Розділ 183. Епізод 35 — 73-й Король Демонів (3) 

— Тобі не здається, що наступний сценарій все одно буде жорстким? — запитала мене Хан Суйон. 

— ... 

73-й король демонів був сильним, але не було б ніяких проблем, якби ми ретельно підготувалися. Мабуть, це був найпростіший з усіх сценаріїв, які мені доводилося реалізовувати. 

Незабаром після цього люди, що тренувалися, зібралися біля мене. 

— Ви вже підвищили свій рейтинг? 

На моє запитання відповіла Джун Хівон.  

— Ми всі в першій десятці. Насправді Джіх'є та Пільду-ссі були близькі, але вони автоматично підвищили свій рейтинг сьогодні вранці. 

— Автоматично? 

Існувала лише одна причина для такого підвищення. Це коли вбивали когось вищого в рейтингу. 

Хан Суйон вже мала зловісний вираз обличчя.  

— Людина, що входила до десятки найкращих, раптово померла? Щось дивне... Гей, я справді не збираюся... 

— Ти прийшов, Кім Докча. Ти також збираєшся взяти ту жінку з собою? 

Хан Суйон сховалася за моєю спиною від раптової появи Ю Джунхьока. Вона все ще боялася Ю Джунхьока. Я кивнув, коли Ю Джунхьок витріщився на Хан Суйон і витягнув Карту Шостої Особи. 

[Втілення «Ю Джунхьок» використало Карту Шостої Особи.] 

[Втілення «Хан Суйон» стало особливим учасником сценарію.] 

[Втілення «Хан Суйон» приєдналося до команди втілення «Ю Джунхьок».] 

Хан Суйон була вражена повідомленнями, що виникли.  

— Що це? Агов! Чому я в його команді? 

— А тепер нумо готуватися до відбуття. 

Отримавши мою вказівку, члени групи рушили до своїх команд. 

Першою зібралася команда Ю Джунхьока. До неї входили Лі Хьонсон, Лі Сольхва, Лі Джіх'є та Ґон Пільду. Крім того, була присутня Хан Суйон, яка бідкалася. 

Незвичайна суміш старих героїв роману та нових персонажів викликала у мене дивовижне відчуття. Це була розкіш, якою міг насолоджуватися лише читач «Шляхів Виживання». 

Моя команда наслідувала цей приклад. Джун Хівон, Ю Сана, Шін Юсон і Лі Ґільон. Тут панувала вільна атмосфера порівняно з військовою дисципліною в команді Ю Джунхьока. 

Я подивився на учасників по черзі. 

— ...Чого ти так на нас дивишся? 

— Просто... Це нове відчуття... 

Я посміхнувся, почувши лайку Джун Хівон. Мені було боляче і сумно за людей, які всю цю дорогу слідували за мною. Мені здавалося, що моє серце наповнилося відтоді, як я поговорив із Четвертою Стіною. 

Можливо, це тому, що я був більш підготовлений до цього сценарію. Тепер я боявся втратити їх. 

— О, хіба ми не повинні бути групою з шести осіб? 

Члени команди простежили за моїм поглядом. За кілька кроків від нас стояла черга ляльок. 

— Не залишайся там і йди сюди. 

Ми отримали дві Карти Шостої Особи. Хан Суйон пішла до команди Ю Джунхьока, тому моїй команді також потрібна була шоста людина. Якщо бути точним, нею була жінка. 

— ...Сукьон-ссі також хотіла піти з тобою. 

— Буде корисніше, якщо зі мною підеш ти. 

Втілення Чона Вучі, Чо Юнран подивилася на мене зі складною емоцією в очах. Я попросив матір взяти її до команди. Стигма Чона Вучі була досить корисною в екстрених ситуаціях. 

— Ти говорив із Сукьон-ссі? 

Я відповів:  

— Трохи. 

Через наслідки втечі від Четвертої Стіни моя мати була не в змозі брати участь у наступному сценарії. 

Завдяки Четвертій Стіні я відкрив для себе різні речі про свою матір. Це було не лише про минуле, яке вона приховувала. Це було також про те, що вона пережила після участі в сценарії. 

На відміну від мене, який знав усю оповідь, моя мама вела відчайдушну боротьбу. Вона багато разів платила нерозумну ціну сузір'ям, потрапляла в полон, щоби викрасти спогади реінкарнатора Нірвани, та навіть уклала контракт з туманностями, щоб убезпечити мене. 

Попри те, що я все це знав, я не знайшов, що їй сказати. Можливо, тому що ще не настав час. 

Коли сценарії будуть щасливо завершені, можливо, тоді ми зможемо розділити справжню оповідь. Моя мати, напевно, теж знала про це, тому що цього разу вона була небагатослівною. Вона просто довго дивилася на мене, перш ніж сказати: 

—Я вірю у твій вибір. 

Я не знав чому, але відчув себе дивно, коли почув ці слова. Можливо, моя мама прочитала щось у мені, так само як я прочитав її крізь Четверту Стіну. 

— Вирушаймо. 

Ми почали рухатися. Метою був вівтар, розташований у центрі Рівнин Безодні. Так само, як і на першому поверсі Темного Замку, ми могли перейти на наступний поверх за допомогою вівтаря. 

Ми почали нудний похід, і Джун Хівон заговорила.  

— Мене турбує, що туманності такі тихі. 

Насправді, я не чув повідомлень від туманностей вже два дні. Я не знав, чи вони щось приховують, чи, можливо, вони спожили забагато ймовірності. Я подивився на Ю Сану і запитав:  

— Ти виходила на зв'язок з Олімпом? 

— ...Три дні тому. 

Як я чув минулого разу, серед сузір'їв Олімпу наразі був розкол. Аутсайдери Олімпу, такі як Діоніс і Персефона, були тими, хто наблизилися до Ю Сани. Можливо, три дні тому всередині Олімпу сталася сутичка. 

Вираз мого обличчя був неспокійним, і Ю Сана заговорила стурбованим голосом. 

— Докча-ссі, з тобою все гаразд? 

— Я в порядку. А як ти, Ю Сано-ссі? 

— ...Я намагаюся бути в порядку. 

Я подивився на Ю Сану. Вона була такою гарною людиною, що мені було б шкода, якби я продовжував за нею спостерігати. Вона дізналася про мою долю першою, і я чув, що вона бігала у пошуках порятунку для мене. 

Для Ю Сани це не було чимось дивним. Вона була першою людиною, яка чинила опір, якщо щось було не так. У першому сценарії вона першою встала, щоби врятувати бабусю. Ю Сана вчинила б точно так само, якби на моєму місці був хтось інший. 

— Чи зможемо ми перемогти? Досі нам це вдавалося, але цього разу... 

— Не хвилюйся, — я намагався заспокоїти Ю Сану. — Я не помру. Ти ж знаєш. 

Ю Сана була першою, хто побачив мою долю, і вона має знати, що вона не зникла. 

Я думав, що ще я можу сказати, щоб заспокоїти її, коли почув голос Ю Джунхьока.  

— Ми на місці. 

Там стояла велетенська будівля, що нагадувала античний Партенон. Члени групи помітно застигли, і я викликав людей по одному. 

— Ґільоне. Юсон. Робіть так, як ми практикували раніше. Не викликайте дракона-химеру, поки я не подам сигнал. Ви зрозуміли? 

Роль цих дітей була найважливішою перед нападом на короля демонів. Дракон-химера, приборканий дітьми, мав відіграти ключову роль у цій атаці. 

— Ю Сано-ссі, будь ласка, захисти Джун Хівон-ссі, щоби вона не постраждала. Цього разу головний удар буде за Джун Хівон. Ти знаєш, як битися? 

— Так, знаю. 

Ю Джунхьок подивився в цей бік, коли закінчив підготовку, і я підкликав до нього членів команди. Незабаром з'явився вівтар по пояс. Ю Джунхьок і я одночасно поклали руки на сліди від долонь на вівтарі. 

[Учасники сценарію визначені.] 

[Учасник сценарію: 1-й у Темному Замку, Ю Джунхьок.] 

[Учасник сценарію: 2-й у Темному Замку, Кім Докча.] 

[Загальна кількість допущених до участі: 12 осіб] 

[Ви впевнені, що хочете взяти участь у сценарії?] 

Ми всі одночасно кивнули. З'явилися сліпучі промені світла, і наші тіла перенесло на наступний поверх. Місце, куди нас перенесли, було тісним проходом. 

[Ви потрапили в зону нового головного сценарію.] 

[Головний сценарій #10 — 73-й Король Демонів розпочато!] 

Очікувано, це був той самий розвиток подій, що й в оригінальному романі. Щойно ми минемо цей прохід, то потрапимо до зали, де на нас чекатиме 73-й король демонів. 

— Підготуйте стрій. 

Ми обережно рухалися вздовж проходу. Складність залежала від того, скільки шкоди буде завдано першою несподіваною атакою. Якби ми змогли підійти якомога ближче і завдати великої шкоди, ми могли б закінчити сценарій, не використовуючи всі строї, які ми відпрацьовували. 

Однак, коли я йшов проходом, мене охопило тривожне відчуття. 

...Чому було так тихо? Хіба я не повинен відчути ауру короля демонів звідси? 

Потім з'явилося системне повідомлення. 

[У сценарії сталася помилка.] 

— Хьоне, це..? 

Здивований Лі Ґільон рефлекторно відкрив рота, а я приклав палець до його губ. Члени групи стишили голоси. 

— Докча-ссі, це відрізняється від оповіді... 

— Тут мертві люди..! 

Це говорив Лі Хьонсон, який розвідував попереду. Ми просувалися якомога непомітніше і зібралися біля Лі Хьонсона. 

На диво, там були тіла, які виглядали так, ніби вони щойно померли. Ю Джунхьок доторкнувся до них, і з них вискочили потужні іскри.  

— Це свідчення шторму ймовірності. 

Я не знав, що вони зробили, але якщо іскри все ще були тут після їхньої смерті, то їхні спонсори, мабуть, зробили щось величезне. Втілення мали використати багато сили, і спонсори, що стояли за ними, напевно, зазнали величезного удару. 

Хто, в біса, це зробив? 

Тут Ю Джунхьок промовив.  

— Втілення Вед і Папірусу. 

— Що? 

— Я зустрічав їх, блукаючи Темним Замком. Вони спілкувалися зі мною. 

— ...Як вони сюди потрапили? Термінал туманностей мав би достатній рейтинг, але вони не мали б права брати участь у сценарії. 

— Схоже, що була ще одна Карта Шостої Особи. 

Одне питання було вирішено. Раптове зростання рейтингу Лі Джіх'є та Ґона Пільду було пов'язано з тим, що тут загинули вищі за рейтингом. 

У мене був зловісний здогад. Туманності затихли, бо використали всю свою ймовірність тут? Це означало..? 

Ми рефлекторно подивилися один на одного, і Ю Джунхьок почав бігти до зали, забувши про стрій. Якщо я мав рацію, то зараз не час турбуватися про строї. 

Щойно ми прибули до зали, ми стали свідками разючого видовища. 

[Сузір'я, що ви, в біса, робите?] 

Десятки доккебі плавали в повітрі в центрі залу. 

[Ви все ускладните, якщо робитимете такі довільні речі. Чи ви дивитеся зверхньо на Зоряний Потік? Справді, використовувати Deus Ex Machina в цьому місці?] 

Слова були спрямовані не до нас, але ми явно мали бути тут. Біхьон виглядав ніяково, коли зустрівся зі мною поглядом. 

Цей придурок, що за чортівня... 

[Я знаю, що ви хвилюєтеся за втілення, але сценарій не закінчиться тільки тому, що ви втрутитеся. Дехто з вас отримав удар, який ледь не знищив вас. Якого біса ви це зробили? Просто подивіться на ймовірність. Всі нижчі сузір'я зруйнувалися...] 

На обличчі представника доккебі з'явилася дивна посмішка. Він посміхався так, ніби знав, що це станеться з самого початку. 

Зачекайте хвилинку. Що цей виродок щойно сказав? 

— Кім Докча. 

Я подивився в тому напрямку, куди вказував Ю Джунхьок. У центр залу. Там стояв зламаний трон, на якому повинен був сидіти 73-й король демонів. Крім того, грізний король демонів, з яким ми мали зустрітися... 

[73-й король демонів мертвий.] 

Він лежав мертвий на землі з розірваними грудьми. 

— Щ-що це? Він мертвий? 

Після слів Хан Суйон інші члени запізніло роззявили роти. 

— Король демонів вже мертвий? 

— Тоді що станеться зі сценарієм? 

— ...Може, він вже закінчився? 

У моїй голові все було настільки заплутано, що я не міг почути голоси людей. Некваліфіковані втілення кинули виклик сценарію, отримали шторм імовірності та вбили короля демонів за підтримки туманностей. 

Спочатку здавалося, що сценарій вирішено. Однак головні сценарії Зоряного Потоку були не такими простими. 

[Зоряний Потік виправив баланс цього сценарію.] 

Сценарії, де надмірно втручалися трансцендентні істоти, були примусово виправлені Зоряним Потоком. 

У мене було сильне відчуття дежавю в голові. 

Це не був сценарій 73-го короля демонів, але щось подібне відбувалося у «Шляхах Виживання». Сценарій був зруйнований бунтом сузір'їв, і Зоряний Потік відновив головний сценарій. 

Що ж тоді станеться? 

[Зоряний Потік виправив порушену ймовірність.] 

Я подивився на мертвого короля демонів. 

Зоряному Потоку подобався природний плин історій, і він не міг оживляти мертвих істот. Зворотний хід часу або воскресіння підірвали б імовірність сценарію ще більше. 

[Зміст головного сценарію було оновлено!] 

73-й король демонів був мертвий. Однак 73-й король демонів все ще був потрібен. Так було тому, що ми повинні були вполювати його, аби продовжити сценарій. 

Ще з самого початку Зоряний Потік був створений для того, щоби виправити ці суперечності. На місці, де загинув король демонів, був сяючий дорогоцінний нефрит. 

Я рефлекторно пробурмотів:  

— Гей, це... 

До речі, я не відчував жодних знаків навколо себе. Моїм хребтом повзло моторошне відчуття. 

Здавалося, час тече дуже повільно. Я озирнувся, але Ю Джунхьока не було. 

— Ю Джунхьоку! 

До того часу, як я рушив, Ю Джунхьок вже сягнув нефриту. Вираз його обличчя, коли він дивився на мене, був таким, якого я ніколи раніше не бачив. Ю Джунхьок дивився на мене очима, яких ніколи не було у «Шляхах Виживання». 

— Кім Докча. Не забудь виконати свою обіцянку. 

Потім з'явилися системні повідомлення. 

[Кандидата на посаду «73-го Короля Демонів» знайдено.] 

[Обрано нового «73-го Короля Демонів».]