Ніхто не хотів зближуватись з безликими людьми

Справді, посеред такого напруженого навчання усі сім класів були не дуже раді оголошення баскетбольного матчу.

У другій половині дня їм вистачало часу, щоб написати ряд робіт, один раз порівняти відповіді, а потім зосередитися на поясненні незрозумілих запитань.

Загалом було лише 30 днів, і кожен день був присвячений змаганню з часом. Ніхто не хотів витрачати цю мізерну кількість часу на якусь дурну гру в баскетбол.

Але цього разу ніхто не знав, чи Міністерство освіти встановило жорстке правило, але фото та відео потрібно було робити та записувати. У той час старше керівництво з-за меж школи приходило перевіряти.

Щойно про це стало відомо, весь педагогічний колектив Середньої школи №1 почав нервово готуватися.

Асистенти викладачів не тільки вичистили весь бур’ян на ігровому майданчику, вони навіть притягли велике відро з фарбою та силою намалювали на майданчику баскетбольну розмітку.

Бувало, коли уроки закінчувалися, стажери здалеку дивилися на поле. Відра з фарбою бризкали вниз, покриваючи кров, яка колись текла там. Червонувато-коричневий колір був схожий на стару липку кров, темно-зелений колір нагадував гнилу трупну олію, а біла лінія розділу була до крайності іронічною.

На ігровому майданчику була засохша кров не лише їхніх товаришів, а й незліченної кількості людей.

А зараз саме таким чином прикрили злочин. Крім пожовклого листа, ніхто не пам’ятав старих кісток.

- Баскетбольний матч післязавтра в другій половині дня, буде три гри, включаючи заміну. ​​Кожен клас відправить трьох учнів.

Під час обідньої перерви пан Нань, який носив окуляри в золотій оправі, рідко приходив до класу, щоб виконати свій обов’язок керівника.

Серед такої кількості класів 9 клас був найбільш спокійним, тому що, якщо не враховувати уроки, вони не бачили класного керівника так часто, як інші класи. Принаймні той на них не витріщався на постійній основі, позбавивши їх зайвого дискомфорту.

Чоловік проігнорував палаючі очі поклоніння внизу і спокійно сказав:

- Старші керівники прийдуть перевіряти, а всі учні, які не беруть участі в грі, повинні сидіти навколо ігрового майданчика і спостерігати. У цей день кожен повинен бути охайно одягнений і високо підняти голову. Вам заборонено приносити будь-які навчальні матеріали, такі як контрольні роботи та навчальні посібники. Якщо вас виявлять асистенти вчителів, ви будете безпосередньо покарані.

Це була рутина, до якої вони звикли.

Коли з Міністерства освіти приїдуть керівники, вони одразу влаштують гарне шов. Зрештою, по-справжньому закатувавши учнів.

Увесь процес баскетбольної гри фіксуватиме фотогрупа Міністерства. Згодом ми знімемо рекламний ролик про всебічний розвиток моральності, інтелекту, статури, естетики та праці. Школа сподівається, що учні з видатним зовнішнім виглядом у кожному класі активно зареєструються для участі в грі. Під час остаточного оцінювання цим учням також буде надано привілегії.

Як тільки пролунало це речення, усі стажери в класі, включно з чат-кулею, мовчки дивилися на Дзона Дзьова, який сидів у першому ряду.

Чарівник, який раптово опинився в центрі уваги:

- ?

[Трясця, я вмираю зі сміху. Чарівника визнали красенем класу!]

[Ні! Красенем школи! Ням-ням.]

[Більше не кажіть нічого. Кому не хочеться дивитися, як біловолосий красень грає в баскетбол? Подумайте про це, вільна баскетбольна форма приховує бліде та струнке тіло, що сповнене вибухової сили.]

[У цьому холодному і нескінченному світі, позбавленому людяності, тільки краса чарівника може принести мені втіху.]

Диявол на подіумі багатозначно глянув на Дзона Дзьова.

- Крайній термін – завтрашній день. Усі бажаючі можуть прийти у мій кабінет та подати заявку.

Надто багато подій сталося за останні два дні.

По-перше, після проміжного іспиту, коли декан оголосив, що на наступному іспиті прохідний бал буде 800, багато стажерів у класі вже не могли його здати. Вони присіли в коридорі і, закривши обличчя, плакали.

Не буде перебільшенням сказати, що цього разу усьому класу ледве вдалося набрати 600 балів, тому що вони доклали всіх сил, щоб перетнути межу. Клас із найвищим середнім балом набрав лише 700, що за 100 балів від 800, не кажучи вже про останній клас, який ледь не наступив на межу, щоб перетнути її.

Під перилами були зламані кінцівки та залишки 10-го та 4-го класів. Це була трагічна сцена, кров текла рікою. Лише дивлячись на це, можна було відчути, що майбутнє похмуре й безнадійне.

До цього часу багато стажерів уже зрозуміли справжню мету цього підземелля.

Якщо так триватиме й надалі, чи зросте вимога до 1000 балів під час підсумкового іспиту?

Зрештою, усі вони були стажерами B-рангу. Навіть у такому стресовому середовищі вони не зійшли б з розуму.

Просто на початку всі думали, що яким би жорстоким не було групове підземелля, воно принаймні дасть їм вихід.

Самостійно досягти такого високого балу було неможливо.

Хіба що... в класі було більше безликих людей.

Це було правильно, це був вихід, про який думали всі.

Суть групового підземелля полягала в ліквідації. Поки решта класу стали безликими людьми, чи не було б добре, якби вони померли замість них?

У кожному класі було 99 осіб. Щоб підвищити середній бал на 200 балів, їм потрібно було лише отримати 20 безликих.

Навіть якби випускний іспит вимагав 1000 балів, якщо в класі було 90 безликих, то в кожному класі було б не менше 10 осіб, які могли б вижити.

Але проблема полягала в тому, що безликі люди були добровільно навернені.

Усвідомивши це, класи, які залишилися нейтральними, більше не могли сидіти на місці.

Класний староста 5 класу приватно зв’язався з кількома іншими в 101 і сформував групу. Потім кожен класний староста створив групу з десятків учнів з хорошими оцінками в класі, щоб тиснути на інших слабших учнів.

Але ті учні не були благодійніками.

Ніхто не був дурнем. Учні, які займали перші місця в кожному класі, не обов’язково мали найсильніші всеосяжні здібності. Хто не знав думок учасників з хорошими оцінками? Вони хотіли пожертвувати іншими, щоб захистити себе.

Тож ці бідні учні також утворили групу в класі, підбадьорюючи один одного та відтягуючи час, коли вони стануть безликими. На перший погляд, вони виступали проти класного старости.

Поки сторони боролися за власні інтереси, конфлікт також загострювався, як вогонь і вода.

Траплялися навіть невеликі сутички, які виникали в гуртожитку і поступово переростали у фізичні розбірки. Після того, як їх спіймала тітка з гуртожитку, їм одразу дали покарання.

Деякі стажери пам'ятали, що в цьому підземеллі був і №1, тому безстрашно йшли до кабінету просити допомоги. Але все, що вони отримали, це NPC з місією NPC. До того, як учасники отримали ключові підказки, він не міг надати жодної допомоги.

Ситуація раптово зайшла в глухий кут.

Проте така ситуація не надто вплинула на 9 клас.

Щоб заспокоїти людей, Дзон Дзьов розкрив свій план учням у класі.

- Я вже говорив з №2. Зараз ми знайшли спосіб вийти з цієї ситуації. Єдина погана новина полягає в тому, що навіть якщо ми знайдемо спосіб, нам, ймовірно, доведеться чекати до іспиту, щоб скористатися ним.

Після цього учні 9-го класу, які спочатку були пригнічені, прийшли в піднесені настрої.

- Хіба це не просто щомісячний іспит? Якщо ми змогли перетнути межу цього разу, ми зможемо зробити це і наступного!

- Правильно. Весь клас по черзі буде навчати тих, що внизу. Чого тут боятися?

- Брати, тримайтеся, ми всі, 9 клас, повинні вижити. Учіться старанно! Кожен пройшов стільки страшних підземель. Хіба ми не вижили, коли стикнулися віч-на-віч із жіночим привидом? Якщо ми тут впадемо, буде соромно.

- Що завгодно, вперед!

Після офіційної передачі місії школи Диявол не залишився надовго.

Після того, як фігура №1 зникла за дверима 9 класу, учні зібралися довкола й збилися разом.

- Брате Дзьов, що нам робити?

Фань Джво був дуже ефективним. Після того, як Дзон Дзьов поспілкувався з ним вдруге, він зв’язався з Ту Юменом і провів екскурсію з Майстром Їнь-Ян.

З іншого боку, він навіть почав контактувати з невстигаючими в кожному класі. Адже кращим учням було байдуже до життя і смерті інших. Вони тільки сподівалися, що це підземелля очистить більше людей. З ними могли працювати лише більш невдачливі, які також хотіли боротися за виживання.

Є можливість працювати разом, але потрібно почекати.

Зрештою, зрада під час першого місячного іспиту сталася через суперечливі інтереси.

Люди були такими. У кожного з них були свої думки і приховані мотиви. Всі любили мир, але завжди були ті, які хотіли розв'язати війну. Якби вони не опинились у такому самому скрутному становищі, співпраця завжди була б марною надією.

Говорячи про це, Дзон Дзьов також підтвердив, що №2 дійсно був хорошою людиною. Він мав гарне передбачення.

З самого початку він стабільно вів клас до трону першого місця. Якби це був такий недалекоглядний, як класний староста з 5, він би вже почав викорінювати іншодумців у класі.

Однак Фань Джво не тільки не зробив цього, він навіть зголосився допомогти.

У цей момент Дзон Дзьов також помітив.

Власне, більшість людей у ​​S-рангу були непоганими. Під час першого місячного іспиту Дзон Дзьов побачив, що долоні Ту Юмена кровоточать. Розпитавши, він дізнався від Темного Чарівника, що це була кривава жертва Майстра Їнь-Ян. Якщо він був тим, хто зрештою затягнув клас вниз, він був готовий нести відповідальність.

Азан і Святий Син були добрими людьми. На жаль, їх контролювали. Темний чарівник також був хорошою людиною, а Екзорцист був справжнім майстром води*. Це означало, що на світі ще багато добрих людей. Якби з'явився такий божевільний, як №1, він би помер.

*Мається на увазі людину, яка залишається в конфліктах нейтральною.

Дзон Дзьов потер скроні.

- Цей баскетбольний матч дуже важливий. Ми повинні пробратися до басейну трупів.

Він коротко пояснив план, і весь клас давав йому пропозиції та ідеї. Було й кілька хороших. Вони склали голови разом і довго розмірковували, перш ніж Дзон Дзьов нарешті погодився.

Доопрацювавши план, він відвів №99 та №77 до канцелярії для реєстрації.

В офісі було повно безликих людей.

Побачивши прибуття Дзона Дзьова, третього в списку, безликі люди в унісон повернули голови до нього. Їх гладкі обличчя кривилися в нетерплячій посмішці, від якої волосся ставало дибки.

- Хіба це не староста 9 класу? Шукаєте пана Наня?

- Цього разу ви добре впоралися. Удачі наступного разу. Ми всі покладаємо на вас великі надії.

Двоє інших дивились на це з жахом. Тільки біловолосий чарівник зберігав спокій. Він провів двох учнів крізь натовп і пішов просто до кабінету.

№99 знизив голос.

- Брате Дзьове, це і є перевагою хороших оцінок?

Дзон Дзьов підняв брови.

- Саме так. Підійди – вони ще й по плечу поплескають і підбадьорять. Навіть на індивідуальні уроки до себе запросять. То що, чи з’явилась мотивація до навчання?

№99:

- …

Ні, ні. Ніхто не хотів зближуватись з безликими людьми.

Він дивився, як біловолосий юнак постукав у двері. Він хотів щось сказати, але завагався.

Саме тоді з кабінету почувся ледачий голос.

- Заходьте.