Розділ 182. Епізод 35 — 73-й Король Демонів (2) 

Негативна реакція на одностороннє повідомлення Ю Джунхьока була колосальною. 

— Чому ти так свавільно все вирішуєш? — закричала першою Джун Хівон після того, як Ю Джунхьок дав своє сповіщення і зник. — Ми рушаємо через три дні! А поки підвищуйте свій ранг! Якщо він це каже і йде, то ми повинні просто сидіти і слухати? 

— Краще б він це сказав, коли розмовляв зі мною. 

— ...Докча-ссі хоче цього? 

— Ні. 

Джун Хівон все ще була дуже жвавою. 

— Незважаючи на це, у вас більша ймовірність вижити, якщо будете робити так, як каже Ю Джунхьок, — сказав я. 

— Докча-ссі, ти на чиєму боці? 

— Ну... — я глянув на Ю Джунхьока вдалині, знизав плечима й усміхнувся. — По-перше, я радий вас усіх бачити. Це третє воскресіння. 

Люди, що застигли від слів Ю Джунхьока, ніяково посміхнулися. Лі Ґільон і Шін Юсон прилипли до моїх ніг, а Лі Хьонсон кивнув із трохи похмурим виразом. 

— Вітаю із воскресінням. Вже не вперше, але я ще звикаю. 

— Було б сумно, якби ти до цього звик. Перш за все, давайте організуємося. 

Ось що Ю Джунхьок сказав, ні з ким не обговоривши заздалегідь: 

—Є дві команди. Моя команда та команда Кім Докчі. До кожної команди увійде чотири людини. 

—Моя команда складатиметься з Лі Хьонсона, Ґона Пільду, Лі Джіх’є та Лі Сольхви. Це четверо. 

—Команда Кім Докчі складатиметься з Джун Хівон, Шін Юсон, Лі Ґільона та Ю Сани. Це ще четверо. 

Зрештою, конфігурація була подібна основній групі. Це означало, що компаньйони, з якими я брав участь у сценаріях дотепер, кинуть виклик десятому сценарію. Можливо, він був уважним до мене, або йому так було зручніше. Останнє було більш вірогідним, якщо згадати особистість Ю Джунхьока. 

Усі учасники не мали великих претензій щодо самого складу, але Лі Хьонсон був трохи похмурий. 

— Я хочу бути в команді Докчі-ссі... 

— Команди не мають значення, оскільки ми всі йдемо разом. 

— ...Так. 

Я поплескав Лі Хьонсона по плечу й повернувся до решти групи. Першою, хто привернув мою увагу, була Ю Сана. Сталося стільки всього, що було дивно зустрітися з нею очима. 

Через мить Джун Хівон тицьнула мене в бік. 

— Що таке? Хочеш, щоби вона вдяглась у китайську сукню та підв’язки? 

— ...Ви все ще говорите про це? 

— Це було дуже шокуюче. Ми назвали це «Інцидент Кім Докчі з Підв’язками». До речі, я не вдягну це, навіть якщо помру. 

— Я не хочу, щоб ти таке вдягала. 

Тоді Лі Джіх’є підняла руку. 

— Я готова показати гарний перформанс! SSS-класу! 

— Припини бавитись. 

— Я носитиму це, якщо воно підвищить перформанс. 

— Хьонсоне-ссі, чому... 

— Солдатів не турбує, яке саме обладнання використовувати. 

Я хотів сказати, що він неправильно спрямовує свій військовий дух, коли почув повідомлення від Уріель. 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» говорить, що сузір’я, яке виготовило підв’язки, було чоловіком.] 

Це був жарт? До біса. Крім того, сузір'я? 

[Сузір’я «Королева Найтемнішої Весни» посміхається і каже, що одного разу запросить його.] 

Якщо подумати, ця ситуація сталася через Персефону. Мені довелося б сперечатися з нею, якщо я колись повернуся до Потойбіччя. 

— Наразі... який у кожного ранг? Для довідки, ви ж усі знаєте, що вам потрібно бути в топ-10, щоби зайти? 

Члени групи відповідали по черзі. Першою була Джун Хівон. 

— Я 4-а. Я отримала ранг від бабусі Лі Боксун. 

— Хьоне, Шін Юсон і я — 8-й і 9-та. Ах, я вищий за Шін Юсон! 

— Я 5-а. Ґон Пільду-ссі пішов підняти свій рейтинг. Є також Хан Суйон-ссі. 

Я забув про Хан Суйон.  

— Хан Суйон не було у списку. Ти плануєш лишити її? — запитала Ю Сана, ніби прочитала мої думки. 

— Ні, візьмемо її. Хан Суйон доволі корисна. 

— ...Зрозуміло. — Ю Сана слабко посміхнулася, коли почула про Хан Суйон. 

Інші члени групи ще не знали, що вона була першим апостолом. Ю Сана не любила брехати, тож у неї був поганий настрій щоразу, коли згадували Хан Суйон. Я не знав, коли буде можливість розповісти всю історію. 

Джун Хівон слухала осторонь і звернулася до мене. 

— Всього може піднятися десять осіб. Як ти візьмеш Хан Суйон-ссі? 

— В принципі, може піти лише десять осіб. Однак є прихована частина. Серед предметів, доступних у Темному Замку, є один під назвою «Карта Шостої Особи». Таким чином, люди, що не є членами команди, можуть взяти участь у наступному сценарії. 

— ...Прихована частина. Ти не хочеш нам ще щось сказати? Я думаю, що нам потрібно знати, що саме буде у наступному сценарії. Ти з Ю Джунхьоком завжди перешіптуєшся. 

— Перешіптуємося? Це трохи недоречне формулювання. 

[У сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» нежить.] 

Джун Хівон посміхнулася мені. 

— Тоді, будь ласка, розкажи мені. Кім Докча-ссі, доведи, що ти відрізняєшся від Ю Джунхьока-ссі. 

Я озирнувся і побачив, що члени групи дивляться на мене, як онуки, що чекають бабусиної казки. 

Якби я був стримером, я би розповів правдоподібну історію про «могутню людину, яка колись давно жила на світі». Однак я був Кім Докча, а не Кім Чакґа[1]. 

— Ви коли-небудь чули про істоту, яка називається королем демонів? 

Король демонів. Від несподіваних слів члени групи перезирнулися. 

— Що... король демонів? Є таке? 

— Я знаю! Таке постійно з’являється в аніме! 

Я кивнув на слова Лі Ґільона. 

— Приблизно схоже. 

У сетингу «Шляхів Виживання» все було трохи інакше, але це пояснювало загальний концепт. 

— Десятий сценарій — це той, у якому ми боремося з королем демонів. 

Лі Хьонсон кивнув. 

— Доккебі, репатріанти, монстри зі щупальцями... звичайно, тепер настав час для короля демонів. 

— Чи король демонів не занадто сильний? Маркіз демонів уже був високого рівня... наскільки сильним буде король у порівнянні? — запитала Лі Джіх’є. 

Я на мить подумав, перш ніж відповісти: 

— Ранг сузір’я. 

У «Шляхах Виживання» є вислів про королів демонів. Це були сузір’я, які не вознеслися. Буквально, королі демонів були сузір’ями, пов’язаними зі світом. 

Лі Джіх’є зблідла. 

— Тоді як ми його вб’ємо? Або ви з Майстром збираєтеся вбити його? 

— Ні, цього разу його вб’ємо ми всі. 

— ...Ми можемо це зробити? 

— Ми зможемо, якщо будемо боротися разом. Це була чиста удача, що ми з Ю Джунхьоком перемогли зовнішнього бога. Таке не повториться двічі. 

— Все одно... 

— Не хвилюйтеся. Це правда, що королі демонів сильні, як сузір’я, але той, що нагорі, не такий сильний. 

— Тож? 

Я на секунду завагався. Я не хотів відразу надавати їм занадто багато інформації. Інформація стосувалася не лише королів демонів, а й сузір’їв Зоряного Потоку. 

Я подумав про це, перш ніж вирішив повідомити їх через груповий чат.  

[Я скажу вам.] 

Тоді з повітря почувся голос, ніби вгадавши мої турботи. 

[Всі, давно не бачилися. Ви не уявляєте, як я був розчарований, коли не міг вас повідомити... Хаха, готові до сценарію?] 

Це був Біхьон. 

*** 

У оригінальному Зоряному Потоці лише 72 людини були визнані «королями демонів». Вони мали власні модифікатори, як і сузір’я, та керували різними королівствами в Царстві Демонів. Можливо, не прямий еквівалент туманності, але все ж були ті, хто керував «силами». 

Вони сміялися з сузір'їв, які чіплялися за свою славу, і лишалися на землі, яку покинули навіть доккебі. 

Чи саме тому? Сузір’я ненавиділи королів демонів так само, як і зовнішніх богів, і цей сценарій Темного Замку було створено з урахуванням схильності таких сузір’їв. 

Вони спостерігали би, як втілення б'ються і вбивають короля демонів. Коротше кажучи, це був сценарій, створений, щоби сузір’я освіжились. 

— Ах, будь ласка! Я не піду! 

Через три дні я знайшов Хан Суйон, що ховалася на периферії Темного Замку. Я б не знайшов її, якби не придбав предмети «Мотузка Стримування» та «Пошук Життя» в Сумці Доккебі. 

Хан Суйон крикнула: 

— Я не буду битися! Я просто почекаю тут і піду, коли ви розчистите сценарій! 

— Ти маєш піти з нами. 

— Я не хочу битися з королем демонів! 

— 73-й король демонів — слабак. Хіба ти не знаєш? 

Як я вже згадував раніше, лише 72 людини були визнані королем демонів у Зоряному Потоці. Однак назва цього сценарію була 73-й Король Демонів. Іншими словами, хлопець на верхньому поверсі не був «офіційним королем». 

— Він все ще король демонів, але не такий сильний, як сузір’я оповідного рангу, яких я зустрічав досі. Боротися варто. 

— Складність могла змінитися. Хіба вона не змінювалася вже декілька разів? 

— Доккебі не можуть змінити складність головного сценарію. Це юрисдикція Зоряного Потоку. 

— Тобі не здається, що доккебі небезпечні? Ти вже забув, що було три дні тому? — для Хан Суйон було незвично думати так. Вона була людиною, яка знала розвиток оригінального роману. — Якщо ми продовжимо сценарії, вся група буде знищена. Ти знаєш, що туманності замахуються на тебе. 

— ...Я знаю. Тому я добре підготовлений. 

— Підготовлений? Ні, як це ти підготовлений? Ти знаєш, що буде в наступному сценарії? 

Ми прибули до табору, і я мовчки вказав на членів групи. Вони тренувалися в строю. Вони уявляли, що існує віртуальний ворог, і відпрацьовували порядок здібностей у поєднанні зі зміною строю. 

— Ґільон і Юсон, назад! Ю Сано-ссі, йди вперед і подбай про це! 

— Зрозуміло! 

Спокійні та злагоджені атаки не йшли ні в яке порівняння з минулими. Шкода членів групи перекривалася, і вони атакували на основі радіусу атаки ворога. Хан Суйон відкрила рота, уважно спостерігаючи за сценою. 

— Це... аналіз атак короля демонів? 

Я кивнув.  

— Так. 

— Скількох? 

— Майже всіх. 

Це не було неможливим. 

У мене були «Шляхи Виживання» та база даних, зібрана Ю Джунхьоком, що бився з 73-м королем демонів. Крім того, Ю Джунхьок бився з 73-м королем демонів у другому колі. Практичний досвід і теоретичні знання об’єднали свої сили, тому пройти наступний сценарій не було неможливим. 

Хан Суйон зробила сумний вираз обличчя й зітхнула. 

— ...Ти справді божевільний. 

___ 

[1] Чакґа — «письменник» корейською.