Розділ 110. Епізод 22 — Три Обіцянки (3) 

Я зрозумів відповідь Олімпа з виразу обличчя Ю Сани. Вона почервоніла, а потім зблідла. Судячи з погляду Ю Сани, я подумав, що надто поспішив. 

— Це... Докча-ссі. 

Мені було цікаво, що вона почула, що змусило її вагатися, дивлячись на мене. Мені чомусь стало шкода. 

— Можеш сказати мені, що сказав спонсор? 

Іскри полетіли від тіла Ю Сани. Аріадна ніби оскаженіла. Я трохи почекав, поки ситуація не заспокоїлася. Я не усвідомлював, що наслідки трьох запитань і відповідей будуть такими масштабними. Незабаром іскри вщухли, і Ю Сана заговорила неоднозначним голосом.  

— Батько Багатої Ночі — не той, з ким можна легко зустрітися... 

Батько Багатої Ночі. Це був модифікатор, наданий королю Аїду, одному з трьох головних богів Олімпу. 

Один із трьох головних богів Олімпу проживав у відомому місці, куди «12 богів Олімпу» не могли потрапити. Аїд був занадто могутнім, щоб Аріадна могла з ним зв'язатися. 

Я швидко подякував їй.  

— Дякую, Ю Сано-ссі. 

— До речі, Докча-ссі... 

Розумна Ю Сана, напевно, вже знала, що Батьком Багатої Ночі був Аїд. Вона мала туманне уявлення про те, чому я шукав Аїда. 

Історія про Орфея, який відвідав Потойбіччя, щоб оживити свою дружину Еврідіку, була відомим міфом у Південній Кореї. 

— ...Це можливо? — здивувалася Ю Сана. 

Як правило, воскресити мертвих було неможливо. 

На мене впливало коригування ймовірності ефекту Короля Невбивання, але в більшості випадків такого коригування не було. Так само і з Шін Юсон. Якби воскресіння було можливим, Ю Джунхьоку не потрібно було б реґресувати. 

Але якби я міг якось отримати її душу... 

— Я не можу зараз розповісти тобі подробиці. Мені шкода. 

Я не хотів говорити про свої плани на майбутнє, коли на мене дивилися сузір’я. Було багато сузір'їв, які недолюблювали мене через нещодавню ситуацію. 

Я закинув наживку, і тепер мені довелося чекати, щоби побачити, чи вони клюнуть. Головне було набратися терпіння. 

Я подивився на оточуючих і відкрив рота. 

— Давайте впорядкуємо все? 

Тоді мої члени групи одне за одним підійшли до мене, ніби чекали. Шін Юсон і Лі Ґільон були з Лі Хьонсоном, а Лі Джіх’є стояла осторонь із трохи похмурим виразом обличчя. 

Я почув голос низькорівневого доккебі. 

[Я доккебі «Юн’кі», який тимчасово візьме на себе відповідальність за розрахунок компенсації.] 

Він був новеньким доккебі і говорив трохи твердим голосом. 

[Зараз я вирішу додаткову компенсацію за п’ятий сценарій.] 

Можливо, усі доккебі вищого рівня зникли. 

[Ви отримали «Життєву Енергію Елайн Форест».] 

Люди ловили маленькі фрукти, які падали з повітря. 

[Це найпопулярніший предмет відновлення в Зоряному Потоці. Навіть якщо ви серйозно поранені, то зможете швидко одужати, з’ївши це і поспавши.] 

Я вперше бачив такого ввічливого доккебі, і в це було важко повірити. Потім доккебі поговорив зі мною та з деякими іншими людьми. 

[Додаткову винагороду ключовим учасникам буде надано сьогодні ввечері. Дякую за вашу важку працю. Сподіваюся, ви підбадьоритесь у наступних сценаріях.] 

Голос зник, і я подивився на всіх людей, які тримали фрукти. Персонажі, яких я не знав, вмерли б, а деякі люди вмирали би прямо зараз. Все-таки ми вижили. Члени групи не були впевнені, що вони повинні відчувати: вдячність чи сум. Як тільки це сталося, хтось мав виступити у ролі представника. 

Дивлячись на них, я повільно відкрив рот. 

— Всі ви страждали. 

Момент, коли нічого не мало вирішення, промайнув за мить. Смуток був смутком, а щастя — щастям. Допоки ми прийматимемо рішення, хоча б такі моменти залишаться значущими. 

— Ви затято боролися. 

Полегшення повільно заповнило обличчя членів групи, тому що я нічого не сказав про нагороди. Вони це заслужили. 

Першою заговорила Лі Джіх’є. 

— ...До речі, це було справді шокуюче, аджоссі. На мить ти виглядав крутішим за Майстра? Я тебе визнаю. 

Потім Лі Хьонсон і Джун Хівон також обізвалися. 

— ...Це було чудово. 

— Я аж відчула полегшення. 

...Ці люди, це все, що вони хотіли мені сказати? Коли вони почали говорити, на моєму обличчі з’явилася крива посмішка. Найбільша криза початкових сценаріїв минула, і Сеул був захищений. На даний момент Сеулу не буде загрожувати нічого, доки не мине кілька сценаріїв. 

— Докча-ссі теж постраждав, — Ю Сана витріщилася на мене і яскраво посміхнулася. 

Можливо, це була нагорода, яку мені дали. 

Почувся звук, ніби мене щось ударило, і Шін Юсон притулилась до мене чолом. Лі Ґільон був дещо незадоволений, але нічого не сказав. Я легенько поклав руку на голову Шін Юсон. 

...Так, це також. 

*** 

Увечері почалася додаткова компенсація для ключових учасників. Було три ключових учасники, які отримали додаткову компенсацію. Ними були я, Джун Хівон і Ю Джунхьок. 

[Додаткова компенсація п’ятого сценарію — здібність B-класу.] 

Хтось інший може сказати, що здібність B-класу як винагорода була неправильною, але насправді вона була збалансованою. Мала літера алфавіту не означала, що вміння було марним. 

Крім того, компенсація за сценарій була «вільним вибором». Іншими словами, я міг обрати здібність B-класу, яка мені потрібна. Серед здібностей B-класу була здібність, яку було важко здобути, і я мав її отримати. 

[Бажаєте переглянути список здібностей B-класу?] 

Це був список із десятками тисяч здібностей. Я зміг уникнути важкого вибору, тому що була здібність, про яку я думав із самого початку. 

[Ви хочете отримати здібність Детектор Брехні B-класу як компенсацію?] 

Я кивнув, і на екрані з’явилися додаткові повідомлення. 

[Ексклюзивну здібність «Детектор Брехні» додано до списку здібностей.] 

Я нарешті отримав її. Мене дратувала відсутність Детектора Брехні... 

Я озирнувся і побачив, що Джун Хівон ніяк не могла вирішитись. 

Я запитав Лі Джіх’є, яка була поруч зі мною. 

— Гей, ти знаєш, де Ю Джунхьок? 

— А, він кудись пішов із Сольхвою-унні. 

...Лі Сольхва? Лі Джіх’є подивилася на мене жалісливими очима, наче знала, про що я думаю. 

— ...Ух, це не те, про що думає аджоссі. 

— ... 

— Справді. Я весь час дивилася. Це зовсім інше за вас двох. Я впевнена. 

У мене боліла голова. До речі, вони точно були коханцями у другій реґресії, але я не міг пригадати, що було у третій. Ю Джунхьоку треба було пройти довгий шлях. Так куди ж він подівся? Може, забрати свою молодшу сестру? 

[Шостий сценарій почнеться за три дні.] 

Пролунало системне повідомлення. Мені здається, я знав, що хотів зробити Ю Джунхьок. У шостому сценарії ми нарешті зіткнемося зі втіленнями з інших куполів. 

Він був невгамовним, тому, ймовірно, пішов, щоб отримати деякі приховані здібності та предмети, які йому не вдалося отримати під час останньої реґресії. 

У Сеульському Куполі все ще були деякі приховані сценарії. Було трохи сумно, що їх забере Ю Джунхьок, але це було краще, ніж якщо б він поглинав здібності. 

Крім того, йому потрібно було стати сильнішим, ніж він був зараз, щоби легше проходити решту сценаріїв. 

— А, точно. У мене є повідомлення для аджоссі від Майстра? 

— Для мене? 

Лі Джіх’є кивнула, схопивши свій меч, і серйозно заявила. 

— Кім Докча, термін дії клятви закінчився. 

Моє серце впало. Клятва Існування. Я вже й забув про неї. 

—Тоді присягнися, що не заподієш мені шкоди, доки не закінчиться п’ятий сценарій. Якщо не можеш зробити навіть цього, я справді не допоможу.  

—Клянусь. 

Ми поклялися. Той хлопець... не міг же він залишити мене живим через присягу? Тоді я згадав дивну нісенітницю. 

—Я не буду тебе вбивати. Я вдарю тебе один раз. 

Я не втримався від ковтка. Це ж не було його планом? Невже він збирався навчитися здібності, якою мене вдарить? 

— До речі... що за клятву ви склали? 

— Замовкни. 

Так, якось все буде. Перш за все, у мене була Чутливість Короля Звірів, яку використовувала лихо Шін Юсон. Ще й 3-го рівня. 

...Завдяки Закладці у мене був Шлях Вітру, а також у мене були мої сильні компаньйони. 

Я зустрівся очима з Лі Джіх’є, коли вона сказала. 

— Ти знаєш, що я не допоможу тобі проти Майстра, правда? 

— Я нічого від тебе і не чекав. 

Натомість я подивився на Лі Хьонсона. Я був справді вражений, коли він сказав Шін Юсон, що він є частиною моєї групи, а не Ю Джунхьока. Лі Хьонсон дивився на мене здивованими очима, перш ніж відкрити рота. 

— Того... Докча-ссі. 

— Так. 

— Чесно кажучи, я трохи боюся Ю Джунхьока. 

— ...А, все гаразд. Я розумію. 

Якщо подумати про це, силою Лі Хьонсон завдячував Ю Джунхьоку. Чорт забирай. Однак засмучуватися було рано. 

У мене також була Джун Хівон. Вона була кимось, кого не було в оригінальному романі, і я особисто подбав про її розвиток. 

Потім Джун Хівон почухала голову і сказала: 

— Я не знаю, в чому справа, але я не буду вплутуватися в бійку між вами. 

— ...Га? 

— Я не заважатиму вам двом... що це, в біса? 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» любляче посміхається.] 

У мене раптом пройшов холод по спині. Про що думав той ангел? 

[Сузір’я «Небесний Писар» урочистими очима дивиться на Демоноподібну Вогняну Суддю.] 

[Сузір’я «Демоноподібна Вогняна Суддя» підстрибнуло та змінило вираз.] 

— Докча-ссі, — я з подивом підвів очі й побачив, що Ю Сана спокійно мені посміхається. — Не хвилюйся. Джунхьок-ссі — непогана людина. 

— ...Я сподіваюся, що так. 

— Я впевнена, що він хороший друг. 

Я почув слова Ю Сани і подумки зітхнув. Я не знав чому, але в цей час я подумав про Хан Суйон. Окрім мене, вона була єдиною, хто знав, якою людиною був Ю Джунхьок. Ну, навіть якби була тут, вона б мене не захистила... 

Сценарій закінчився, але я не знав, що вона зараз робить. Ми закінчили впорядковувати місцевість та зібрали предмети. 

Була вже пізня ніч, а Ю Джунхьок все ще не повернувся. Натомість Джун Хівон пішла на розвідку та повернулася з бажаними предметами. 

Я був вражений. 

— Ще залишилося? 

Джун Хівон мала з собою шість пляшок пива та соджу.  

— Давайте вип’ємо на пам’ять, — сказала вона з усмішкою. 

Ми розклали вогнище і сіли. Я швидко вдарив Лі Джіх’є по руці, коли вона схопила пиво. 

— Ти неповнолітня. 

— ...Законів зараз немає. Чому має значення, що я неповнолітня? 

— Пий сидр з дітьми. 

Тим часом я швидко ковтнув алкоголю. У Джун Хівон були червоні щоки, коли вона пила, а Лі Хьонсон хропів, як ведмідь, випивши кілька пляшок пива. Він був слабший до алкоголю, ніж виглядав. 

— Настрій... 

Лі Джіх’є таємно випила кілька склянок і впала з червоним обличчям. Дивно, але Ю Сана вже випила чотири пляшки соджу. Я не бачив жодних ознак того, що вона була п'яна. 

— Я багато п'ю. 

Якщо подумати про це, я ніколи не бачив, щоб Ю Сана пила на робочій вечірці. 

— ... Напитися важко. 

У її словах була печаль. У компанії було кілька чоловіків, які хотіли би щось зробити з Ю Саною, поки вона була п'яна. Можливо, це був перший раз, коли вона могла пити спокійно. 

— Хіба сьогодні не можна? 

Можливо, тому що вона була більш блідою, ніж зазвичай, я знічено відвів погляд. 

У небі був самотній місяць, і сьогодні не було чути криків чудовиськ. Інші п'яні групи навколо нас видавали голосні звуки. 

Я хотів добряче випити у цій ситуації, але також думав про те, що якраз через цю ситуацію я і мав випити. 

Це був світ, де все неможливо було витримати без випивки. Тоді навколо мого стакана з'явилися маленькі іскри. Здивована Ю Сана глянула на мене. 

Я кивнув. Добре, що я не випив занадто багато алкоголю. Спирт пролився на землю. 

[Сузір’я «Бог Вина та Екстазу» хоче поговорити з вами.] 

Олімп нарешті схопив наживку.