Розділ 232. Епізод 44 — Пройдисвіт (1) 

Вчителька Ю Джунхьока, Свята, що Мечем Ламає Небо, була дуже терплячою. Так було 100 років тому і навіть 200. Ось як вона змогла створити цілу групу технік фехтування. Поки інші майстри бойових мистецтв продали свої здібності та покинули Мурім, вона залишилася тут на самоті та прорвалась крізь висоти трансцендентності. 

— То хто ти в біса такий? 

Вона тицьнула великим пальцем у щоку Ю Джунхьока, який висів у повітрі. То тільки великий палець, але цей палець належав трансценденту. Тож це мало бути боляче. А втім, Ю Джунхьок ніяк не реагував. 

「— Вчитель та учень. Ви двоє однакові.」 

Це були слова одного з 10-ти Великих Майстрів Муріму, Небесного Демона. Можливо, це було найточнішим описом. 

— Ти не кажеш ні слова. Отримаєш по дупі, якщо мовчатимеш. 

Свята, що Мечем Ламає Небо підняла велику курильну люльку. Дупа Ю Джунхьока не могла витримати натиск, і він не зміг не видати жалюгідного звуку. 

«Клятий Кім Докча. Я точно тебе вб’ю». 

Лясь! Лясь! Лясь! 

Звуки були кумедними, але сила в люльці — ні. Незабаром з рота Ю Джунхьока потекла кров. Тоді Свята, що Мечем Ламає Небо зігнула брови дугою. 

— А ти чоловік з характером. 

Вона була трохи вражена. 

— Запитаю знову. Де ти вкрав та вивчив силу Школи Меча, що Ламає Небо? 

— ... 

— Я збережу тобі життя, якщо скажеш чесно. 

Ю Джунхьок повільно підвів голову на цих словах. 

Школа Меча, що Ламає Небо оригінально була не-гуманістичною. [1] Як стороння людина Ю Джунхьок не міг вивчити цієї сили. 

Тепер Свята, що Мечем Ламає Небо каже, що пощадить його. Значення було чітким. Свята, що Мечем Ламає Небо зараз намагалася зробити Ю Джунхьока своїм учнем. 

«Вчителька». 

Ю Джунхьок розумів думки своєї вчительки краще за будь-кого. Було важко знайти гідного учня в занепаді Муріму. А тоді раптом з’явилася трансцендентна людина, яка вивчила її бойове мистецтво. Природно бути зацікавленою. 

«Але...» 

Ю Джунхьок прикусив губу. Можливо, не було погано діяти згідно намірам Кім Докчі. Він знав Святу, що Мечем Ламає Небо краще за будь-кого. Якщо він скористається можливістю та розкаже їй все, він точно потрапить у ласку Святої, що Мечем Ламає Небо. Однак Ю Джунхьок цього не хотів. 

— Грмм, погляд аж палає. 

— ... 

— Хочеш мене? 

Тільки його вчителька могла говорити маячню в подібній ситуації. Ю Джунхьок продовжив кусати губу. 

«Ти помреш, якщо зустрінеш мене тут». 

Ю Джунхьок пригадав останній вигляд своєї вчительки. Поранена трансцендент, самотня після років важкої праці. Незважаючи ні на що, її впертість відмовлялася ламатися. 

—Дурний учню. Вони — істоти, з якими ти не впораєшся. 

Його вчителька сама проти альянсу репатріантів після того, як її зрадили найсильніші в Мурімі, Небесний Демон та Кривавий Демон. 

—Живи, Джунхьоку. 

Тоді Ю Джунхьок не бився разом із нею, тому що був слабким. Він був надто слабким. 

— ...Твій погляд сумний. 

Ю Джунхьок затремтів від раптових слів. Ясні очі Святої, що Мечем Ламає Небо дивилися прямо на Ю Джунхьока. Свята, що Мечем Ламає Небо була сумішшю людини та гігантського бога. Тож вона мала одну зі здібностей Неандертальців. 

— Самотній, зарозумілий, глибоко ранений. 

Вона мала Дзеркальні Очі, які могли читати чужі емоції. Свята, що Мечем Ламає Небо дивилась на Ю Джунхьока цими очима. 

— Хто ти такий? 

Ю Джунхьок сильніше прикусив губу, наче викопував свою агонію. Йому не варто цього казати. Ніколи, він точно не міг цього сказати... 

[Сузір’я «Демон-Король Спасіння» дивиться на вас.] 

Ю Джунхьок глянув на повідомлення. 

[Сузір’я «Демон-Король Спасіння» каже, що все буде гаразд.] 

...Все буде гаразд? 

[Сузір’я «Демон-Король Спасіння» каже, що це коло буде іншим.] 

[Сузір’я «Демон-Король Спасіння» каже вам вірити у вашу вчительку.] 

Це коло буде іншим. Він не повірив би, якби це сказав хтось інший. Тож чому? Він хотів вірити у те, що казала ця людина. 

[Сузір’я «Демон-Король Спасіння»...] 

— Ця муха... закрийся. 

Свята, що Мечем Ламає Небо клацнула пальцями в повітрі, і всі звуки повністю зникли. Всі зовнішні звуки відрізало магічною силою. Для трансцендента було можливо мати рівень Святої, що Мечем Ламає Небо. Голос Кім Докчі не буде чутно якийсь час, доки доккебі не підкоригують частоту каналу. Тепер все лишилось на судження Ю Джунхьока. 

— ...Моє ім’я Ю Джунхьок. — Ю Джунхьок коротко вдихнув перед тим, як видати: — Я був твоїм учнем. 

— Грмм... що це означає? Я ніколи тебе раніше не бачила. Щось в мене нема ніяких спогадів про те, як я тебе брала в учні. 

— Те, що я й сказав. Я вивчив цю техніку від... 

В ту мить, як Ю Джунхьок збирався відповісти, іскри піднялися навколо його тіла. 

[Оповідь «Учень Святої, що Мечем Ламає Небо» активовано.] 

Губи Ю Джунхьока скривилися, коли завершення його слів силою змінилося на поважне: 

— ...Вчительки. 

Обличчя Ю Джунхьока спотворилося. Він пригадав розмову, яку мав зі Святою, що Мечем Ламає Небо в попередньому колі. 

—Ти казав, що ти — реґресор. Якщо так, ми колись знову зустрінемося. 

—Я не стану твоїм учнем наступного разу. 

—Ох вже й злющий. Тобі варто казати щось хороше... і чому ти такий неввічливий? Хочеш, щоби тебе спіймали у наступному житті? 

Можливо, ця оповідь мовчала через його попередню розмову зі Святою, що Мечем Ламає Небо. 

[Ви мусите говорити ввічливо зі втіленням «Свята, що Мечем Ламає Небо».] 

Це було смішно. Він не був зі Святою, що Мечем Ламає Небо формальним тоді, але ця оповідь все одно залишилася з ним. 

—А потім стань моїм учнем знову. 

Його серце тьохнуло, коли старі спогади полилися водоспадом та збили його з ніг. Він не чув непрямі повідомлення, але він відчував, що Кім Докча дивився на нього. 

«Компаньйон». 

Ю Джунхьок давно вже забув, як воно — вірити в когось. Він повільно кліпнув перед тим, як відкрити рота: 

— Хіба вам не цікаво, хто я такий? 

— Звичайно, мені жахливо цікаво. 

— Тоді я відкрию свій ментальний бар’єр. Гляньте. Це можливо з вашими Дзеркальними Очима. 

— ...Грмм. Ти знаєш про Дзеркальні Очі? 

— Лише п’ять хвилин. Я не можу дати більше часу. 

Погляд Святої, що Мечем Ламає Небо був підозрілим. 

— Збираєшся утнути щось дивне? 

— Ви можете мене подолати навіть якщо я щось утну. 

Брови Святої, що Мечем Ламає Небо піднялись на провокацію в його голосі. 

— Гаразд. 

Не тільки сузір’я любили оповіді. Не було багато можливостей глянути на іншу трансцендентну істоту. Цей трансцендент раптом з’явився у Мурімі та використав її техніки. Вона не могла не зацікавитись. 

— Я гляну на тебе. 

Зовсім скоро Очі Святої, що Мечем Ламає Небо засяяли. Ю Джунхьок відчув, наче йому висмикували волосся. 

Передача спогадів через Дзеркальні Очі була небезпечною для Ю Джунхьока та Святої, що Мечем Ламає Небо. Тим не менш, Ю Джунхьок був відданий. Можливо, дух Святої, що Мечем Ламає Небо зламається. Вона може не повірити в те, що побачить. Вона може заперечувати все та знищить Ю Джунхьока. Однак якщо цей ризик зазнає успіху, він зможе змінити Святу, що Мечем Ламає Небо. 

Десятки хвилин пройшли, поки чиста енергія Дзеркальних Очей зникла. Світло Дзеркальних Очей вимкнулось, але Свята, що Мечем Ламає Небо не говорила. Вона просто дивилась на підлогу з опущеною головою. Вона збожеволіла? Чи... 

В очах Святої, що Мечем Ламає Небо була невідома емоція, коли вона підвела голову. Він вперше бачив такий вираз у третьому колі. 

Мить пройшла до того, як Ю Джунхьок усвідомив його значення. 

— Ти сказав, що не будеш моїм учнем знову... 

*** 

Ю Джунхьок та Свята, що Мечем Ламає Небо говорили довгий час. 

— Ти важко працював. 

— ...Годі цього надуманого втішання. Воно тобі не личить. 

— Гаразд. Ти безперечно мій учень. 

Свята, що Мечем Ламає Небо другого кола реґресії померла і ніколи не повернеться. Нинішня Свята, що Мечем Ламає Небо не була такою ж, як із другого кола. Попри це, двоє людей розмовляли, наче цей факт їм був невідомим. 

— ...Я помстився. Небесний Демон і Кривавий Демон — я вбив їх обох в 35-му сценарії. 

— Так. Я бачила. Я не задоволена, тому що тобі було важко перемогти. 

— Тоді тобі не треба було помирати. 

Це не було нормальною розмовою між вчителем та учнем, але на обличчі Святої, що Мечем Ламає Небо була ніжна усмішка. 

— Ти сильно змінився, Джунхьоку. 

— Нічого не змінилося. 

Свята, що Мечем Ламає Небо клацнула пальцями у відповідь. Тоді частина бар’єру навколо хатинки спотворилась, і вигулькнула панель, що нагадувала велику лінзу телескопу. На малій панелі сяяла зовнішня сцена. 

— Ти прийшов побачитися через ту дитину? 

Це був Кім Докча, який розмовляв із собакою, поки їв пельмені. Ю Джунхьок глянув на це видовище. 

— Він твій новий друг? 

— Нема такого поняття, як друг. Він просто... 

— Він вже достатньо сміливий, щоби думати про битву з туманностями. 

— ... 

— Думаєш, він зможе? 

Як перший друг її тупого учня, Свята, що Мечем Ламає Небо придивилася до обличчя Кім Докчі. Тоді бар’єр затрусився, і почувся гучний голос. 

[Свята, що Мечем Ламає Небо. Відмовся від своїх технік.] 

Здивований Ю Джунхьок підвівся зі свого місця. 

— ...Доккебі, — Свята, що Мечем Ламає Небо говорила так, наче втомилась від цього. — Купці технік знову прийшли. 

— ...Швидше, ніж планувалося. Скільки часу пройшло? 

— Певний час. Я єдина, хто тут лишився. 

Бойові мистецтва цінувалися в Мурімі. Тому що вони були всіма видами оповідей, зробленими з історії. Чим давніше походження, тим більша ціна. Доккебі добре про це знали та жадали технік Святої, що Мечем Ламає Небо. 

Ю Джунхьок витягнув Небесний Меч, що Збирає Хмари та промовив: 

— Ми з Кім Докчею розберемося з цим. 

— Супротивники — доккебі. Ви нічого не вдієте. 

— Для Кім Докчі це можливо. 

Замість відповіді на питання вчительки Ю Джунхьок дивився на доккебі на панелі. Один із доккебі здавався знайомим. 

«Це той із Сеульського Куполу». 

Кім Докча, напевно, не пустить його. Тоді з екрану почувся голос Кім Докчі. 

—Я не знав, що ти ще живий. Хіба ти не отримав покарання? 

Як і очікувалось, заграла риса Кім Докчі «дражнитися з іншими». Кім Докча почухав підборіддя та мовив до доккебі, наче це було цікаво. 

—Гмм, так. Ви прийшли купити техніки Святої, що Мечем Ламає Небо? 

Ю Джунхьок знизав плечима перед учителькою. Кім Докча розбереться з цим навіть без виходу Ю Джунхьока. Він не знав, що Кім Докча намагався зробити, але Кім Докча збирався утнути черговий дивний обман, щоб як слід вдарити доккебі. 

В наступну мить Кім Докча сказав щось дивне з несподіваною усмішкою. 

—Гаразд, я їх продам. Техніки Святої, що Мечем Ламає Небо. 

___ 

[1] організація, яка не передає техніки людям з проблемними особистостями, тобто не ставить талант вище чеснот.