Головну місію провалено

TW: кров, зґвалтування, побиття, смерть, голодування, канібалізм, незаконне ув'язнення, вбивство.

★★★★★

Глиняний дім спочатку був невеликим. З тридцятьма людьми, які втиснулися всередину, кожна людина практично мала достатньо місця, лише б щоб поставити ноги.

Після того, як група Ентоні прийшла, інші учасники глинобитного будинку відчули трохи збентеження.

Головне полягало в тому, що вони не наважилися повернутися до глинобитної хати за сараною. Вони вторглися в чуже гніздо, як золотоволоска і три ведмеді, зручно влаштувавшись тут і навіть попавшись на вчинку іншим.

Дзон Дзьов був дуже байдужим перед лицем ворожості на обличчі Ентоні.

Він беззвучно опустив руку. Вираз його обличчя був млявим, не виділяв жодної краплі його думок.

- Ми бачили, що ви ще не повернулися, тож позичили його тимчасово. Оскільки ви повернулися, то ми просто підемо, бувайте.

Його очі зморщилися, і біловолосий молодий чоловік махнув рукою, і всі в групі Дзона Дзьова пішли за ним із глинобитного будинку.

[Новачки з команди Чарівника - щось з чимось. Вони щойно зіткнулися з лякаючим нападником, надворі все ще темно, як у пеклі, і вони наважуються вийти просто так.]

[Що важливіше, ніхто ще не заперечив. На жаль, всі справді довіряють Чарівнику. Я з нетерпінням чекаю на їхні вирази, коли вони дізнаються, що Чарівник — це зрадник, ахахахаха.]

[Я вже закрив усі сусідні прямі трансляції, просто зосередився на цій, спостерігаючи, що задумав табір зрадників.]

- Зачекайте, - саме тоді, коли команда майже вийшла з будинку, Ентоні раптом промовив глибоким голосом: - Куди подівся Ї Жвейси?

Ось це справді не зрозуміло.

Дзон Дзьов злегка схилив обличчя, його блідо-рожеві очі несли невловиме мерехтливе світло.

- Він є частиною вашої групи; яке відношення він має до нас?

Інші, мабуть, усвідомлюючи, що атмосфера дещо не хороша, виразили насторожені вирази.

Сю Су тихо пробурмотів:

- Це божевілля. Вони серйозно запитують нас, коли зникають їхні люди.

Ентоні витріщився, зосередившись на біловолосому юнаку, його обличчя було зловісним:

- Ї Жвейси завжди йшов за тобою.

- О, - ліниво позіхнув Дзон Дзьов. - Він відкрито стежив за мною? Чому я його не помітив? Невже, якщо хтось стежить за мною, я також відповідаю за його особисту безпеку? Хіба я виглядаю такою добросердною людиною?

Дві групи зіткнулися крізь дверну раму глинобитного будинку, у повітрі витала важка ворожнеча.

Саме в цю мить із дощової ночі знову виринув ще один темний і розмитий силует.

Дві групи подивилися туди одночасно.

Чорний Азан йшов під дощем.

Крижаний дощ линув з висоти, проливаючись по тату Гаруда на його голові. Його чорні мантії були промоклі, важко звисали на його каркасі, дощова вода стікала на мокру тканину з кожним його кроком.

Він тримався за плече. З-поміж його пальців сочилася багряна кров, а обличчя виглядало непривабливо.

Усі, хто дивився, різко, холодно вдихнули, звук підвищувався і слабшав по черзі.

Навіть Джуґе Ань, який весь цей час тримався осторонь, виявив деякий інтерес.

Він був №3. Азан у чорному був №4. У певному сенсі, за розмежуванням сили, оціненої системою, вони були дуже близькі за силою.

Отримання травми №4 показало серйозність цього питання.

Не кажучи вже про стажерів, навіть чат-куля була зайнята, заливаючи екран.

[Чорт, як така велика людина, як Азан у чорному був поранений?]

[Так. Час на камеру не буде надано тим, хто рухається соло у другому етапі. Дуже цікаво.]

[Щось, що може поранити Чорного Азана?? До біса, цей раунд жахливий. Я боюся, я боюся.]

Під пильною увагою всіх Чорний Азан відпустив руку, відкривши жахливу чорну рану під нею.

Як не дивно, незважаючи на те, як довго він його тримав, свіжа кров продовжувала хлинути з рани, змішуючись і швидко розчиняючись із крижаною дощовою водою.

Бувалі ветерани скрикнули від подиву.

Подібні рани, які важко загоювалися, можна було легко розпізнати як рани, нанесені могутньою сутністю Їнь.

Чорний Азан приніс дві відомості.

- Жінка в дровітні мертва.

Якщо навіть Дзон Дзьов та інші могли вважати цю жінку проривом у виконанні завдання в цьому випадку, чому б цього не зробити ветерану з багатим досвідом? Тож після того, як Азан у чорному одязі закінчив шукати необхідну інформацію та перевірити гіпотезу в своєму розумі, він пішов прямо до дров'яного сараю на північному боці села Тонбай.

Поки він дійшов до дровітні, небо вже потемніло.

Раніше сарай охороняли кілька селян. Але вночі ці селяни зникли.

Інтуїтивно відчуваючи підозру, Азан у чорному одязі викликав маленького привида, щоб той підслухав у глинобитному будинку сільського голови новини.

Потім він почув розмову.

- Тату, що нам робити з тією смердючою сукою? Завтра тут будуть торговці!

Ван Шов неспокійно крокував усередині глинобитного будинку. Він був надзвичайно схвильованим і неспокійним.

- Я попереджав, щоб ти не заходив надто далеко.

Сільський голова люто вдарив люлькою по ліжку.

- Цілих двадцять юанів!

У дні голоду двадцять юанів були багатством.

Молода дівчина, яку раніше продав Ван Шов, принесла йому шість юанів. Шість юанів могли покрити витрати сім'ї на півроку, не кажучи вже про двадцять юанів.

Ван Шов також пошкодував про це.

- Я тільки хотів трохи повеселитися з хлопцями, як я міг знати, що ця дівчина буде мати такий сильний характер.

- Забудьте про це, що зроблено, те зроблено. У нас ще є справи, про які потрібно подбати сьогодні ввечері. Зробіть належні приготування завтра, а потім принесіть м'ясо на ринок до західного входу, щоб продати наступного дня. Якщо нам пощастить, його можна продати. принаймні за юань або два, - сільський голова не домовлявся. - Половину залишимо собі. Зберігатимемо її в резервуарі для води позаду, тоді нам не доведеться турбуватися про те, щоб витримати зиму.

...

Інформація, що міститься в цьому уривку була шокуючою, не тільки підтверджуючи, але й доповнюючи його попередні припущення.

Азан у чорному наказав маленькому привиду стежити за двома людьми в глинобитному будинку, а потім пішов прямо до дровітні.

Якщо він не помилявся, жінка мала б бути мертвою.

Якби людина нещодавно померла, її душа не відразу потрапила б у потойбічний світ. Поки труп був неушкодженим, Азан у чорному міг спробувати витягнути душу за допомогою свого прапора виклику духів, отримуючи підказки з вуст мертвих.

Від дровітні тхнуло сильним смородом крові.

Жінка впала на землю зі зв'язаними руками. Її тіло задерев'яніло, вкрите плямами сперми та темно-багряними синцями, жодна неушкоджена частина.

На її лобі зяяла кривава діра. Її очі закотилися догори, побіліли.

Збоку на купі дров лежав закривавлена сокира.

Можливо, це сталося через те, що її власну доньку продали, а її саму схопили, щоб зазнати тут жахливого приниження, таким чином розвинувши бажання смерті.

Чорний Азан мовчки прочитав кілька мантр відродження. Переконавшись, що навколо немає нічого незвичайного, він присів навпочіпки з прапором виклику душ, готуючись почати викликати дух.

І саме в цей момент раптово сталася зміна!

Очі трупа раптом закотилися, змінившись із порожньо-білих на прозоро-чорні.

Її закривавлені нігті люто подовжувалися, вчепившись у Чорного Азана, який не зміг вчасно ухилитися протягом миті, залишивши за собою їдку рану, гнійну енергією Їнь.

- Я був необережним.

Це не було ні надто великим, ні надто неважливим.

Насправді Азан у чорному одязі міг би цього повністю уникнути. Це сталося тому, що перед тим, як підготуватися до виклику духа, він навіть навмисно відчув, чи ця жінка несе в серці якусь образу, не даючи іншій поринути в божевілля та стати злим демоном.

Але ні. Він не відчував від неї ані найменшої демонічної аури.

Коли справа дійшла до боротьби з привидами, Азан у чорному одязі міг претендувати на те, щоб бути найкращим із найкращих серед усіх стажерів. Навіть Майстер Їнь-Ян виховував лише шікіґамі*, а не привидів.

*Шікіґамі (яп. 式神) — духи, котрих призиває собі на службу практик оммьодо(традиційна японська езотерична космологія, суміш природничих наук та окультизму. Базується на китайській філософії Ву-сін та їнь-ян).

Це була серйозна проблема, адже він не відчув ніякої образи від демонічної трансформації.

Це означало, що надприродні істоти в цьому селі не були звичайними привидами, які перетворилися на злих демонів. 

- О, я це знаю, - Дзон Дзьов перервав: - Це людське серце стало примарним. Бабуся Їнь із храму сказала так.

Чорний Азан спохмурнів:

- Людському серцю не так легко стати демонічним, якщо тільки екстремальні часові, географічні та соціальні умови... не зважайте на це. Є ще одна інформація, - вираз його обличчя був суворим. - Люди цього села мають схильність до канібалізму.

Як і очікувалося.

Дзон Дзьов не здивувався.

Ще до того, як згадати про його дивне завдання "знайти ідеальний труп", будь-хто, хто мав припущення про темну сторону історії, знав би, що в часи голоду протягом століть споживання людського м'яса не було чимось рідкісним явищем.

Залишаючи осторонь часи античності, династія Цін мала голод Дінву* 1876-1879 рр., і голод 18-го року Китайської Республіки**, з 1959 по 1961 рік був серйозний трирічний голод*** через Великий стрибок**** і народні комуни*****.

*Був сильною посухою та голодом між першим і четвертим роками правління Ґвансю в династії Цін (1875-1878) , головним чином у Хен'ані, Шаньсі, Шааньсі, Джилі та Шаньдун, загинули 95 тисяч з 1 мільйона в префектурі Тайюань. Загальна кількість вказується як 9,5 млн - 13 млн людей. Понад 20 млн втекли, або були вивезені в інші місця.

**Голод у Китаї 1928–1930 рр. стався, коли масштабна посуха вразила Північно-Західний і Північний Китай, особливо в провінціях Хен'ань , Шеньсі та Ґаньсу. Смертність оцінюється в межах 6 мільйонів, що вже включає смерті від хвороб, спричинених голодом. Неефективність надання допомоги вказується як фактор, що посилив голод.

***«Три роки труднощів» , також відомі як «Три роки Великого голоду» та «Три роки стихійних лих» , стосуються періоду загальнонаціонального голоду в Китайській Народній Республіці з 1959 по 1961 рік через Рух трьох червоних прапорів(«Три червоні прапори» — це збірна назва Комуністичної партії Китаю генеральної лінії соціалістичного будівництва , руху «Великий стрибок сільськогосподарського та промислового виробництва».) та народних комун також класифікувати 1958 і 1962 роки як період голоду. За різними оцінками, Великий голод, який стався під час Трирічного періоду важких дій, спричинив аномальну смерть від 15 мільйонів до 55 мільйонів людей у материковому Китаї. Він широко вважається найбільшим голодом в історії людства, а також вважається однією з найбільш техногенних катастроф.

****Великий стрибок вперед — політичний і соціальний рух, що відбувався в КНР з кінця 1957 року до початку 1960-х років . Вищі керівники Комуністичної партії Китаю на чолі з Мао Дзедоном , головою Центрального комітету Комуністичної партії Китаю , започаткували рух «Великий стрибок вперед». Рух намагався скористатися місцевою робочою силою та ентузіазмом мас, щоб сліпо здійснювати «стрибок вперед» у промисловості та сільському господарстві , які були відірвані від реальності: розширення сільськогосподарських «супутників» , прагнення «перевершити Великобританію та наздогнати Сполучені Штати Америки»

*****У минулому в соціалістичних країнах народні комуни були соціальною системою . У Китайській Народній Республіці вони були організацією «політичної та соціальної інтеграції», яка поділялася на «сільські народні комуни» та «міські народні комуни». Якщо сильно скоротити інформацію про них, то людей залучали до праці, аби обігнати в розвитку Британію та дотягти до Америки.

Щоразу, коли настає голод, ситуація повторюється.

Наскільки гірким і відчайдушним був пейзаж голоду?

Викопувати кору та коріння дерев, їсти сирі овочі, їсти землю Ґваньїнь... якщо щось була їстівним, це використовували, щоб втамувати голод і наповнити шлунок.

Закріпившись у жахливій ситуації, канібалізм так само став само собою зрозумілим.

Людству їжа була необхідна для виживання.

Якби найосновніші потреби для виживання не могли бути гарантовані, тоді мораль і закон були б зведені до безглуздих аркушів порожніх писань.

У будь-який голод, зрештою, навіть трупи перетворювалися на їжу. "Коротка історія катастроф в Дзіні та Хен'ані"* і "картина сліз династії Дзінь"** задокументувала та зобразила жахливі звірства голоду в Дінву. Поки хтось помирав від голоду, незліченна кількість людей збиралася туди, навіть викопуючи розкладені тіла з землі та варячи їх у горщиках. Деякі батьки не могли їсти власних дітей, тому міняли їх з чужими дітьми. Згодом ситуація переросла у вбивство заради м'яса.

*Запис анонімного автора, що містить лише трохи більше 180 ієрогліфіф, але є досить шокуючим.

**Книга, що була написана представником династії Цін, щоб записати про голод Дінву в кінці династії Цін у 1875 році.

Покійний поет династії Мін Цю Дадзюнь* написав вірш під назвою "Смуток людських продуктів"**, описуючи те, як людям ніколи не було достатньо їжі під час великого голоду. Щоб дозволити вижити своєму чоловікові, жінка охоче пішла на ринок, щоб бути людським товаром.

*Цю Дадзюнь був відомим вченим і поетом за часів династії Мін, знався як один з "Трьох великих майстрів Ліннані".

**Вірш, де люди в часи голоду продають свої тіла, відрізають собі частини щоб поїсти. Так як вірш доводі неприємний я залишу його в кінці розділу, а не тут.

Людські продукти, як випливає з назви, були людьми, які ходили на ринок, щоб продати себе як їжу. З людським м'ясом, яке відкрито продавали на ринку, можна було уявити собі живе чистилище тих днів.

- Почекайте, щось не сходиться, - саме тоді, коли всі ще були шоковані від інформації, яку приніс Азан у чорному одязі, Джуґе Ань раптом насупив брови. - Ринок відкривається вранці. Якби Ван Шоу хотів продавати людське м'ясо, йому як мінімум довелося б організувати, щоб м'ясник вимив і нарізав його протягом ночі. Тож чому вони чекають наступного дня, щоб продати його, а не завтра?

Чорний Азан стрепенувся.

- Я цього не помітив. Мені здається, вони сказали, що збираються сьогодні ввечері до храму.

При цьому обличчя багатьох людей зблідли.

Чорний Азан не рухався з групою Дзона Дзьова, тому не знав багато інформації

Наприклад, коли вони вийшли з храму, бабуся Їнь спеціально попередила їх, що храм не відкривається вночі і що вони можуть знайти її лише вдень.

Поєднуючи це з холодним поглядом сільського голови, коли він виходив із храму, і тим, що селяни скористалися ніччю, щоб побувати ьам, було абсолютно ясно, які злі наміри вони плекали.

Вираз обличчя Дзона Дзьова став суворим:

- Ходімо, могло щось трапитися.

Зрештою, як тільки його слова впали, в ту саму мить, коли всі кинулися під проливний дощ, пролунав холодний механічний голос системи.

«Головна місія посвідчення зрадника "знайти ідеальний труп" провалена.»

Це був не лише Дзон Дзьов. Інші також отримали повідомлення.

«Головна місія звичайного посвідчення "захистити селян" провалена.»

Враз усі оніміли.

«Головні завдання обох таборів не виконані. Неможливо продовжити оцінювання. Голодне гірське село зараз перезапускається...»

В мить ока сильна злива припинилася.

Навколишній пейзаж плив, змінювався навколо них і повертався до нерухомості.

Неподалік торговці людьми тягнули свій маленький візок, неспішно прямуючи до в'їзду в село Тонбай.

Неподалік Ван Шов та селяни об'єднали свої зусилля, щоб міцніше зв'язати дівчину.

У той час як учасники стояли на порожньому квадраті, не маючи змоги поворухнути ногами, лише могли спостерігати за новим розгортанням сюжету.

На їхніх обличчях був однаковий вираз здивування.

Ніхто не знав, чому завдання обох таборів проваляться в один і той же момент. Набагато менше хтось знав, чому завдання, незважаючи на те, що воно було продиктовано як семиденне, було виконано лише на третій день, коли його було прямо припинено.

Вони були повністю втрачені; чат-куля тим більше. Усі одразу намагалися достукатися до слова, уважно стежили за розвитком подій у прямому ефірі.

«Голодне гірське село було успішно перезапущено.»

«Це останній перезапуск цього підземелля. Якщо завдання не буде виконано успішно, вся команда буде негайно усунена.»

«Вилучення режиму покарання екземпляра...»

«Вилучення режиму покарання завершено.»

 Усі стажери раптом відчули, як у їхніх шлунках, як вогонь, палає давно втрачений голод.

[Значення "Голод" було примусово відкрито.]

[Максимальне значення голоду становить 60. Якщо значення впаде до 0, ви миттєво помрете. Будь ласка, переконайтеся, що втамуєте свій голод.]

Авторці є що сказати: вірш "Смуток людських продуктів" трохи жорстокий, тому не буду вдаватись до подробиць. Якщо вам цікаво, можете знайти на Baidu*.

*Китайський пошуковий сайт, обігнав навіть китайську вікіпедію.

/Авторка також порекомендувала на ще один даньмей "灵气复苏后我女装成神了" від 亡灵大菜菜, залишивши анотацію.\

★★★★★

Отже, залишаю переклад вірша(!переклад мій власний).

Наприкінці року настає великий голод, і люди продають свої тіла на ринку так, як люди продають овочі. Є одна родина, дружина несподівано прихопила з собою гроші, три тисячі, аби дати чоловіку повернутись. Ллє сльози і йде за чоловіком слідом, має зламану руку, ходить з нею містом.

Помирають разом з голоду, вже краще наложниці піти на ринок до місцевого продавця.

Отримавши три тисячі, можна пройти милю завдяки одному м'яса шматку.

М'язи гібіскуса варені й ароматні, а люди куштують вонтони з молока.

Плечові кістки зламали, повісили в м'ясній крамниці, потім вирізали жир, зварили суп.

Шматочки м'яса потрапляють до шлунків голодних людей, які не хочуть втрачати життя.

Чоловіче м'ясо має запах риб, жіноче має піт і жир.

Через три дні тіла не стане, лишиться лише душа. Питала чоловіка куди йти, де сонце сходить і згаса.

Народжена бути кухаркою жінка подарує чоловіку сите життя.

Скільки ж людей, похованих з повними кишками, на щастя, коршун раніше не клюва.

★★★★★

П.п: 10 приміток, переклад вірша. Я думала, що цей розділ буде хоч трохи простішим....

★★★★★

Якщо помітите помилки, будь ласка, скажіть про них.