Ангельська операція з прибирання

Амане погано справлявся з будь-якою хатньою роботою, а особливо з прибиранням.

Він умів готувати, якщо поняття "готувати" включало в себе отримання травм і свідоме ігнорування зовнішнього вигляду та смаку.

Він умів готувати, якщо вважати готуванням розігріту й наспіх закинуту в шлунок їжу, яка, втім, на вигляд і смак буде такою собі.

Звісно, він не хотів ні робити, ні їсти щось подібне, і, безумовно, ніколи не спробував би.

Але принаймні Амане міг випрати одяг, інакше навряд чи вижив би.

У крайньому разі, неподалік була пральня, куди можна було просто закинути одяг, додати трохи прального порошку і запустити пралку. З пранням він міг впоратися.

А от з прибиранням було зовсім безнадійно.

 

"І що ж мені з цим робити?"

 

Був вихідний, і Амане, наслухавшись пиляння Махіру та Іцукі, нарешті вирішив взятися за прибирання, але навіть не знав з чого почати.

Хоч це його власна провина, але речей було надто багато.

Поки що він виправ простирадла свого футону і висушив їх.

 

П./п.: Футон — традиційна японська постільна приналежність у вигляді товстого бавовняного матрацу, який розстеляють на ніч для сну, а вранці ховають в шафу.

 

А от з чого почати прибирання – питання.

Його одяг і журнали були розкидані всюди, і йому практично не було де ступити.

Добре, що харчові відходи неприємно пахли, – це мотивувало Амане швидше викидати їх. Таким чином, у квартирі не було ані масляних плям, ані неприємного запаху. Щоправда, в кімнаті все одно був безлад.

Саме цей безлад найбільше його турбував.

І поки він роздумував з чого почати, пролунав дзвінок.

 

"А!" - вигукнув він.

 

На порозі з'явилася знайома йому відвідувачка, або, якщо точніше, благословення Небес. В його очах вона була рятівницею.

Він поспішив до входу, ледь не послизнувшись, і, відчинивши двері, сперся на стіну.

 

" Вибач, я тут, щоб забрати останній контейнер... Чим ти зайнятий?"

"...Готуюся прибирати."

 

Махіру помітила, що він ледь не впав, і роздратовано подивилась йому в обличчя.

 

"Мені здалося, я почула гучний звук."

"...Я майже впав."

"Я здогадалась. Ти ще не почав?”

"Не знав з чого почати."

"Я так і знала."

“Важко починати, коли навколо такий безлад,” - як завжди відверто зауважила Махіру. Обличчя Амане сіпнулося, але він не міг заперечити.

 

Якби він сперечався з нею до самого кінця, то й справді не знав би, як почати прибирання.

 

Але як спитати поради?

 

Він хотів попросити у неї декілька порад щодо прибирання, але чи справді вона готова їх дати... Тож він невпевнено поглянув на Махіру, а вона подивилася за його спину, у бік брудного коридору.

Вона зітхнула й подивилася на розруху позаду нього, її очі майже кричали. Їй здалося, що вхід вже сам по собі був безладним.

 

"Боже... будь ласка, дозволь мені повністю прибрати твою квартиру".

“Га?”

 

Амане подумав, що просити Махіру про допомогу було б нахабством, тож він просто хотів запитати в неї декілька порад.

Але він зовсім не очікував, що Махіру запропонує свою допомогу.

 

"Нестерпно думати, що в мого сусіда така брудна квартира."

 

Її слова завжди були такими відвертими, тому він не розсердився. Зрештою, вона говорила правду, і він не міг це заперечити.

 

"Ти живеш сам, не маючи уявлення, як виконувати хатню роботу? Напевно, ти проводиш свої дні з оптимістичним настроєм, гадаючи, що звикнеш до цього. Наразі ти нічого не вмієш. Чому б тобі не замислитися над цим?"

 

Йому не було що відповісти.

Мати казала, що все було б легше, якби він сумлінно виконував хатню роботу, але він завжди залишав її на самоплив, що й призвело до такої ситуації. Він зрозумів, що пожинає те, що сам і посіяв.

 

" Цього б не сталося, якби ти прибирав щодня. Це результат твоїх щоденних лінощів".

"Ти маєш рацію…"

 

Однією з причин, чому він не розсердився, незважаючи на слова Махіру, було те, що вона піклувалася про нього, і він був вдячний їй за це. Зрештою, вона правильно вгадала хід його думок і вчинків у минулому.

Все призвело до цього, бо він ніколи не ставився до хатньої роботи серйозно, думаючи, що зможе зайнятися цим пізніше. Він міг лише мовчки кивати на те, що вона говорила.

 

"Можна я приберу в цій квартирі?"

"...Чи можу я попросити тебе про це?"

"Звичайно, раз я сама це запропонувала. Тоді я почну підготовку. Буде краще, якщо ти заховаєш у коморі всі особисті або цінні речі".

"Тобі не варто про це турбуватися."

 

Хоча її слова були прямими, вона була дуже щирою, пропонуючи допомогу. У нього не було причин хвилюватися, що вона щось вкраде.

Зрештою, вона, яка завжди дотримується здорового глузду, не могла зашкодити іншим.

 

"...Ти не хвилюєшся?"

"Ти все одно не з тих, хто здатен зробити щось погане".

"Я не про це... Ти не боїшся, що я побачу якісь твої хлопчачі штуки, які ти хотів би приховати? 

"Вибач, але у мене немає таких речей."

"Ну, якщо ти так кажеш. Я переодягнуся і принесу свої речі для прибирання... Та ретельно приберу цю квартиру."

 

Махіру знизала плечима і повернулася до своєї квартири. Амане дивився їй услід із кривою посмішкою на обличчі.

Над розділом працювали: 
Переклад: t1hany
Редагування: tangerine witch