Землевласник (3)

Чунхьок дивився на всіх, окрім Хьонсона. Решта збилися до купи, тож зрозуміти, про кого думав він, я не міг.

'Як це можливо?..'

Та на кого ж він дивився? Я хотів запитати, але остерігався розкрити свою здібність. Чунхьок ще не знав, що мені відомо про нього.

Швидше за все, він прочитав дані Хівон. Та відчула на собі його погляд і неприязно огризнулася:

— Чого вирячився?

Тиша у думках.

Хівон, а ти не промах.

'Вб'ю...'

— Е-е-е, Ю Чунхьоку, — похапки втрутився я, — хотів у тебе дещо запитати, — той повернувся до мене із питальним поглядом. — Чому ти не чіпаєш Ґона Пільду?

— Ти — пророк, маєш знати.

— Слухай, геть усього навіть я не знаю, — точніше, я не все пам'ятав.

[Персонаж «Ю Чунхьок» застосував здібність «Розпізнавання брехні»]

[Персонаж Ю Чунхьок підтвердив правдивість вашого висловлювання]

Ох і прискіпливий.

— Гм, зрозуміло. Пророк з низьким рівнем «пророкування».

Думай, що завгодно.

Чунхьок повернувся до теми:

— Ґон Пільду потрібен мені живим.

— Для майбутніх сценаріїв? — він не відповів, ніби намагався оцінити, як багато я знав. — Я знаю, що Пільду потрібен тобі для майбутніх сценаріїв. Але це ж не стосується усього його кодла, — і знову жодного слова від нього, навіть подумки. — Хіба ти не звик позбуватися непотребу? Чому ж тоді їх залишив?

'От докучливий...'

Що?

— У мене багато справ, — Чунхьок глянув на мене і продовжив: — Тобі не зрозуміти.

— Зажди! У тому й проблема. Якщо зараз же нічого не вдієш, більшість жителів Чунмуро!..

Чунхьок уколов мене крижаним поглядом.

— Немає значення.

Я не вірив у гуманізм: у те, що кожна жива душа у цьому світі варта порятунку. Але Чунхьок все одно примудрився мене розізлити.

— Ю Чунхьоку. Можна, я тебе угрію?

— Вперед, якщо такий впевнений.

Я люто стиснув пальці в кулак, аж раптом пролунало повідомлення:

[Персонаж Ю Чунхьок застосував «Сильна самооборона Рів. 5»]

«Боягуз нещасний», — я розслабив хватку.

— Ти закінчив? — тиша у відповідь. — Ходімо.

Чіхє здригнулася на заклик Чунхьока і, затримавши на мені збентежений погляд, кинулася його доганяти.

[Сузір'я «Лисий Генерал Правосуддя» вражений вашим благородством]

[Вам пожертвували 100 монет]

Звісно ж усе було зовсім не так.

***

[До початку третього сценарію 1 година 30 хвилин]

Час спливав, а я все ще не міг зібратися з думками.

[Сузір'я «Лисий Генерал Правосуддя» злиться, що життя людей знаходяться під загрозою]

[Сузір'я «Лисий Генерал Правосуддя» закликає до повстання]

Самондан засипа́в мене повідомленнями, а я ніяк не міг вигадати прийнятний план. Третій сценарій мав тривати рівно тиждень.

Можливо, Чунхьок планував отримати за цей час якусь іншу нагороду, якщо діятиме по-іншому.

А я, само собою, не міг з цим змиритися. Просто не міг.

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» цікавиться вашими думками]

— Чунхьок, вилупок.

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» задоволене]

[Вам пожертвували 100 монет]

Насправді в першу чергу мені потрібно було розібратися з Пільду, а не Чунхьоком. Він мав відігравати ключову роль у вдалому завершенні третього сценарію. А без його допомоги...

Аж раптом Хівон підвела голову та всміхнулася:

— А хто це?

— Ти про кого?..

— Ну, той, про кого ви з Ю Чунхьоком розмовляли.

Я коротко розповів їй про Пільду. Хівон була непритомна, тому не бачила його на власні очі.

— І як цю патороч земля носить? Привласнили громадський простір і вимагають платити за його використання?

— Патороч живе вверх по сходах.

— То піду зараз і спущу їх звідти, — пригрозила Хівон і дістала свій клинок із щурячих кісток.

Це нагадало мені, що настав був час розжитися новою зброєю. Та й взагалі, багато що треба було зробити.

— Не сміши.

— Об'єднавшись, у нас буде шанс перемогти. Пам'ятаєш, як ми їх на Гимхо? — Хівон сяяла впевненістю.

І мала на це право, тримаючи у рукаві таку монструозну здібність як «Судний час». До того ж Хівон мала гостру інтуїцію та гнучкий розум, що допомогло їй швидко освоїти власні атрибути і здібності.

— Чого розсівся! Пішли, розправимося з ними!

Її «Судний час» проявляв себе з найкращого боку у бою проти «лихих» ворогів.

[Персонаж «Чон Хівон» застосував виняткову здібність «Судний час»]

[Сузір'я системи Безумовного Добра не відгукуються на прохання Чон Хівон]

[Здібність скасовано]

— Постривайте... Що сталося? — розгубилася Хівон. — Невже зламалася? — вона знову спробувала застосувати здібність, але нічого не сталося. — Що... Чому вона не діє? Хіба не очевидно, що вони лихі?

Я розсміявся на запитання Хівон.

— Хіба що з людської точки зору.

— Ти зараз про що?..

— Сузір'я відрізняються від нас. Звідки нам знати, чи у нас з ними однакові поняття про добро і зло?

— А...

— Справедливо щось чи ні, завжди визначає більшість.

І на цей раз більшість сузір'їв визнала кооператив землевласників «хорошим». Людство вже втратило своє право судити і, подібно лялькам на нитках, мало коритися волі своїх спонсорів.

— Але ж...

Я поглянув на своїх компаньйонів.

Ніхто з них не вимовив ні слова, але думали усі про те ж, що й Хівон. Хьонсон витер щита, подряпаного магічними кулями, а Сана та Ґірьон сиділи поряд і спостерігали за тарганами.

Таке зрозуміле мені почуття відчаю.

Вони думали, що, здихавшись банди на Гимхо, схопили долю за хвіст, але всього через три зупинки натрапили на безмірно жахливішого монстра.

Прийшов час катувати їх надією:

— Я не сказав, що у нас не лишилося варіантів.

— Що?

— Буде непросто, але у нас є спосіб їх перемогти.

Усі одночасно глянули на мене.

— У тебе дійсно є такий спосіб? — перепитав Хьонсон.

— Хочете знати, який? — я озирнувся і стишив голос. — Витягти Ґона Пільду зі Збройної Зони.

— Що таке ця Збройна Зона?

— Його стигма. Вона ідеально підходить для захисту території.

Збройна Зона — головна причина, чому Ґона Пільду було так важко перемогти. Ця навіжена стигма могла звести для нього цілі взводи турелей.

І це поки що лише Збройна Зона. Коли у майбутньому його стигма еволюціонує, то перетвориться на «Збройну Фортецю», і без повноцінної облоги ми до нього вже не дістанемося.

Але у цьому і крилася очевидна слабкість Пільду.

— Його Збройна Зона зникне, як тільки він залишить визначену територію. Міні-турелі також перестануть працювати. Зазвичай такі потужні захисні здібності мають багато обмежень.

Хьонсон та Хівон дивилися на мене з неприкритим захопленням.

— А... Он як.

— Ти зрозумів усе це, лише один раз побачивши його здібність? Докча-ссі, невже це твій атрибут?

Я не міг не помітити, як оточуючі призвичаюються до періодичних спалахів моєї геніальності.

— Але як ти змусиш його вийти? — наступною запитала Сана.

— Над цим нам треба ще поміркувати.

— Гх, не люблю я це ваше міркування, — поскаржилася Хівон.

Після чого деякий час усі мовчали. Першим висунув свою пропозицію Хьонсон:

— Нападемо, коли він зайде до вбиральні...

— Ти що, не бачив, який біля нього склад речей?

Пільду ніколи не покидав Збройної Зони. Біля його ослону знаходилося усе необхідне: спальний мішок, ковдра, їжа, напої і навіть власний туалет. Усі речі він отримував від пожильців.

— Сказитися можна. Вважай, сам себе закрив на карантин. Стривайте, а, може, він не виходить за межі зони, бо охороняє щось цінне?

— Це «щось» — найбільша «кімната» на Чунмуро.

— Кімната?..

І тут я згадав, що Хівон досі нічого не знала про місцеві кімнати. Та пояснень вона не потребувала.

[До початку сценарію лишилася 1 година]

Скоро і без мене все дізналася б.

— Нам теж треба знайти собі кімнату.

Коли наша команда підвелася, люди навколо стрепенулися.

— Н-н-не підходьте! — особливо чоловік з ножем, який став на захист одномісної кімнати на платформі, до якої раніше прибували потяги третьої гілки метро. Та не встигли ми наблизитися, як інші вже випередили нас і накинулися на нього, як зграя диких собак.

— Гнида, а ну вимітайся!

Коли натовп виштовхнув чоловіка назовні, позначка над зеленою зоною змінилася:

[Зелена Зона 1/1 → Зелена Зона 0/1]

Люди рвали одне одного на шмаття у битві за кімнату. Комусь проткнули ножем стегно, а хтось бився з поламаним носом.

Хівон насупилася.

— Чому ми їх не зупинимо?

— Навіть якщо втрутимося, нічого не зміниться. Врешті-решт, хтось та й загине.

— Чому хтось взагалі має помирати?

— Цей сценарій влаштований так, що смертей не уникнути.

Якраз під кінець моєї відповіді у повітрі вигулькнув Біхьон.

[Добриде́нь-добриде́нь. Ну що, почнемо третій день нашого головного сценарію? До нас якраз прибули новачки — хіба ж не весело? Ха-ха-ха!]

Біхьон зиркнув у мій бік.

За сценарій на Чхунмуро загалом відповідали три докебі, але, схоже, саме Біхьона призначили нашим тимчасовим куратором — очікуваний фінал для володаря найменшого серед трьох каналів.

Перед нами з'явилася інформація про третій сценарій.

[Головний сценарій №3 – Зелена Зона (День 3)]
Категорія: Основний
Складність: С
Умови виконання: Зайняти «зелену зону» на станцій і вижити навалу чудовиськ, яка розпочинається щоночі опівночі. Сценарій продовжуватиметься 7 днів.
Тривалість: 8 годин.
Нагорода: 1000 монет
Штраф: —

Хьонсон витріщився на вікно з інформацією.

— Ц-це ж!..

[Усе просто. Знайдіть собі зелену зону, перш ніж вас випередять інші. Звісно ж ви можете забирати чужі зелені зони. Але покваптесь. Якщо ви не здобудете кімнати до початку сценарію, вас чекає дивовижно жахлива доля. Ха-ха, усім її рекомендую!]

Слова Біхьона розпалили холодний вогонь в очах присутніх. А тим часом звідусіль продовжували долинати крики.

Штрик! Штрик! Штрик!

— Здохни! Здохни!

— Вибач, я не зозла! Я маю вижити...

Можливо, той вогонь в їхніх очах з'явився від усвідомлення. Уся ця кров і боротьба перед нашими очима більше не були витворами чиєїсь фантазії.

— Скажи, нам же не доведеться битися, як цим людям? — тремтячим голосом запитала Сана.

— Нам не потрібно битися. Просто знайдіть кімнату, яка зможе вмістити нас усіх.

Розміри зелених зон відрізнялися за типом: від одномісних до величезних на сімдесят душ, як у Пільду.

— Звісно, якщо ще хоч якісь лишилися.

— Докча-ссі, у тебе хист нервувати людей, — поскаржилася Хівон. — У такому разі годі в стелю плювати. Може, й для нас ще лишилися кімнати.

— Буде швидше, якщо ми розділимося. Рухайтеся у командах: Хьонсон-ссі з Саною-ссі, а Хівон-ссі з Ґірьоном.

— А ти?

— Я сам упораюсь.

Говорити ще щось не довелося. Усі й так мені довіряли. Першим виступив Ґірьон:

— Хьон, слухай... А якщо ми нічого не знайдемо?

— Якщо за двадцять хвилин до початку сценарію ніхто не знайде кімнату, усі знову збираємося тут.

— Зрозуміло. Я пішов.

Команди організовано рушили кожна у своєму напрямку. Хівон із Ґірьоном пішли оглядати другий поверх, а Сана та Хьонсон — третій. Я почекав, поки вони розійдуться і увімкнув смартфон. Та варто було відкрити «Способи вижити», як в очі впало одне речення:

«На Чхунмуро не лишилося жодної кімнати».

Невигадливий текст, написаний чорним по білому. Щось мені підказувало, що жодній команді не вдасться знайти кімнати.

Лишався єдиний вихід: вбити когось і забрати їхню кімнату, щоб вижити самим.

Але чи наважаться Хьонсон та Хівон на такий вчинок?

Не всі із присутній тут були «лихими». Хтось використовував інших, як Ґон Пільду. Але так чи інакше, більшість вишкірила ікла, щоб захиститися.

Чи здатні Ю Сана та Ї Ґірьон проявити таку ж хижість?

Відповіді на ці запитання я мав отримати вже зовсім скоро.