Розділ 22. Епізод 5 — Вартовий Тіней (4)

Можливо, битва затягнулася б надовго. 

[Ексклюзивна здібність «Закладка» готова до активації.] 

[Другу закладку активовано.] 

[Рівень здібності «Закладка» низький, скорочення часу активації.] 

[Час активації: 1 хвилина.] 

Але, що ж, в мене було це. Інакше мої кістки б уже розкришилися, а кров згорнулася б. 

[Ваше розуміння персонажа низьке, тому тільки частину здібності персонажа активовано.] 

[Ексклюзивну здібність «Володіння Зброєю Lv. 1» активовано.] 

Проте цього не сталося. Точніше, я не міг цього допустити. Я використовував свою силу на повну. Я витиснув з себе все, що мав, та побіг крізь щупальця. 

Шух! 

Пейзаж навколо пронісся повз. Єдине, що залишалось, було відбитком гострого білого світла на зіницях та відчуття розрізання чогось. 

[Ваше розуміння персонажа «Лі Хьонсон» збільшилося.] 

[Другу закладку вимкнено.] 

Я почувався, наче втратив всю силу. Я вклав все в один удар. Через деякий час я почув тремтячий голос. 

[...С-сузір'я. Ви всі це бачили? М-мені не привиділось?..] 

Так зараз виглядав доккебі Бір'ю, який враз забув про свої обов'язки. Насправді, його здивування не було невиправданим. 

[Кілька сузір'їв не вірять своїм очам.] 

[Сузір'я «Дракон Чорного Полум'я Безодні» люто спалахує.] 

Переді мною лежав ніхто інший, як могутній демон 7-го класу з пораненими щупальцями. 

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» задоволено смикає волосся.] 

[500 монет було переказано.] 

Розірвані щупальця лежали на землі, а оточуючі земляні щури або втекли під час битви, або були давно мертві. Тільки темний вартовий лежав, тяжко дихаючи на землі, його губи смикалися. 

— ...Кі. Кіі. Кі. 

Сам по собі демон 7-го класу був ворогом, з яким я б не впорався просто так. Тож, я підготувався. Я не був таким же сильним, як Ю Джунхьок, і не мав хорошого спонсора, як Лі Хьонсон. 

[Обсесивно-компульсивні сузір'я хвалять вашу підготованість.] 

[200 монет було переказано.] 

Все, що я мав, це «інформацію», яка була більш вигідною, ніж в інших. Та іноді «інформація» була могутнішою, ніж будь-що інше на світі. 

Кііінг! 

Хорошим свідченням цього було біле сяйво меча в моїй руці зараз. 

[«Е-етерний клинок» на самому початку сценаріїв... С-сузір'я. Я не сплю?] 

На щастя, мені не треба було нічого пояснювати, бо доккебі вже сам розпалився. 

Етерний Клинок. Основна техніка втілень, яких підтримують спонсори вищого рівня. Цей прийом зазвичай називають «етерним клинком» в романах Муріму. 

— Ну, насправді це не справжній етерний клинок. Справжній набагато потужніший. 

[Т-так! Власне кажучи, це все Зламана Віра, що ввібрала Найчистішу Енергію Меча та змусила клинок...] 

Зблизька цей доккебі не був абсолютним ідіотом. 

[Дивовижно... Цей хлоп на каналі мерзотника Біхьона...] 

Клинок Віри вимкнувся, наче тільки цього і чекав. 

[Запас міцності Зламаної Віри вичерпано. Цей предмет більше не доступний.] 

Шкода, але свою роль воно виконало. 

— Давай компенсацію за завершення другорядного сценарію. 

[Ее, точно! З-зажди!] 

Бір'ю квапливо ввів щось прямо в повітрі, після чого вискочило повідомлення. 

[Ви виконали умови завершення другорядного сценарію!] 

[Ви заробили 500 монет.] 

[Декілька сузір'їв захоплюються вашим сценарієм.] 

Нагорода виявилась меншою, ніж я очікував. Це нормально. Це тому, що я не вбив темного вартового. 

[До речі, ти не збираєшся його вбивати?] 

Бір'ю глянув на мене з очікуванням в очах. 

Я виснажено видихнув та глянув на Темного Вартового на землі. Тоді я по-доброму сказав: 

— Я слідую принципу не вбивати по можливості. 

[Н-не вбивати?..] 

— Я не той, хто легко забирає життя. 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» цінує це!] 

[100 монет було переказано.] 

Звичайно, то була брехня. 

[Сузір'я «Таємничий Інтриган» посміхається вам лукаво.] 

[100 монет було переказано.] 

Збентежений, Бір'ю затнувся. 

[А-але хіба ти не отримаєш велику нагороду, вбивши його? Ти будеш першим, хто вб'є демона 7-го класу, і я дам тобі 7,000 монет! Ти розумієш, скільки це?] 

— Я не вбиватиму. Мені треба відкрити коробку компенсації, тому, прошу, відступи. 

Я посунув розлюченого Бір'ю від себе. Темний Вартовий не був справжньою причиною, з якої я сюди прийшов. Отже... 

Пьок! 

[Демона 7-го класу «Темний Вартовий» убито.] 

...Що? 

Доккебі, що виглядав, наче йому було до смерті весело, та Темний Вартовий, що помер від ножа в грудях. Далі: 

— Хаха, хахахаха! Т-тепер я зможу стати сильним! Кім Докча, сучий ти сину! Ти не передбачив цього! 

Хан Мьонго був тим, хто тримав ніж. Я приблизно здогадувався, що трапилось. Тоді у моїх вухах вибухами пролунали сповіщення. 

[Демон 7-го класу був вперше впольований!] 

[Недосяжний подвиг було здійснено.] 

[Ви здобули 8,000 монет.] 

[Внесок: Кім Докча, Хан Мьонго] 

Можливо, ці повідомлення також чув Хан Мьонго. Я отримав тільки кілька монет, бо не я зробив останній удар, але... 

— Ідеологія невбивання? Дурне хлопчисько! Що є вбивство в цьому палаючому світі? В ньому не може бути такої людини, як ти! Знаєш— 

Тоді Хан Мьонго зупинився. Він нарешті зрозумів, що накоїв. 

[Демона 7-го класу «Темний Вартовий» було убито, і Король Демонів «Асмодей» помітив присутність убивці.] 

[Король Демонів Асмодей переслідуватиме того, хто наніс вирішальний удар його підлеглому, до його смерті.] 

[Король Демонів Асмодей наклав жахливе прокляття на людину, що нанесла вирішальний удар!] 

[Вирішальний удар: Хан Мьонго.] 

— Ш-що? Що це значить? — проверещав Хан Мьонго із жахом у голосі. 

[Сузір'ю «Таємничий Інтриган» подобається ваша злочестивість.] 

— А... Я не сказав? Я навмисне не вбивав його. 

[Сузір'я «Таємничий Інтриган» порадив ваш сценарій Зоряному Потоку.] 

Хан Мьонго витріщався в пустоту. Чоловік мав такий вигляд, наче його душа враз покинула тіло. Прокляття Короля Демонів «Асмодея» було найжахливішим вироком для вбивці. Я не знав, чим воно було, але воно точно було страшним. 

Я озирнувся і побачив Лі Ґільона та Ю Сану, які дивились на нас зі спантеличеними обличчями. Я посміхнувся, наче нічого особливого не трапилось. 

— Відчинимо нагороду разом. 

*** 

Через деякий час ми обшукали щурячі скарби, і всі витягнули по одному предмету. 

— Я беру це. 

— Я це... 

Ю Сана та Лі Ґільон знайшли маленький браслет і старий щит відповідно. 

[Браслет Відновлення Магічної Сили] 

[Старий Залізний Щит] 

Обидва були предметами D класу, але це було краще, ніж нічого. Браслет Відновлення Магічної Сили був корисним предметом для всіх, а Старий Залізний Щит підійшов би Лі Хьонсону. Важко не помітити «залізний» в назві. Це залізо було набагато міцнішим за земне залізо. 

Ю Сана трохи розчаровано сказала: 

— Менше, ніж я думала. 

Менше. Вона не помилялась. Було надто ганебно називати це «скарбницею». 

Ю Джунхьок. Він, хто вирушив вчора, напевно, пройшовся тут. Він знав, що втомиться від битви з демоном, тому підгадав час та вкрав скарб. 

Зрештою, ми грабували місце, що вже було пограбоване. 

— Все гаразд, головна річ залишилась. 

Я глянув на чорну коробку в центрі складу. Ми не тратили більше часу та відкрили коробку. 

Річчю в коробці була пічка. Вона була досить малою, щоб поміститись в кишеню, і було соромно називати її пічкою. 

[Магічна Пічка] 

Очікувано, вона досі була тут. Цей предмет, насправді, був ключовим у цьому другорядному сценарії. 

[Магічна Пічка може бути використана тільки раз на людину.] 

Очевидно, Ю Джунхьок взяв одну, тому тут було дві Магічні Пічки загалом. 

— ...Що це за штука? 

— Ну, думаю, я дещо знаю про її призначення. 

Я навмисне тремтів, активував пічку магічною силою та підняв ногу мертвого земляного щура. Виглядало смішно, оскільки вона не відповідала розмірам тарілки для їжі, але через п'ять секунд в ній відбулися значні зміни. 

— Овва! Пахне смачно! 

З'явився смачний запах і нога земляного щура набула золотого кольору. 

— М'ясо! — збуджено вигукнув Лі Ґільон. Ю Сана квапливо запитала: 

— М-ми можемо це їсти? 

— Спершу я спробую. 

Я схопив жирну задню ногу та вгризся в плоть. Соки потекли з м'яса... Я геть забув про те, що їжу треба прожовувати, та прикрив очі. Відчути цей смак самому повністю відрізнялось від того, щоб прочитати про це в книжці. 

[У кількох сузір'їв тече слина.] 

[Сузір'я переказали вам 100 монет.] 

[Сузір'я «Дракон Чорного Полум'я Безодні» ковтає слину.] 

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» гризе нігті.] 

..... . 

Повідомлення продовжили вискакувати. Дійсно, трансляції прийому їжі були найкращими. Всі єдналися перед їжею. 

— Їжте. Я думаю, все гаразд. 

Двоє кинулись до м'яса одразу ж після моїх слів. Вони не їли як слід три дні, тому повинні бути досить голодними. Хан Мьонго прийшов до тями та підійшов, вагаючись. 

— Д-Докча-ссі... Я-я на мить збожеволів... 

— Їж. Не хвилюйся про інше. 

— Д-дякую! 

— Після їжі ти станеш привидом. 

— Щ-що?.. 

Колір обличчя Хана Мьонго став смертельно білим. Я обернув це як жарт, але Хан Мьонго дійсно помре. Переслідування Асмодея не зміг би подолати навіть Ю Джунхьок. 

Кожен з нас взяв одну ногу та почав їсти. Ми їли м'ясо разом, бо були голодні після початку всього. Люди не могли нічого з цим вдіяти. 

Ми їли в тиші. Чи це через світло, що м'яко ширилося від Магічної Пічки? Я відчував себе дещо сентиментально. Вбити щось та з'їсти, щоб вижити. Таким було життя людини. Так було вже певний час, але мені стало цікаво, чому це раптом відчувалося так свіжо. 

Раптом, я підвів очі та зустрів погляд Ю Сани. Ха. Ю Сана прийшла до тями та несподівано вигукнула: 

— Я жалюгідна. 

— ...Га? 

— Докча-ссі так старався, а я просто їм наче свиня... Я зовсім не допомогла... 

— Ні, Ю Сано-ссі. Це... 

— Але звідки Докча-ссі все це знає? Ну, як приготувати звіра і... 

— А, це... 

— Справді! Це, мабуть, тому, що ти читав фентезі романи, так? Дійсно, я не знала, що світ стане таким. Дурненька я тільки вивчала іспанську. 

Я почувався трохи дивно, коли Ю Сана це сказала. Я відкрив рота, щоб втішити її. 

— Завдяки тому, що Ю Сана-ссі вивчала іноземні мови, ти тепер розумієш мову демонів. 

Звичайно, це не дуже допомогло. 

— Ясно... Дякую, Докча-ссі... 

Я посміхнувся Ю Сані та піднявся з насидженого місця. Команда знову поринула у їжу. Я зробив перерву та направився назад. 

Насправді, Магічна Пічка була важливою, але моєю реальною метою був інший предмет. Я уважно поглянув на «чорну коробку», з якої ми дістали Магічну Пічку. Це воно. Жодних сумнівів. Ю Джунхьок, що забрав Магічну Пічку, можливо, не знав про це. Справжнім скарбом цього місця була ця «чорна коробка». 

В оригінальній історії, Ю Джунхьок дізнався про це тільки після 6-го кола реґресії. 

Хто перший знайшов це. «Свята Служниця Хорі»? Що ж, було важко згадати. Не пам'ятаю, як про це писалося точно, але, здається, там було щось на кшталт: 

「— Тут. У ранніх зонах є дивні коробки. Якщо ти покладеш сюди щось...」 

Саме тоді я зустрівся з очима Ю Сани. 

— Для чого коробка? 

— Га? Ну, вона... 

Ю Сана говорила, дивлячись на коробку. На ній було викарбувані невідомі символи. 

...Чи могла вона їх прочитати? 

— Коробка... випадкових предметів? 

Чорт. Ось чому майстерність в іноземних мовах була важливою. 

— Е... це... ем. То ось, що це значить. 

Я був трохи присоромлений. Ю Сана вигукнула: 

— Швидко використовуй, Докча-ссі. 

— ...Я можу? 

Кивок-кивок. Лі Ґільон енергійно кивав. 

— Не треба хвилюватися про нас. Всі речі, здобуті тут, твої. Це очевидно. 

Так, мене спіймали, тому варто зробити все швидко. 

— Тоді я використаю її як слід. 

[Кілька сузір'їв кивають вашому рішенню.] 

Я витягнув ядро демона 7-го класу зі своєї кишені. Я вирізав його з мертвого тіла Темного Вартового. До того ж, я витяг Зламану Віру, в якої закінчилась витривалість. Відповідно до оригінального сюжету, механіка використання предметної коробки була дуже проста. 

「— Хто зна? Там може бути предмет за монети обмеженого видання.」 

Я помістив ядро демона та Зламану Віру в коробку. 

「— Ха, не віриш мені? Дійсно? Поклади незначні речі туди та закрий коробку!」 

Насправді, я не знав, що трапиться, коли я покладу туди ці два предмети. Але я був певен, що дістану щось корисне.  

「— Безумовно вийде високоякісний предмет!」 

За мить із закритої коробки полилось сліпуче сяйво.