Глава 162. Як і очікувалося від тебе, Джуґе Аню
Після повернення зі студії багато людей обговорювали спеціальний розважальний захід, згаданий Системою в останні хвилини.
Справа була не лише в тому, як відбудеться захід, але й у розкритті особистості таємничого Інструктора. Лише цього було достатньо, щоб між уцілілими та стажерами спалахнула довга, гаряча дискусія.
[Боже мій, справжня особистість Інструктора, та хто б не хотів її знати?!]
[Нумо, нумо, нумо, ви вже зробили ставки? Приходьте і спробуйте вгадати, хто зі стажерів насправді є Інструктором]
[Стривайте, а ви все правильно зрозуміли? Подумайте, найулюбленіше хобі Головної Системи — рити іншим ями, у які ті стрибнуть. Я просто зауважую, що не було сказано, що Інструктор належить до категорії стажерів. Не спішіть робити ставки, що, якщо Інструктор — невеличкий другий обліковий запис Головної Системи? В будь-якому разі, за цей час Система обдурила мене надто багато разів, тож я не повірю в ці нісенітниці]
[Так, людина вище має рацію. Просто дослухаємося до нещодавніх слів Системи. Коли щойно я почув про спеціальний розважальний захід, відразу ж відчув, що щось не так. Навіть якщо Головна Система дійсно вирішила дати їм трохи тепла, отримати його буде тією ще задачею]
……
Посеред жвавого обговорення інших, Дзон Дзьов переніс непритомного Сю Су прямо до ексклюзивного ліфта стажерів А-рангу.
Тепер Сю Су теж був А-рангом. Звичайно, дивлячись на його обличчя, досі неспокійне навіть після того, як він знепритомнів, і на якому зберігалися сліди сліз, ставало зрозуміло, що він не хотів би мати цей А-ранг.
Джон Їюань та Ентоні, тримаючи Сю Су, буквально на руках затягнули його до конференц-зали, до якої вів коридор А-рангу. Можливо, саме союз і дружба, які сформувалися в інстансі Судного дня, дозволили цим трьом людям нормально познайомитися. Зрештою, кількість стажерів, які наполягали на виконанні другої основної місії, була майже п’ять до двадцяти трьох, тож між ними, природно, мала з’явитися якась взаємоповага і міцна дружба.
«Покладіть його на диван.»
Направив їх Дзон Дзьов, а потім розвернувся та подзвонив у дзвіночок, щоб прийшов дворецький та подбав про нього.
«Спочатку йдіть перевдягніться. Зустрінемося тут через тридцять хвилин.»
Вони прибули самими першими. Крім них, Джуґе Ань, Фань Джво, Цучімікадо і Екзорцист всі привіталися та попрямували до своїх кімнат, щоб прийняти душ та знову почуватися чистими.
Після того, як розібрався з Сю Су, Дзон Дзьов разом з іншими повернувся до своєї кімнати.
Він тільки-но зробив крок в коридор, коли дворецький, який очікував вже довгий час, виступив вперед, похилився і шанобливо взяв його довгий плащ, вкритий брудом і пилом. Зробивши це, він підштовхнув йому пару новеньких бавовняних капців, які були нагріті до ідеальної температури.
«Ласкаво прошу назад, пане.»
«Для вас готова гаряча вода. Можливо, ви хотіли б спробувати свіжоспечені булочки та післяобідній чай, коли покинете ванну?»
Розстібаючи ґудзики на грудях своєї сорочки, Дзон Дзьов зупинився і зиркнув на синьо-білого кота біля каміну.
Почувши голос, кіт, який з примруженими очима звернувся калачиком біля вогню, байдуже подивився на нього й одразу незацікавлено відвів погляд.
Прекрасно, ось такий характер і повинен мати кіт.
Подумки Дзон Дзьов похитав головою, «Зробіть чайничок Дарджилінгу.»
Якщо людина хоче змити втому, гаряча ванна — найкращий вибір.
Юнак спиною приліг у ванні, його біле волосся спадало вниз, мов водоспад. Кінчики звисали в гарячу воду і, намочившись, прилипали до його мокрої спини та плечей, як спокусливі змії.
Приймаючи ванну, Дзон Дзьову було нічим зайнятися, тому він дістав збірник правил спеціального заходу, поклав неподалік, щоб прочитати, і кинув у воду кульку для ванни.
Біла кулька для ванни двічі перекотилася в гарячій воді та різко вибухнула різнокольоровими бульбашками, повністю оточивши його.
Дзон Дзьов ліниво підвів голову та витягнув руку, щоб перегорнути сторінку.
«Бал-маскарад: правила та запобіжні заходи.»
Цього разу на відпочинок стажерам дали рівно два місяці. Головна Система встановила, що бал відкриється тридцятого числа першого місяця і завершиться до тридцять першого.
Цього разу Система спеціально наголосила, що правила наступного інстансу будуть складнішими за попередні. Згідно з обґрунтуванням Джуґе Аня, дуже імовірно, що наступний інстанс буде S+ рангу, і з поточних менш ніж двох тисяч осіб виживе лише кожен десятий.
Правила Балу-маскараду були наступними:
1. Бал розпочнеться о дев’ятнадцятій годині тридцятого числа і триватиме до двадцять другої цього ж дня;
2. Для входу учасники балу повинні бути одягнені в маски та карнавальні костюми;
3. Бал буде розподілений на три етапи.
Перший етап — вступний, він триватиме одну годину.
Другий етап розпочнеться рівно о двадцятій першій. На другому етапі офіційно почнуться танці, і стажери зможуть вільно запрошувати партнерів на танець або розмову. На цьому етапі Інструктор надасть підказку. Якщо тобі вдасться успішно знайти в натовпі Інструктора, ти зможеш розпочати третій етап.
На третьому етапі стажери мали запрошувати кандидатів, яких вважають Інструктором, на танець. Після танцю, якщо вони успішно вибрали правильну особу і змогли визначити справжню особистість Інструктора, вони зможуть отримати таємничий гранд-приз цього Балу-маскараду.
Вище було наведено пояснення щодо етапів Балу-маскараду і гранд-призу.
Після цього в книзі були зібрані загальні правила, які також допомагали звичайним стажерам зрозуміти ситуацію. Зрештою, це був спеціальний розважальний захід, і просте відвідування балу не дозволило б досягти мети.
Перш за все, збірник правил люб’язно рекомендував усім стажерам відвідати внутрішнє місто на першому поверсі та прикупити собі якийсь одяг і аксесуари.
Адже з початком Балу-маскараду, щоб увійти, всі мали бути вдягнені у різноманітні костюми та маски.
Не видавши самого себе, чим більше людей ти зможеш впізнати, тим більше отримаєш в нагороду балів виживання.
Так само, якщо люди впізнають тебе, бали виживання будуть вирахувані.
В збірнику правил також було сказано, що у внутрішньому місті напередодні балу-маскараду відкрилася крамниця стилізації, у якій навіть можна змінити зріст та фігуру.
Завдяки цьому правилу можна уявити, наскільки хаотичним буде Бал-маскарад.
Зрештою, це не гра. Фінальним прибутком були доволі реальні бали виживання. Якщо наступний інстанс буде S+ ранговим, в якому неможливо користуватися спеціальними реквізитами, бали виживання, безсумнівно, стануть надзвичайно в нагоді.
Звичайно, щоб не дати стажерам повністю перетворити себе в іншу людину, Головна Система вимагала від них збереження трьох власних відмінних рис. Час від часу Система також буде відкривати стажерам підказки про інших, що зробить бал лише більш захопливим.
Прочитавши це, Дзон Дзьов відкинув збірник правил і глибоко нахмурився.
Гарячий білий пар відкидав туманну тінь на його обличчя, а вузькі кутики очей пофарбувалися сяючим кольором.
Якщо спочатку він був налаштований до цього скептично, то, прочитавши збірник, точно зміг в усьому переконатися.
Беззаперечно, це було явним запрошенням.
Зараз серед усіх стажерів було менше жменьки стажерів, яким було відомо, що Інструктор це №1. Невідомо, чи здогадався про це №2, однак Дзон Дзьов і Джуґе Ань знали це дуже добре.
Не кажучи вже про те, що в контрзаходах, які раніше обговорювали Дзон Дзьов та Джуґе Ань, наступним кроком було якнайшвидше розкрити справжню особу №1 як Інструктора, щоб запобігти збільшенню кількості невинних стажерів, які стануть на неправильну сторону.
Тому Бал-маскарад — відверта змова і провокація.
Як лідер цього альянсу, Дзон Дзьов не лише мав знайти Диявола в цьому повністю перевдягнутому натовпі, але й відкрити його особистість стажера публіці.
Хоча він досі не знав, що сигналізувало те, що Головна Система вирішила діяти таким чином, очевидно шкодячи власному союзнику, навіть якщо це була змова, цього разу Дзон Дзьов повинен був зробити хід.
Обміркувавши це, Дзон Дзьов раптом встав і пірнув у повну гарячої води й кольорових бульбашок ванну-басейн.
Пропливши під водою кілька кіл, він нарешті винирнув, п’ятьма пальцями зачесав мокре волосся з чола на маківку, примружив очі та вийшов з ванни.
Хоча в інстансі Судного дня він зіткнувся з багатьма незвичними ситуаціями, в серці Дзон Дзьова залишалося чітке розмежування.
Раніше йому було дійсно цікаво, який світ інстансу зміг створити таку сповнену злоби, викривлену особистість, як у №1. Тепер, знаючи все, він відчував, що в цьому був сенс. Певною мірою Дзон Дзьов, надзвичайно схожий на нього, міг зрозуміти його найкраще.
Вони з Дияволом були однаковими людьми. Їм було байдуже минуле, і жодна імла звідти не могла затьмарити їхній зір. Якщо хтось хотів використати минуле, щоб вплинути на божевільного, це було абсолютно марно.
Крім того, це минуле було просто спогадом, і ніякої зміни в ситуації око-за-око, ти помреш, а я виживу, між ними не відбулося.
Чи все ж відбулося?
Дзон Дзьов одягнувся, взяв новий плащ, який чекав збоку, і опустив очі.
Подібно до того, як маленький Диявол зізнався, що його доросла версія не хотіла вбивати його, Дзон Дзьов також виявив, що не міг цього зробити.
У Судному дні він мав нескінченну купу можливостей вбити маленького Диявола, поки той знаходився у найслабшому становищі, але знову і знову вирішував їх упустити.
Для нього, людини, яка майже не мала емоцій, в це було ледь не неможливо повірити.
Невже між заклятими ворогами ще й телепатія з’являється?
Біловолосий юнак пирхнув на цю ідею, яка прийшла йому в голову, підняв чашку чаю Дарджилінг ідеальної температури та випив його одним ковтком. Дворецький знову шанобливо вклонився йому, коли той покинув кімнату.
Коли Дзон Дзьов зайшов у конференц-залу в кінці коридору, Сю Су вже прийшов до тями.
Його стан після прокидання був не набагато краще того, у якому він перебував непритомним. Він в заціпенінні лежав на дивані, не встаючи, а розширені зіниці втратили свій звичайний пустотливий погляд.
Смерть Сю Сеня стала для нього надто сильним ударом. Сторонні люди могли легко побачити, що за ці кілька годин Сю Су ніби подорослішав. Його душа пішла разом з загибеллю Сю Сеня, а те, що залишилося — живий труп.
Біловолосий юнак нахмурено подивився на Джуґе Аня, який стояв збоку від нього. Він прийшов раніше, однак нічого не говорив та навіть не відкривав очей.
«Що? Захотілося просто взяти й померти, та й покінчити з усім?»
Дзон Дзьов дуже розсерджено засміявся, побачивши Сю Су, «Тобі правда варто було б дозволити Сю Сеню побачити себе зараз.»
Почувши знайоме рідне ім’я, Сю Су раптом прийшов до тями зі свого ошелешеного стану.
Він відкрив рота, однак перш ніж встиг щось сказати, по щокам безупинно покотилися сльози, мов умовний рефлекс, і він не міг їх спинити.
«Гаразд, не те, що ми зовсім нічого не можемо з цим зробити. Ти вже забув, який головний приз змагання Стажер жахів?»
Сю Су вмить сів на дивані, як людина, яка схопилася за останню ниточку надії.
Це був Універсальний квиток бажань.
Головна Система пообіцяла, що якщо ти навіть побажаєш негайно стати богом, Універсальний квиток бажань вмить це реалізує.
Якщо справа стосувалася Універсального квитка бажань, побажавши когось воскресити… це може бути здійсненно.
Подумавши про це, очі Сю Су, які з великими труднощами спалахнули, знову потьмяніли.
Як усі знали, лише перше місце серед ста стажерів останнього раунду змагань дозволить отримати Універсальний квиток бажань.
Сю Су мав рішучість і сміливість, але коли він подумав про того Лорда та купу S-рангів, набагато сильніших за нього, то не зміг стримати смуток.
Він розумів, що метод, запропонований Дзьов-ґе, його остання надія, був не більш ніж крапельницею для смертельно хворого пацієнта. Хоча він усвідомлював, що позаду крок за кроком наближалася Смерть, він все одно марно закачував у своє тіло фізіологічний розчин, випиваючи отруту, щоб втамувати спрагу.
«Облиш свій депресивний вигляд і будь слухняним.»
Дзон Дзьов поплескав його по плечу, «Як твій старший брат, кажу, що зараз у мене немає особливих бажань. Мабуть, якщо я буду в хорошому настрої, не виключено, що я побажаю вмить оживити всіх уцілілих, які загинули в Нескінченному циклі.»
Почувши це, Сю Су підскочив з дивану, мов ракета, і зненацька впав на коліна. Він вклонився Дзон Дзьову, поки з його очей текли сльози.
«Дзьов-ґе… Я обов’язково буду тобі корисним! Ґе, з цього моменту ти мій справжній брат. Якщо побажаєш моєї смерті, я і слова тобі не скажу!»
Поки існувала надія, навіть зневірені могли продовжувати жити.
Вони двоє розмовляли та не помітили, як Джуґе Ань раптом відкрив очі. Темні зіниці були неясними і незрозумілими.
Саме в цю мить Дзон Дзьов повернув голову, «Бачачи тут самотнього і засмученого Сяо Сю, старший братець Джуґе, вочевидь, прибув раніше, але весь час сидів мовчки. Чому ж він не сказав йому кілька слів, щоб втішити?»
Джуґе Ань приховав темряву в очах і спокійно промовив, «Я не дуже добре розбираюся в емоційних питаннях.»
«Не може бути, ти ніколи не був закоханий?»
Дзон Дзьов підозріливо подивився на співрозмовника і подумав: на відміну від нього, в того ж, здається, не було вродженої вади у вигляді емоційної неповноцінності — зовсім не очікуєш, а виявляється, він такий цнотливець.
Чорноволосий чоловік не відповів на його питання, натомість знову заплющив очі та холодно сказав, «Мудра людина не закохується.»
Дзон Дзьов: «???»
Ого, ну й фраза — звучить ніби логічно, але якщо придивитися, то це ж зовсім нещадно. Майже всіх, хто поринув у страждання кохання, він облаяв, а в кінці ще й себе похвалив.
Як і очікувалося від тебе, Джуґе Аню.jpg
———
Примітка автора:
Джуґе Ань: Ого, хлопче, розбалакався так, що забув, обіцянку якого бажання ти дав мені раніше. Спробував отримати військового стратега безкоштовно?)
Низький емоційний інтелект: Я самотній пес
Високий емоційний інтелект: Мудра людина не закохується
