Зниклі підказки

TW: кров, вбивство

 

★★★★★

 

<Бам.>

 

Коли всі втікали, хтось сильно вдарив Хе Дзяньланя. Його окуляри в чорній оправі впали прямо з обличчя в темряву, розлетівшись на скляні осколки, коли люди позаду проривались вперед.

 

Мало того, що каганець вилетів у нього з рук і розбитою купою впав на землю.

 

- Лао Цінь! - Хе Дзяньлань тихо вигукнув: - Мої окуляри зламалися.

 

Він був настільки короткозорим, що без окулярів міг бачити лише розмитість кольорів і світла; інша людина повинна була стояти прямо перед ним, перш ніж він міг чітко впізнати їх обличчя. Справедливо, система може вирішити цю проблему одним клацанням миші. Але чим незначніше проблема, тим дорожче ремонт. Для лікування раку потрібно лише п'ятсот очок виживання, тоді як для відновлення зору потрібно дві тисячі очок виживання. Хе Дзяньлань завжди не хотів використовувати свої дорогоцінні очки виживання на такі речі.

 

- Чорт, це просто мало статися зараз... сховайся спочатку, потім розберемося!

 

Цінь Є також знав цей недолік Хе Дзяньланя. Він вилаявся й смикнув іншого за рукав, глянувши при цьому через плече.

 

За допомогою нічного бачення, яке він отримав від благословення перевертня, він міг легко побачити особливості по обидва боки коридору.

 

Стіни ніби розмазані зламаним пензликом, починаючи від сходової клітини підвалу 2, аж по коридору по стінах.

 

Скрізь, де вона торкалася, іржа танцювала в повітрі, а стіни відшаровувалися великими смугами.

 

Почорніла кров і зламані кістки були всіяні стінами, а густий сморід гнилих трупів пронизував повітря, наче спуск із землі в покручене, темне, потойбічне пекло.

 

Хоча Месія крикнув, щоб усі розійшлись, основна група мовчазно вирішила залишитися разом.

 

Ветерани не були дурнями. У такій критичній ситуації було б чистим ідіотизмом відірватися в паніці та втратити перевагу в кількості людей замість того, щоб слідувати за Святим Сином, ходячим цілителем.

 

Окрім Хе Дзяньланя та Ціня Є, Мен Тяньлу твердо залишався з їх групою.

 

Під керівництвом екстрасенса вони четверо помчали в одну з напівзруйнованих палат по коридору.

 

Вдалині, де ще було трохи світла зі сходової клітки, на землю відкидалася спотворена нелюдоподібна тінь.

 

І зі звуком кроків тінь поступово подовжувалася.

 

Знайшовши свою схованку, троє людей в унісон подивилися на Мен Тяньлу.

 

- Ну? Де підказка?

 

Екстрасенс виглядав не в гарній формі. Його очі були міцно заплющені, і все тіло тремтіло.

 

Великі краплини поту скочувалися з його чола.

 

- Ні... Жодної... Жодних підказок, я нічого не відчуваю.

 

Коли він лише пробував трохи раніше, його духовна енергія була миттєво вичерпана, і неймовірний біль розривав його.

 

Тепер, коли йому дозволили ступити в цю безодню, схожу на царство, Мен Тяньлу лише відчув, що його тіло охопило моторошний холод.

 

Всюдисущий сміх пронизливо огорнув його п'ять почуттів, і мільйон рук затягнув його в трясовину.

 

Як могло не бути підказок?

 

Вони були приголомшені.

 

- Тобто нема? - Хе Дзяньлань був здивований.

 

- Хіба той новачок не сказав, що Вінсент на другому поверсі підвалу?

 

Мен Тяньлу, однак, не міг говорити; його губи побагряніли, а молочно-біле затьмарило зіниці.

 

- З ним щось не так.

 

Месія поклав жезл первосвященика на плече екстрасенса з суворим виразом обличчя.

 

Слабке золоте сяйво випромінювало кінчик посоха, огортаючи останній м'яким теплом.

 

Саме в цю мить не надто далеко попереду раптово відчинилися двері.

 

Лікар у білому халаті підхопив чоловіка на руки й не поспішаючи пішов до сходової клітки. Усе, що вони бачили зі свого ракурсу, сиве волосся, що водоспадом спадало зі згину його рук, і клаптик його непритомного обличчя.

 

[Сорт, біловолосого красеня спіймали! Тільки не це!]

 

[АХХХ хтось бачив це все? Я вийшов лише на деякий час, щоб подивитись на бійки в сусідньому підземелля, і повернувся лише для того, щоб дізнатися, що А-Дзьова спіймано?]

 

[Відповідаючи нагорі: Дзон Дзьов не очікував, що той лікар-збоченець стоїть позаду нього, коли він присів у кімнаті. Зрештою в нього щось ввели.]

 

[О боже, який жах! Його спіймав бос цього раунду. Яка трата його обличчя, після операції він стане дурнем.]

 

- Ця істота майже тут.

 

Цінь Є дивився, як постать доктора Чу зникла неподалік від них. Він вийшов із глухого кута.

 

- Ми ризикнемо аби отримати перерву?

 

Незважаючи на те, що вони не могли боротися з надприродним навпроти, з їхньою спільною силою, для них не повинно бути проблемою втекти з цієї небезпечної зони разом.

 

Але це також означало б, що ця затія знову була провальною. Їм не тільки не вдалося отримати жодних підказок про те, як пройти раунд, але ще гірше те, що екземпляру вже минуло третій день, і у них було дуже мало часу, щоб це зробити.

 

Хе Дзяньлань пригадав, що був екземпляр рангу А, який мав дуже схожу на цю установку під назвою "Середня школа Дзінбай".

 

Цей екземпляр мав жорсткі часові обмеження, завдання тривало сім днів. Якщо під час обшуку кампусу протягом перших шести днів не буде знайдено достатньо підказок, усі вчителі та учні середньої школи перетвориться на демонів і почнеться безладна різанина.

 

Хоча на перший погляд старша школа Цзінбай і психіатрична лікарня виглядали різними, у певному сенсі вони співали одну мелодію.

 

Навіть якби вони змогли втекти від смертоносного розгулу надприродного в підвалі 2, на третій день залишалося цілих двадцять три години. Спеціальний реквізит, навіть постійний, мав обмеження на частоту використання та час відновлення. Цей проміжок часу, безсумнівно, був найкращим часом для того, щоб привиди могли позбавити їх життя.

 

Хе Дзяньлань дивився собі під ноги.

 

Без окулярів він нічого не бачив, а тим паче в такій темній і тісній обстановці.

 

Йому постійно здавалося, що він щось упустив.

 

З самого початку, до того, як з'явилася підказка про реквізит рангу Ѕ, жоден із ветеранів не сприйняв серйозно цю одноосібну виставу.

 

Усі припускали, що оскільки система заповнила так багато новачків, вона не буде надто суворою до них. Не кажучи вже про те, що ця копія також мала №7, Святого Сина, який керував ними, і лідери були дуже єдними. Кожен методологічно шукав підказки і складав їх, і все йшло гладко.

 

Їм була дана підказка рангу Ѕ; весь перший поверх і їхній підвал були обшукані, і ніяка інформація не могла прослизнути повз них.

 

Оскільки залишився завершити лише один шматок головоломки, було цілком логічно, що вони розширили свої пошуки до другого підвалу, якого вони раніше не торкалися.

 

За оцінками Хе Цзяньланя, якби все пройшло гладко, вони мали б отримати підказку в підвалі 2 і успішно очистити екземпляр.

 

Але все пішло на гірше. Вони не тільки потрапили в пастку, але й очікувана винагорода також була програною справою, залишивши їх сліпими.

 

Як не було підказок?

 

Раптовий крик Ціня Є порушив концентрацію Хе Дзяньланя.

 

- Тепер час! Біжимо!

 

Вовча шерсть піднялася на геркулесовій статурі чоловіка, пробиваючись крізь лікарняний халат у синю та білу смужку. Він упав на карачки і кинувся до дверей.

 

Хе Дзяньлань поспішно піднявся на ноги і разом з Месією підтримав Мена Тяньлу. Він тримався за своє зав'язане ласо, слідуючи за напарником.

 

Величезний напівперевертень протяжно завив у темряві й безстрашно кинувся прямо на темну постать, що сиділа в коридорі.

 

- Почекай... Почекай, не йди... - у цей момент Мен Тяньлу з піною з рота раптом тихо скрикнув. - Ти, ти помреш...

 

Але було вже надто пізно.

 

Наступної секунди величезна голова перевертня була зірвана з шиї, і закривавлений хребет, заплямований смужками пошарпаної плоті, впав на підлогу, капаючи.

 

Зіниці Ціня Є спалахнули, коли око було проткнуто гострим, невстановленим кігтем, що врізався прямо в зорову кору головного мозку.

 

<Бам...>

 

Величезний труп впав вниз. Зяюча кривава діра в його шиї розбризкувала кров і органи на землю, спалахнувши в їхніх очах темно-червоним відбитком.

 

- Лао Цінь!!!!

 

Очні западини Хе Дзяньланя випнулися, з його очей текли сльози.

 

Такий поворот подій спричинив миттєвий вибух чату.

 

[ЧОРТ, ЧОРТ, ЧОРТ!!! Це не якась дрібна рибка, це Цінь Є, ранг А! А!!!]

 

З десятків тисяч стажерів лише 200 найкращих отримали рейтинг А.

 

Зрештою, такий потужний ранг А був убитий на місці, незважаючи на те, що він вийняв свій козир.

 

Нарешті до всіх дійшло.

 

[Трясця, монстр у цьому випадку є непереможною надприродною сутністю!!!]

 

[Все закінчилося, почалася справжня бійня, це ритм командного вайпауту. Я вже говорив про це, хоча рівень складності в цьому випадку виглядає не дуже, як міг з'явитися реквізит рангу Ѕ? Чоловіче, це просто підстерігало тут.]

 

[...він може не досягати рівня складності Ѕ-рангу, але, безсумнівно, принаймні А-рангу. Миттєве вбивство рангу А на місці, що ще це може означати?]

 

- Ми... ми... ми повинні йти.

 

Відрубана голова важко вдарилася об землю. Щелепи перевертня були роззявлені, закриваючи спереду спотворену чорну тінь.

 

Хе Дзяньлань не бачив, що відбувається; він також не мав сміливості продовжувати шукати. Він кинувся вперед, стримуючи сльози.

 

Він і Цінь Є були відомими партнерами серед ветеранів, і багато людей чули про їхні імена.

 

Крім цього, вони також були близькими друзями, які зустрічалися та боролися один з одним у нескінченній петлі протягом багатьох років. Глибина їхніх зв'язків була міцнішою за кровні узи.

 

Тіло Ціня Є роз'їлося до кісток, коли він отримав благословення перевертня, і Хе Дзяньлань зламав йому п'ять пальців, щоб отримати спеціальний реквізит. На щастя, вони могли відновитися, якщо мали достатньо очок виживання. Хе Дзяньлань ніколи б не подумав, що, незважаючи на те, що вони разом пройшли стільки незрівнянно небезпечних завдань, Цінь Є впаде на першому рівні цього маленького жахливого підземелля для стажерів.

 

А ще жорстокішим було те, що зараз не було часу для смутку.

 

Цінь Є, ранг А, навіть він не зміг пробитися. Неможливо було втекти від цієї надприродної сутності з людськими обмеженнями.

 

Безнадійність охопила Хе Дзяньланя.

 

Спочатку він подумав, що це не має значення, якщо підказки неповні, йому потрібно лише бігати, щоб втекти протягом решти двадцяти або близько того годин, перш ніж він зможе повернутися. Але цей останній шлях також був відрізаний; він потрапив у глухий кут.

 

Як це було можливо? Як це могло бути?

 

Навіть у більш важких і жахливих випадках система не дасть нерозв'язних головоломок.

 

Це завжди залишало б слід підказок. Після прискіпливого дослідження претенденти змогли серед багатьох перешкод знайти єдиний правильний шлях.

 

Але тепер це був глухий кут.

 

По спині Хе Дзяньланя незрозумілим чином пробіг холод.

 

Це було надто випадково. Настільки випадково, що здавалося, що за всі ниточки смикає якась невидима рука, яка відсікала надію в той час, коли надія була найбільше потрібна.

 

Відчайдушно кинувшись до нього, вони знову зупинились на сходовому майданчику, який веде до першого підвалу.

 

Тьмяне світло просочувалося крізь щілини сходів зверху, впираючись у кожну залізну пластину сходинок, покриту пилом.

 

Було лише одне пояснення.

 

Хіба що... вони були введені в оману з самого початку.

 

Хто це був? Чи це Джуґе Ань залишив неправдиву інформацію? Або це був той сивочолий Е-ранг, який не сказав правди?

 

«Ваша Святосте...»

 

Хе Дзяньлань швидко махнув головою вбік, бажаючи запитати думку Месії.

 

Несподівано золотоволосого Святого Сина, який стояв поруч із ним і підтримував Мена Тяньлу, ніде не було.

 

З кольорових плям, які його сітківка могла розрізнити, це був явно порожній простір.

 

- Ваша Святосте?

 

Хе Дзяньлань завагався.

 

Чи Месія зупинився, щоб підлікувати Ціня Є, коли стався той випадок, тому випадково заблукав?

 

Він озирнувся на сходи.

 

Темні сходи виглядали так, ніби могли поглинути людей цілком, нечітка чорна пляма в його баченні.

 

У лікарні було дуже тихо.

 

Вага на його плечах ставала все більшою.

 

Стоячи на сходах, золотоволосий Святий Син дивився на нього з усмішкою.

 

Хе Дзяньлань здригнувся й опустив голову.

 

У якийсь момент часу Мен Тяньлу перестав дихати.

 

На його руці розкинулося незнайоме бліде, жахливе обличчя, яке широко всміхалося йому.

★★★★★

Якщо помітите помилки в тексті, будь ласка, скажіть про них.