Розділ 295. Епізод 56 — Читач Та Письменник (2) 

Разом із надзвичайним запамороченням було відчуття, що вся історія мого життя була знищена. 

Спонсор Ю Джунхьока. Я не знав точно, хто це. Це неможливо описати чи пояснити. Я просто міг побачити це. Воно було дуже сильним і чистим. Це було схоже на первісне коло бажання. 

Дитячий сміх відлунював у моїх вухах, і поки я прийшов до тями, половина Демонічного Меча Знеголовлення Чотирьох Їнь впала на землю. 

Зв’язок Ю Джунхьока не зламався. Я зазнав невдачі. Я повернув голову й побачив, що Хан Суйон наближається до мене. 

— Побачив? — Хан Суйон дивно посміхалася. Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь на її талії тремтів, як і мій. 

— …Ти вже пробувала таке? 

— Звичайно. Я спробувала це в набагато більшому масштабі, ніж ти. Я позичила силу туманності. 

Можливо, Хан Суйон підтвердила реальність його спонсора методом, яснішим за мій. 

— Що це, в біса? 

— Погляньмо? Точно не знаю. І все-таки ти не маєш і найменшої здогадки? 

Я не відповів. Хан Суйон продовжувала говорити:  

— Тепер твій останній план провалився. Іншого шляху немає. 

— … 

— Як я вже говорила тобі раніше, Ю Джунхьок погодився на цей план. 

— Ю Джунхьок погодився? 

— Ти вмієш читати думки. Ти не пробував прочитати думки цього хлопця? 

Почувся брязкіт, коли Ю Джунхьок вдарив по мечу Хан Суйон. Я спостерігав за спиною Ю Джунхьока, який блокував мене спереду. Очевидно, я міг би використати на ньому 2-й етап Точки Зору Всезнаючого Читача. Перш ніж активувати здібність, я на мить завагався. 

[Ексклюзивну здібність «Точка Зору Всезнаючого Читача» активовано!] 

[Вашого розуміння цієї людини достатньо, і «Точку Зору Всезнаючого Читача 2-й етап» активовано!] 

У моїй голові пролунали думки Ю Джунхьока. Більшість слів витала в повітрі, як пил, тому що його свідомість була глибоко занурена. Одне або два впали біля мене, як сніжинки, а потім пішов сильний сніг. 

. 

. 

「Я хочу померти.」 

「Я хочу померти.」 

「Я хочу померти.」 

. 

. 

Зараз я дивився на внутрішній світ людини, яка була репресована в тексті «Шляхів Виживання». 

Хан Суйон підійшла до мене, поки я стояв бездіяльно. Її волосся торкнулося мого підборіддя, коли вона потяглася до мого пальта й дістала Арондайт. Хан Суйон засміялася, нарешті зібравши п’ять мечів, і відійшла від мене. 

Ю Джунхьок стояв відсторонено. Щойно Хан Суйон вставить усі мечі, Ю Джунхьок назавжди опиниться в пастці. Тоді він отримав би те, що хотів. Це був кінець цього світу. 

У цей час я щось почув у вусі. Це був дуже тихий голос. Дуже маленький голос серед незліченних голосів. 

Я поклав на плече зламаний Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь та побіг до далекої Хан Суйон. Її пальто зім’ялося від сильного хвату, і Хан Суйон насуплено повернулася. 

— Ти все ще хочеш піти? 

Я дивився на Ю Джунхьока. Я чітко чув це. Я все ще слухав. 

「Я хочу жити.」 

Він був дуже слабким, але голос був. Він говорив чітко. Хан Суйон роздратовано відкинула мою руку. 

— Забудь говорити щось хороше. Ю Джунхьок повинен померти, щоб досягти того, чого ми з тобою хочемо. 

— Ти не знаєш, чого я хочу. 

Я схопив Незламну Віру. Лезо скрикнуло, і Хан Суйон відійшла від мене з твердим виразом обличчя. 

— Що, в біса, ти намагаєшся зробити? У тебе немає іншого шляху. 

Це правда. Його не було. Іншосвітна Угода означала, що я не мав можливості врятувати Ю Джунхьока. У «Шляхах Виживання», які я читав ночами, такого не було. 

— Шлях є. 

Однак був інший шлях. 

— Ю Джунхьоку! 

На мій крик Ю Джунхьок побіг, як блискавка, і завдав удару Хан Суйон. За цей короткий проміжок Ю Джунхьок зміг відібрати чотири мечі у Хан Суйон. 

Священний Меч Аскалон. Громовий Меч Ґрам. Меч Дракона Ріділль. Меч Вбивства Драконів Арондайт. Всі вони були мечами з оповідями про вбивство драконів. Вони були ключовими мечами цього сценарію. 

— Тепер, Ю Джунхьоку! Звільни дракона апокаліпсису! 

— Що це за нісенітниця?! 

Розлючена Хан Суйон кинулася до Ю Джунхьока. Я врізався в тіло Хан Суйон і покотився разом з нею. Хан Суйон вдарила мене ногою, кричачи.  

— Є лише чотири мечі! Ти ніколи не пройдеш сценарій! 

— Ні, є ще один меч. 

Я витягнув меч. Меч, що Розрізає Траву. Це був меч, отриманий від Ямати но Орочі в Землі Миру. Я використав Меч, що Розрізає Траву, щоб убити тінь Ямати но Орочі, і він успадкував оповідь вбивства дракона. 

— Візьми це, Ю Джунхьоку! — Ю Джунхьок взяв меч, що був кинутий за допомогою Шляху Вітру. Нарешті були зібрані всі п’ять мечів, що вбили драконів.  

Хан Суйон крикнула: 

— Ти божевільний виродок..! 

Між «статусом», який випустили ми з Хан Суйон, був конфлікт. Я активував Електрифікацію, виливаючи синьо-білу енергію до Хан Суйон. Магічна сила підштовхнула Хан Суйон, і вона вигукнула: 

— Зупиніть Ю Джунхьока! 

Вигук Хан Суйон змусив погляди розсіяних членів команди одночасно зосередитися на Ю Джунхьоку. 

— Я спіймаю його! 

Кім Намвун першим виявив Ю Джунхьока і полетів. 

— Чорт, я знав, що ти зрадиш..! 

Лі Джіх’є та Лі Хьонсон із запізненням заворушилися. Троє зі ста найвпливовіших людей у «Шляхах Виживання» одразу побігли до Ю Джунхьока. 

Хан Суйон випромінювала грізну ауру і кричала на мене.  

— Ти знаєш, що ти зараз робиш? Якщо цей сценарій пройдено— 

Наступні слова Хан Суйон не були почуті. Я спостерігав за спиною Ю Джунхьока, коли він прямував до печатки. 

「Кім Докча думав про Ю Джунхьока з третього кола, що мовчки проходив сценарії.」 

Меч, яким володіла Лі Джіх’є, врізався у спину Ю Джунхьока. 

「Він думав про Ю Сану та Хан Суйон з третього кола.」 

Лі Хьонсон схопив Ю Джунхьока за зап’ястя, а Кім Намвун спрямував в обличчя Ю Джунхьока чорне полум’я. 

「Він довго думав про Джун Хівон та дітей: Лі Ґільона та Шін Юсон.」 

Ю Джунхьок не відступав. Його пальто було розірване, і він, стікаючи кров'ю, рушив вперед. Лі Джіх’є та Лі Хьонсон були зметені Фехтуванням, що Ламає Небо. 

「Він подумав про Лі Джіх’є, що називала його «сміттям», і Лі Хьонсона, який втратив свої гільзи.」 

…Я хотів це побачити. 

「Так Кім Докча нарешті вирішив.」 

Я сказав Хан Суйон:  

— Я не повернуся до третього кола. 

— Що за дурниці ти говориш? Ти, зараз… 

— Я залишусь тут і побачу кінець разом із людьми тут. 

Кінець цього світу був не тим кінцем, якого я хотів. 

「Це може зайняти дуже багато часу. Можливо, я ніколи не зможу повернутися.」 

Попри це, це був кінець. 

— Таємничий Інтриган — не єдиний зовнішній бог цього світу. Буде інший спосіб повернутися. Проходження сценарію та рух до кінця… 

— Не кажи дурниць! Неважливо, що ти робиш! Ти все одно не знаєш кінця цієї оповіді! 

— Не знаю. 

Я говорив, йдучи слідом за Ю Джунхьоком, що злітав до сфери запечатування. 

— Я створю його сам. 

Хан Суйон стрибнула у небо і вистрілила чорним списом у спину Ю Джунхьока. Натомість я кинувся перед списом. Шок був болючим, але я не відступав. Очі Хан Суйон були наповнені зовсім іншим убивчим наміром. 

— Ми зробимо це зараз? — Хан Суйон прямо погрожувала мені. 

[Сузір’я «Режисер Фальшивого Останнього Акту» дивиться на вас.] 

У мені піднявся сміх. Як і я, Хан Суйон цього кола не мала спонсора. Вона була таким сузір’ям, як я. Вона навіть тримала у своїй руці ту саму Незламну Віру. 

Незламна Віра сяяла чорним етером, який був набагато сильнішим за мій. У мить, коли чорний клинок з’явився переді мною, я застосував Найчистішу Енергію Меча й заблокував удар. Його, очевидно, було заблоковано, але кістки моєї руки викривилися від удару. 

Тіло Хан Суйон почало ділитися. Аватар. Численні клони кинулися до нас із Ю Джунхьоком одночасно. Я рушив, щоб зупинити їх. Підрозділ 503 Йофіїл був кваліфікованим, щоб зупинити клонів. 

— Йофіїл! 

Однак архангел Йофіїл не відповіла. Я міг здогадатися чому. Можливо, їй не сподобався мій нинішній вибір. Архангели хотіли повернутися до оригінального світу. 

Наступної миті. 

[Оповідь «Людина, яку Любить Архангел» активовано!] 

[Сузір’я «Лілійна Вісь Водолія» сприятливо ставиться до вас.] 

Архангел Гавриїл надіслала мені непряме повідомлення. Тоді ж у моїй руці утворилися Терези Переваг Гавриїл. 

[Сузір’я «Лілійна Вісь Водолія» дивиться на вас.] 

[Сузір’я «Командувач Червоної Космеї» спантеличене.] 

Я не знав, чому Гавриїл вирішила допомогти мені. Єдине, в чому я був впевнений, це те, що я вкрай потребував її допомоги. Хан Суйон побігла і закричала: 

— Читач не має мене турбувати. Власник історії — письменник! Світ має закінчитися тут! 

— Ти теж не є власником цієї історії. Такий кінець є лише у твоєму світі! 

Я прорізав крізь десятки аватарів Хан Суйон і полетів до темних хмар. Дві Незламні Віри зустрілися в повітрі. Божественний етер та темний етер зіткнулися разом і породили дивний тон. Разом із потужним вибухом моя Електрифікація зламалася. 

Я покотився по землі, весь у ранах. Більшість аватарів Хан Суйон зникли, але вона все ще залишалася сильною. Коли розлючена Хан Суйон бігла крізь пилюку до мене, я крикнув: 

— Іди! Ю Джунхьоку! 

Тіло Ю Джунхьока підскочило в повітря, і він нарешті досяг запечатаної сфери. 

[П’ять ключів вставлено у сферу запечатування.] 

— Ні! — крикнула Хан Суйон. 

П’ять мечів було вставлено у величезну сферу. Почувся звук повороту замкової щілини. 

[Хтось зняв «Печатку Дракона Апокаліпсису».] 

[Чіткі умови сценарію виконано.] 

Сила сплячого дракона прокидалася. Все небо мерехтіло, як гігантська лампочка. Небо розділилося навпіл на ніч і день. Я відчув, як прокидається власник гігантської оповіді. 

[Сузір'я туманності «Олімп» вражені.] 

[Сузір’я туманності «Веди» піднялися на борт свого флагмана.] 

[Сузір’я туманності «Папірус» насторожені.] 

Виникли повідомлення туманностей, коли з'явилася тінь цього запечатаного у сфері дракона. Я знав, що станеться потім. 

Невдовзі дракон апокаліпсису заревів і замахнув хвостом у бік сузір’їв у далекому Зоряному Потоці. Третина нічного неба зникла. Можливо, якби їм справді не пощастило— 

「Кім Докча.」 

Я повернув голову й побачив поруч зі мною Ю Джунхьока, який тримав Меч, що Розділяє Небо. Схоже, йому було байдуже, буде цей сценарій пройдено, чи ні. Коли ми зустрілися поглядами, у мене шкірою побігли сироти. 

…Коли зникла депресія реґресій? Пара очей дивилася на мене з чітким усвідомленням. Цей мерзотник запитав мене: 

「Чи існує світ, який ти показав?」