Розділ 142. Епізод 28 — Найвища Жертва (3) 

Наша команда прибула до Ґванхвамуна за півгодини до обіцяного часу. Тим часом у моїй голові з'явилося те саме повідомлення. 

[Наразі ви є найсильнішим втіленням у Сеулі.] 

Чорт, я хотів сказати, що я вже знаю. Чесно кажучи, я відчував збентеження щоразу, коли чув це. Я не міг гарантувати перемогу над Ю Джунхьоком, навіть якби використав усю свою силу, і ледве зміг перемогти Нірвану. Чому я був найсильнішим? 

Потім з'явилося речення з 51-ї реґресії у «Шляхах Виживання». 

「Сила і слабкість у Зоряному Потоці не мають нічого спільного з могутністю чи майстерністю. Стандарти сили походять з «оповіді.」 

Потім були слова, сказані Нірваною: «Сила і слабкість врешті-решт визначаються оповіддю». 

— Докча-ссі! 

Здалеку наближалися Лі Хьонсон та Джун Хівон. Здавалося, їхній зв'язок один з одним став міцнішим після того, як вони разом подолали складну ситуацію. Джун Хівон помахала мені рукою. 

— Я бачила оголошення війни. Це було дуже красиво. 

— Як ти себе почуваєш? 

— Нормально. Хьонсона-ссі трохи поранило... 

— Зі мною все буде гаразд! 

— ...Він просто блефує. 

Після слів Джун Хівон Лі Хьонсон вдарив себе в груди, щоб довести, що він не блефує. Удар був перебільшеним, але важко було сприйняти його як блеф. 

Лі Хьонсон почав успадковувати оповідь Повелителя Сталі. Можливо, Лі Хьонсон був одним з п'яти найкращих втілень у Сеульському Куполі. Він став сильнішим, успадкувавши оповідь. 

Лі Хьонсон був ідеальним прикладом того, що «сила — це оповідь». Ціна оповіді визначала «силу» в цьому світі. 

Можливо, я був віднесений до «найсильніших втілень», тому що оповіді, які я накопичив у цьому житті, були на неможливому рівні. 

Звичайно, оповіді реґресора Ю Джунхьока та реінкарнатора Нірвани також були грізними, але їхні оповіді стосувалися минулого. 

Вдалині почав виднітися краєвид Ґванхвамуна. Я перевірив час. З моменту першої хвилі минуло три години і 40 хвилин. Кожні чотири години з'являлися монстри. Друга хвиля незабаром повинна була зійти на нас. 

— Скоро з'являться монстри 5-го класу. Чи будуть інші втілення в порядку? 

— Тут все буде добре. 

Я озирнувся, і очі Джун Хівон та членів команди рухалися разом зі мною. Тут було більше людей, ніж 10 хвилин тому, і кількість людей зростала. 

— Це... — Джун Хівон, здавалося, щось зрозуміла. Крики лунали звідусіль. Всі люди Сеулу зібралися в Ґванхвамуні. 

— Переможемо лідера Церкви Спасіння! 

— Ми повинні вбити його, щоб покласти край цьому сценарію! 

Люди зі зброєю в руках кричали. Ніхто не говорив про свободу чи рівність. Це було тому, що люди сьогодення були занадто вбогими, щоб говорити про такі грандіозні концепції. Натомість вони зібралися заради виживання. 

— Йдіть за Верховним Королем! 

— Зруйнуймо Церкву Спасіння! 

Лі Хьонсон подивився на сцену складним поглядом і сказав:  

— Докча-ссі знав, що це станеться. 

— Я дійсно очікував цього. 

Незалежно від того, скільки нових втілень з'являлося, або наскільки популярною була Церква Спасіння, більшість населення Сеула складали «існуючі втілення». Їм просто потрібна була фокусна точка, щоб вийти за межі фракцій. 

Ґон Пільду подивився на натовп і зітхнув.  

— ...Південна Корея зруйнована. Чорт забирай. Невже депутати, які збиралися повернути мою землю, мертві? 

— Ви говорите подібне в такій ситуації? 

Лі Джіх'є клацнула язиком, а Ґон Пільду потер губи. 

— ...А що з Ю Саною? Я чув, що її спіймала Церква Спасіння. 

— Ми підемо і заберемо її. Але не зараз. 

Я не міг поспішати. Навіть Нірвана не наважилися б доторкнутися до втілення туманності Олімп, якби не думали про війну між туманностями. 

Весь Ґванхвамун розпалювався втіленнями, коли в повітрі з'явилося сяюче повідомлення. 

+++ 

[Підказка 2] 

Дев'ятим із найсильніших втілень у Сеульському Куполі є «Комашиний Хлопчик Лі Ґільон». 

+++ 

Очі Лі Ґільона засяяли, коли назвали його ім'я. 

— Хьоне, я дев'ятий! 

— ...Це смішно. Я слабша за цю дитину? — пробурмотіла Лі Джіх'є. 

— Годі базікати і готуйтеся. 

Члени команди одночасно кивнули. Було оголошено другу підказку і незабаром почнеться друга хвиля. 

З околиць Сеула почувся гуркіт і крики монстрів. 

Почали з'являтися монстри 5-го класу, яких можна було б віднести до категорії «малих лих». Простіше кажучи, це був рівень, з яким звичайні втілення не могли впоратися. На щастя, всі втілення були зібрані біля Ґванхвамуна, і битва не була неможливою. Чим вужчою була територія, яку треба було захищати, тим легше було врятувати втілення. 

— Ми повинні вирішити цю проблему за чотири години. Після цього почнуть з'являтися монстри 4-го класу. Щойно це станеться, це буде кінець. 

Члени групи кивнули. Не було нічого страшного в «маленьких лихах», але вони не хотіли б побачити монстрів вищого рангу. Я попросив Ґона Пільду та Лі Хьонсона очолити втілення і сформувати оборонну мережу. 

— Залиш це мені. 

— Ґванхвамун стане моєю землею після того, як цей сценарій закінчиться. 

Я посміхнувся і відповів:  

— ...Вперед. Роби, що хочеш. 

На жаль, щойно цей сценарій завершиться, «земель Сеула», яких бажав Ґон Пільду, не існуватиме. 

Я повів решту групи до центру Ґванхвамуна. У центрі Ґванхвамуна був великий купол, якого спочатку не існувало. 

Це не була справжня будівля. У Ґванхвамуні не було стадіону. Це був простір, який Церква Спасіння тимчасово додала. Внутрішня частина купола все ще була непрозорою, але коли я придивився, то побачив маленьку фігуру, що стояла на вершині і виголошувала промову. 

—Втілення, хто наш справжній ворог? Чому ми зараз спрямовуємо наші списи і мечі один на одного? 

Джун Хівон насупилася на голос. 

— ...Це Нейтральний Король. 

Нейтральний Король використовував «Підсилення Голосу» на вершині купола, наче він був доккебі. 

—Я, звісно, розумію ваші почуття. Чи то члени Спасіння, чи то інші сили, ми всі слабкі люди. Ми просто жертви сценарію. Насправді, знаєте. Немає сенсу нам тут воювати між собою! Це те, чого хочуть доккебі! 

— Замовкни! Це Церква Спасіння почала бій першою! 

— Так! Вбийте його! 

Чон Ільдо злегка засміявся. 

—Ви що, не знаєте, що монстри йдуть? Сеул буде зруйновано, якщо ми будемо битися. 

— І що ж ви тоді робитимете? 

—Всі знають, що це сценарій, за яким ми можемо вижити, якщо найсильніше втілення пожертвує собою. 

Непрозорий зовнішній вигляд стадіону став прозорим, і почала проглядатися його внутрішня частина. Двоє людей стояли на сцені з неймовірними прожекторами позаду них. 

—Два герої, які виступають за втілення Сеульського Купола! Я представлю вам найсильніших кандидатів серед втілень! 

Члени Спасіння на протилежному боці купола голосно зааплодували. 

— Ю Джунхьок! Ю Джунхьок! 

— Нірвана! Нірвана! 

Втілення, здавалося, були спантеличені раптовою зміною атмосфери. 

— Що це? 

— Вони вже б'ються? 

Я знав, про що вони думали. 

「Що, якщо ми зможемо пройти сценарій ось так?」 

「Незалежно від того, чи це лідер Спасіння, чи Верховний Король, хіба для нас не буде краще, якщо вони обидва загинуть у цій битві?」 

Кожна людина була боягузом. Нірвана знали, коли люди були найбільш боягузливі. Це був час «недосяжного майбутнього». Деякі люди вже померли, а інші боролися і знаходили спосіб жити. 

Я підійшов до купола і вдарився об стіну. 

[Втілення «Чон Ільдо» використовує «Чесний Поєдинок Lv. 3».] 

[Усім втіленням, окрім тих, хто бере участь у поєдинку, заборонено виходити на сцену.] 

...Він використав стигму Ґванхеґуна. У цьому випадку ніхто, окрім Ю Джунхьока та Нірвани, фізично не міг брати участь у битві. 

Я мовив до Джун Хівон та Лі Джіх'є.  

— Вбийте Чона Ільдо! 

Наступної миті щось вибухнуло зсередини стадіону. Нарешті, битва між Ю Джунхьоком і Нірваною почалася. 

Над куполом з'явився гігантський екран, створений доккебі. 

[Ви робите щось цікаве. Я думаю, що це буде весела битва, тому я готовий дозволити всім її побачити.] 

На екрані я побачив два мечі Ю Джунхьока та білу магічну силу Нірвани, що зіткнулися. 

Меч, що Ламає Небо Ю Джунхьока і Мандала Нірвани викликали шторм у просторі. 

Десятки обмінів ударами відбулися за короткий проміжок часу. Це була обережна і продумана битва. 

Вони використовували Трансмісію або Наступництво, щоб прочитати здібності іншої людини і намагалися отримати перевагу. Це було протистояння між реґресором і реінкарнатором. 

Саме Нірвана першими виступили серйозно. Мандала Нірвани швидко крутилася, обертаючи свою магічну силу на загрозу, що атакувала тіло Ю Джунхьока. 

Ю Джунхьок підстрибнув високо в небо, уникаючи білої магічної сили. 

На перший погляд, це здавалося нескінченним — все тому, що біла магічна сила діяла відповідно до його рухів. Ю Джунхьок швидко розвернув свої леза, щоб уразити силу мандали, але, на жаль, промахнувся повз два пучки. 

З його лівого плеча і стегна лилася кров. Гучний звук вирвався з рота втілення. Чон Ільдо метушився, нервово тікаючи від Джун Хівон. 

—Невже так і буде? 

Проте Ю Джунхьок був спокійним. Ю Джунхьок підстрибнув до стелі купола і пірнув вниз, тримаючи в руках Небесний Меч, що Збирає Хмари. Синя магічна сила була вкладена в меч, але Нірвана вже закінчували свій захист. 

— Давай, Ю Джунхьоку! 

Цієї миті розмір Небесного Меча, що Збирає Хмари раптово змінився. Він перетворився на гігантський меч і почав рости до розмірів багатоповерхівки. 

Рука Ю Джунхьока, що тримала меч, була такою ж самою. Вона була схожа на праву руку гігантського бога. 

[Трансформація у Гігантське Тіло] 

Здивовані Нірвана спробували вийти з-під удару меча, але було вже запізно. Вага леза, що розкололо небо, буквально впала на Нірвану. 

Пролунав величезний гуркіт, і вся сцена наповнилася пилом. 

— Кууух! 

Нірвана отримали сильний удар і впали в глибоку яму, зроблену мечем Ю Джунхьока. Втілення вигукнули. З мандали з'явилися численні руки. 

Тисяча Рук Авалокітешвари. Руки Бодгісаттви боролися з велетенським мечем. Якби не купол, околиці було б зруйновано від зіткнення. Всі втілення були приголомшені цим видовищем. 

「Це битва між найсильнішими в Сеулі.」 

Найсильніші... Мені чомусь стало гірко. Я проковтнув цей гіркий смак і використав Точку Зору Всезнаючого Читача. 

На перший погляд, це здавалося простим протистоянням сил, але цієї миті між Нірваною та Ю Джунхьоком виник потік думок. 

Нірвана подумали: 「Рівень Ментального Бар'єру підвищився? Довжина хвилі магічної сили стає сильнішою.」 

「Твій рівень здібностей нижчий, ніж я думав. Що ти отримав через Наступництво?」 

「Ти поводишся так, ніби у тебе болить ліве плече, але це пастка.」 

「Трансформація у Гігантське Тіло триває недовго. Тобі варто подивитися на всю картину.」 

...... 

Це було поле бою, яке міг бачити лише я. Дві думки, які не торкалися одна одної, зображували битву, яка ще не відбулася. 

Я відчував чисте захоплення і цінував це видовище. 

Скільки часу минуло? 

Я дійшов до «результату» цього протистояння швидше, ніж будь-хто в куполі. Я підстрибнув і попрямував на дах сусідньої будівлі, звідки відкривався вид на купол. Тоді я відкрив рот. 

— Хан Суйон. Я знаю, що ти дивишся. 

Простір позаду мене розділився, і з темряви з'явилася Хан Суйон. 

— ...Як ти дізнався? 

Хан Суйон була одягнена в синій бойовий костюм, який щільно прилягав до її тіла. Можливо, це була прихована частина з Мирного Краю. 

— Ти не могла залишитися осторонь після того, як почула гучномовець. 

— Цк. 

[Сузір'я «Дракон Чорного Полум'я Безодні» скалить на вас зуби.] 

Як і очікувалося, Хан Суйон вибрала собі спонсора. Хан Суйон підійшла до мене і сіла на перила.  

— Було весело. Навіщо ти мене покликав? 

— Чому ти дивишся? Хіба ти не хочеш пройти сценарій? 

— А, мені треба чітко знати, хто найсильніший... почекай. Ти знаєш, хто це? 

— Знаю. 

— Хто? Ю Джунхьок? 

— Ні. 

Хан Суйон зітхнула з полегшенням.  

— Я рада. Якщо цей покидьок помре, світ повернеться назад. Тепер це не важко. 

Хан Суйон витягнула кинджал.  

— Лідер Спасіння... ти збираєшся вбити його? 

Я похитав головою в бік Хан Суйон, яка збиралася спускатися.  

— Він не найсильніший. 

— Ні? А хто ж тоді? Кого мені вбити? 

Я мовчки дивився на Хан Суйон. За деякий час її очі сповнилися недовіри.  

— ...Не кажи мені? 

Я кивнув.  

— Давай оформимо фінал цього сценарію.