Розділ 191. Епізод 36 — Горизонт Оповіді (4) 

Це була легендарна оповідь, але водночас тут не було спеціальної функції. А проте, самого лише існування оповіді було достатньо, щоб привернути увагу опухлого чоловіка. 

— Ця оповідь?.. 

— Як щодо неї? Подобається? 

Опухлий чоловік витріщався на оповідь з недовірою, що переповнювала його погляд. Його очі тремтіли, наче така оповідь не була можливою. Довгі кінчики пальців торкнулися вікна, і вміст оповіді почав програватися. 

Пьок! Пьок! Пьооок! 

Посередній доккебі Пауль отримував стусани від моїх кулаків. Щоразу, як обличчя доккебі шарпалось, вираз шоку проминав на обличчі опухлого чоловіка. 

Оповідь «Той, хто Показав Презирство Стримеру». 

Навіть якщо віддам цю оповідь, у мене є п’ять оповідей вище легендарного рівня, і мій статус не опиниться під загрозою. Природно, це була оповідь, яка опухлому чоловіку повинна була припасти до душі. Вони були тими, хто полюбляв лаяти доккебі, і не могли не вподобати оповіді про побиття доккебі. 

— Кук, кукук... кухахаха! 

Опухлий чоловік вибухнув сміхом. Я зачекав, поки він повністю насолодився цим. 

— Добре, я візьму це. Це дуже хороша оповідь. 

— Тож домовилися? 

— Досі не вистачає. Оповідь, яку ти дав, рідкісна, але майже не має функціональної цінності. 

...Я здогадувався, що це випливе. Я швидко додав: 

— Тоді я дам тобі Союзницькі Сили Сілли також. 

— ...Досі не достатньо. Якщо хочеш продовжити угоду, тобі треба змінити вміст угоди. 

— Змінити? Як? 

— Як я й казав раніше, ти просиш дві речі. Перша — повернутися до сценарію, інша — отримати нове «тіло втілення». 

Я на мить задумався перед тим, як запитати: 

— Цієї оповіді достатньо, щоб покрити тільки одну з них? 

— Це так. Точніше, я можу тільки допомогти тобі отримати тіло втілення. 

Отримати тіло втілення. Звісно, це було важливо. Однак... 

— Чому ти не можеш повернути мене до сценарію? Ти від початку не можеш допомогти мені з цим? 

— Так говориш, ніби щось знаєш. 

— Я чув речі. 

Швидше, я читав про них. Чок Джуньон був виключений зі сценаріїв, і я пам’ятав, що заплатила туманність Хон’ік. 

Опухлий чоловік глянув мені у вічі та сказав: 

— Гмм... зазвичай цього було б достатньо, але зараз ситуація дещо особлива. 

— Особлива? 

— Бюро та туманності стривожені через все, що ти зробив. 

Якимось чином я зрозумів, про що він. Опухлий чоловік продовжив говорити: 

— Повернути вигнанця до сценарію набагато дорожче, ніж ти думаєш. Це одна з найбільш глибоких витрат ймовірності в усьому Зоряному Потоці. Все ж, як ти знаєш, у мене близькі стосунки з «очима» ймовірності. 

— У ситуації, як ця, коли багато очей спостерігають, треба заплатити надто багато ймовірності. 

— Так. Більш того, я не знаю причини, але менеджер гілки бюро, Барам, вийшов, і всі наявні вікна транзакцій заблоковані. Наразі прямий шлях повернення до сценарію майже повністю заблокований. Я не можу собі це дозволити, навіть якщо ти сплатиш більшу ціну. 

Я не міг повернутися прямо на Землю... 

Все було не так гладко, як я думав. Опухлий чоловік глянув на мене та запитав: 

— Хочеш просто тіло втілення? Це легендарна оповідь, тому я можу дати тобі непогане тіло. Є декілька здорових тіл втілень, які я отримав з боку Муріму. 

Тіла втілень з Муріму. Це була спокуслива пропозиція. Однак я потрусив головою. Неважливо, наскільки тіло хороше, це буде марно, якщо я не зможу повернутися до сценарію. 

Нове тіло втілення зупинить руйнування на якийсь час, але якщо я не повернусь до сценарію, руйнування продовжиться. 

Опухлий чоловік робив таку пропозицію, бо знав це. Щойно моє нове тіло втілення зламається через штраф вигнанця, він спробує взяти мої інші оповіді з новою угодою. 

Я вирішив натиснути сильніше. 

— Мені треба повернутися до сценарію. Будь-яким способом. Це важливіше, ніж нове тіло. 

— Грмм... це важко. 

— Земля неможлива, тоді чи можна піти в інший сценарій? 

Так Чок Джуньон втік від сценарію Корейського півострова. Не було причин, з яких я не міг зробити те ж. 

Однак опухлий чоловік потрусив головою. 

— Є кілька місць для пошуку, але це не добре. Рух до сценарію втечі вимагає велику ймовірність. 

— ...Чи справді це так? Ти просто жадібний? 

Я навмисне помахав вікном оповіді в повітрі. Вид побитого посереднього доккебі Пауля легко затрусився. 

— Це більш рідкісна оповідь, ніж ти думаєш. Яке втілення замахнеться на доккебі у світі, який вони контролюють? 

— Гмм... 

— Уяви, як ти поставиш це у свою ґулю, та вихвалятимешся про це своїм друзям. 

Опухлий чоловік важко розмірковував про це довгий час. Він думав і думав про це. 

[Ваше існування на кону.] 

[Здобудьте нове тіло втілення або поверніться до сценарію.] 

[Ваше існування скоро зруйнується.] 

Зрештою, опухлий чоловік відкрив рота: 

— Є одне місце, куди ти можеш піти. 

— Яке? 

Тієї миті моторошне світло з’явилося навколо рота опухлого чоловіка. 

— Царство Демонів. 

Його голос звучав так, ніби він казав щось жахливе. Опухлий чоловік побачив вираз мого обличчя та засміявся. 

— Не треба так лякатися. Царство Демонів це також місце, де живуть люди. До того ж у твоєму тілі достатньо демонічної енергії, щоб ніхто не помітив, як ти туди потрапиш. 

— У Царстві Демонів є різні зони. Куди ти збираєшся мене відправити? 

— 73-тє Царство Демонів. Якщо я правильно пам’ятаю, це одна зі сценарних зон, яка перетнулась зі сценарієм Землі. 

Я кивнув. 

— Ну... це непогано. 

— Натомість, я не зможу надати тобі тіло втілення, якщо я тебе туди відправлю. 

— Але я повернусь до сценарію? 

Увійти в зону сценарію не означало, що я зможу повернутися до сценарію. Адже я вже завершив сценарій. Іншими словами, мені треба допомога, щоб потрапити в сценарій. 

Тоді опухлий чоловік затрусив головою. 

— Це надто нерозумно. Я можу тільки відправити тебе в 73-тє Царство Демонів. 

— Що це за маячня? 

— Я дам тобі трохи інформації натомість. Тобі знадобиться багато удачі та зусиль, але якщо ти її використаєш, ти зможеш отримати тіло втілення та повернутися до сценарію. 

— Для мене ця угода виглядає програшною. 

— Все ж, я не можу запропонувати більше. 

Я прикинувся, що думав який час перед тим, як повільно кивнути. Тепер у мене не було іншого вибору. 

— Гаразд, я приймаю угоду. 

Я вирішив, що не було потреби витрачати більше часу. Я одразу ж витягнув оповідь та віддав йому. 

[Ви заплатили оповіддю «Той, хто Показав Презирство Стримеру».] 

Опухлий чоловік кивнув: 

— Плату отримано. 

Він проковтнув отриману оповідь. Тоді його ґуля засяяла синім. Він задоволено посміхнувся та глибоко вдихнув. 

Він наче засмоктував все повітря навколо себе. Я придивився та усвідомив, що він не просто ковтав повітря. 

Час та простір навколо нього були засмоктані всередину. Ґуля збільшилась у кілька разів перед тим, як почувся гучний рик. Разом із тим простір полився з рота опухлого чоловіка. 

Простір створив довгий, еліптичний прохід. Поза цим проходом сяяв пейзаж іншого світу. 

— Швидко заходь, тут дуже коротка тривалість на відміну від порталу. 

Я застрибнув у прохід без вагань. 

[Вас перемістили до нового часу та простору.] 

Це відчувалось, ніби я стрибав крізь всесвіт. Зорі проминали повз наче численні метеоритні дощі. 

Я летів крізь нічне небо Зоряного Потоку. Численні сценарні зони, які стали частинами оповіді, літали навколо мене. 

[Зоряний Потік помітив вашу присутність.] 

На мить на мені затримався погляд. 

[Зоряний Потік прийняв вашу присутність.] 

Тоді погляд зник. Невеликий струм охопив моє тіло, але не більше. Можливо, необхідна ймовірність була сплачена опухлим чоловіком. Після короткої подорожі простором я відчув тяжіння могутньої оповіді, яке мене притягувало. 

[Ви сягнули зони, сусідньої до сценарію!] 

Я покотився по землі, вкритій пилом, зі стогоном. Імпульс вразив моє тіло, тому що місця, які торкалися землі, почали вкриватися тріщинами. 

[Ваше існування руйнується.] 

[Ваші оповіді пошкоджені.] 

[Вам потрібне нове тіло втілення!] 

Чорт. Я швидко підвівся з землі, але пекло вже почалося. 

— Кухьоок... 

Літери почали витікати з тріщин на моєму тілі. Найбільш небезпечним місцем було моє серце. 

[Оповідь вашого народження витікає.] 

Якщо я не закрию рани та не врятую своє тіло, всі мої оповіді зруйнуються, і я помру. 

Я швидко озирнувся. 

Той хлопець сказав, що відправить мене туди, де я зможу врятувати своє тіло. Тут має бути щось, що може залатати тіло втілення. 

Тієї миті, як я озирнувся, вираз мого обличчя затвердів. 

— Це місце?.. 

Навколо мене була величезна купа сміття. Тоді, наче він тільки на це й чекав, я почув голос опухлого чоловіка. 

—Можливо, зараз ти прибув в 73-тє Царство Демонів і дивишся на горизонт сценарію. 

Горизонт сценарію. Я знав цю назву. Це місце, куди залишки, виключені зі сценарію, як я, силоміць вкидалися прибиральниками сценаріїв. 

Я закричав, побачивши, що скрізь валявся брухт. 

— Ні, зачекай-но! Це — звалище! 

—Ти зможеш отримати тут тіло втілення, яке згодиться для використання. Звичайно, тобі треба знайти корисні компоненти. Що ж, я не знаю, чи ти зможеш їх отримати. 

— Чорт забирай... 

Опухлий чоловік не збирався укладати чесну угоду зі мною з самого початку. Якщо я помру, він прийде сюди та підбере мої оповіді. 

—Сподіваюсь, ти знайдеш щось хороше на горизонті. 

Вагаючись, я сів додолу. Літери продовжили випадати з мого серця. Якщо так продовжиться, я помру менш ніж за 5 хвилин. 

「За мить вираз обличчя Кім Докчі почав змінюватися.」 

Я повільно озирнувся. Це точно. Я взагалі не відчував погляду опухлого чоловіка. 

「Збентежені очі стали спокійними, і рот, відкритий по-дурному, повільно закрився. Кім Докча відновив свій одяг та пробурмотів.」 

— Це важко. 

「Гра Кім Док чі неп прави льна.」 

— ...Ти помітила? 

Я повільно глянув униз. Це було досить надокучливо, але мені треба було прикидатися, щоб уникнути сумнівів опухлого чоловіка. 

「Прийти сюди було його першочерговою метою. Якщо він хоче отримати те, що хоче, ховаючись так, як тільки може, йому треба було так прикидатися.」 

Я слухав Четверту Стіну, поки обшукував оточення. 

— ...Думаю, я в правильному місці. 

Як і сказала Четверта Стіна, я з початку планував сюди прийти. Ось чому я влаштував свою смерть перед сузір’ями. 

Я виліз на гору сміття та почав озиратися. 

— Кьок, боляче... 

Однак було важко втримувати здоровий ґлузд через пронизливий біль у серці. 

[Оповідь вашого народження руйнується.] 

Все інше було просто грою, але цей біль не був несправжнім. Я відчайдушно тримався за свою свідомість, думаючи про речення зі «Шляхів Виживання». 

「Це була 111-та реґресія Ю Джунхьока. Ю Джунхьока вигнали зі сценарію, і він сягнув місця, де міг збільшити свою силу.」 

「73-тє Царство Демонів, горизонт сценарію.」 

「На звалищі Ю Джунхьок отримав своє нове «тіло».」 

Однак, не важливо, як важко я шукав, я не міг знайти оповідь, яка могла б стати матеріалом для мого нового тіла. 

У першу чергу, горизонт сценарію був місцем, куди сходилися зламані оповіді. Не було шансів знайти тут тіло, придатне для використання. Принаймні нормальним способом. 

— Активувати ефект атрибута. 

[Ефект атрибута «Цілінь Ламарка» активовано.] 

Цілінь Ламарка був атрибутом еволюції, який я придбав за 300,000 монет. Це був атрибут, що залишився в коробці предметів Біхьона. Нарешті настав час, коли витрата монет була того варта. 

[Привілей «Пошук Фактора Еволюції» активовано!] 

[Шукаємо частини оповіді, які ви можете поглинути!] 

Я повільно заплющив та розплющив очі, поки різні речі почали бути помітними по всьому звалищі. 

[Частини оповіді виявлено!] 

Частини сяяли білим світлом. Принаймні для мене це місце не було «сміттєзвалищем». 

「Права рука бідного майстра фехтування, якого штрикнув у спину його колега.」 

「Жахливо пошкодження лобна доля великого чаклуна.」 

「Серце молодого золотого дракона, якого роздер на смерть зовнішній бог.」 

Згідно з сетингом «Шляхів Виживання», привілей Ціліня Ламарка полягав у створенні тіла на основі поглинання зламаних оповідей. 

— ...Тоді я починаю. 

Я повільно потягнувся до частини червоного серця.