Розділ 228. Епізод 43 — Свята, Що Мечем Ламає Небо (3) 

Опираючись хвилям роздратування та зневаги, я крикнув карательці: 

— Зажди! Просто зачекай! 

Тоді у моїй голові почулися повідомлення сузір’їв. 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» вражене.] 

[Кілька сузір’їв хвилюються щодо вашого судження.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» має сильну алергічну реакцію від вашого погляду.] 

Га? Що? Зненацька... 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» увійшло на канал.] 

...А, Уріель! 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» здивоване!] 

Не було дивно, що Уріель увійшла до каналу, оскільки з випадку з Асмодеєм вже пройшов тиждень. Проблемою були наступні повідомлення від інших сузір’їв. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» питає, що сталося.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» каже, що знає небагато.] 

[Сузір’я, яке любить змінювати стать, хихоче.] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» прямує до туманності «Асґард».] 

Раптовий вилив повідомлень від сузір’їв розбудив мене. Що це за ситуація? Чому вони вказують на моє обличчя... 

Карателька швидко зникла з провулку, поки я був збентежений повідомленнями сузір’їв. 

— А, зажди! — шкода. Це був шанс здобути хорошу компаньйонку. 

Джан Хайон із запізненням погнався за мною та запитав: 

— Ну то як? Хіба ж не красуня? 

— Коли вона з’явилася? 

— Три чи чотири дні тому. Чутки про її красу та надзвичайні здібності поширилися швидко. Вона ще й невловима. 

— Вона прийде завтра? 

Я не зміг зрозуміти її фехтування, але вона точно стане в нагоді у Виборі Короля Демонів. До того ж, звідки вона? Її не було в оригінальних «Шляхах Виживання»... 

— Вона приходить щодня, тож напевно буде й завтра. Вона тебе причарувала? 

— Все не так. 

— Жартую, жартую. Тобі не подобаються дівчата. 

— ...Хто це сказав? 

Звідки такі чутки... 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» дивиться на вас.] 

...Здається, я знаю, звідки. 

— Давно не бачились, Уріель. 

*** 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» підіймає носа з «кхем».] 

Я слухав непрямі повідомлення Уріель, поки йшов з нею до процедурного кабінету. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» хвалить себе.] 

Більшість історій Уріель були про те, як вона переконала Ю Джунхьока піти до Царства Демонів. Як і очікувалось, саме вона вмовила його врятувати мене. Все, як я й думав. Він не прийшов би сюди по власній волі. 

— Твоє символічне тіло зараз лагодять. Ти зможеш знову в нього увійти, коли його закінчать. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» зворушене до сліз.] 

— До речі, який особистий сценарій ти дала Ю Джунхьоку? Архангелу небезпечно випускати особистий сценарій у Царстві Демонів. 

Насправді для сузір’їв високих рангів, як Уріель, було небезпечно приходити в Царство Демонів. 

Туманність Едем мала перемир’я з 72-ма королями демонів Царства Демонів. Можливо, Уріель свідомо проявилася в символічному тілі замість тіла втілення. Вона не була б такою безпорадною перед Асмодеєм, якби не це. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» робить похмурий вираз обличчя.] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» каже, що це більше не має значення.] 

Щойно зв’язок між Ю Джунхьоком та Уріель було розірвано, особистий сценарій Уріель стерли силою. Ю Джунхьок сказав, що отримав інший особистий сценарій. 

Я слухав її історію, коли Джан Хайон перебив: 

— Як ти став таким близьким із сузір’ями? 

— Я також сузір’я. 

— ...Що? Ти жартуєш? 

— Я хіба не казав? 

Джан Хайон мав дивний вираз обличчя. 

— Сузір’я... істоти в небі? Такі ж, як і мумія, що з’явилася зранку? 

— Зазвичай так. 

— Ось чому існує модифікатор. Сузір’я живе в контексті того модифікатора... 

Якщо так подумати, тут був такий сетинг. Природа сузір’я була в контексті модифікатора. Я став пошкодженим, щойно став сузір’ям, тож я не міг бачити контекст... 

— Так і є. Ці сузір’я. 

— Який твій модифікатор? 

Джан Хайон усвідомив мій статус та став обережним. Я не міг не посміхнутися. Цей негідник, певно, здивується. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» пильна щодо втілення «Джан Хайон»!] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» попереджає втілення «Джан Хайон», щоби не був надто дружнім!] 

— Ух!.. — Джан Хайон налякався Уріель та швидко відійшов від мене. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» ангельськи посміхається.] 

Чому янгол йому це сказала? Я увійшов до процедурного кабінету і побачив Ю Джунхьока, який ліниво сидів за столом та пив чай. 

— Ти пізно. 

— Що? Ти вже тут? 

Я не знав, де він ходив, але взуття Ю Джунхьока було вкрито брудом. Чай також змінився. Тут був трав’яний чай? Якщо так подумати, його смак був досить вишуканим. 

Ю Джунхьок глипнув на Джан Хайона позаду мене. 

— Він той, кого ти згадував? 

— Так, — я відповів, і Джан Хайон виступив наперед. 

— ...Це новий герцог? Привіт, я Аслан. 

— Ти грубий покидьок. [1] 

— Вибач, я насправді сучка. 

Їхні погляди зіткнулися в повітрі. Я відчув, як атмосфера стала дивною, і швидко перебив: 

— Ви вперше бачите один одного? Ю Джунхьоку, хіба ти не прийшов сюди кілька днів тому? 

— Не було часу для привітань. Тож твій новий компаньйон це хтось, хто не знає, чоловік він чи жінка? 

— Так і є. 

— Ненавиджу слабких. 

— ...Я не слабкий. 

Джан Хайон випнув свої груди, але він не кинувся Ю Джунхьоку в очі. Він може й мав Невідому Стіну, але його сили досі бракувало в порівнянні з трансцендентним Ю Джунхьоком. Вони обоє були головними героями, але Ю Джунхьок був першим. 

Ю Джунхьок тихо опустив чашку та холодно сказав: 

— Він не вартий очікування. Цей покидьок же не єдиний? 

Я швидко відповів замість ображеного Джан Хайона: 

— О, є ще хтось. Я ще з ними не говорив, але я знайшов непоганого компаньйона. 

— Хто це? 

— Її називають карателькою. Вона з’явилася якийсь час тому, і, думаю, вона буде досить корисною. 

Вираз Ю Джунхьока став складним від моїх слів. 

— Ця людина поза питанням. 

— Що? Чому? 

— Я спробував її залучити, але не зміг. 

— Що ти їй сказав? Ти нагрубив? Щось типу: я вб’ю тебе, якщо ти не станеш моїм компаньйоном— 

Я замовк від розлюченого обличчя Ю Джунхьока. Він, певно, мав гарну причину, якщо казав таке. Я не знав, але, можливо, в нього були колишні любовні чи ненависні стосунки з нею. Ким була та жінка, щоби мати такі стосунки з Ю Джунхьоком? Її не було в оригіналі... ні, оригінал трохи змінився, і могла бути нова оповідь. Мені слід пошукати її найближчим часом. 

— Тоді лишився тільки один спосіб... 

Джан Хайон зустрів мій погляд та насуплено відповів: 

— Що, що таке? 

— Ти зробив те, що я просив, правильно? 

— Зробив. 

— Як щодо трансцендента, про якого я тобі казав? 

— Я отримав відповідь. Ходи глянь. 

Ю Джунхьок підвів брову, слухаючи нашу розмову. 

— Трансцендент? Про що ти говориш? 

— А, він може комунікувати з істотами інших сценаріїв. Хіба ж не корисно?  

Це був план, щоби привернути його здібністю Джан Хайона, але вираз Ю Джунхьока досі був кислим. 

— Тож? 

— Це не обмежується тільки компаньйонами чи втіленнями. Якщо ми наймемо сузір’я чи трансцендентів— 

— Сузір’я поза питанням. Я їм не вірю. 

— Але ти не проти трансцендентів? 

— Ти думаєш про когось конкретного? 

Я кивнув. 

— Я піду до Першого Муріму. 

— ...Першого Муріму? 

— Це місце, найбільш багате трансцендентами. 

— Я знаю, про що ти думаєш, але нема гарантії, що вони всі мають перевагу перед сузір’ями. Там є багато великих зол та великих демонів. 

— Я знаю, але там же є й інші? 

— Думаєш, вони всі тобі допоможуть, тому що в них благородний дух? Я не пам’ятаю, чи бачив порядну людину серед тих у Мурімі. 

Я відчув глибоку зневагу в голосі Ю Джунхьока. Що ж, це було розумно, оскільки він вже мав досвід в Першому Мурімі в минулій реґресії. Однак— 

— Ну, принаймні одна людина допоможе. 

Я дивився, як спотворилося обличчя Ю Джунхьока, і радісно сказав: 

— Я збираюсь попросити про допомогу у Святої, що Мечем Ламає Небо. 

Свята, що Мечем Ламає Небо. Одна із найсильніших трансцендентів у всіх «Шляхах Виживання». Вона не була на вершині зараз, але її здібностей було достатньо. Тому що Свята, що Мечем Ламає Небо — це ніхто інший, як майстер Ю Джунхьока. 

— Чому вона? 

— Вона безумовна істота, яка не прив’язана до праведності чи несправедливості. До того ж, хіба не природньо обрати твого майстра? 

Вираз обличчя Ю Джунхьока був ще гіршим, ніж коли ми згадали карательку. Вигляд збентеженого Ю Джунхьока... справді був незвичайним. Ю Джунхьок побілів і на його лобі проступив піт. 

— Аж ніяк. 

— Чому? 

— Якщо я кажу ні, значить ні. Ця людина точно ніколи... 

Звичайно, я читав «Шляхи Виживання» і знав, чому Ю Джунхьок так поводився. Але нічого не вдієш. Цього разу мені треба було діяти за планом. 

— Ні, ми мусимо. Я вже отримав квиток. 

Бію літала в повітрі та видала звук. 

[Баат!] 

Послідувало повідомлення про новий сценарій. 

[Прибув новий другорядний сценарій!] 

Перший Мурім був зоною сценарію, куди люди часто приходили та йшли, і я зміг купити квитки порталу в Сумці Доккебі, хоча вони коштували 50,000 монет. Однак перевагою було те, що я міг приходити та йти, коли собі забажаю. 

— Ю Джунхьоку, думай уважно. Це не обов’язково має бути Свята, що Мечем Ламає Небо. Там є кілька досить корисних речей, які ти можеш отримати. 

Перший Мурім був місцем зібрання різних воїнів від 20-х до 40-х сценаріїв. Якби ми пішли туди зараз, там точно було б доступно багато інформації та прихованих частин. 

Ю Джунхьок був стурбованим довгий час перед тим, як запитати: 

— Коли ти йдеш? 

Я посміхнувся та відповів: 

— Прямо зараз. 

___ 

[1] Джан Хайон заговорив до нього неввічливо, без гонорифіків.