Розділ 15. Епізод 4 — Межа Лицемірства (1)

Метеоритний дощ розлився на зоряному небі. То було видовище, яке вразило би будь-кого, але не Ю Джунхьока. 

「Починається.」  

Метеоритний дощ був передвісником початку третього головного сценарію. Тепер мало-помалу Сеул буде зруйновано згідно зі сценарієм. 

Ю Джунхьок поглянув у небо перед тим, як опустити голову та подивитись на річку Хан. Пейзаж навколо мосту Донхо був вкрай пустельним, оскільки велика група іхтіозаврів нещодавно перейшла вниз за течією. 

「Це було занадто.」 

Пройшло вже три дні, відколи Кім Докча потрапив у річку Хан. Було б занадто вимагати від нього, щоб він спіймав іхтіозавра на першому рівні. 

「Справді, для мене було б важко спіймати іхтіозавра за три дні.」 

Але неможливо взяти його з собою, якщо він не може зробити навіть цього. Якщо він не здатен навіть на таке, він би тільки заважав Ю Джунхьокові. 

「Пророк не такий вже й важливий.」 

Ю Джунхьок заплющив очі в розчаруванні. Він продовжить знову сам. Без будь-яких компаньйонів. Не так вже й складно. Він був самотнім весь цей час. 

「Цього разу я точно це зміню.」 

Ю Джунхьок обернувся. 

Але, можливо, він відвернувся зарано. 

*** 

— Зажди!.. 

[Щ-що?] 

Я кліпнув кілька раз, але я бачив тільки світло-сіру стелю. Я був все ще всередині іхтіозавра. Повернув голову та побачив здивованого Біхьона. 

— ...Мені щось наснилось. 

[Уху, ти намагаєшся викликати цікавість? Хіба це погано?] 

Я не збирався цього робити, але я не зважав на непорозуміння. 

[Кілька сузір'їв хочуть, щоб ви швидше вирушили в нове місце.] 

Я використав 500 монет, щоб купити Життєву Силу Елайн Форест, що допоможе мені спати. Я подумав, що було б надто небезпечно рухатись виснаженому. Життєва Сила Елайн Форест швидко лікувала втому та поранення в обмін на дві години сну. Інакше кажучи, це був дорогий предмет. 

— ...Я дійсно хочу піти звідси. 

Я говорив вголос, поки розтягувався. Нещодавній сон досі був чітким. Можливо, то був не сон. 

Кваджіджік! 

Я почув розряд електричного струму, і Біхьон зник без жодного слова. Можливо, він повернувся до своєї роботи. Я зітхнув з полегшенням. 

Потоковий контракт з доккебі. Це авантюра, яку я б ніколи не утнув, якби не знав про Біхьона зі «Шляхів Виживання». Але я зробив це з приголомшливим спокоєм. Я ніколи не мав успіху з контрактами в «реальному житті». 

[Ексклюзивна здібність «Четверта Стіна» зараз використовується.] 

...Це було реальним. Я зібрав силу в правій руці, що тримала шип. Я дійсно думав, що цей світ був реальністю. 

[Кілька сузір'їв хочуть ваших дій.] 

Що ж, не було часу, щоб про це хвилюватися. Я замахнувся шипом на стінку живота, що втратила еластичність, так сильно, як тільки міг. Водночас, я почув, як щось впало, та полилась вода. Я пірнув у річку Хан. 

— Пфа! 

На щастя, я не бачив інших іхтіозаврів. Малі морські жителі наближались з цікавістю, але я не відчув жодної ворожості. Не всі створіння атакують людей. 

Міст Донхо був отам. 

Я використав шматок трупа іхтіозавра як плавзасіб та дістався суходолу. Шкіра замерзла від холоду річки, але я не міг про це хвилюватися. За 30 хвилин плавання моя рука сягнула землі. 

[Кілька сузір'їв дивляться на вас схвильовано.] 

Зазвичай, небезпека з'явилась би одразу після появи цього повідомлення. 

[Сузір'я «Дракон Чорного Полум'я Безодні» посміхається підступно.] 

На жаль для сузір'їв, але зі мною не трапиться чогось поганого. Оскільки я вже знав небезпеки. 

[Ви увійшли в зону другого головного сценарію.] 

[Земля в зоні сценарію сильно забруднена.] 

[Дихайте обережно та перемістіться під землю так швидко, як можливо.] 

Так звучало повідомлення, але фактично, мені не слід було знаходитись на поверхні з тієї миті, як сценарій почався. 

Чому? Погляньте на мою шкіру. 

[Ви зазнали впливу отруйного туману.] 

Шкіра, яку зачепив фіолетовий туман, стала чорною. 

Кьяа! 

Як тільки я прослідкував поглядом за джерелом туману, я побачив монстра, що видавав жахливі верески. 

То був масивний монстр більше тридцяти метрів. Цей туман — гази монстра 7-го класу, «великого отруйного носорога». Він похропував та зіткнувся з монстром в тумані, що, здається, був з виду королів комах, судячи з тіні. 

Куааа... 

Боротьба в цьому новому світі була не тільки серед людей. Монстри також бились за свої домівки. Я почав рухатися, затримавши дихання так, як тільки міг. 

Вони також були монстрами 7-го класу, але я не міг впоратися з ними зараз. Зрештою, я зміг вбити ватажка іхтіозаврів, бо був підготованим. 

[Ви використали Легені Мавпи Елайн.] 

Легені Мавпи були предметом, який я купив наперед. Вони могли бути використані замість очисника повітря хвилин двадцять. 

[Кілька сузір'їв вражені вашою готовністю!] 

Надземна станція Оксу вже була зруйнована. Найближчою підземною станцією була «Станція Ґумхо». Можливо, інші переправились туди. Я пересувався швидко, оминаючи малих створінь, що поїдали трупи. В мене було тільки 20 хвилин, тому мені треба було рухатись так швидко, як можливо, забезпечивши себе необхідними речами. 

Першим, чого я потребував, був одяг. Мій верхній одяг роз'їли рідини іхтіозавра, тож це було важливим. Звичайно, навкруг було багато одягу, але... я почувався незручно. 

...Нічого не вдієш. Я обшукав деякі тіла та схопив те, що більш-менш підходило. Тоді рушив до найближчого цілодобового магазину. Я вхопив кілька пластикових пакетів та змітав в них їжу, що потрапляла під руку. Вона буде вагомим предметом для торгівлі під землею. 

Таким чином я заповнив три або чотири пакети. Здається, колір Легень Мавпи швидко темнів. Лишалось не так багато часу. Тоді я почув чийсь голос. 

— Прошу... допоможіть. 

Тут був ще хтось живий? Молода жінка лежала в кутку. Отруєння прогресувало на шкірі, але загальна інтоксикація — ні, завдяки масці, яку вона носила. Її піджак був наполовину знятий та шкіра була трохи пошкоджена. 

— Ти в порядку? Можеш встати? 

— Угххх... 

Чи був хтось такий в «Шляхах Виживання»? Я хотів подивитись ближче, але не мав достатньо часу, тож підібрав жінку та побіг до станції Ґумхо. Я повернув та вибіг на бічну вулицю. Тепер відстань до підземки складала 100 метрів напряму. 

Я вдихнув та побіг з усієї сили. Я бачив знак «Вихід 3» з цієї відстані. 

...Зачинено. Тоді з іншого боку? 

Коло кожного виходу була протипожежна ролета на випадок екстреної ситуації. Я міг би зламати її шипом, але якби помилився, то люди всередині поранились би. 

— В-вихід 4... 

Несподівано, жінка, яку я ніс, виявилась корисною. Я побіг до Виходу 4. Тоді ж знайшов ролету, що опускалася вниз. Я втиснув шип в прогалину ролети, що намагалася закритися. Хтось викрикнув: 

— Сука, що це таке? 

— Відчини. 

— Н-ні! Ти не можеш зайти! Забирайся! 

— Тут поранена людина. 

— Тут вже переповнено! Нам не потрібно більше людей! 

Переповнено? Дивно. Чи існував такий розвиток подій? 

— Мене це не хвилює. 

Я використав шип, як важіль, та підняв ролету так високо, як міг. Оскільки я використав монети, щоб підняти свою силу до 10-го рівня, тепер я був таким сильним, як пів дюжини дорослих чоловіків. 

— Уаааакх! 

Почувся голосний звук, та люди з іншого боку почали нервувати. 

— Т-тікайте! 

Налякані чоловіки зникли в темряві підземного проходу. Я увійшов в станцію безпечно, опустив загородку та поставив дівчину на підлогу. 

[Ви увійшли в безпечну зону.] 

Отруйний туман не сягав підземної території. Не було жодного наукового пояснення. Так було тільки через «сценарій». 

— Поклади це до рота. 

Я зняв з жінки маску та дав їй Легені Мавпи. Вони не повністю вилікують, але хоча б нейтралізують ефект. 

— М-мм... 

Слабкий стогін зірвався з вуст жінки. Тієї, що була покинута. Я раптом зацікавився її інформацією. Ця жінка, ймовірно, в оригіналі померла. Коли я зібрався використати «Перелік Персонажів», пролунав голос: 

— От він! 

Світло ліхтаря розітнуло пітьму. Я звузив очі, побачивши чоловіків, що стискали металеві труби. 

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» спохмурніло від появи непрошених гостей.] 

Великий чоловік у центрі відкрив рот. Його тіло видавалось добре збалансованим, тож він повинен бути сильним. 

— Хто ти? 

У цю мить я на диво онімів. Що слід казати в таких випадках? Я задумався на хвильку перед тим як заговорити, як Ю Джунхьок. 

— Кім Докча. 

— ...Кім Докча? Це твоє ім'я? 

— Так. 

— Хто тебе питав? Що це за покидьок? 

То була трохи складна ситуація. 

— А-а! Ця жінка... 

Хтось з чоловіків побачив жінку за мною та направив ліхтарик на неї. 

— Що, хіба це не жінка зі знедоленої групи? Хіба ви не повернулися з нею? 

— Ц-це... 

Ліхтар чоловіка на вульгарний манір освітив жіночу талію. 

— ...Ха, тож от як було. Мило. Чому ви це зробили без дозволу хьон-німа? [1] 

— Хехе. Вибач. 

— Ні, звичайно Чольсу хьон-нім мав бути першим... Хехе, я збирався це зробити. 

Чольсу? Чольсу. Був персонаж з таким іменем? Я не міг пригадати. Він напевно ніхто, на противагу до того, який вигляд мав. 

— Гей, передай цю жінку нам... Га? Що це? 

Світло ліхтарика освітило на підлозі пакети з цілодобового магазину. Було добре втекти від кризи, але зараз все оберталось погано. 

— Це також залиш. Тоді зможеш жити. 

Точніше, погано для цих хлопців, не для мене. 

[Сузір'я «В'язень Золотого Обруча» роздратоване цими людьми.] 

[Сузір'я «Демоноподібна Вогняна Суддя» сердиться на несправедливість, що виникла.] 

[Сценарій полювання з'явився внаслідок прохання сузір'їв!] 

+++ 

[Сценарій полювання — Усунення Перешкод] 

Категорія: Другорядна 

Складність: F 

Чіткі умови: Сузір'я дуже злі на порушників, що перешкоджають вашому швидкому руху. Нейтралізуйте їх за даний час. 

Обмеження в часі: 5 хвилин

Компенсація: ??? 

Невдача: ??? 

+++ 

Я думав, що так і буде. Бідолашні мерзотники. Я піднявся, стискаючи шип. 

Серед сузір'їв же немає неповнолітніх, так? 

Я сподівався на це. Тому що зараз був час трансляції для дорослої авдиторії. 

___ 

[1] хьон або хьон-нім — звертання до старшого за себе чоловіка (начальника, старшого колегу, старшого брата тощо), використовується чоловіками. Хьон-нім — більш ввічливий/офіційний варіант.