилося з запитом.] [Деякі сузір'я системи абсолютного добра виступили проти запиту.] [Активацію здібності скасовано!] Джун Хівон втупилася в повітря широко розплющеними очима. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» уникає погляду свого втілення.] Джун Хівон відпустила меч і знову зітхнула. У її голові пронеслися почуття її спонсора. Смуток і радість. Жаль і провина. Насправді Джун Хівон знала, чому Уріель була ув'язнена протягом останніх трьох років. Це було дивом, що її лише ув'язнили в Едемі після подій Вибору Короля Демонів. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що йому дуже шкода.] Однак вона все одно була розчарована. До того ж її спонсор з'явився вперше за три роки… — Якщо ти хочеш побачити Докчу-ссі, чому б тобі не піти і не зустрітися з ним самій? Ти ж знаєш, що він на вершині фортеці. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що викликати символічне тіло неможливо, оскільки випробувальний термін ще не закінчився.] Схвильована Джун Хівон довго вагалася, перш ніж відкрити рота: — …Я розумію. Але не роби нічого дивного. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дуже задоволене!] [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча ув'язнений.] — …Чому тобі це подобається? [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» запитує, чи справді Кім Докча став кальмаром.] [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя»…] — Я піду і подивлюся прямо. Невдовзі Джун Хівон прибула на вершину фортеці, де був замкнений Кім Докча. [Це місце, де дотримується Сувора Варта Небесного Імператора.] [Втіленню «Джун Хівон» дозволено увійти.] Двері відчинилися, і показався інтер'єр розкішної кімнати. Це була в'язниця, але також кімната, гідна бути люксом у п'ятизірковому готелі. На обідньому столі був розкішний бенкет, який можна було їсти, коли людина зголодніє, і величезне ліжко, щоб допомогти зі сном. Поруч лежало кілька фантастичних романів, виданих ще до падіння світу. Якщо так подумати, Кім Докча любив фантастичні романи. Джун Хівон намагалася прочитати один з них. Назва: Світ після падіння. Автор: Сін Шангшонг… [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» кричить!] Вона повернула голову і побачила Кім Докчу, що сидів на м'якому кріслі-гойдалці. До його руки був підключений катетер, щоб годувати його пачками оповідей. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».] У паку також було снодійне, виготовлене Лі Сольхвою. Вона підійшла ближче і побачила обличчя Кім Докчі. Від її погляду Кім Докча розплющив очі. — …Хівон-ссі? Джун Хівон не знала, що кусала губи. Беззахисне обличчя Кім Докчі, втомлене важкими часами. Куточок її серця болісно стиснувся від цього погляду. — Це місце… Було багато речей, які вона хотіла сказати, коли знову зустріла Кім Докчу. Вона хотіла розлютитися, хотіла блювати, хотіла запитати, якого біса він робив ці речі. Проте всі її емоції розтанули, коли вона побачила обличчя Кім Докчі. Це були її почуття або, можливо, це були почуття її спонсора. Джун Хівон не знала. Джун Хівон контролювала кількість снодійного, що надходило через катетер. — Людина, яка хоче побачити Докчу-ссі… ні, це янгол. Навколо руки Джун Хівон засяяло біле світло. Це було тепле світло, що нагадувало архангела. Джун Хівон підняла тіло Кім Докчі і поклала його на ліжко. Невдовзі Кім Докча заснув з легким диханням. Рука Джун Хівон, оточена білим світлом, кілька разів пройшла над головою Кім Докчі. [Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на «Демона-Короля Спасіння».] Це була цінна емоція, яку неможливо передати словами. Тим часом Джун Хівон не розуміла, що означає товариство Уріель, але чомусь відчувала, що трохи знає про це. *** Мені наснився довгий сон. Сон був трохи дивний. —Життєві показники в нормі. —Доза паку оповідей стабільна. Голоси Лі Сольхви й Ейлін з'являлися і зникали, як галюцинації. —Хьоне… ем… Іноді я бачив обличчя Лі Ґільона та Шін Юсон, які трималися за мою талію. —Уааааа! Докча-ссііііі! Я чув, як Лі Хьонсон виє, наче монстр. А потім… На перший погляд, це було обличчя моєї матері. Я подумав про це. Якщо це був сон, то краще б я не прокидався. —Агов, він зараз прокинеться! Швидко принесіть ще одну дозу снодійного! Я прислухався до гучного голосу Хан Суйон і всміхнувся. Іншими словами, цей сон був п'єсою лише для однієї людини. Так само як «Шляхи Виживання» були для мене. 「Насправді він міг би прокинутися будь-якої миті, але Кім Докча цього не зробив.」 Таким чином, я вирішив стати глядачем п'єси. 「Уперше з початку руйнування Кім Докча спав спокійно.」 Я вперше так почувався. Моє серце завжди було нетерплячим. Тепер я міг бути під чиїмось захистом. З'явилися люди, яким я міг довіряти. —Зроби перерву, Докча-ссі. …Так, до 46-го сценарію залишалося ще трохи часу. Щойно я прийняв рішення, мене накрив міцний сон. *** Лі Ґільон, якого схопили за комір, закричав: — А, нуна! Я мушу йти? Я хочу залишитися з Докчею-хьоном! — Ти був з ним достатньо довго. — Шін Юсон була з ним вісім годин! А я — лише шість! Лі Джіх’є дала трохи солодкого меду Лі Ґільону, що скаржився: — Ці хлопці — нападники. Ви з Юсон — єдині, хто може з ними впоратися. Крім того, Докча-аджоссі спить, і ви можете зустрітися з ним у будь-який час. — Але… — Унні, ми вже майже приїхали. Дракон-химера почав різке зниження разом зі словами Шін Юсон. Унизу виднілися будівлі Кьонгійського Альянсу. Причина, чому Пусанський Альянс прибув сюди, була простою. — …Ви дійсно створили королівство, — люди, яких тримали як рабів, кричали від болю. Лі Джіх’є закусила губи і промовила: — Убийте їх. Лі Джіх’є витягнула свій меч, а Лі Ґільон зробив крок вперед. — Гей, Шін Юсон. Я розберуся з цим, тож ти зайва. — Замовкни, ти навіть не впізнав Докчу-аджоссі. — …Вперед, Титано-MKII! Щойно Лі Ґільон віддав команду, загін короля комах, одягнений у тверду броню, злетів у повітря. Це були королі комах щонайменше четвертого класу. — Ворог! — вигукнула Лі Джіх’є, побачивши, як коса гігантського богомола, що молився, розсікає будівлі. — Хіба Титано не загинув? — Це був просто Титано. А це Титано-MKII. — А яка різниця? Посеред ворожого табору пролунав вибух. Його спричинив не Титано. Висотні будівлі, що складали головні опори Кьонгійського Альянсу, обвалилися, і почався сильний шторм. Було видно, як дирижаблі, що літали в небі, падали вниз після удару чимось схожим на чорну блискавку. Лі Джіх'є була приголомшена. — Ми ж сказали, що подбаємо про це… На місці, де пройшов шторм, були лише руїни. Чоловік розправлявся з втікачами-членами альянсу. Це був Ю Джунхьок. — З-зачекайте хвилинку! Зачекайте! Зупиніться, Верховний Королю! — чоловік, який виявився одним з лідерів Кьонгійського Альянсу, поспішно крикнув: — У вас будуть проблеми, якщо ви вб'єте мене зараз! На нашому боці заручник! На слові «заручник» меч Ю Джунхьока вперше зупинився. Чоловік подумав, що це спрацювало, і продовжив кричати: — Фух… причина, чому Імператриця Місячного Світла не виходить з верхнього поверху фортеці, полягає в тому, що її хвороба погіршується. Збентежені Лі Джіх’є та Шін Юсон перезирнулися. — Про що цей паскуда говорить? — …Імператриця Місячного Світла, Сана-унні? Чоловік продовжував: — Хаха, зайняло багато часу, щоб пробити бар'єр Царства Демонів, але ми це зробили! — Що ти кажеш? — Елітні сили нашого альянсу пробралися до фортеці, поки вас не було. Інакше кажучи, життя Імператриці Місячного Світла тепер у наших руках. Прорватися було важко, але життя вашої компаньйонки тепер в наших руках— — Ви пробили бар’єр? Вираз обличчя Ю Джунхьока вперше тріснув. Вирази облич інших членів команди змінилися. Шін Юсон запитала: — Навколо палати Сани-унні ж нічого немає? — Тоді цей божевільний каже… Група одночасно подивилася на Сеул. *** Тоді ж десять чоловіків пробралися на територію фортеці промислового комплексу. Усі вони були елітними бійцями Кьонгійського Альянсу. —Це тут. —Так, правильно. —Група Закусок, починайте. Члени групи, відповідальні за зняття бар’єра, поспішили за наказом лідера. Один з членів групи запитав: —А якщо тут буде Імператриця Чорного Полум'я? Хіба нас усіх не порубають? Лише нещодавно Імператрицю Чорного Полум'я перейменували на Демона-Правительку Чорного Полум'я, а Місячну Дівчину — на Імператрицю Місячного Світла. Це сталося через Лихо в Соннамі, що сталася рік тому. —Демон-Правителька Чорного Полум'я не тут. У кімнаті залишилася тільки Імператриця Місячного Світла. —Нам справді можна впоратися з цим наодинці? —Ходять чутки, що вона дуже хвора. Нічого страшного, якщо вона буде сама. За деякий час бар’єр, який блокував двері, зняли. —Бар’єр зняли! —Вже? Швидше, ніж я очікував. —Ну, зсередини важко пробитися, а ззовні легко. —Смішно. Було щось подібне? —Так. Дуже дурнувато… Вони сміялися, коли зламали замок і відчинили двері. —Подивимось на роботу Імператриці Місячного Світла? Народ, готуйтесь до проникнення! Щойно вони торкнулися дверної ручки, як до їхніх вух долинуло несподіване повідомлення. [Сузір'я «Вбивця Чорного Меча» попереджає!] [Сузір'я «Мисливець Темного Місяця» вражене!] [Сузір'я «Лицар Крижаного Серця» б'ється в конвульсіях.] Усі вони були спонсорами втілень. —Що це? Мій спонсор… —Т-ти теж це чув? Їхня допитливість тривала недовго. З-за дверей відчувалася грізна аура. Величезна аура, з якою вони ніколи раніше не стикалися, вкривала їхнє тіло. —Тіло..? Члени еліти остовпіли від сили, яка перебувала в іншому вимірі. Це було неможливо. — Я насолоджувався відпочинком, але це не моя доля. У відчинені двері увійшов чоловік у білому пальті. Усміхнений чоловік поклав руку на плече лідера. — Дякую, народ, що витягли мене звідси.
Читати
Відгуки
Ой, щось мене рознесло на цьому розділі . Я ледь стримуюсь, щоб не заплакати, бо не можу - я на роботі!😭😭😭 "— Ю Джунхьоку. Звісно, мій голос не буде передано належним чином. — Загубись. Будь ласка" - пффф😆 Колись я перестану кричати як чайка з їх взаємодії, але не ближні кілька років це точно. "— Чому? Ти його знаєш? Я подивився на Летючого Лиса. — Він мій компаньйон" - компаньйон, який в котрий раз намагвється тебе вбити... "Полуденний Союз був тимчасовим предметом. Після закінчення певного часу термін використання потрібно було продовжити, сплативши додаткові монети" - о боже... тільки не кажіть, що Джунхьок продовжував підписку весь цей час...😥 "[Сценарний штраф спотворив надіслане повідомлення.] —Давай, рибо-місяцю" - та пофіг! Сам факи, що він зміг з ним зв'язатись - це вже багато! Хто ще може постукати в особисті повідомлення до Джунхьока? "Нас із Ю Джунхьоком відштовхнуло на крок назад, і в той же час ми знову замахнулися мечами одне на одного. Неймовірні вибухи сталися під час удару двох мечів. Ми вдаряли, вдаряли і ще раз вдаряли один одного. Ми відчайдушно билися, наче це була єдина розмова, якою ми могли поділитися одне з одним" - ні... я так не хочу, щоб вони знову бились. Ну не зараз, не через 3 роки відсутності Докчі😭 "Так, це було саме так. Я опустив голову, і Джун Хівон уникла мого погляду" - аааа, та що ж таке?😔 Вони ніби всі вже все зрозуміли, але не хочуть зупиняти цю битву, бо... ну блін, я б мабуть теж хотіла врізати Докчі, якби він зник на три роки у мене на очах. "[Ви більше не лихо.]" - дякувати мурімськиа пельменям🙏 "Позначення на пам'ятнику виглядало так: —Компанія Кім Докчі" - 🤭 Людина, у якої одні з найкрутіших на моїй пам'яті титули, має дуже погану фантазію на назви, але це по-своєму мило. "У своїй свідомості, яка поступово затуманювалася, я побачив обличчя Джун Хівон. — Цей чоловік, зачиніть його" - коли думав, що зустрінуть з обіймами, а його планують закрити як принцесу в башні, щоб не висувався більше і не зникав/вмирав. Я не можу їх за це засуджувати🤷♀️ Дякую за переклад❤
"— Цей чоловік, зачиніть його"–хахахаха я не можу перестати сміятися