Розділ 294. Епізод 56 — Читач Та Письменник (1) 

Був полудень, коли почався похід. Це була армія, що містила 200 елітних втілень. Поки численні сузір’я спостерігали, Лі Хьонсон підняв попереду армії горн. 

[Предмет «Бойовий Горн» активовано!] 

[Бойовий дух союзників значно зріс!] 

[Сила атаки союзників трохи зросла!] 

Очікувано для Хан Суйон. Вона вже підготувала такі витратні матеріали. Лі Хьонсон ще раз засурмив у горн, і втілення закричали. Усі були схвильовані. 

Шін Юсон глянула на мене й увічливо сказала: 

— Це… дякую, що врятували мене минулого разу. 

— Ах, так. Це нічого. 

Шін Юсон усміхнулася на мої слова. Її виховували доброю та ввічливою, на відміну від Кім Намвуна. Я глянув убік і побачив, як Хан Суйон незнайомо посміхається. 

…Я не думаю, що Шін Юсон виросла такою тому, що її хтось виростив. Юсон від початку була хорошою дитиною. 

— Кім Докча-ссі також бере участь у цьому сценарії? 

— Ні. Я не кваліфікований. 

— Ах, так… Шкода. Я чула, що ми можемо отримати гігантську оповідь, якщо виконаємо цей сценарій. 

Я не відчував жалю. Було б чудово, якби я міг отримати тут Визволителя Дракона Апокаліпсиса як другу гігантську оповідь. Однак це був не той напрямок, якого я хотів. Гігантська оповідь, яку я хотів, була в третьому колі. 

Попереду Лі Сольхва витирала піт з чола Лі Хьонсона. Лі Хьонсон слабко посміхнувся. 

— …Я нервую. Я не знаю, чи зможемо ми це зробити добре. 

— Все буде добре. Наразі ми добре попрацювали. 

Я чув позаду себе голоси Кім Намвуна та Лі Джіх’є. 

— Гей, Лі Джіх’є. Що ти робитимеш в кінці цього сценарію? 

— Ну, проходити інший сценарій. 

— Скільки ти будеш лише проходити сценарії? Іноді нам потрібно трохи повеселитися. Пограй зі мною після завершення цього сценарію… 

Кім Намвун дивився в очі Лі Джіх’є, одягнений у пальто, яке я йому позичив. Як я йому і сказав, рукавички були на обох руках. Його волосся все ще було білим, а руки були замотані бинтами… 

Тоді в небі вдарив грім. Армії туманностей, які брали участь у цьому сценарії, наближалися вдалині. Це були туманності, з якими я вже стикався, і туманності, яких я не зустрічав. 

Компаньйони Хан Суйон були досить сильні, але їх було недостатньо, щоб впоратися з усіма ворогами. Хан Суйон підійшла до Лі Хьонсона та заявила:  

— Ми маємо лише одну мету. Це звільнення «дракона», запечатаного у сфері. 

Її біле пальто розвівалося, поки Хан Суйон продовжувала говорити: 

— Як відомо, звільнення «Дракона Апокаліпсиса» знищить півострів. Однак, коли ми виконаємо чіткі умови, то зможемо перейти до наступного етапу. Тоді ніхто на цій землі не помре. 

Рішучість втілень зміцнилася після заяви Хан Суйон, і вони знову закричали. Вони скандували ім'я Хан Суйон. Це було дещо знайоме видовище. 

…Все це колись зробив Ю Джунхьок. 

95-й сценарій, Друге Пришестя Дракона Апокаліпсиса. Це був сценарій пробудження дракона апокаліпсиса, якого було запечатано під час падіння Едему. Це було досягнуто шляхом збору п’яти «мечів», розкиданих по всьому світу, і встромляння їх у замкову щілину печатки. 

Насправді Ю Джунхьок пройшов цей сценарій і отримав гігантську оповідь. 

— Перейдімо до наступного сценарію! — крикнула Хан Суйон, і армія втілень рушила до сфери запечатування. Проте було видно ворогів, що бігли з іншого боку. 

[Візьми меч! Ми повинні взяти ключі!] 

[Там! Хан Суйон!] 

Вони були втіленнями та сузір'ями, що ховалися по всьому Корейському півострові. Вони хотіли отримати оповідь, пробудивши дракона апокаліпсиса. 

— Зупиніть їх! 

Люди біля мене розбіглися і витягли зброю. Лі Хьонсон, Лі Джіх’є та Шін Юсон бігли, випромінюючи магічну силу. 

— Хахаха! Приходь! Дракон Безодні! 

Кім Намвун також стрибнув на поле бою. Його Потемніння досягло апогею. Кім Намвун цього світу відрізнявся від Кім Намвуна, якого я знав. А проте, Кім Намвун, який розриває всіх ворогів, що наближаються до нього, явно був Демоном Омани, якого я знав. Я не знав, які жахливі речі він зробив, щоб дійти до цього моменту. 

Тоді Хан Суйон витягла кілька мечів. Зоряні реліквії випромінювали яскраве світло. Вони були ключами, які слід було використати для проходження цього сценарію. 

Чотири мечі. Їм ще не вистачало одного, щоб завершити ключ. 

— Кім Докча. Дай мені свій Арондайт. 

— …Ти знала? 

Я посміхнувся, виймаючи меч. Вбивця Драконів Арондайт. Він був ключем до завершення цього сценарію. 

— Тоді відішли Ю Джунхьока до печатки, — почувши її слова, я витріщився на Хан Суйон. Хан Суйон усміхалася. — Хіба я не казала, що вб'ю його? Ти забув? 

Мені не сподобався її погляд. Цієї миті я дещо зрозумів.  

— Ти маєш вбити Ю Джунхьока — саме це умова твоєї Іншосвітної Угоди. 

Очі Хан Суйон спалахнули.  

— Так. 

— Ось чому ти зациклена на Ю Джунхьоку? 

— Швидко віддай мені цей меч. 

Відчувалась холодна текстура Арондайту. Насправді я знав, що Хан Суйон збиралася зробити. 

— Священний Меч Аскалон. Громовий Меч Ґрам. Меч Дракона Ріділль. Старий Драконячий Меч Неґлінґ і Меч Вбивства Драконів Арондайт. 

Я перераховував назви мечів, і обличчя Хан Суйон дивно напружилося. 

— Є одна проблема. Один із мечів, про який я щойно згадав, має інший характер. 

— Що ти зараз робиш? 

— Ти дуриш людей. 

— Не кажи дурниць. 

— «Перейдімо до наступного сценарію»? — я продовжував говорити: — Не прикидайся. Ти не хочеш пройти цей сценарій. 

Очі Хан Суйон затремтіли. Вони були наповнені чимось близьким до божевілля. Біля неї сяяли чотири мечі.  

— Продовжуй. 

— Ти не хочеш звільнити Дракона Апокаліпсиса. Насправді все навпаки. Ти збираєшся запечатати цю «Землю» Драконом Апокаліпсиса. 

— Чому ти так думаєш? 

Я вказав на предмет у руці Хан Суйон.  

— У тебе є Неґлінґ. Він є єдиним «мечем» з іншим атрибутом. 

П’ять мечів, які складали 95-й сценарій, були пов’язані з оповідями про вбивство драконів. Лише один меч, «Старий Драконячий Меч Неґлінґ», був іншим. 

— Цей меч — меч, що провалився у вбивстві дракона. Якщо використати цей меч як ключ, печатка не буде звільнена. Все навпаки. 

Невідповідний ключ посилить печатку, а не зніме її. Печатка зрозуміє, що ще не час для звільнення, і стане більшим і міцнішим бар'єром. Невдовзі той покриє печаткою всю планету. 

— Час тут зупиниться, і Земля буде запечатана Драконом Апокаліпсиса. Вона назавжди залишиться зафіксованою у 95-му сценарії. 

Я не міг прочитати вираз Хан Суйон, що схилила голову. Я продовжував говорити: 

— Ось як ти вб’єш Ю Джунхьока. 

Я озирнувся на Ю Джунхьока. Ю Джунхьок дивився на мене порожніми очима. Поки був його спонсор, Ю Джунхьок не помре. Щойно він помре, він повертатиметься знову і знову. Однак… 

Що якби на світі був вічний сон? Вічний сон без снів і без пробуджень. Така річ нічим не відрізнялася від «смерті». 

— Ти вирішила назавжди запечатати Ю Джунхьока в цьому колі. 

Ю Джунхьок потрапить у печатку і засне сном, від якого ніхто не зможе прокинутися. Він більше не реґресуватиме і не страждатиме. Він засне навіки, і нова лінія світу не виникне. 

Це була «смерть» Ю Джунхьока. Це була смерть реґресора. 

Я обернувся й побачив, що Хан Суйон ледь помітно посміхається.  

— Краще, ніж я очікувала. Як ти дізнався? Я ніколи не показувала тобі, яким точно був мій наступний план. 

— Ти мені не показала. 

Я бачив розум Хан Суйон. Я побачив світ, про який вона мріяла, і прочитав інформацію, яку вона показала. Очевидно, майже все було ідеально. Однак у світі не вистачало однієї важливої речі. 

— У твоїй оповіді не було жодних ознак ■■. 

Кінець усіх сценаріїв, ■■. Проте не всі дійшли до ■■. Деякі оповіді закінчувалися, навіть не наближаючись до ■■. 

З неба на заході почувся грім. З темних хмар почав накрапати дощ. Почулися голоси тих, хто кричав здалеку, й істинні голоси сузір’їв, які брали участь у битві. Лі Хьонсон, Лі Сольхва та Лі Джіх’є. 

Вони всі були в розпачі. Це було для того, щоб вижити. Вижити і перейти до наступного сценарію. Це Хан Суйон привела їх сюди. 

— Це той висновок, який ти зробив? 

Хан Суйон тепер намагалася закінчити свою оповідь.  

— Так і є. Це кінець світу, про який я думала. 

— Якщо це мало закінчитися таким чином, чому ти врятувала усіх? Навіщо дотримуватися такого ідеального розвитку? 

Хан Суйон не відповіла. 

— Ти їх зрадила. 

Якби план Хан Суйон вдався, усі вони ніколи б не досягли кінця. Вони б заснули у вічності цього 95-го сценарію. 

Хан Суйон дивилася на чотири мечі, що плавали навколо неї, безчуттєвими очима.  

— Кінець світу не обов’язково пов’язаний із ■■. Це зробить Землю безпечнішою. Ні Ю Джунхьок, ні інші сузір’я не знатимуть, як розблокувати посилену печатку дракона апокаліпсиса. 

— Це обман. 

— Дехто називає це спасінням. 

— Тоді компаньйони, які досі довіряли тобі… 

— У будь-якому випадку, це не той світ, який я створила. 

На жаль, я зрозумів думку Хан Суйон. Я хотів повернутися до первісного світу, тому що цей світ не був моїм світом. 

— Це ціна Іншосвітної Угоди, яку ти отримала? В обмін на вбивство Ю Джунхьока ти отримаєш силу створити свій власний світ? 

Потужне повітря почало витікати з тіла Хан Суйон. Вона не мала наміру гаяти більше часу. 

— Дай мені меч, Кім Докча. Це найкращий спосіб для всіх. Ю Джунхьок хотів цього. 

Плагіаторка, що хотіла вийти за межі оригіналу, ймовірно, знала. Щоб вийти за межі оригіналу, потрібно було вийти з оригіналу. Це було неможливо, поки вона була плагіатором. 

Я сміявся.  

— Я не збираюся вбивати Ю Джунхьока. 

— Що ти кажеш? Ти збираєшся відмовитися від Іншосвітної Угоди? 

— Звичайно, ні. 

Щойно я закінчив говорити, Хан Суйон заворушилася. 

— Ю Джунхьоку, заблокуй це! — крикнув я, і Ю Джунхьок ступив вперед, щоб заблокувати мечі Хан Суйон. Я відклав осяйний Арондайт і витяг інший меч. 

Це був Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь. Предмет, що розриває зв'язок між сузір'ям і втіленням. Я зосередив свою увагу на мечі, дивлячись на Ю Джунхьока. 

[Зоряна реліквія «Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь» розкриває свою силу!] 

Очі Хан Суйон розширилися, коли вона підтвердила наявність енергії в мечі.  

— Не кажи мені, що ти… 

Смерть мала багато значень у Зоряному Потоці. Наприклад, моя доля в минулому. 

— Це марно, Кім Докча! Цей метод..! 

У той час я помер як «Втілення Кім Докча», але «Сузір’я Кім Докча» жив. А як щодо Ю Джунхьока? 

— Гавриїл, Йофіїл! Будь ласка, допоможіть мені! 

[Сузір’я «Лілійна Вісь Водолія» дивиться на вас.] 

[Сузір’я «Командувач Червоної Космеї» дивиться на вас.] 

Я чув, як Хан Суйон кричить, але не слухав. Мої відчуття були зосереджені на одній чорній нитці, що підіймалася над головою Ю Джунхьока. Це був зв'язок Ю Джунхьока, який я бачив, використовуючи Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь. 

Ніхто в «Шляхах Виживання» ніколи не пробував цей метод. Однак якщо мені це вдасться… Якби я зміг розірвати цей зв’язок хоча б на мить, я міг би врятувати Ю Джунхьока. 

— Ю Джунхьоку, тримайся! 

Тепер Ю Джунхьок мав достатню кількість оповідей, щоб стати сузір'ям. Якщо зв’язок тимчасово роз’єднається й він отримає нову оповідь з цього сценарію… він може переродитися як «Сузір’я Ю Джунхьок». 

Це означало, що він помре як «втілення». Таким чином, Ю Джунхьок може не реґресувати, навіть якщо помре. Можливо, я зможу повернутися до третього кола, не запечатуючи Ю Джунхьока. Сила короля демонів і сила архангелів наповнювали Демонічний Меч Знеголовлення Чотирьох Їнь. 

Суперником був спонсор Ю Джунхьока, особа якого невідома. Стільки енергії знадобиться, щоб розірвати зв’язок. 

Я замахнувся Демонічним Мечем Знеголовлення Чотирьох Їнь. Потім я зробив це знову. Ще раз. Знову і знову, неодноразово ударяючи. 

Величезні ударні хвилі від зв'язку змітали навколишні сузір'я та втілення. Хан Суйон не могла легко підійти через цей шторм. 

Скільки разів я його вдарив? Нарешті я почув звук. Це був звук Демонічного Меча Знеголовлення Чотирьох Їнь, що ламався навпіл. Я подивився на зв’язок Ю Джунхьока, на якому не було подряпин. 

[Сузір’я «Лілійна Вісь Водолія» відчуває невідомий страх.] 

[Сузір’я «Командувач Червоної Космеї» вражене.] 

Цієї миті я відчув, як неосяжний всесвіт дивиться на мене. Я не міг уявити його походження чи осягнути грандіозність. 

[Спонсор втілення «Ю Джунхьок» дивиться на вас.]