Розділ 223. Епізод 42 — Асмодей (4) 

— Що, в біса, він собі думає?.. 

Ейлін витягнула катетер та пробурмотіла, дивлячись, як лежав Кім Докча. Частини оповіді крапали з-під пов’язок. 

—Тепер це єдиний спосіб. Я не хотів його використовувати. 

Ейлін квапливо зібрала свою сміливість, змела частини та прислухалась до пульсу на іншій руці. Обличчя Кім Докчі було бліде, і не можна було відчути жодного тепла. 

— Принесіть більше паків оповідей! Швидко! 

Люди, що спостерігали, вибігли з процедурної кімнати після вигуку Ейлін. Ейлін дивилась на обличчя присмертного Кім Докчі та пригадала його останні слова. 

—Просто дай мені померти десь на годину. 

—А, звичайно, це не справжня смерть. Просто на межі смерті. 

—Я справді побачусь з Кім Намвуном, якщо помру зараз. 

—Я довіряю тобі. Зрозуміло? 

Біп— Біп— 

Рівні стабільності оповіді на моніторі стабільності пацієнта стрімко падали. Ейлін дивилась, як Кім Докча спав з невідомим виразом обличчя, та ввела кілька оповідей у його вену. 

*** 

На щастя, третій етап Точки Зору Всезнаючого Читача з’єднався належним чином. Ейлін зробила все, як слід. До того ж... 

Енергія Асмодея палала переді мною. Я був напружений, усупереч моїй попередній заяві. Противником був «Асмодей». Я трохи жалкував про використання слів, які були надто разючими, на початку, але було вже запізно. Асмодей нарешті відкрив рота. 

[Демон-Король Спасіння?] 

Я кивнув головою Ю Джунхьока. Я відчув, як душа Ю Джунхьока боролась в кутку еґо, але примусив його заснути. Ю Джунхьок не міг вистрибнути цього разу. 

[Я — Демон-Король Спасіння.] 

Використання мого істинного голосу споживало значну кількість ймовірності, але я прикинувся спокійним. Я навмисне використовував істинний голос, щоб мене не відштовхнуло імпульсом. Бонусом було те, що підтримка мого істинного голосу надавала мені сильного вигляду. Асмодей глянув на мене здивовано та запитав знову. 

[...Він справді твоє втілення?] 

[Так і є.] 

Непритомний Ю Джунхьок розлютився б, якби дізнався про це, але я не думав і все одно так сказав. Кращої відповіді в цій ситуації не було. Принаймні, на мою думку. 

[Я не чув, що в тебе є таке втілення.] 

[Твоя мережа інформації, здається, повільніша, ніж я думав. Ця людина — моє втілення.] 

Асмодей точно прийшов сюди, щоб «поговорити» зі мною. Довіру його словам не можна було визначити, але це єдиний спосіб для Ю Джунхьока вижити. Якщо він справді прийшов «поговорити», він не зробить нічого зайвого, наприклад, не торкнеться мого втілення. 

[Грмм...] 

Асмодей, здається, не прийняв мої слова, коли його енергія стала поступово сильнішою. Я відчайдушно пригадав інформацію про Асмодея, яку знав. 

「Поблажливий божевільний.」 

「Член асоціації гурманів.」 

「У нього було коротке знайомство з Потойбіччям Олімпу.」 

「Власник викривленого лібідо.」 

Було кілька речей, які могли допомогти, але нічого, що я міг би використати зараз. Хай там як, було б краще вирішити це протистояння так гладко, як тільки можливо. Я підняв свої чуття, як тільки міг, та пошукав по околицях щось, що могло б допомогти. Єдине, що впадало в око, це маленька м’яка іграшка, прикріплена до моїх плечей. 

...Що це таке? Цей покидьок Ю Джунхьок справді колекціонував такі речі? Тоді лялька раптом глянула на мене. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» таке зворушене, що має кровотечу з носа.] 

...Чекайте. Ця лялька ж не... 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» треться об вас щокою.] 

Лялька м’яко торкнулася щоки Ю Джунхьока, і я відчув це Ю Джунхьоковим тілом. Я запанікував. Чому Уріель тут? 

Асмодей відкрив рота. 

[Здається, чутки правдиві, якщо ти не відступаєш від мого «статусу». Ти став «оповідним рангом» в десятому сценарії... Я не можу в це повірити.] 

[Я не знаю. Може, це більше, ніж подейкують.] 

Я витягнув ляльку Уріель та швидко сховав її в руках. Атмосфера була дивною, але було б важко, якби Уріель щось зробила. Асмодей облизнув губи. 

[Хуху, оповідь про твій язик, здається, правдива. Мені таке до смаку. До речі... як ти живий? Я чув від сузір’їв, що ти помер.] 

[У мене хороша удача.] 

[...Ти також любиш мати секрети.] 

[Я ненавиджу тих, хто постійно намагається розкрити мої секрети.] 

[Ця людина — твоє нове втілення? Я чув, що тобі до смаку діти.] 

[Що за лайно?] 

[Тоді моя підготовка була марною.] 

Асмодей чарівно посміхнувся, дивлячись вниз на своє дитяче тіло втілення. Він мав вигляд гарненької дитини. Якщо Хан Мьонго мав рацію, ця дитина була його. На щастя, вона зовсім не нагадувала Хана Мьонго. 

[Здається, у нас якесь непорозуміння... поширилось багато неправдивих чуток.] 

Чутки поширилися про мене та моє втілення Шін Юсон. Він зрозумів, що я казав, і Асмодей посміхнувся Ю Джунхьоку в обличчя. 

[Справді, я можу змінити свої смаки, якщо це таке гарне тіло.] 

Цієї миті було зрозуміло, що нормальна розмова була неможлива. Я грубо сказав: 

— Припини говорити істинним голосом. Навколо мене не залишиться жодного втілення. 

[Чому?] 

— Тепер це мій промисловий комплекс. Я хочу, щоб ти припинив вбивати моїх громадян. 

Офіційно Ґілобат помер через «Кім Докчу», і цей промисловий комплекс став моїм. 

[Ти — новий власник цього промислового комплексу.] 

Насправді ці повідомлення зростали. Звичайно, мені просто треба було хороше виправдання, щоб припинити використовувати свій істинний голос. Асмодей заговорив з маленькою усмішкою: 

— Грмм, так. Перепрошую. 

Асмодей зробив це напівщиро, але він був ввічливим, коли мав мету. Зрештою, поки його мета не була виконана. 

— Тож чому ти прийшов до мене? 

— Звучить так, наче ти вже знаєш. Чи не так? 

— ...Звідки мені знати? Я не пророк. 

— Я знаю, що в тебе є сили, як в пророка Асґарду. 

Він, напевно, говорив про Анну Крофт. Я не знав, скільки моїх оповідей поширилося та перекрутилося. Які б не були чутки, зрозуміло, що настав час закладати основу з цього боку. 

— Можливо, через Вибір Короля Демонів. 

Асмодей вишкірився у відповідь. Здогадатися було не важко. Тому що зовсім скоро після падіння промислового комплексу я почув повідомлення. 

[Ви наразі «Кандидат у Королі Демонів» 73-го Царства Демонів.] 

[Наразі очікується новий сценарій.] 

— Ти націлився на новий трон? 

— Га? Я вже маю 32-ге Царство Демонів. Немає сенсу отримати одне нижчого рангу. 

— Тоді що? 

— Я хочу допомогти тобі стати новим королем демонів. 

Очікувано, він це сказав. Хан Мьонго казав щось подібне. 

—Король демонів... він сказав мені зробити «73-го Короля Демонів» власними руками. 

Я подумав мить перед тим, як помахати головою. 

— Мені шкода, але мені не потрібна допомога. Я зараз не маю бажання брати участь в змаганні. 

— Не думаю, що ти маєш права на вето? Ти мусиш брати участь у відборі, щойно стаєш герцогом. 

— Я можу вижити власними силами. 

— Що ж, досі тобі щастило. Чи буде так і надалі? 

— ... 

— Думаєш, Герцог Мельдон та Беркан мають такі ж думки, як ти? 

Було відомо, що за ними вже були прикріплені туманності. Ці туманності також були ворожими щодо мене. Асмодей засміявся: 

— Тобі потрібна моя допомога. Ти помреш, якщо відмовишся. 

Невідомо, хто мене вб’є, але він був переконаний, що я помру. Йобаний покидьок. Він прийшов, тільки щоб поцілити в слабке місце? 

[Мала кількість сузір’їв спостерігають за вашим вибором.] 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» спостерігає за вашим вибором.] 

[Сузір’я, яке любить змінювати стать, спостерігає за вашим вибором.] 

Я вирушив сюди та попросив Бію розширити канал. Тож сузір’я спостерігали за моїм вибором. Більшість сузір’їв вагалися перед королями демонів. Моя майбутня оповідь буде визначена, залежно від вибору, який я тут зроблю. 

Я спокійно вдихнув та запитав: 

— Твоя мета — гігантська оповідь? 

Щось розбурхалось в очах Асмодея від моїх слів. 

— ...Я здивований, що ти вже про таке знаєш. 

— Це єдина причина, з якої такі, як ти, й оком не змигнуть, відрізаючи носа. 

Я гірко посміхнувся. 

Гігантська оповідь. Якщо оповіді, які я накопичив, були в категорії звичайних, то була нова сфера в Зоряному Потоці, що називалася гігантськими оповідями. Наприклад, такі речі, як Гігантомахія Олімпа та Раґнарок Асґарду. 

Отримуючи малу частку гігантської оповіді сузір’я могли отримати величезну силу та ймовірність. Якщо вони матимуть велику частку, вони стануть величезною силою. Ось чому сузір’я кидалися із запалом в очах щоразу, коли виникав сценарій апокаліпсиса. 

«Вибір Короля Демонів» Царства Демонів був такою гігантською оповіддю. Він не зрівняється з Гігантомахією Олімпу, але він великий у порівнянні зі звичайними оповідями. 

Асмодей кивнув. 

— Ти маєш рацію. Мені потрібні акції гігантської оповіді. 

Асмодей вже був королем демонів та належав до сценарію вищого рівня, тому він не міг брати участь у відборі. Однак він міг допомогти мені в обмін на «акції» оповіді. 

Оригінально я б відмовив пропозиції. Гігантська оповідь, яку можна було отримати через Відбір Короля Демонів, стане ключовим фундаментом для моєї майбутньої боротьби проти туманностей. Якщо я дам частинку не тій людині, ймовірно, я не отримаю нічого. 

Однак Ю Джунхьок 12-ї реґресії пробурмотів. 

「«Ми не мали тоді вдавати, що підтримуємо короля демонів Асмодея».」 

Я хотів схопити Ю Джунхьока 12-ї реґресії за комір та спитати, що він мав на увазі, але ця людина зараз була тільки в третій реґресії. 

Зрештою, мені треба було зробити вибір. Чи варто приймати руку короля демонів, чи ні? 

Я повільно відкрив рота.