Розділ 238. Епізод 45 — Асоціація Гурманів (3) 

Вираз обличчя старого змінився від моїх слів. 

[...Демон-Король Спасіння?..] 

Важко було точно зрозуміти емоції через хитромудро складені зморшки старого. Він спершу був здивований, потім злий і зрештою захоплений. Точніше, всі емоції вмістилися в одному виразі. 

[Точно. Ти... хуху, ясно.] 

Старий, здається, знав мене. Я не очікував, що хтось в Асоціації Гурманів крім Персефони мене знатиме... але він був на диво обізнаним? 

— Чи можу я спитати ваш модифікатор? 

Старий усміхнувся із розумінням замість відповіді. 

[Тобі подобається пальто, яке я зробив?] 

— ...Га? 

[Пальто, яке на тобі.] 

Я рефлекторно глянув униз на своє пальто. 

[Пальто Простору Нескінченних Вимірів] 

То було пальто, яке я отримав в нагороду за перемогу над Мьон Ільсаном. Ім’я сузір’я, яке його зробило, це... 

— ...Виробник Масової Продукції? 

Старий засміявся з мого здивованого тону. 

[Так мене звуть.] 

Він вказав на себе великим пальцем, і я трохи збентежився. Виробник Масової Продукції. Його згадували в списку сузір’їв, які мали найбільший вплив на сценарій Зоряного Потоку. 

Було важко описати його бойові здібності як істоти найвищого рівня, але він мав близькі зв’язки з багатьма туманностями та бюро. І ще гірше, я вбив Мьон Ільсана, який був втіленням Виробника Масової Продукції в п’ятому сценарії. 

[Хуху, не треба так дивитися. Я тебе не з’їм.] 

Виробник Масової Продукції, здається, помітив, що я хотів сказати. 

[Я знаю, про що ти думаєш. Не тривожся. Це звичне діло в Зоряному Потоці. Він все одно не був тою людиною, в якій я був зацікавлений.] 

— ... 

[В нього кишка була тонка, воля — слабка, і він завжди шукав найлегший шлях.] 

В мене був складний набір емоцій. Полегшення від того, що Виробника Масової Продукції не так сильно це турбувало, і розчарування у тому, що навіть таке сузір’я, як він, вважало втілення інструментами... 

Я прикинувся спокійним. 

— Дякую. 

[Не дякуй мені за це. Неважливо, який паршивий, але він був моїм втіленням... до речі, я бачив твою оповідь.] 

— Мою оповідь? 

[Так, ти вправно спрямовуєш сценарій у несподіваних напрямках та створюєш безлад. Завдяки тобі я вже довго не нудьгував. Я поставив тобі п’ять зірок.] 

Я не знав, чи це була похвала, чи насмішка, але подякував йому. 

[Ти тут вперше. Хто тебе представив?] 

— Королева Потойбіччя. 

Очі Виробника Масової Продукції засяяли. 

[Ця стара шкапа... хуху, робить таке попри все. Приводить нового вступника в такий час...] 

Здається, я знав, про що він говорив, але я навмисне затремтів. 

— Що відбувається в Асоціації Гурманів? 

[Вони завжди щось роблять. Чи не покинула та стара свого нового вступника, щоби побачити, що ти можеш? Цк цк... в будь-якому разі, вона з Олімпу. Гайда. Я тебе коротко представлю.] 

Неочікувано все йшло добре. Я йшов за Виробником Масової Продукції та озирався довкола. Мені не слід забувати мою мету візиту тільки тому, що тут було так багато видовищних принад. Я прийшов найняти компаньйонів, які допомогли б у Виборі Короля Демонів. 

Погляньмо. Першим ділом: поговорити з сузір’ями... 

[Ти ж знаєш ту п’яничку отам, так? Він — Тор. Енергійна і сувора людина отам — Вакаріна...] 

Я відчував трепет щоразу, як Виробник Масової Продукції називав ім’я сузір’я. Справжні імена сузір’їв мали силу притягнути їхню увагу. Проблемою було те, що їм могло це сподобатися, або розлютити. Я деколи називав імена сузір’їв, як Персефона, але не так... 

[Вони не дуже мене люблять, тому я не можу тебе їм представити. Вони лякаються як тільки я наближаюсь.] 

І справді, Грім Четверга та Богиня Світанкової Зорі, здається, уникали Виробника Масової Продукції. Я приблизно здогадувався, чому. 

[Цк цк, вони не знають, що таке гарні оповіді...] 

В будь-якому разі, я відчув, що реакція сузір’їв на мене була помітно іншою тільки від того, що я йшов поруч із Виробником Масової Продукції. Було також легко пройти до центру бенкетної зали, куди раніше так просто було не пробратися. Однак зараз всі втікали до того, як я встигав заговорити... 

А, я пригадав, що Асмодей був членом Асоціації Гурманів... де він? 

[Здається, головна подія скоро почнеться.] 

Виробник Масової Продукції усміхнувся сам і схопив мене за рукав. Я сів за столик поблизу, і провідник одразу ж подав мені їжу. 

[Очі Великого Мудреця Дев’ятого Кола Мербатоса] 

Я швидко глипнув на їжу перед тим, як опустити виделку. Кілька сузір’їв із оточення засміялися з мене. Вони, здається, зневажали той факт, що я ледве торкнувся їжі та не міг їсти. Виробник Масової Продукції просто проігнорував погляди та з’їв очні яблука. 

[Гарний смак. Глянь, ота подруга сьогодні гост.] 

Світло світило сцену, і з’явився гост. Обличчя було знайомим. Це було сузір’я, яке мене раніше штовхнуло. То була молода пані з милим обличчям, одягнена в чудову готичну мереживну сукню. 

[Члени Асоціації Гурманів, привіт~ Я — гост на сьогодні, Евросіна!] 

Я почув ім’я та знав, ким вона була. Богиня радощів та святкування, Евросіна. Вона була сузір’ям, що належало до туманності Олімпу. 

Разом з оплесками деякі сузір’я втратили свою гідність та закричали. 

[Оооо, Ев-ссі! Тут!] 

Точніше, це був Виробник Масової Продукції поруч зі мною. 

Раптом спогад зі «Шляхів Виживання» виник в голові. В оригінальному романі був випадок, коли Евросіна з’явилася як гост на Фестивалі Асоціації Гурманів. Тоді Ю Джунхьок... 

[Дякую за відвідування, поки ви такі зайняті! Дякую власнику Замку Оро, Неосяжній Строгості, за те, що надали це місце!] 

Можливо, він її вбив. 

[Сьогодні є дві головні події. До того я б хотіла представити особливого гостя. Можливо, ви чули про ці втілення? Сьогоднішній гість з планети, яка останнім часом стає гарячою точкою!] 

У мене було зловісне передчуття, коли петарди вибухнули в кутку сцени. 

[Будь ласка, оплески для Анни Крофт, пророка з Землі!] 

Шумні сузір’я водночас затихли. Я побачив, як Анна Крофт піднімалася сходами на головну сцену. 

...Ясно. Здається, я зрозумів, чому Анна Крофт прийшла цього разу до Асоціації Гурманів. Вона справді була жінкою, яка не могла мені подобатися. 

Анна Крофт оглянула публіку своїм неповторно-спокійним поглядом та привіталась яскравою усмішкою. 

— Приємно познайомитися, сузір’я Асоціації Гурманів. Я — Анна Крофт, втілення туманності Асґард. 

Вона виглядала гордою, але сузір’я вже супилися в ту мить, коли вона відкрила рота. 

[Асоціація Гурманів справді занепала. Не можу повірити, що на сцені розмовляє їжа.] 

[Зоряний Потік дегенерує цими днями.] 

Це була Асоціація Гурманів. Це був бенкет обережно вибраних «оповідей» для сузір’їв гурманів. Це була природна оповідь, але «свіжі втілення» були головними інгредієнтами оповіді. 

Анна Крофт прийшла в це місце, знаючи це. 

— Мені, може, чогось не вистачає, але я — гост цієї події. 

Ось чому ця жінка була божевільною. 

[Я не знаю, яку їжу ти приготувала.] 

[Винось її вже!] 

Атмосфера нагрілася, і Евросіна спробувала швидко втрутитися. 

[Ну, народ. Не збуджуйтесь так... хіба не нормально послухати слова здобичі? Хіба вам не треба мати трохи терпіння з вашою їжею?] 

Евросіна бадьоро посміхнулася, і розбурхані сузір’я завмерли на мить. Розумна Анна Крофт не пропустила цей проміжок. 

— Останніми роками Зоряний Потік переповнений очевидними оповідями, — провокаційний початок змусив сузір’я зосередитися на ній. Анна Крофт продовжила говорити: — Репатріанти, реінкарнатори, майстри фехтування, маги 9-го кола... навіть ті ж пророки. Все починається з того, щоби бути сильнішими за інших. 

На обличчі Анни Крофт була слабка усмішка. 

— Це реальність сьогоднішнього Зоряного Потоку, який переповнений оповідями, що створюються задля швидкоплинних веселощів. 

Сузір’я здавалися враженими. Наче вони були здивовані, що їхня їжа викладала оповідь. Однак оповідь Анни Крофт була тільки початком. 

— Раніше так не було. Принаймні тренд був іншим за часів першого покоління оповідей. 

Наче одержимі, сузір’я чекали на наступні слова Анни Крофт. 

— В ті дні сузір’я любили оповіді. Тому що оповіді щось вартували. Доккебі задавали тему, і сузір’я досліджували її форму та естетику. В той час сузір’я точно сягали царства «мистецтва». 

...Мистецтво. Вона справді була страшною жінкою. Я міг сказати таке з позиції втілення. Сузір’я здавалися ностальгічними від слів Анни Крофт. Персефона серед них. Всі вони були сузір’ями, які пережили ті дні. 

[Цікаво. То ти маєш оповідь, яка може задовільнити наш апетит?] 

Той, хто це сказав, був королем демонів, який спирався на куток зали. Анна Крофт не запанікувала від провокації та усміхнулась. 

— Так і є. Я збираюсь повернути вам втрачені оповіді «першого покоління». 

Обличчя сузір’їв змінилися. Всі не вірили почутому. 

— Ви не любите майстрів фехтування чи магів 9-го кола. Ви любите оповіді з темою крові, поту, сліз та зусиль. Я прийшла сьогодні, щоби подарувати вам таку оповідь. 

Сузір’я по-різному зреагували на слова Анни Крофт. Деякі кричали про те, як втілення робили з них дурнів, поки інші зацікавилися в тому, про що вона говорила. Також були сузір’я, які реагували скептично, як Виробник Масової Продукції збоку від мене. 

[...Вона каже щось дурне. Теперішня Асоціація Гурманів не зацікавиться такими оповідями. Чи не так?] 

— Я згоден. 

Серед оповідей першого покоління точно було кілька вдалих, але часи змінилися. Сузір’я, які вже бачили стимулюючі оповіді, не будуть зворушені такими, які наслідували перше покоління. 

Все ж... Анна Крофт не могла цього не знати. Вона була найбільш компетентним втіленням в усіх «Шляхах Виживання». 

Я пригадав частини «Шляхів Виживання» про неї. В оригінальному романі Анна Крофт ніколи не проводила подібної події на Фестивалі Асоціації Гурманів. Однак там точно було щось схоже. 

В цю мить хтось схопив мене за плече. 

— Демоне-Королю Спасіння!