Зазвичай ми називаємо його—

Глава 15. Зазвичай ми називаємо його—

 

Дзон Дзьов відчув, що цей світ справді поєднує магію та жорстоку реальність.

Дзон Дзьов невимушено побалакав з ним про Джуґе Ляна та декілька інших речей, але інша сторона отримала багато інформації.

Біловолосий юнак вважав себе доволі обережною людиною, що діяла крок за кроком обачливо, але запитання співрозмовника були одне хитріше за інше. Щоб продемонструвати свою щирість у співпраці, а також маючи потребу у допомозі, Дзон Дзьов не міг просто промовчати. На якийсь час у палаті запанувала дилема, коли ні просунутися вперед, ні відступити назад.

Джуґе Ань безвиразно подивився на Дзон Дзьова, не сказавши нічого, що викриє того, але напряму стисло та лаконічно закинувши глибоководну міну.

«Цікаво. Ти не попав у нескінченний цикл звичайними шляхами. Так як тобі вдалося приховати це від Системи?»

Повіки біловолосого юнака здригнулися, а в серці промайнуло зловісне передчуття.

Очі чоловіка дивилися гостро, скануючи Дзон Дзьова, ніби рентген, «Що за цим стоїть? Інстанс? Ти розумний NPC із S-рангового інстансу? Потайки пробрався сюди шляхом захоплення чийогось тіла, як злий дух з інстансу «Стародавня криниця злих духів»?»

??? Ти теж зміг це помітити?

Дзон Дзьов відчув, що, якщо він скаже «Хоч і не зовсім так, але різниця невелика», ті дві риби Їнь-Ян, які кружляють над їхніми головами, напевно, негайно накинуться на нього.

«Ні, це неможливо.»

До того, як Дзон Дзьов встиг щось сказати, Джуґе Ань вже відкинув свою здогадку та сказав, «Якщо ти дійсно істота з енергії Їнь, чотири триграми Цянь, Двей, Лі та Джень не могли б не зреагувати.»  

«Система не дозволить замінювати души. Це нерозумно. Але, оскільки ти існуєш… Ти повинен був попасти у Нескінченний цикл прямо із реального світу, обійшовши перевірку та фільтрацію. Це більше схоже на переміщення за одну мить.»

«Що важливіше — ти, здається, дуже добре мене знаєш.»

Дзон Дзьов: «……»

Вони провели бесіду про п’ять тисяч років історії Китаю, але, в додаток до його секрету про переміщення у книгу, чоловік мало не роздягнув його до нижньої білизни.

Небезпека, Дзон Дзьов знаходився у небезпеці.

Він все ще намагався з усіх сил боротися, «Чому ти так кажеш?»

«Тому що ти досі пам’ятаєш і можеш обговорювати реальний світ.»

Джуґе Ань глибокими очима подивився на нього, «У людей, які потрапляють у Нескінченний цикл, блокуються спогади про світ.»

«Під блокуванням я маю на увазі, що ти досі маєш усі свої спогади про реальний світ, але вони існують лише у найглибших куточках твого розуму. Незалежно від того, що ти робиш чи про що думаєш, ти ніколи не почнеш активно розмірковувати про них, не зможеш висловити їх словами, і через деякий час вони просто забудуться.»

«Не усі спогади блокуються. Знання, отримані у реальному світі, залишаються. Тільки розуміння того, що «Я колись жив у реальному світі», розмите. Усе інше можна згадати, якщо Система дозволить, прямо як Джуґе Ляна та Китай, які згадав ти. Якщо в інстансі якісь підказки вказують на ці іменники, ти зможеш згадати пов’язану з ними інформацію. Система відкриє доступ тільки до деяких спогадів і тільки у тому випадку, коли для цього виконані передумови.

Це, мабуть, найдовше речення, яке Джуґе Ань колись вимовляв.

Його голос був легким, повільним та холодним, а зміст, що ховався за словами, моторошним.

Якщо спогади людей заблоковані, з часом ті, хто увійшли в нескінченний потік із реального світу, не проявлять ініціативи згадати, звідки вони прийшли.

Ніби вони були народжені тут.

Очі Дзон Дзьова звузилися.

Він нарешті усвідомив, у чому полягає дисонанс, який він відчував, коли згадував оригінальний сюжет.

У оригінальному тексті згадувалося, що не існує способу повернутися у реальний світ, якщо ти вже попав у нескінченний потік. Наприклад, нагородою для стажера жахів, який обійме позицію переможця, буде Універсальний квиток бажань, але з тієї перспективи, яку Дзон Дзьов бачив у тексті про перший інстанс, жоден стажер не розглядав можливість використати білет, щоб повернутися у реальний світ.

Виявляється… Справа не в тому, що після переміщення у книгу змінився світ, а в тому, що ті, хто вижив, з якоїсь вищої волі були змушені змінити свій своє світосприйняття.

Система повісила замок на голову кожного, спіймавши їх у пастку, з якої вони не можуть втекти.

Дзон Дзьов усміхнувся, «Тоді чому ти пам’ятаєш це?»

Джуґе Ань нічого не відповів, натомість кинув на нього критичний погляд.

Чорноволосий чоловік схрестив пальці, уважно дивлячись на біловолосого юнака очима, схожими на холодні ставки.

Дзон Дзьов не знав, чи було це просто ілюзією, але йому здалося, що після цієї розмови завжди холодний Джуґе Ань дещо пом’якшився.

«Ти повинен показати свою цінність.»

Він не продовжив їхню тему, але легко промовив, «Якщо твоя промова змусить мене відчути, що мій інтелект принизили, я розгляну можливість розірвати наш альянс у будь-який момент.»

Дзон Дзьов заперечив попереднє непорозуміння, «Хоча ти щойно потиснув мені руку, але ніяк не висловив свою позицію. У своєму серці ти насправді не хочеш співпрацювати, проте надягаєш цю маску, щоб витягнути з мене слова.»

«Ввічливість вимагає взаємності, на війні усі засоби дозволені.»

Боже мій, цей чоловік досі тримає образу.

«Крім того, хіба ти не думаєш про те ж саме?»

Почувши це, Дзон Дзьов фальшиво усміхнувся.

«Ти навчився контролювати емоції?»

Дивлячись на вираз обличчя біловолосого юнака, Джуґе Ань підняв брови, «Немає потреби так захищатися. Якби я дійсно хотів щось зробити, ти б зараз тут не стояв. Розслабся.»

Принаймні це було чесно. Дзон Дзьов був вимушений вщипнути себе за носа, щоб визнати це, «Добре-добре, мені не пощастило піднятися на піратський корабель, тож я приймаю свою долю.»

Дзон Дзьов міг поклястися, що після того, як він закінчив цю фразу, на обличчі Джуґе Аня промайнула ледь помітна посмішка.

«Гадаю… Поки що ти не можеш розгадати сенс підказки, яку отримав від лікаря Чу.»

Очевидно, це був початок спекуляцій, але тон чорноволосого чоловіка був неймовірно рішучим, ніби він виключав можливість, що його думка помилкова, «Бо тобі не вистачає ключової інформації.»

Оскільки він вже знаходився на піратському кораблі, Дзон Дзьову було байдуже. Зваживши «за» і «проти», Джуґе Ань дійсно стане його єдиною можливістю прорватися.

Він бачив, що навіть без підказки від лікаря Джуґе Ань досі міг докласти зусиль та самостійно прийти до правильної відповіді, ґрунтуючись на інших зачіпках. Якщо він поділиться своєю підказкою, це просто пришвидшить процес. Здібності №3 достатньо хороші для того, щоб він не хвилювався через маленького Е-ранга.

«Чи є ціле число між трьома та чотирма?»

Джуґе Ань повторив це речення, нахмурившись.

«Pnpso — ланцюжок-шифр, безсумнівно, найтиповіший приклад шифру Віженера. Не питай чому, мені надто лінь пояснювати процес, тобі лише варто знати результат… Тут необхідний ключ, але прямо зараз нам його бракує.»

Багато класичних шифрів потребують ключ для розшифровки. Такі шифри діляться на три частини: «шифротекст», «ключ» та «оригінальний текст». Їм відомо, що pnpso — шифротекст, і доки вони будуть знати ключ, то зможуть знайти оригінальний текст.

Як тільки він почав розмірковувати, №3, зазвичай переповнений аури, що відштовхує від нього людей, почав розмовляти сам із собою без натяку на колишню холодну чи благородну ауру, та ходити кругами по палаті. Балакун.

«У бібліотеці більше трьох тисяч книжок. Якщо ретельно пошукати, можна зробити висновок про поточний час, спираючись на таблицю сторінок. Лише в одній книзі є сліди відірваних сторінок — а саме тридцять четверта сторінка. І що цікаво, ця книга не повинна була існувати в цю епоху, оскільки вона присвячена теорії суперструн. Операції прифронтальної лоботомії, виконані за допомогою шила для льоду, були скасовані лише у 1970 році, тоді як теорія струн була сформульована ще в 1968 році, а теорія суперструн з'явилась значно пізніше. Мгм, так, саме так.»

Мушу сказати, що варто поаплодувати цьому босу.

Подумавши про те, що він отримав інформацію, яку S-ранг здобув за день або близько того самостійного дослідження, за допомогою однієї лише підказки, яка не мала жодних зв’язків з іншими зачіпками, Дзон Дзьов відчув, що тільки що отримав солідний прибуток.

На півдорозі балакучий Джуґе Ань раптово розвернувся назад, «Я отримаві відповідь до цього інстансу. Якщо захочу, я можу вийти з нього і пройти цей рівень прямо зараз.»

Дзон Дзьов: «……»

«Ти вже розкрив свою козирну картку, але у мене більше зачіпок, ніж у тебе.»

Джуґе Ань промовив, «Ти продемонстрував свою цінність, тому я маю останнє запитання.»

«Якщо твоя відповідь влаштує мене, у знак подяки я розкажу тобі інші підказки.»

Юнак у білому халаті схрестив руки, «Питай.»

«Як ти вважаєш, ким є зрадники з іншими посвідченнями особи?»

Брови Дзон Дзьова піднялися, «Скоро він прийде постукати у двері.»

Захоплення в очах чорноволосого чоловіка посилилося, і він охоче виконав обіцянку.

«Оскільки ти навмисно залишив команду Месії та зайшов у паралельний простір, тобі варто знати, що два паралельних простора у цьому інстансі S-рангу не заважають існуванню один одного.»

З підлоги палати піднявся ураган.

«Ти саме такий, як у пророцтві, Дзон Дзьове.»

Він відвів руку і діаграма Восьми триграм Тай Дзі, що висіла в повітрі, негайно почала розсіюватися.

Джуґе Ань опустив очі, «Одна остання порада. Будь обережним з однією людиною.»

«Я не впевнений, чи він присутній у цьому інстансі, але він є твоїм смертельним ворогом, з яким тобі суджено зустрітися.»

Дзон Дзьов: «Хто?»

«№1.» Таємниче відповів Джуґе Ань.

«Ніхто не знає його імені, зазвичай ми називаємо його Дияволом.»

«Це те саме пророцтво, про яке ти казав до цього?»

Біловолосий юнак усміхнувся, «Фокусники ніколи не вірять у пророцтва.»

В останню секунду перед тим, як Вісім триграм зникли, здалося, Джуґе Ань також усміхнувся.

«Ти прийдеш до мене знову. У майбутньому, де прядивна нитка долі здійснилася.»

У цю саму мить усі стажери в психіатричній лікарні отримали холодне сповіщення Системи.

[Стажер S-рангу Джуґе Ань. Інстанс пройдено.]

Наступної секунди почувся стукіт у двері.

Обличчя учня старших класів з’явилося за вікном із товстого скла, він стукав та викрикував «Дзьов-ґе!», маючи стурбований вигляд.

Одна підказка в обмін на стільки речей була непоганою угодою.

Дзон Дзьов стояв, стримуючи свої емоції, після чого розвернувся і підійшов.