Розділ 23: Світ 1% (3) 

Мейкал не міг ясно мислити. Він не знав, що цей чоловік зробив, але квадріг був зламаний. Кістка, настільки дорога, що була безцінною. Що він повинен сказати власнику? 

— Вибачте. Я не хотів цього робити. 

— Вибачте? Ти кажеш, що тобі шкода? 

Мейкал заревів, тремтячи від люті. Він роздумував, чи забити чоловіка до смерті, чи кинути його в піч живим. Але Джехван промовив: 

— Я відплачу тобі чимось кращим. 

— ...Відплатиш? 

Всі пирхнули. Йшлося про ріг квадрога. Квадріг був не тільки рідкісним, але й настільки могутнім, що лише старійшини Клану-Десять ледве могли впоратися з ним. 

— Ти повинен виконати свою обіцянку, якщо я це зроблю. 

— Обіцянку? 

Мейкал згадав свої слова про те, що в кістяному руків'ї має бути місце для дорогоцінного каменю. Це його розлютило. Він говорив про обіцянку навіть у цій ситуації. 

— Якщо ти зможеш замінити ріг, я дозволю тобі робити все, що ти захочеш, чи це буде роль Зама Голови, чи щось інше. Але якщо ти спробуєш віддячити нам якоюсь дурницею, ти не вийдеш звідси живим. 

Джехван кивнув і повернувся до Навена. 

— Поклади його сюди. 

Навен приніс ріг і поклав його поруч з піччю. Це був чорний, великий ріг чудовиська. Всі зупинилися, дивуючись, що це було. Потім всі затамували подих. 

Через деякий час хтось зі стогоном пробурмотів. 

— Ц... Це ріг Ґарнака...! 

Пентароги були класифіковані за видами, тому що вони були настільки небезпечними і могутніми. Ґарнак був вовкоподібним монстром, для боротьби з яким потрібно було багато старійшин і навіть Зам Лідера Клану-Десять. 

Усі замовкли, і Мейкал наказав їм важким голосом: 

— Зачиніть двері. Ми на сьогодні зачинені. 

Учні побігли зачиняти двері до кузні, і залізні двері зачинилися. Це був третій раз, коли Мейкал бачив необроблений ріг Ґарнака. Перший раз, коли він щойно прийшов до [Хаосу], він був у іншого відомого коваля, а другий — коли колишній Зам Голови [Падіння Сутінків] працював над одним з них. 

— ...Це дивовижно. 

Здавалося, ніби його вирізали з молодого Ґарнака, оскільки ріг не зазнав жодних пошкоджень. Всі були зосереджені на розі. 

— Цього достатньо? 

— ...Так. Більш ніж достатньо. 

Цінність пентарога була більш ніж удесятеро вищою за цінність квадрога. Він міг би просто відрізати частину, і цього було б достатньо, але цей чоловік віддав його цілком. Це було набагато більше, ніж достатньо. 

Мейкал поміркував і відповів, 

— На сьогодні [Падіння Сутінків] твої. 

Всі почали бурмотіти, але Мейкал сердито крикнув: 

— ТИХО! 

Знову запала тиша, і Мейкал запитав:  

— Де ти це взяв? 

— Я вбив його. 

Чоловік вполював на пентарога, але Джехван сказав: 

— Ми почнемо працювати, тож готуйся. 

— Над чим ми будемо працювати? 

— Я роблю те, що мені потрібно. 

Тоді Навен підбіг до Мейкала і прошепотів. Мейкал кивнув. 

— Ясно. Отже, тобі потрібні піхви. 

— Так. 

— А матеріал? 

— Ось. 

Джехван дістав ще один ріг. У пентарога було п'ять рогів, тож він, очевидно, мав ще. Але це не мало сенсу для Мейкала. 

— Ти збираєшся зробити піхви з рогу Ґарнака? 

Вони говорили про пентаріг. Мейкалу здалося, що для піхов цього матеріалу забагато, тож він запитав: 

— Чи можу я поглянути на меч, для якого ти намагаєшся зробити піхви? 

Джехван передав йому меч. Після того, як Мейкал подивився на його стан, він застогнав: 

— Ахх... Меч Крижаного Дракона. 

— Ти знаєш про нього? 

— Це меч, зроблений з рогу Крижаного Дракона-Короля. Принаймні так тут сказано. 

Крижаний Дракон-Король був злим драконом, який жив у «Забутому Краї», або найнебезпечнішому регіоні серед 12 регіонів [Великих Земель]. Меч був зроблений з рогу монстра. Це мала бути потужна зброя. 

Однак прикро, що цей меч був лише копією. 

Це було очевидно. Мейкал чув новини про [Великі Землі] і ніколи не чув, Злого Дракона вбили. Здавалося, що якийсь [Кошмар] бачив Крижаного Дракона-Короля, а потім зробив його копію. 

— Він цінний, оскільки його створив [Кошмар], але робити піхви для зброї такого рівня — це трохи перебір. Краще б ти зробив новий меч з рогу... 

Однак меч закричав. Мейкал впустив його від шоку, і він приземлився на ріг Ґарнака. Меч завібрував ще сильніше, відкрив свою «пащу» і почав пожирати ріг. 

— Це Духовна Зброя... 

Меч Крижаного Дракона почав світитися, коли закінчив їсти ріг Ґарнака. 

— Сьогодні я спостерігаю багато захоплюючих речей. Твій меч еволюціонує. 

Лезо стало гострішим, а міцність — вищою. Тепер його можна було порівняти з рогом Ґарнака. Чорна аура, яку випромінював клинок, стала настільки щільною, що єдиним способом приховати її було накрити його тканиною. Він сильно потребував піхов. Таку духовну енергію потрібно було приховувати, щоб не привертати до себе зайвої уваги. 

«Здається, дух вищої раси поглинений всередині... чому..?» 

Лезо продовжувало плакати. Мейкал перевірив меч і сказав: 

— Це Велика Еволюція. Це займе деякий час. Але тобі знадобиться нове ім'я для нього, щойно він буде готовий. 

— Ім'я? 

— Духовна Зброя втрачає своє первісне ім'я, коли проходить Велику Еволюцію. 

Меч знову заревів. Мейкал повернувся до Джехвана. 

— Але тепер у нас більше немає матеріалу. 

Матеріал був поглинутий мечем. 

— Все гаразд. У мене є ще. 

Джахван дістав ще один з рюкзака. 

Мейкал стояв перед рогом Ґарнака. Це був перший раз, коли йому дали можливість обробити ріг Ґарнака. Він бачив роги, які були оброблені дуже давно, але... 

«Чи справді я зможу це зробити?» 

Він був Зам Голови і отримав звання [Учня], але ледве зміг обробити квадріг. 

«Я не справжній [Учень]... Я навіть вежі не збудував». 

Хоча це був той самий ранг, різниця була надто великою. У той час як людям було важко створити меч, [Кошмари] створювали вежі, які перетворилися на світи. 

Мейкал подивився на ріг Ґарнака. Існували матеріали, які приголомшували тільки своїм вилядом. 

— Вибач, але я не думаю, що зможу... 

Джехван одягав щось. 

— Що ти... ні, Зам Голови. Що ти робиш? 

Джехван закотив рукава, переодягнувшись у захисне спорядження коваля, і заговорив: 

— Не розумію, про що ви. 

Мейкал розгубився. 

— Я роблю піхви. 

— ...Що? 

— Ти повинен мені допомогти. 

Він не міг зрозуміти. Джехван мав величезну силу, це було безперечно. Він міг знищити ріг. Проте знищити його — це не те саме, що обробити. 

— Але ти не можеш... 

— Так. Я не можу зробити це сам. 

Джехван кивнув. Він мав силу, але не мав необхідних навичок. 

— Ось чому ти мені потрібен, — сказав Джехван, дивлячись на слід здібності [Кошмару] [Ремесло], що все ще тримався на кінці молота Мейкала. 

У той же час, у замку Горгони. 

Чоловік середнього віку в чистому, офіційному одязі, кашлянув, коли пив чай. 

— Що? Ви його втратили? 

— ...Мені шкода, сер. 

Чоловік у темному одязі схилив голову, ставши на коліна перед чоловіком середнього віку. 

— Що сталося? 

— Я не знаю, сер. Я просто... втратив свідомість і прокинувся на даху. 

Чоловік середнього віку насупився. Його вирубили, але він не знав, як. 

— На якому ти рівні? 

— 3-й рівень, сер. 

— Який у тебе ранг і рівень стелсу? 

— Високий і майстерний. 

— І тебе викрили? 

— ...Я не знаю, що сталося, сер. 

— Це божевілля. 

Якщо Адаптер 3-го рівня з високоранговою майстерністю стелсу ховався, то викрити його було складно навіть для Адаптерів вищого рангу. Але ціль знайшла його і легко вирубила його, а він навіть не здогадувався про це. 

«Карлтон сказав, що він, мабуть, не 5-ий рівень...» 

Можливо, він був на 5-му рівні. Якщо він був на цьому рівні, їм треба бути готовими. 

— Ми зберемо більше людей. Знайдемо його, чого б це не вартувало. 

У цей момент з підземної камери під замком почувся глибокий стукіт. Це був легкий поштовх, але чоловік середнього віку, який був високоранговим Адаптером, зміг його відчути. Потім він почув слабкий, протяжний крик, що долинав знизу. 

Він насупився. 

— ...Майстре, будь ласка, протримайтеся ще трохи.