Розділ 252. Епізод 47 — Вибір Короля Демонів (7) 

Досі Кірйос прийняв трьох учнів. Один з’явився після його першої трансцендентності, а інший — через 50 років. Потім він деякий час не приймав учнів. 

Все тому, що всі його попередні учні померли. Один був наступником Школи Небесних Демонів. Інший — Школи Кривавих Демонів. 

Саме події, спричинені цими двома смертями, зробили «Парадокса Бекчуна» Кірйоса Родґрейма відомим. Розлючений смертю своїх учнів, Кірйос вразив будинки Школи Небесних Демонів і Школи Кривавих Демонів. Ніхто не знав, що саме трапилося тоді в Мурімі. Одне було певно... 

Половина зі 100,000 Великих Гірських Хребтів стала голою горою. Школа Кривавих Демонів вивела свої сили з Першого Муріма. 

Через 100 років Кірйос знову прийняв учня. Кірйос запитав учня, якого зустрів після багатьох клопотів. 

[...Що це таке?] 

— Цей бідний учень вітає вас. 

Кірйос гірко подивився на свого учня. Це був останній учень, якого він прийняв серцем. 

[Я запитав тебе. Чому все так?] 

Цей учень не був талановитим і не мав жодних рис, які б йому сподобалися. Коли вони зустрілися, він вів себе так, ніби вони давно знали один одного. Він був «дружнім» до Парадокса Бекчуна. Цей парадокс був настільки дивним, що Кірйос захотів дізнатися про нього трохи більше. 

— Я був у Першому Мурімі. 

Кірйос люто глянув на свого учня, який був весь у крові. У Мирному Краї він був повною пустощів людиною. Причина, з якої Кірйос не покарав його за гріх крадіжки техніки та втечі, полягала в тому, що він врятував планету Кірйоса. 

Тож Кірйос чекав. Одного дня його учень замислиться над собою і з’явиться знову. Але його учень з’явився так... 

Очі Кірйоса звузилися, коли він говорив. 

[На твоїх ранах є сліди Фехтування, що Ламає Небо.] 

— ... 

[Ти зустрів учня Святої, що Мечем Ламає Небо? Чи це була Свята, що Мечем Ламає Небо?] 

Учень не відповів. Сила Кірйоса посилилася. 

[Відповідай мені.] 

Весь промисловий комплекс звивався, як підтоптаний жук. Присутність поширилася, і всі Кім Докчі в промисловому комплексі стали на коліна від болю. Це була просто хвиля магічної сили, але він ніби демонстрував свій статус. Це була присутність Парадокса Бекчуна. Єдиним, хто не став на коліна, був його учень. 

— Я не хотів, щоби ви бачили мене таким. 

[Що це означає?] 

— Я осквернив ім'я Бекчуна. 

[...] 

—Будь ласка, вбийте мене. 

Від цих слів Кірйос насупив брови. Це тому, що він пам’ятав повідомлення, яке отримав перед тим, як прийти сюди. 

—Будь ласка, вбийте мене. 

Маленькі зуби Кірйоса видали звук, скрегочучи. 

[Це правда, що я прийшов тебе покарати. Але...] 

Його учня десь побили. Крім того, це була ситуація, коли його учень попрохав вбити його, тому що його учень не міг подолати ганьбу. 

Який учитель у такій ситуації міг би покарати свого учня? Такий вчитель, певно, знайшовся б, але принаймні Кірйос таким не був. 

[...Чому ти так хочеш бути вбитим?] 

— ... 

[Дурний хлопець.] 

Кірйос повернувся спиною до свого учня. Він не знав, що трапилося з його гордим учнем, але він дізнається, якщо піде до Муріма. 

[Ти сказав, що це був Перший Мурім?] 

Його учень не відповів, але Кірйос уже рухався. 

[Цей світ знатиме, що понад «ламанням неба» існує «парадокс».] 

*** 

Кірйос пішов, і хмари війни над промисловим комплексом зникли, наче їх змило. У тих місцях, де проходив Кірйос, лежали «Кім Докча»-охочі. 

— У-ухх... увааааа! 

Я бачив тих, хто хотів бути мною, і почувався дуже дивно. Джан Хайон запитав:  

— ...Це було занадто? 

Це не було питання для «Кім Докча»-охочих. Я дивився на портал, через який зник Кірйос, і сказав:  

— Це єдиний спосіб його зрушити. 

Кірйос уже втратив двох учнів через Мурім. Щоби відправити його до Першого Муріма, я змушений був придумати боягузливе виправдання. 

— А що, як він уб’є Святу, що Мечем Ламає Небо? 

— Не хвилюйся про це, — відповів я, розміщуючи частину оповіді на рани, завдані Джан Хайоном. 

Здавалося, Кірйос збирався помститися за мене, але залишалося побачити, як все обернеться. Трансцендент рівня Кірйоса помітить проблеми, які відбуваються в Першому Мурімі. 

[Ви запустили новий другорядний сценарій.] 

Можливо, Кірйос вже отримав другорядний сценарій для втручання в Перший Мурім. Кірйос також був незадоволений зовнішніми богами. Як тільки він дізнається про ситуацію, він буде вимушений допомогти Святій, що Мечем Ламає Небо. 

— Тобі варто більше хвилюватися за нас. 

— Що? Чому? 

— Спочатку Кірйос не мав з’являтися тут. 

Незважаючи на незліченні кризи, які я пережив, я не кликав Кірйоса, як Джан Хайон. Спочатку я мав намір покликати його під час Відбору Короля Демонів. 

Однак я використав цю картку, щоби врятувати Святу, що Мечем Ламає Небо. Я не знав, чи неправильний це вибір, але принаймні він був почесний. 

Я дивився на нічне небо. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» спостерігає за вами тривожними очима.] 

Деякі зірки переживали за мене. 

[Деякі сузір’я посміхаються вам.] 

Деякі зірки сприйняли мою кризу як можливість. Я гірко посміхнувся до тих зірок.  

— Якщо ви бачили достатньо, можете зараз прийняти рішення? 

Я глибоко вдихнув і звернувся до неба.  

— Я справжній Кім Докча. 

Розмова з Кірйосом була відкритою, і додаткові докази не були потрібні. Зірки на нічному небі водночас засяяли. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» визнає, що ви справжній Кім Докча.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» визнає, що ви справжній Кім Докча.] 

[Сузір’я «Королева Найтемнішої Весни» визнає, що ви справжній Кім Докча.] 

. 

. 

[Дуже невелика кількість сузір’їв не погоджується з результатами.] 

Ті, хто хотів чогось іншого, не погоджувалися, але це була більшість голосів. 

[Багато сузір’їв визнають вас справжнім Кім Докчею.] 

[Вас визнали справжнім Кім Докчею.] 

[Прихований сценарій завершено!] 

[200,000 монет було отримано як винагороду за сценарій.] 

Обличчя «Кім Докча»-охочих почали змінюватися одне за одним. Мозаїка розсипалася, і їхні справжні обличчя були відкриті до неба. Громадяни вперше побачили справжнього власника промислового комплексу і заволали від подиву. 

— Кім Докча! Справжній Кім Докча! 

— Власник цього промислового комплексу повернувся..! 

З’явилося більше повідомлень. 

[Ви формально успадкували колишній Промисловий Комплекс Ґілобат.] 

[Колишній Промисловий Комплекс Ґілобат було офіційно оголошено Промисловим Комплексом Кім Докчі.] 

[Ваша слава шириться Царством Демонів!] 

[Ваша слава зміцнює ваші поточні оповіді.] 

Яскраве світло оточувало моє тіло, і мої оповіді ще більше зміцнилися. 

[Ви — «герцог» промислового комплексу.] 

Незабаром почнеться самотня боротьба. 

*** 

Коли ситуація врегулювалася, першим місцем, куди я попрямував, був офіс Марка в центрі промислового комплексу. 

— ...Мені соромно. 

— Ні, ти все зробив добре. 

Через Гру Кім Докчі сталися заворушення, а Марка та інших офіційних осіб було затримано. Я поплескав Марка по плечу й заспокоїв його.  

— Ти зробив все можливе. 

Ніхто, включаючи Марка, не зміг би зупинити Гру Кім Докчі. По-перше, це була подія, яка сталася тому, що я пішов. Саме завдяки Марку промисловий комплекс вдалося зберегти в такому обсязі. Насправді Марк був лідером найманців на своїй рідній планеті та володів дуже високим рівнем здібності Контролю Натовпу. 

Я слухав доповідь Марка про навколишні події. 

— Звідусіль надходять звістки про війну. 

З вікна офісу було видно групу людей, які виходили з промислового комплексу. Деякі з них були людьми, які просто брали участь у сценарії, інші — ні. 

— Війну не можна вести поодинці. Хіба не знаєш? 

— Нерозумно тримати тих, хто не має бажання боротися. 

Більшість із них загинули б від штрафу за «покидання зони сценарію». Незважаючи на це, вони вирішили піти. Це означало, що ситуація безвихідна. 

[Населення промислового комплексу зменшується, і потужність Фабрики зменшується.] 

Зброя оповіді, Фабрика підтримувалася завдяки праці громадян. Цілком природно, що влада впаде, коли скоротиться робоча сила. Проте я говорив так, ніби це не було великою проблемою.  

— Ми не можемо побачити результат, використовуючи тільки потужність промислового комплексу. Головна увага ворога все одно не на промисловому комплексі. 

Мені довелося мати справу з Мельдоном і Берканом. Мельдон працював з Ведами, а Беркан — з Папірусом. 

Це не мав бути прямий альянс з туманностями, судячи з масштабу альянсу. Ймовірно, вони просто домовилися з деякими сузір'ями туманностей. 

Тим не менш, це була сила, яку не можна було ігнорувати. Це було ще невідомо, але у Виборі Короля Демонів, можливо, мені доведеться битися принаймні з 10 сузір’ями. 

— Є план? 

Чесно кажучи, шанси були не дуже високі. Я щойно став сузір’ям, і було б самогубством боротися з ними, навіть за допомогою Ю Джунхьока. 

— У мене є спосіб. 

Я не міг цього сказати зараз. За нами спостерігало надто багато очей. 

[Багато сузір’їв захоплюються вашими амбіціями!] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» цікавиться, що це означає.] 

[2,000 монет було переказано.] 

Насправді було кілька речей, про які я думав. Раніше це було б немислимо, але тепер стало можливим. Але перш ніж я міг використовувати ці методи, я мав дещо перевірити. 

[Четверта Стіна звивається.] 

Вона прочитала мої думки й відповіла. Я повільно кліпав, думаючи: «Мені потрібна твоя допомога». 

Вона знала, що я хотів сказати, і мені не потрібно було відкривати рота. 

«Дай мені побачити моє Вікно Атрибутів». 

Досі я якось боровся, належним чином не знаючи своєї інформації. 

Дотепер. 

[Четверта Стіна нервово тремтить.] 

Відтепер це було би важко зробити. Важко було б пізнати ворога, не знаючи себе. Я вже дещо знав про ворога, тому мав дізнатися про «себе».