Розділ 253. Епізод 47 — Вибір Короля Демонів (8) 

[Четверта Стіна погрозливо показує зуби.] 

Люті іскри наповнили повітря. Я швидко наказав Марку залишити кабінет. Я б не зміг зрозуміти, що відбувається, якби він був присутній. 

«Почекай хвилинку, послухай мене». 

Я думав про те, що можу зробити, щоб заспокоїти цю кляту стіну.  

«Ти любиш оповіді. Коли це закінчиться, я нагодую тебе багатьма речами, які ти захочеш з’їсти». 

[Четверта Стіна дивиться на вас, насупившись.] 

Напруження, здавалося, трохи заспокоїлося. Здавалося, це не мало ефекту. 

«Я маю дещо перевірити. Я можу померти, якщо не знатиму цього. Ти цього хочеш?» 

Четверта Стіна мовчала. На щастя, вона не хотіла моєї смерті наразі. Четверта Стіна довго мовчала, перш ніж заговорити. 

「Четверта Стіна каже: «Кім Док ча».」 

— Так. 

「Бе з мене бу де не без печно.」 

Я думав, що знаю, про що вона каже. Одна з функцій Четвертої Стіни включала захист мене від очей сузір’їв. Таким чином, вона була стурбована тим, що сузір’я зашкодять мені, коли її вимкнуть. 

— Я знаю. Однак цього разу я повинен подивитися. 

Через мою стійку волю Четверта Стіна на мить замовкла, перш ніж відкрити рота. 

「Ли ше 10 се кунд.」 

10 секунд. Так, було трохи туго, але добре. 

「Усі кана ли мають бути заблокова ні.」 

Я кивнув. 

—Бію. Відкрий рекламу на каналі. 

Коли через зв’язок доккебі було надіслано наказ, екран вимкнувся. 

[Багато сузір’їв спантеличила раптова реклама.] 

Гаразд, цього було достатньо. Однак Четверта Стіна не була задоволена. 

「Четверта Стіна каже: «Цього недоста тньо».」 

«Недостатньо? Чого саме?» 

Четверта стіна не відповіла. Я підняв очі, і Бію невинно кліпала очима. 

[...Баат?] 

Бію явно блокувала канал належним чином. Цього було недостатньо... 

Тоді мені спав на думку попередній сценарій. 

Прихований сценарій — Доказ Особистості Кім Докчі. У цьому промисловому комплексі був доккебі, який реалізовував сценарій. Я дивився у вікно на руїни сценарію. 

Зоряний Потік створював приховані сценарії, але керували сценарієм доккебі. 

[Багато сузір'їв протестують проти нестабільних умов каналу.] 

Озираючись назад, «Доказ Особистості Кім Докчі» був досить незвичайним сценарієм. Це був сценарій, який точно знав вимоги сузір’їв і навіть містив інформацію про «мене» до першого сценарію... 

Як би я не думав про це, була лише одна істота, яка б це зробила. Я зітхнув і повільно відкрив рота.  

— Біхьоне, ти не вийдеш?  

*** 

— Аджумма! Де ти? Я прийшла! 

Благодійна станція медичної допомоги в Соннамі. Цей притулок, створений за допомогою уряду, був однією з організацій допомоги цивільним, де піклувалися про постраждалих від сценаріїв вторгнення. 

Хан Суйон кричала, штовхнувши ногою пацієнта на її шляху.  

— Мамо Кім Докчі! Мамо Кім Докчі, підніми руку! 

Пацієнт, який лежав, швидко відійшов від удару. Ю Сана поспішно підійшла і подбала про пацієнта. 

— Я перепрошую. З вами все гаразд? ...Гей, Хан Суйон-ссі! 

Хан Суйон було огидно від різкого голосу Ю Сани.  

— Айй, йди геть, якщо збираєшся до мене чіплятися. 

— Це вже занадто. Ці люди — пацієнти! 

— Я теж пацієнт. 

Коли спохмурніла Ю Сана нарешті розлютилася, двері центру допомоги відчинилися, і з’явилися нові пацієнти. Вони були втіленнями, пораненими монстрами, присутніми в цьому світі. Це були люди, з якими великі палати не могли впоратися, і вони були змушені піти до цієї станції допомоги. Озирнувшись навколо, Хан Суйон побачила знайому жінку. 

— Лі Сольхва також тут. 

Лікарка Лі Сольхва. Вона була колегою Ю Джунхьока, що доглядала тут за пацієнтами. 

Хан Суйон глибоко зітхнула. 

— Це справжній безлад... Ти знаєш? Спочатку їй судилося бути дуже поганою жінкою. 

— Звідки ти це знаєш? 

— Просто знаю. Чому я не можу знати те, що також знає Кім Докча? 

Очі Ю Сани звузилися, коли Хан Суйон згадала Кім Докчу. Хан Суйон глянула на Ю Сану і сказала:  

— Кім Докча змінив занадто багато речей. Він врятував тих, кому судилося померти, і вбив тих, кому судилося жити... 

— ...Це про пророцтво? 

— Ти все одно його не знаєш. Я просто хочу сказати, що ніколи б не зробила того, що зробив Кім Докча. 

Хан Суйон витягнула шматочок темного шоколаду й з’їла його. Гіркий смак шоколаду поширився в її роті, і гіркота, здавалося, вплинула на Хан Суйон. 

— Він зруйнував майбутнє. Оповідь має текти так, як вона була задумана. Якби це була я... 

— Якби це була ти, Кім Докча та ти нічим би не відрізнялися від «персонажів». 

Це був не голос Ю Сани. Хан Суйон усміхнулася й повернулася до людини. 

— Ти здаєшся здоровою, Суйон. 

За ними стояла мати Кім Докчі, Лі Сукьон. 

— Не має значення, здорова я чи ні. 

— Мій Докча, здається, любить нездорових дітей. 

— Мені байдуже, що подобається Кім Докчі! 

Лі Сукьон посміялася над реакцією Хан Суйон перед тим, як повернути голову.  

— Давно не бачились, Ю Сано-ссі. Що тут відбувається? 

Перш ніж Ю Сана встигла відповісти, Хан Суйон знову перебила.  

— Використай Долю Удачі чи Невдачі, Лиха чи Щастя. 

Доля Удачі чи Невдачі, Лиха чи Щастя. Це була одна зі стигм, які Лі Сукьон отримала від свого спонсора, Матері Засновника. 

— Доля Удачі чи Невдачі, Лиха чи Щастя... ти завжди здаєшся такою упевненою. Чому ти раптом намагаєшся спертися на щось подібне? 

— Я хотіла би вирішити все з упевненістю. 

— Ти втратила свою інформацію, так? 

Хан Суйон і Лі Сукьон відрізнялися від Кім Докчі. Хан Суйон читала лише «ранні» частини оригінального роману, тоді як Лі Сукьон знала лише інформацію, яку почула від Кім Докчі. Зрештою, в обох була невизначена інформація про майбутнє. 

Лі Сукьон легко посміхнулася і запитала:  

— Чому ти прийшла до мене? Сана може зробити щось подібне з силою Олімпу. 

— Ти жартуєш? Ти забула, що Олімп зробив із Кім Докчею? 

Вони двоє сперечалися, коли Ю Сана пробурмотіла зі збентеженим виразом: 

— Вибачте, зараз я не можу вам допомогти... 

— Не хвилюйся про це. Я знаю, що ситуація з Олімпом складна. Хіба у них прямо зараз не розпал внутрішньої ворожнечі? 

— ...Так. 

Ю Сана схилила голову з непереконаним виразом обличчя, а Хан Суйон сказала: 

— Просто залиш їх. Вони так багато займалися сексом, що їх життя скорочується. Швидше за— 

Від несподіваних слів Ю Сана розширила очі. Лі Сукьон подивилася на них і розсміялася. 

— Добре, молоді леді. Яку інформацію ви хочете знати? Для довідки, я не бачу конкретного майбутнього за допомогою Долі Удачі чи Невдачі, Лиха чи Щастя. Я можу лише вказати шлях. 

Хан Суйон кивнула, ніби вже знала.  

— Я хочу знати про поточну ситуацію Кім Докчі. 

— Хм... 

Лі Сукьон подивилася на Хан Суйон тонким поглядом, і Хан Суйон швидко додала: 

— Це тому, що Корейський півострів може бути знищений залежно від того, як там йдуть справи. Сьогодні я чую дивні оповіді від сузір’їв... чого ти смієшся? 

— Ти просто мила. 

— Зроби це вже, — поскаржилася Хан Суйон.  

— Я довго дивилася. 

— Так?.. То що там? 

Лі Сукьон посміхнулася.  

— Ну, може бути і те, і інше. Тиждень тому було посередині, а три дні тому — несприятливо... 

— Що? Несприятливо? 

— Вчора пощастило... 

— То що там зараз? 

Лі Сукьон мовчки витягнула бронзове дзеркало. Це був уламок Небесного Дзеркала, одного з трьох божественних скарбів.  

— Побачите самі. 

У її голосі був незвичайний відтінок, який змусив Хан Суйон і Ю Сану одночасно звести голови разом. Тоді на бронзовому дзеркалі з’явилися ледь помітні літери. 

—Велике Нещастя. 

На мить Хан Суйон засумнівалася, чи правильно вона прочитала ханча [1]. 

— Це реально? 

— Не знаю. Якщо вам цікаво, можете запитати туманність Хон’ік. 

Вона сказала це, але Лі Сукьон, здається, теж було не дуже комфортно. Потім поверхня дзеркала затремтіла, і напис змінився. 

— А..? З'явилося слово «допомога»? — вигукнула Ю Сана, а двоє інших глянули на дзеркало. 

Допомога. Це мало очевидне значення, і не було потреби його тлумачити. Хан Суйон і Ю Сана одночасно подивилися одна на одну. 

Лі Сукьон легко зітхнула і запитала їх:  

— То хто піде? 

*** 

[...Кім Докча — це справді Кім Докча. Як ти дізнався?] 

Біхьон з'явився з повітря. Його хутро блищало, і тепер він був одягненим у тканину хорошої якості. Раніше доккебі носили лише тигрову білизну, але тепер це була стара оповідь. 

— А як щодо каналу Корейського півострова? 

[Мене понизили. Не видно?] 

— Здається, тобі без мене погано? 

[Ти дізнаєшся, якщо повернешся.] 

Біхьон не був шанобливим, як раніше. Можливо, це був доказ того, що стосунки між нами змінилися. Насправді мій контракт із ним закінчився разом із моєю смертю. 

Біхьон деякий час дивився на мене, а я глянув у відповідь. 

[Як ти?] 

— Як бачиш. 

[Так, я чув багато оповідей про тебе.] 

Я легенько кивнув. 

[Хочеш знову повернутися на мій канал? Я буду добре до тебе ставитися.] 

Можливо, слова Біхьона були щирими. Це була більш небезпечна пропозиція, тому що вона була щирою. 

— Ну... 

Зараз я не ненавидів Біхьона. Однак я не був настільки наївним, щоб працювати з Біхьоном. Біхьон був доккебі, який мав зв’язки з Бюро, а Бюро було однією з найнебезпечніших груп у світі. 

[Справді, ти з самого спочатку був такою людиною.] 

Вираз обличчя Біхьона змінився. Цілком природно, що доккебі залишалися осторонь від тих, хто залишив їхні канали. Було цілком можливо, що Біхьон стане мені ворогом. Цей час настав раніше, ніж я думав. 

[Тоді як щодо цього? Створи зі мною спільний канал. Все добре, оскільки це Царство Демонів.] 

На мить мені здалося, що я неправильно його почув.  

— ...Ти серйозно? 

[Подумай про це якось.] 

Насправді це була непогана пропозиція. Якби я створив спільний канал із Бію, це дозволило б Бію швидко навчатися та розвиватися.  

— Я розумію. Мало того, тепер... 

Цієї миті я почув Біхьона через зв’язок доккебі. 

—Хочеш, щоб я вимкнув канал? 

Я кивнув. Очікувано, Біхьон лише прикидався дурнем. 

—Я не знаю, що ти намагаєшся зробити, але я бажаю тобі добра. Мені потрібно зробити кілька речей... вирішимо решту пізніше. 

Я не розумів, чому Біхьон був такий прихильний до мене. У будь-якому випадку мені пощастило. Біхьон змінив налаштування, і тоді пролунало повідомлення від сузір’їв. 

[Всі сузір'я на каналі незадоволені зв’язком каналу!] 

Я негайно подивився на Четверту Стіну. 

「Четверта Стіна каже: «Не ди вись надто дов го».」 

[Ексклюзивну здібність «Четверта Стіна» вимкнено.] 

Я відчув, як завіса навколо мого світу зникає. Цього разу я не прогадав і ввімкнув Вікно Атрибутів. 

[Перевірка Вікна Атрибутів.] 

Величезна кількість інформації увійшла в мою голову. 

+++ 

[Інформація про персонажа] 

Ім'я: Кім Докча 

Вік: 28 

Сузір’я підтримки: Немає 

Модифікатор: Демон-Король Спасіння (Оповідний) 

Особисті атрибути: Цілінь Ламарка (Легендарний), Герцог Царства Демонів (Легендарний), Тлумач Сценарію (???), Апостол ■■ (???)... 

... 

... 

+++ 

Тепер я міг бачити свої атрибути, які не міг побачити минулого разу. Чесно кажучи, це мене здивувало. Я думав, що моїм атрибутом буде «читач»... 

Тлумач Сценарію? Крім того, що таке Апостол ■■? Чому не відображався рейтинг атрибута? 

[Ви вперше перевірили своє Вікно Атрибутів.] 

[Ефект «Тлумач Сценарію» активовано!] 

У всякому разі, я продовжував перевіряти інформацію. Частиною, яку я розглядав найбільш уважно, були «Ексклюзивні здібності». 

+++ 

Ексклюзивні здібності: Точка Зору Всезнаючого Читача Lv. ?, Закладка Lv. ?, Перелік Персонажів Lv. ?, Четверта Стіна Lv. ?, Розуміння Прочитаного Lv. ?, ... 

+++ 

Тепер я міг прочитати здібність, що до цього була прихована за допомогою ■. 

Розуміння Прочитаного. На перший погляд, це здавалося здатністю читати і розуміти щось, але я не думав, що це так просто. Більшість здібностей, які я набув досі, були такими. 

Я не роздумуючи підняв руку до Вікна Атрибутів. Потім почувся звук іскор, і Вікно Атрибутів почало розвалюватися. 

...10 секунд вже минули? Я спочатку так подумав, але проблема була не такою простою. 

У моїх вухах почувся слабкий дзвін, і голова раптово запульсувала. Палець, який торкався Вікна Атрибутів, занімів, а світ запаморочився. Мені хотілося блювати. Щось за нездоланною стіною мене кликало. 

[Ексклюзивну здібність «Четверта Стіна» сильно активовано!] 

Ситуація не покращилася, попри активацію Четвертої Стіни. Навколишні пейзажі почали змішуватися. Це була сцена, де речі, які не мали поєднуватися, були злиті. Серед цього жахливого настрою я відчув дивне відчуття єдності. Наче щось, чого я давно хотів. 

Потім я почув дивне повідомлення. 

[Ваше розуміння персонажа «Кім Докча» збільшилося.] 

Що..? Тієї миті, коли моя свідомість здригнулася, хтось заговорив зі мною. 

「(Отже, тобі сказали не дивитись надто довго.)」 

___ 

[1] Ханча — китайські ієрогліфи.