Розділ 245. Епізод 46 — Нова Оповідь (3) 

[Баланс: 5,490,875 М] 

Монети, що до цього нескінченно підіймалися, нарешті зупинилися. Я не вірив своїм очам, дивлячись на це неймовірне число. 

[...Юначе, скільки ти заробив?] 

Я озирнувся навколо й побачив порожній вираз обличчя Виробника Масової Продукції. Старий, мабуть, отримав великий прибуток, оскільки раніше поставив 150,000 монет. Дивіденд має бути не менше п’ятикратного... 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» заздрить вам.] 

[Сузір’я «Лихвар, що Цілиться в Серце» жадає ваших монет!] 

Навіть завжди сувора Персефона посміхалася. Для довідки, королева Потойбіччя поставила 300,000 монет. 

...Потойбіччя, мабуть, багато заробило? 

[Дурниці! Це смішно!] 

Більшість сузір’їв, окрім нас трьох, були сповнені великого відчаю. Мені просто потрібно було побачити їхні вирази обличчя, щоб знати, скільки монет вони втратили. Сузір’я, які зробили невелику ставку, щоб позбавити себе нудьги, здавалися сумними, але ті, хто поставив понад 100,000 монет... 

[Увааа!] 

Вони були сповнені гніву. Були деякі сузір'я на межі банкрутства. Наприклад, той хлопець. 

[Сузір’я «Зухвалий Болотяний Хижак» виявляє до вас величезну ворожість.] 

[Схопіть його!] 

Сузір’я, що разом з Зухвалим Болотяним Хижаком втратили свої монети, наближалися до мене. Він на додачу до монет втратив розум і був готовий кинутися в річку Хан. 

Сузір'я, що помітили, відійшли від мене. Проте було одне сузір’я, яке не відступило. Це була королева Потойбіччя Персефона. 

[Відступіться всі. Як довго ви збираєтеся так негарно поводитися?] 

Її «статус» нагадував холодне нічне повітря, а сузір’я, що наближалися, заколивалися. Однак деякі сузір'я були настільки збуджені, що їх не міг охолодити нічний бриз. 

[Королево Потойбіччя! Ти щойно виграла монети?] 

[Забирайся звідси! Це ніяк тебе не стосується!] 

Атмосфера нагрілася, і деякі високопоставлені сузір'я, що спостерігали, втрутилися. 

[Зберігайте свою ввічливість.] 

Це була Богиня Світанкової Зорі, що була знайома з Персефоною. Проте Зухвалий Болотяний Хижак уже втратив ґлузд і не вагався. 

[...Ввічливість? До біса ввічливість!..] 

Щойно Зухвалий Болотяний Хижак випустив свій статус, інші сузір'я також показали свій статус. Потужні іскри наповнювали повітря, сповіщаючи про неминучий конфлікт. 

[Квиток бажання, використаний сузір’ям «Демон-Король Спасіння», діє.] 

Раптом сильні іскри заповнили зал і рухи схвильованих сузір'їв припинилися. На білій стелі відкрився портал, поки всі вагалися. За порталом панувала зловісна аура. Це не був зовнішній бог, але це було явно щось величезне. 

Хто це був? Воно, очевидно, було вище за сузір’їв із найвищим рангом... 

Атмосфера розірвалася, і у порталі з'явилася дивна істота. Таємнича аура навколо його тіла була незрівнянною, але він не був ані богом, ані сузір’ям. Він був одягнений у костюм мага зі старомодною тростиною. 

[...Доккебі?] 

Це був доккебі. 

[Давно не бачилися, сузір’я.] 

Зала затихла після одного речення, наче усіх облили холодною водою. Це була владна тиша. Розлючені сузір'я, що щойно кричали, затамували подих. 

[Правила Зоряного Потоку зобов’язують усі сузір’я Асоціації Гурманів.] 

Усі наявні сузір’я були обмежені ймовірністю. Це було абсолютно неможливо для звичайного доккебі, навіть якщо той мав права на керування каналом. 

[У-у-у-у...] 

Зухвалий Болотяний Хижак, який не похитнувся, попри загрози високопоставлених сузір’їв, зробив крок назад із блідим обличчям. Я бачив опис цього доккебі в оригінальному романі. 

「Більшість втілень вважають, що існує лише чотири ранги доккебі. Низькорівневий, посередній, напівстарший і старший доккебі. Однак над ними стоять інші доккебі.」 

「Доккебі Зоряного Потоку, ті, що мають до дванадцяти кольорових рогів, займають «перші місця».」 

На голові цього доккебі було сім червоних рогів. Зоряний Потік назвав їх «вищими доккебі». 

[Вибачте, але вечірка закінчиться тут.] 

*** 

Коли я читав «Шляхи Виживання», у мене виникло запитання про зв’язок між сузір’ями та доккебі. 

Доккебі можуть мати особливі повноваження, але сузір'я високого рангу може вбити одного або двох доккебі. Але навіть сильні сузір'я не торкалися доккебі. Яким би неприємним був сценарій, вони ніколи не намагалися вбити доккебі. 

...Чому? Причина була просто переді мною. Одним махом руки Асоціація Гурманів потрапила у пастку сітки ймовірності. 

Я ніколи раніше не бачив таких густих іскор. У цьому була сила «оповіді». Можливо, це була оповідь, запозичена у наймогутніших істот світу. Незалежно від того, чи були вони оповідного, чи історичного рангу, вони явно не могли втекти від шторму іскор, не зазнавши знищення. 

Сузір’я високого рангу, такі як Грім Четверга або Богиня Світанкової Зорі, не скаржилися і демонстрували лише незадоволені вирази. Першою відкрила рот Персефона. 

[Вищий Доккебі Халон. Минуло багато часу.] 

Вищий доккебі повільно озирнувся. 

[Давно не бачилися, Королево Потойбіччя.] 

[Чи здоровий Король Оповідей?] 

[Король у безпеці.] 

Через опонента вираз обличчя Персефони був у стані напруги, якого я ніколи раніше не бачив. 

[Чого ти сюди прийшов? Крім того, провідні доккебі виконавчої влади...] 

Доккебі виконавчої влади, яких я колись бачив, стояли за вищими доккебі. Страшний тиск, який вони чинили, був не меншим за сузір'я Асоціації Гурманів. Це було природно. 

Доккебі виконавчої влади колись були сузір’ями. Замість того, щоб негайно відповісти на слова Персефони, вищий доккебі пронісся над сузір'ями. 

[Ми тут, щоб забрати сузір’я, які позичили монети.] 

[...Монети?] 

Кілька сузір'їв застогнали і почали тікати. Виробник Масової Продукції з розумінням пробурмотів. 

[Вони справді дурні...] 

Здавалося, що деякі сузір'я позичили монети у доккебі, щоб зробити свої ставки. Як не дивно, одним із них був Зухвалий Болотяний Хижак. 

[Е-е... геть, геть із дороги!] 

Він кинувся до блискучої стіни й спробував розірвати сітку ймовірності. 

[Куаааак!] 

Сітка вищого доккебі була потужною. Щойно Зухвалий Болотяний Хижак дістався до сітки іскор, він закричав. Доккебі виконавчої влади зв'язали його тіло втілення. 

[В-відпустіть мене!] 

Я дивився на ряди сузір’їв і думав про те, чому доккебі з’явилися тут. Я не знав точної причини, але мені було цікаво, чи це тому, що на ймовірність вплинуло моє бажання. У цьому світі доккебі були найбільш чутливими до ймовірності. 

Доккебі миттєво заарештували всіх боржників і почали переправляти їх через портал. Вони рухалися так швидко, ніби нам не було на що дивитися. 

Вищий доккебі не прощався. Він подивився, наче попереджаючи сузір’я, перш ніж розвернутися, щоб піти. 

За мить до того, як портал мав зачинитися, вищий доккебі глянув на мене. Поза його холодними очима хтось говорив зі мною. 

「Не будь надто гучним, дитино. «Король» спостерігає за тобою.」 

*** 

Вищий доккебі пішов, і Асоціація Гурманів завершила свою зустріч. Це було природно, що вечірка закінчилася. Настав час для відповідних сузір’їв повернутися. 

Я скористався хаосом у банкетному залі, щоб вислизнути із замку. Бюро витягло значну кількість сузір’їв, але все ще були деякі ворожі до мене. Отже, мені потрібно було вибратися звідси, поки не сталася біда. 

Однак я стояв біля входу в Замок Оро і постав перед труднощами, про які не подумав. 

...Як я повернуся? 

Не було ні провідника, ні карети. Якби я тут затримався, мене могли б застати інші сузір’я... 

У цей час почувся звук мотора, і за рогом замку щось з’явилося. Це був розкішний спортивний автомобіль з обтічним кузовом. Це був автомобіль, що нагадував Ферраріґіні SSS-класу. 

Зачекайте, людина, яка створила цю машину... 

Спорткар зупинився переді мною з гучним звуком. Вікно опустилося, і з’явився літній чоловік у темних окулярах. 

[Сідай, юначе.] 

Це був Виробник Масової Продукції. 

*** 

Тієї миті, коли відкрилися задні двері, центральна частина автомобіля подовжилася і набула вигляду лімузина. Коли я сів на заднє сидіння, я відчув щире захоплення. 

Скільки людей могли б їхати в цьому? Він продавав цю машину? Тепер у мене були гроші... 

Корпус був виготовлений із міцного захисного матеріалу, який прилягав не лише до зовнішньої сторони, але й до внутрішньої сторони. Я випив холодного чаю з холодильника в лімузині й оглянув машину. 

Виробник Масової Продукції сидів на водійському сидінні, а Персефона — на пасажирському. Персефона спілкувалася з кимось раніше. Можливо, це було пов’язано з вищим доккебі, який з’явився. 

— Виробнику Масової Продукції, дякую. І все ж у мене є запитання. 

[Гм, яке?] 

— ...Чому ця жінка з вами? 

Я люто глянув на Анну Крофт, яка сиділа поруч зі мною. Виробник Масової Продукції мило посміхнувся. 

[Хуху, я обіцяв її підвезти. Не сваріться занадто багато.] 

Це була дуже неприємна ситуація, але я не міг скаржитися. Я зітхнув і оглянув своїх супутників. На задньому сидінні разом зі мною сиділо троє асґардійців. 

Там була виснажена Айріс і приголомшена Селена Кім. Анна Крофт подивилася на їхній стан, перш ніж раптово заговорити зі мною. 

— ...Айріс була б жива, навіть якби ти не допоміг. 

— Я знаю. Можливо, Грім Четверга врятував би її. Хіба не так? 

Анна Крофт закусила губи від моїх слів. Анна Крофт була жорстокішою жінкою, ніж будь-хто інший, але вона не втрачала тих, хто був «її». Колеги Анни Крофт не загинули в подібній події, яку вона провела в оригінальному романі. 

Швидше, вони прокинулися через сценарій. Гинули інші люди. 

— Це був шанс Айріс знайти хорошого спонсора, а ти все зіпсував. Майбутнє, яке я бачила, було не таким... 

— Вона б не хотіла отримати спонсора таким чином. 

— Ти не знаєш, що це було за сузір’я. 

[Цк, цк. Я сказав вам порозумітися, але я думаю, що це неможливо.] 

Форма лімузина змінилася, і моє сидіння стало дивно рухатися. Мій зір затуманився, і я сидів на пасажирському сидінні, де була Персефона. Виробник Масової Продукції змінив мої з Персефоною місця. 

Можливо, він не хотів чути бійку або між передніми та задніми сидіннями був звуковий бар’єр. 

Виробник Масової Продукції сказав мені: 

[У тебе погані стосунки як з втіленнями, так і з сузір’ями. Не заводь собі забагато ворогів.] 

— Я теж не хочу заводити собі ворогів. 

Насправді я прийшов сюди шукати «колег», а не ворогів. У підсумку вийшло так... 

Виробник Масової Продукції дістав електронну сигарету й сказав: 

[У твоїй оповіді я відчув гнів. Існує сильна лють проти цього світу та сузір’їв.] 

Я спробував щось сказати, але замовк. 

[Я знаю, що ти бачив багато речей, які не варто бачити сьогодні.] 

— Зовсім ні. 

Виробник Масової Продукції засміявся. Мені якось було ніяково і я дістав смартфон. Темрява була наче ширма в передній частині автомобіля. Виробник Масової Продукції мовчки дивився в темряву, і від нього відчувався легкий смуток. 

[Все ж, не ненавидь їх так сильно.] 

Мені знадобився деякий час, щоб зрозуміти його слова. 

[Вони просто не могли витримати самотності. Чи то сміття, чи то благородне сузір’я... усі вони поводилися так, бо їм подобається оповідь.] 

Я був збентежений, бо не знав, що Виробник Масової Продукції скаже такі слова. Дивне відчуття зради переповнювало мої груди.  

— Це не означає, що вони можуть топтати життя втілень. 

Якщо їм сподобалася оповідь, вони могли створити власні сценарії. Замість того, щоб руйнувати сценарій інших, вони могли б перейти до наступного сценарію. Перехід до іншого сценарію та продаж розуму означав лише уникнення реальності. 

Я намагався це сказати. Цієї миті увімкнувся смартфон і в полі зору з’явилися «Шляхи Виживання». На екрані було останнє речення, яке я читав. 

Я тупо дивився на речення, і Виробник Масової Продукції запитав: 

[Ти завжди на це дивишся. Збираєшся щось написати в порожньому блокноті?] 

Я не міг знайти способу відповісти на запитання, але незабаром слабко посміхнувся й відповів:  

— ...Я просто відчуваю спокій, коли дивлюся на нього. 

Удалині було видно темряву Темного Виміру. З порожнього вікна полилося світло. 

Нарешті настав час повертатися.