Розділ 106. Епізод 21 — Речі, Які Неможливо Змінити (5) 

[Рівень здібності «Закладка» низький, скорочення часу активації.] 

[Час активації: 30 хвилин] 

[Ваше розуміння персонажа визначне. Ви можете обрати деякі з його здібностей для імпорту.] 

Шін Юсон побігла до мене, а я — до неї. Ніхто не хотів нікого вбивати, і в цьому не було щирості. Це битва тільки для розваги сузір’їв. Все було сценарієм, тож все було фальшивим. Однак результат цієї битви полягав у тому, що хтось мусив померти. 

[«Судний Час Lv. 5» активовано.] 

Активована здібність мала 5-й рівень. Здається, Джун Хівон старанно тренувалась. Її тут не було, але це не було погано. 

[Сузір’я «Небесний Писар» ніяковіє.] 

[Сузір’я системи Абсолютного Добра в глибокій задумі.] 

Зрозуміло, чому вони розгубилися, оскільки хтось, хто не був суддею, використав не авторизовану здібність. Все ж, вони повинні дати мені дозвіл. Тому що істота переді мною очевидно була лихою. 

[Сузір’я Абсолютного Добра погодились на використання цієї здібності.] 

Гаряча аура підскочила зсередини мого тіла. Це було сліпе відчуття справедливості, яке покарає все зло цього світу. Історія архангелів, які билися у святій війні проти великих демонів, промайнула у моїй голові уривками. 

—Покарати зло. 

Судний Час спочатку був здібністю, яку використовували великі валькірії. Таким чином той, хто використовував здібність, отримував прихильність архангелів. 

Божевілля, яке виключало все, окрім вузького визначення справедливості, звивалося у моєму мозку. Джун Хівон почувалася так щоразу, коли вона вбивала людей для мене. Це було жахливо. 

Хвиля неперевершеної магічної сили вирвалась із Леза Віри. Етерний клинок зрезонував та рушив напряму в сторону Шін Юсон. 

Кров бризнула з плеча здивованої Шін Юсон. Чутливість Короля Звірів, яка не була пошкоджена Примарним Флотом, нарешті розірвалася. Краплі крові бруднили білу шерсть. 

Судний Час. Користувача здібності не можна було перемогти, поки його противник був «лихим» 

Тепер мої стати виросли до тієї точки, де я міг протистояти лиху Шін Юсон. Судний Час був шахрайською здібністю. Було тільки кілька здібностей у «Шляхах Виживання», які могли давати такий божевільний баф. 

— Всі атакуйте! 

Я, може, й став сильніше, але майстерність Шін Юсон у здібностях досі була попереду мене. Тож мені потрібна допомога. 

— Коли вона атакує звичайною атакою, підтримуйте дальніми. Коли пробує широкі дальні атаки, переконайтесь, що заховалися за мною! 

Члени команди кивнули моїм словам. 

— Якщо ви не маєте дальньої підтримки, то вбивайте монстрів, які надходять з Воріт Монстрів. Це також терміново. 

Насправді через те, що монстри досі проходили через Ворота Монстрів Шін Юсон, Йонсан-ґу було на межі руйнування. 

— Всі бийтеся! 

Прозвучали накази королів, і почалась повноцінна битва. Сили королів перешкоджали монстрам, які йшли з Воріт Монстрів. Більшість з них була видами 7-го класу, і вони непогано так лякали. На щастя, втілення, здається, не сильно відштовхнуло назад. 

— Я потурбуюсь про ту мавпу. 

Лі Хьонсон побіг у сторону Геві Метал Біна. 

— Я займусь королем Юсон. 

Лі Ґільон рушив з малою Шін Юсон. 

Королева Мірабад, яку контролювала Шін Юсон, заревіла, і деякі з підлеглих королів комах, яких викликав Лі Ґільон, кинулись до Короля Масвуда. Крижаний Подих іхтіозаврів лився поміж ними, і Лі Джіх’є виступила наперед. 

— Аджоссі, віддай вогонь підтримки мені. 

— Я заблокую її рухи. 

Лі Джіх’є стріляла гарматами, а Ю Сана зробила пастку з Павутини Арахни, слідкуючи за рухами лиха Шін Юсон. Звичайно, це була невелика допомога. 

Бомбардування снарядами ледве пошкодило її, а Шін Юсон просто розірвала павутину. Це було краще, ніж нічого. 

— Ю Джунхьоку. Можеш битися? 

Окрім мене тільки Ю Джунхьок міг встигати за рухами Шін Юсон та певної мірою витримувати її атаки. 

— ... Не хвилюйся про мене. 

Ю Джунхьок сплюнув кров на землю, коли став поруч зі мною з Мечем, що Розділяє Небо. Він, напевно, вже використав Відновлення, тому що його стан виглядам кращим, ніж раніше. Небагато часу треба, щоб він отримав негативну реакцію за його використання. 

Я запитав: 

— Скільки хвилин у тебе залишилось? 

— Тридцять хвилин. У тебе? 

— Так само. 

Використовувати Закладку було можливо тільки 30 хвилин. Тож мені треба було закінчити це за 30 хвилин. Чорна аура, що йшла з тіла Шін Юсон, загустилася. Це означало, що її фізичні стати росли через злу енергію. 

Вираз обличчя Ю Джунхьока затвердів: 

— ...Здається, вона змовилася з великим демоном, щоби перетнути світи. 

Здогад Ю Джунхьока був вірним. Насправді її душа була закладена великому демону. Тоді той великий демон здав її клятим доккебі. 

[Хахаха, цікаво. Дуже цікаво.] 

Посередній доккебі звучав задоволено здивованим. 

[Сценарій тепер отакий.] 

Це було поле битви, на якому проливалась кров та страждала плоть. Руйнування Сеульського Куполу, якому я хотів запобігти, наближалося з кожною секундою. 

[Багато сузір’їв збуджені через битву.] 

— Ходімо. 

Ю Джунхьок рушив швидко разом зі своїми словами. Шін Юсон надулася та видихнула в нашу сторону. 

Подих Короля Звірів. Це був етерний шторм руйнації, який можна було порівняти з Крижаним Подихом морських видів 5-го класу. 

— Ухиляйся! 

Ю Джунхьок викликав Ходу Червоного Фенікса до максимуму та втік від атак лиха Шін Юсон. Я не уникав атак як Ю Джунхьок, натомість використавши Чутливість Короля Звірів. Я був щиро вражений відчуттям бою Ю Джунхьока. 

Лихо було лихом, але Ю Джунхьок був монстром. Тільки Ю Джунхьок міг протистояти лихові без бафу Судного Часу. Він був сильним, крутим, безжальним реґресором. Це полегшення, що він зараз був на моєму боці. 

— Роби це як слід, Кім Докча! 

— Я і роблю! 

— Чорт забирай... 

Мені просто треба було наблизитися та вдарити, але це не було так просто. Після кількох вдалих атак Шін Юсон стала більш жорстокою. 

Вона була в стані берсерку та продовжувала запускати етерний шторм. Її магічна сила повинна була виснажитись, але я заледве вистояв із Чутливістю Короля Звірів. 

Ю Джунхьок завдав кілька ударів, але шкода майже не накопичувалася. Як довго ми обмінювалися ударами? Пройшло вже 20 хвилин, коли я прийшов до тями. 

Фізична сила Ю Джунхьока різко впала, і зілля магічної сили, які я пив наче сік, закінчувалися. 

Сильно. Я ніколи не думав, що прикладатиму стільки зусиль, незважаючи на те, що використовую Судний Час. Моє заклякле тіло жахливо скрипіло. Побічні ефекти Судного Часу поступово починали відчуватися. 

[Хахаха! Це справді хороший сценарій. Сузір’я, хіба не так?] 

Я вслухався в голос посереднього доккебі та рушив уперед з усією своєю силою. Шерсть Чутливості Короля Звірів розвівалась просто божевільно. 

Моя шкіра почорніла від етерного шторму. Один крок, два кроки. Я наблизився, але час не грав нам на руку. Я не зможу завдати достатньо шкоди до того, як минуть 30 хвилин. 

Тоді щось сталося всередині тіла Шін Юсон. Її тіло затрусилося, наче її вдарила блискавка, і її чорні очі тимчасово повернулись до нормальних. 

「Атакуй мене.」 

Лихо Шін Юсон контролювала своє тіло своєю волею. 

「Зупини мене.」 

Я не сказав нічого, але я чув. 

「Захисти це «коло».」 

Я прорвався крізь тимчасово послаблений етерний шторм та побіг до Ю Джунхьока. Я змахнув мечем, і кров бризнула з тіла Шін Юсон. 

[Сузір’я «Небесний Писар» дивиться на вас.] 

Я робив все, що в моїх силах, щоб не показувати найгірший перформанс. 

[Сузір’я «В’язень Золотого Обруча» дивиться на вас.] 

Шін Юсон закричала, коли її вразило лезо, і шторм відкинув Ю Джунхьока назад. 

— ...Йди, Кім Докча. 

Я протиснувся через прорив, який зробив Ю Джунхьок. Лезо Віри занурилось прямо в плече Шін Юсон без вагань. 

Магічна сила пробігла лезом та прорвалась крізь Чутливість Короля Звірів. Тоді ліва рука Шін Юсон була відтята. 

Падала кров. Я витріщився в обличчя Шін Юсон. Зовсім як у «Шляхах Виживання», Шін Юсон посміхалася. Я усвідомив, що вона навмисне дозволила собі бути вдареною моїм мечем. 

[Деяка кількість сузір’їв не може відірвати очей від вашої битви.] 

— Чорт забирай... — я слабко посміхнувся і меч випав з моїх рук. 

Шін Юсон засміялась. 

「Хіба ти не виглядаєш дурнуватим?」 

Вона схопила мене та кинула на землю без жодних криків роздратування. Однак боляче не було. Це не була атака. 

「Хочеш продовжити?」 

— Так. 

Я змахнув мечем у її сторону, і Шін Юсон знову запустила у мене подих. Це була наче відповідь на запитання. Ми нестямно шкодили одне одному. 

— Це не може так продовжуватися. 

Моя Чутливість Короля Звірів втрачала ефект, тому що їй не вистачало магічної сили. Судний Час посилив моє тіло до його лімітів, але це була тимчасова підтримка. Кров текла, і світ крутився через запаморочення. Однак я не зупинився. Шкода точно накопичувалася. 

[Деякі сузір’я, які ставились до вас неохоче, тепер зацікавились.] 

Божеволійте. 

[Сузір’я, що блукають по полях битв, уважно стежать за вашою битвою.] 

Зробіть багато галасу. 

[Сузір’я великих битв хвалять вашу волю.] 

Просто дочекайтесь дня, коли я прийду та вирву ваші язики. 

Скількома ще ударами ми обмінялися? Моє ослаблене тіло хитнулося назад. 

[Залишилося 30 секунд Закладки.] 

Деякі внутрішні органи були пошкоджені, і зламане ребро продовжувало подразнювати мої легені. Я зробив усе, що міг, однак лихо досі було сильним. Відновлені очі Шін Юсон знову чорніли. 

В будь-якому випадку, Лихо Повеней виглядало сильніше, ніж в оригінальному романі. Лихо Шін Юсон дивилася на мене стривоженими очима. 

「Цього недостатньо.」 

Вона не могла вчинити самогубство. Посередній доккебі не дозволив би їй загинути таким чином. Це була межа, за яку вона могла себе покарати. Я також був на межі, але по-іншому. 

「Як ти збираєшся зупинити мене?」 

— Не хвилюйся. Вони скоро прийдуть. Людина, яка зупинить тебе. 

З самого початку я не мав наміру вбивати Шін Юсон власними руками. Для Ю Джунхьока це було неможливим у його теперішньому стані. Залишалась одна людина, яка могла її вбити. 

В ту мить, як рот Шін Юсон майже відкрився, земля навколо неї вибухнула. 

Почувся віддалений рев артилерії. Жінка, вдягнена у синю в’язничну форму з’явилася з півночі. Монстри розділилися, і війська наступали до цього боку. Жінка в масці стояла посередині та командувала армією. 

Король Блукачів. Я подумав, вона кудись пішла, але вона турбувалась про монстрів, коли наступала з півночі. Однак вона не була тою, кого я чекав. 

Я глянув на людину, яка бігла в цю сторону. Жінка повернулася сюди та запитала: 

— Вибач, я запізнилась? 

— Зовсім трохи. 

— Годі прикидатися. Ти ж досі живий? 

Суддя Знищення. Через 10 днів Джун Хівон стала більш поміркованою, ніж якою я її знав. Вона легко похлопала по моїх плечах та рушила. 

— Залиш це мені та відпочинь. 

Червона аура піднялась, коли вона активувала Судний Час. Він був набагато сильнішим за здібність, яку я вкрав. Джун Хівон була останньою картою, яка у мене залишилась. Якщо це провалиться... 

Чи завдав я достатньо шкоди Шін Юсон? Чи завершить Джун Хівон все як слід? 

— Про що ти так хвилюєшся? — запитала Джун Хівон з посмішкою. 

Впевненість, що відрізнялася від звичної, була в її голосі. Судний Час був не єдиним, у що вона вірила. 

[Сузір’я «Небесний Писар» говорить сам із собою.] 

[Сузір’я «Дракон Чорного Полум’я Безодні» виказує ворожість спонсору «Джун Хівон».] 

Це мені нагадало, що Джун Хівон мала спонсора. Кого вона обрала? Шін Юсон дивилась на Джун Хівон тремтячими очима. 

「Ти...」 

— Я приблизно знаю ситуацію. Мій спонсор наробила багато шуму по дорозі. — Джун Хівон зустріла Шін Юсон сумним поглядом. — Тож нема причини хвилюватися. 

Джун Хівон легко махнула мечем перед собою. Полум’я почало підніматися з місць, яких торкнулась її рука. 

Був ранній ранок. Вночі, де темрява Сеулу була найтемнішою, горіло лезо Джун Хівон. Полум’я з леза були яскравішими за будь-яке полум’я, яке я колись бачив. Це було святе біле полум’я стигми, яка покарає все лихе. 

[Запал Пекельного Полум’я] 

Звичайно, я дуже добре знав цю стигму. Я пам’ятав її опис зі «Шляхів Виживання». 

У деяких випадках це була одна із найвеличніших стигм «Шляхів Виживання», і могла похвалитися могутньою руйнівною силою на рівні стигми Великого Мудреця, Гідного Неба. 

Запал Пекельного Полум’я був стигмою Демоноподібної Вогняної Судді. 

Джун Хівон холодно засміялась. 

— Я закінчу цей клятий сценарій. 

Архангел Уріель обрала Джун Хівон своїм втіленням.