Розділ 149. Епізод 29 — Бенкет Сузір’їв (5) 

На початку Успадкування Оповіді було створено шість малих кімнат в кінці сцени. Кількість кімнат дорівнювала кількості втілень, які брали участь в Успадкуванні Оповіді. 

—Втілення, будь ласка, одразу ж вирушайте до Кімнати Таємниць! 

Система Успадкування Оповіді була простою. Втілення спілкуватимуться з сузір’ями через Кімнату Таємниць та вислухають їхні умови. Пізніше вони піднімуться на сцену та оголосять, чию оповідь отримають. 

Там була табличка з іменем та написом «Втілення Кім Докча». Я сказав Ю Джунхьокові: 

— Побачимось пізніше. 

Він не відповів та зник у своїй кімнаті. Я зайшов у власну кімнату та сів за стіл, поки всі звуки ззовні не зникли. Здалося, наче простір перекрутився. 

[Кімната Таємниць] 

Це було одне з найбільш конфіденційних місць Зоряного Потоку. Те, що тут ставалося, не могли бачити навіть доккебі з каналами. 

[Ви стали власником Кімнати Таємниць на одну годину.] 

[Вам було надано адміністративні права Кімнати Таємниць.] 

[Максимальний час використання Кімнати Таємниць складає одну годину.] 

[Будь ласка, установіть контакт зі стількома сузір’ями, зі скількома встигнете за даний час.] 

Я з очікуванням глянув на двері. Гаразд, хто буде першим гостем? Якраз тоді хтось увійшов. То була летюча жовта книжка зі святим письмом. 

[Втілення Кім Докча. Обери Свято Воскресіння.] 

...Перша пропозиція була від індійської міфології. 

*** 

[Сузір’я «Засновник Людства» дивиться на вас.] 

Перемовини від Вед вело сузір’я «Ману», чиїм модифікатором був «Засновник Людства». Я також знав оповідь Ману. Звичайно, не завдяки знанням індійської міфології, але завдяки «Шляхам Виживання». 

「Згідно з індійським епосом, Ману вцілів після великої повені. В обмін за порятунок риби, він зміг втекти на вершину Малайських гір на кораблі, зробленому рибами...」 

...Я пригадав цю історію і зрозумів, чому Ману прийшов на перемовини. Ману був сузір’ям, яке часто сперечалося про авторські права щодо оповіді «Господар Ковчега» з сузір’ями Едему. Інакше кажучи, цей Ману був спеціалістом суперечок за авторські права серед сузір’їв Вед. 

— ...Володар 25-го Грудня не прийшов сам? 

[Думаєш, у нього так багато вільного часу? Відповідай просто. Чи приймеш ти Свято Воскресіння?] 

Він звертався із подібним ставленням? До того ж відповідальна за цю оповідь особа, Мітра, не прийшла. 

[Якщо маєш вуха, то маєш знати, що Веди — одна із найбільших туманностей. Безліч міфів народжені у Ведах, і багато туманностей плагіатять їх. Особливо Едем...] 

— Це ваше діло. Якщо я прийму Свято Воскресіння, що Веди можуть мені дати? 

[Захист бога сонця буде з тобою.] 

— І що є захистом бога сонця? 

[Мені треба все тобі пояснювати? Незначний смертний!..] 

— У мене є одне запитання? 

[Яке?] 

— Називаючи мене незначним смертним, чи не думаєте ви, що це застаріле кліше? Як довго сузір’я, які люблять розповідати різні оповіді, зневажатимуть людей подібним? 

Очі Ману розширилися і він витріщився на мене. 

[Як смієш ти казати таку маячню!..] 

— Це те, що я думаю. 

[Ви використали адміністративні права Кімнати Таємниць.] 

[Сузір’я «Засновник Людства» вигнали з кімнати!] 

За моєю командою Засновника Людства оточило бліде світло, і він зник без крику. Йому варто було добре поводитися, поки в нього був шанс. 

Мене не можна було придушити силою, навіть якщо інша особа була сузір’ям оповідного рангу. Після Успадкування Оповіді все може бути інакше, але зараз саме я мав перевагу. 

— Наступний. 

Я тільки договорив, як хтось інший вже відчинив двері. То був блукач зі старою короною. Хто це? 

[Втілення Кім Докча, приєднуйся до Олімпу.] 

Ці паскуди, вони читали посібник «Втілення Кім Докча» чи що? 

[Сузір’я «Той, що Має Виколоті Очі» сміється з вас.] 

...Той, що Має Виколоті Очі? 

[Здається, ти мене знаєш.] 

— Я чув вашу оповідь, коли був студентом університету. 

[Правда? Неочікувано. Невелика східна країна!..] 

«Той, що Має Виколоті Очі». Це — Цар Едіп, якого вивчали на заняттях гуманітарних наук. Людина, яку ненавидів Софокл. 

— До речі, я вже чув пропозицію Бога Вина та Екстазу. Ви тут, щоб сказати мені приєднатися до секти Бахуса? 

[Бахус? Здається, він вже підходив до тебе.] 

Щось було не так. Персефона відвідувала бенкет від «Олімпу», в той час, як Діоніс сказав мені нікому не вірити. Вони обоє не казали мені приєднуватися до Олімпу. Та все ж Цар Едіп відчинив ці двері. 

[Я тут не через Бахуса. Я навіть не прийшов поговорити про авторські права оповіді воскресіння.] 

Інакше кажучи, Цар Едіп відвідав мене з причини, яка повністю відрізнялась від причин інших сузір’їв. 

...Можливо це був представник «справжнього» Олімпу? 

[Оповідь, яку Олімп хоче тобі подарувати, це Карнавал Блискавиць.] 

— Га? 

Це мене шокувало. Карнавал Блискавиць був оповіддю Зевса, одного з трьох лідерів. Едіп побачив мій вираз обличчя та дивно посміхнувся. 

[Здається, ти й оповідь цю знаєш. Так, ти маєш рацію. Оповідь, яку ми пропонуємо, відрізняється від оповідей воскресіння від інших туманностей.] 

— ...Чому ви мені її пропонуєте? 

[Тому що богині долі краєм ока побачили твою долю.] 

...Моя доля. 

[Рано чи пізно ти отримаєш право на успадкування Карнавалу Блискавиць. Звичайно, ти можеш успадкувати мою оповідь та взяти «Сліпого Пророка», але... вже ходять чутки, що ти пророк, і не успадкуєш її.] 

— Зачекай-но. Про що ти? Чому моя доля... 

[Вибір за тобою. Однак тобі точно буде потрібен Олімп. Що ж, до зустрічі.] 

Едіп зник із кімнати. Моє серце не знаходило собі місця. Я не знав, про яку «долю» говорив Едіп, але якщо в цьому були замішані три богині долі, то щось схоже на побачене ними станеться у майбутньому. 

До речі, чому я підходив для успадкування оповіді грецького бога? Їхні оповіді неминуче були... 

[Привіт?] 

Щось наче промайнуло перед моїми очима, коли хтось увійшов у кімнату. Почувся свіжий солодкий запах. Вродливе обличчя янгола з’явилося переді мною. Дівчина-янгол нагадувала невеличкого демона. 

Здається, це черга Едему. 

— ...Я думав, прийде Господар Ковчега, але ти прийшла сама. 

[Ти розчарований цим?] 

Моє серце підстрибнуло від звуку цієї відповіді. 

...Уріель така мила. 

— Нє, це добре. 

[Я хотіла побачитись! Кім Докча.] 

Уріель втягнула мене в неочікувані обійми. Наші руки торкнулися, і я відчув шкіру крізь шовк її одягу. Демон... це був дотик демона. Її сукня мала відкриту спину, що означало, що мені було нікуди поставити руки. Уріель потерлась об мене обличчям, наче я був гарненькою лялькою, і я зітхнув. 

— Я також... хотів побачитись. 

[Так, так!] 

Було трохи ніяково, але я радий її зустріти. Уріель була сузір’ям, яке було зі мною від початку сценаріїв. 

— Ти тут, щоб запропонувати мені Шлях Месії? 

[...А, точно! Я тому й прийшла!] 

Уріель підвела голову зі здивуванням. Її обличчя виказувало, що вона не пам’ятала, для чого прийшла. Здається, вона була вже задоволена побачити мене. 

[Це, певно, тому, що ти надто вродливий.] 

— Твої слова переконливі. 

Уріель посміхнулась і сказала: 

[Кім Докча, ти приймеш оповідь Едему?] 

— Ну... мені треба трохи подумати. 

[Чому? Наша оповідь найкраща! З нею ніщо не зрівняється!] 

Це, звичайно, правда. Шлях Месії був найкращою оповіддю в системі воскресіння. Але була одна проблема. 

— Я втрачу щось цінне, якщо прийму цю оповідь. 

[Е? А. Т-точно. Якщо ти обереш нашу оповідь, ти станеш євнухом... Так не можна.] 

Я очікував, що мене будуть переконувати, але несподівано Уріель збуджено замахала головою. Для неї мало таке велике значення, що я можу стати євнухом? Чому? 

[Щ-що мені робити? Якщо я не приведу Кім Докчу до Метатрона, він не дозволить мені користуватися інтернетом місяць... але якщо він прийме, то Кім Докча стане євнухом... тоді це станеться... о, зачекайте-но. Можливо, якщо змінити пози?..] 

...Яку позу? 

[Г-гаразд! Кім Докча! Не хвилюйся про це так сильно. Так, чи інакше!..] 

Уріель, здається, була переповнена великою рішучістю. Я легко помахав головою. 

— Я не хочу. 

[Так! Все гаразд, якщо ти будеш євнухом!..] 

— Наступний. 

*** 

Після того мене відвідало багато сузір’їв. Були такі, як Тамна та Ґвійок, а також неочікувані сузір’я. 

Сузір’я історичного рангу Корейського півострова особливо сильно мене заохочували і не хотіли, щоб я встановлював стосунки з якоюсь конкретною туманністю. 

[Ти — надія нашого світу.] 

[Будь ласка, не схиляй свою волю.] 

Їх легко було зрозуміти. Сузір’я історичного рангу, які страждали від оповідного, заздрили мені. 

Час перемовин скоро закінчився. Втілення піднялися на сцену одне за одним — настав час переглянути запропоновані оповіді та вирішити, які з них вони успадкують. 

—Тепер оголосимо результати Успадкування Оповіді! Перша — Селена Кім зі Сполучених Штатів! 

Доккебі на сцені мали атмосферу господаря домашнього розпродажу. Це було природно. Завдяки цьому бенкету бюро заробить велику кількість монет. 

—Селена Кім вирішила успадкувати оповідь «Незламна Егіда», подаровану сузір’ям «Остання Совість»! 

Селена Кім обрала Олімп... «Незламна Егіда» була оповіддю, що підходила їй, як Охоронцю Короля. 

Мій розум плутався ще більше із тим, як минав час. Неважливо, що я оберу, хтось стане моїм ворогом. Якщо я не оберу нікого, я матиму ще більше ворогів. 

«Думай обережно. Найважливіше — це кого саме слід робити своїм ворогом». 

Так сказала Персефона. Я трохи зрозумів, що вона мала на увазі. Можливо, її слова були про всі оповіді воскресіння. 

Я мав не тільки одне життя, і були ті, хто захочуть, щоб я взяв їхню оповідь в наступному воскресінні. 

Та все ж була проблема. Едем та Веди точно не віддадуть «перше воскресіння», і навіть якщо я успадкую їхню оповідь, на них точно будуть підлеглі обмеження. 

Це неминуче. З самого початку стосунки між втіленням та сузір’ям були несправедливими. Зачекайте-но, «чесність»?.. 

Нарешті настала черга Ю Джунхьока піднятися на сцену. 

—Наступним буде Верховний Король Сеула... 

Авдиторія глитнула від рухів Ю Джунхьока. Особливо дивними були погляди сузір’їв оповідного рангу. Вони були тими, хто хотів отримати Ю Джунхьока. З іншого боку, були ті, хто виказував страх... 

Тієї миті мені щось спало на думку. Тоді ж Ю Джунхьок відкрив рота. 

— Я... 

Діоніс сказав мені нікому не довіряти. Однак це стосувалося тих випадків, коли опонентом було сузір’я. Я мав принаймні одну людину тут, якій міг довіритися. 

Я вистрибнув на сцену, схопив руку розгубленого Ю Джунхьока та підняв її високо вгору. 

— Я маю щось сказати, — промовив я, дивлячись на авдиторію. 

Сузір’я здавалися здивованими. Я бачив вираз обличчя Уріель, яка, здається, майже втрачала свідомість. Я швидко окинув поглядом обличчя сузір’їв. 

Причина, з якої Успадкування Оповідей не було чесним, — це те, що успадкування оповіді є одностороннім «спонсорством». Стосунки між сузір’ям та втіленням ніколи не були рівними. 

[Сузір’я «Бог Морської Війни» зосередилось на ваших словах!] 

Сила сузір’їв оповідного рангу відрізнялася від історичного. Ті, хто були в туманності, зневажали інших. 

[Туманність «Веди» зосередилась на ваших словах!] 

— Ми вирішили не успадковувати ваші оповіді. 

Величезна тиша опустилась на авдиторію. Багато очей вигулькнуло, і на Ю Джунхьока впав великий тиск. Ю Джунхьок витріщився на мене, поки я тримав його руку. 

Я широко йому посміхнувся та сказав сузір’ям: 

— Ми «купимо» ваші оповіді. 

Для того, щоб зробити нечесну гру чесною, мені треба було спершу урівняти позиції опонентів. 

— Якщо ви хочете продати ваші оповіді мені та Ю Джунхьоку, будь ласка, укладіть угоду з нашою туманністю.