Глава 137. Випадково зайшов не в ті двері
Для стажерів, які не знали заздалегідь, що наступний інстанс буде колективним, п’ятнадцятихвилинна перерва на утворення команд була занадто короткою. Час минав швидко, і вони зовсім не встигали знайти собі товаришів по команді, які б задовольняли їхнє серце.
Можна вважати, що тут Головна Система перевіряла комунікативні навички стажерів. У таких ситуаціях чимало стажерів-новачків все більше показували свої недоліки та неможливість працювати в команді.
Багато новачків набралися сміливості піднятися на вищі ранги і запитати, чи не були повними їхні команди і чи могли вони прийняти нових людей. Наприклад, серед п’ятьох команд Дзон Дзьова та його союзників майже в кожній команді не вистачало одного-двох людей, не всюди набралося тридцять учасників.
Побачивши, що хтось йде питати, інші новачки, які також шукали можливості, не могли всидіти на місці.
Це справа життя і смерті, не дитячі ігри. Хіба тимчасові втрата гідності й приниження були важливішими за життя?
Прикро, але більшість з тих, хто один за одним піднявся на верхні рівні та з усмішками просилися в команди, отримали безжальні й холодні відмови.
Наприклад, у команді Клану Ночі, очоленій Фанем Джво, хоча в ній було не рівно тридцять осіб, кожен мав дуже чіткий розподіл праці і завдань, та існували суворі правила щодо того, хто що робив і хто за що відповідальний. Клан Ночі могутній, але також він був відомий тим, що не виховував неробів. Уцілілі, які не вносили свій вклад в організацію, не могли залишитися в Клані Ночі навіть якщо мали здібності напіввампірів.
Навички цих новачків були очевидні, а їхній характер легко зрозуміти з балакучості, вони не зможуть зробити жодного внеску, а тільки потягнуть назад. Високорангові стажери вже звикли до лестощів і ніхто не побажає втрачати сили команди заради захисту цих тендітних новачків.
Окрім Святого Храму.
Храм відповідав майже на кожен запит. Усі новачки, які першим ділом спробували доєднатися до їхніх команд, були прийняті, включно навіть з командою, яку очолював сам Месія.
«Перепрошуємо, наша команда вже повна.»
Надмірно захоплені новачки оточили територію Святого Храму, і багато лідерів його команд могли лише вибачливо розводити руками.
Крім команд Храму, найпопулярнішою також була команда Дзон Дзьова.
Але він був абсолютно незацікавлений у допомозі цим новачкам, особливо тим, хто прийшов з очевидним наміром «хочу причепитися до твого стегна».
Деякі новачки, отримавши відмову, обурювалися, «Чорт, для кого він прикидається? Він теж новачок, а тепер піднявся до А-рангу і вдає із себе великого боса.»
«Саме так, він такий зарозумілий. З першого погляду можна сказати, що він забув, звідки прийшов.»
«На початку я теж був новачком Е-рангу… Якщо спитаєте мою думку, то гадки не маю, чого у нього такі хороші взаємини з тими S-рангами. Усю дорогу крізь інстанси S-ранги постійно про нього піклувалися, тож звісно, як тоді рейтинг не буде високим?»
Отримавши відмову від Мага, заздрощі цих новачків разом вирвалися назовні.
У їхніх очах ранг Дзон Дзьова на початку змагання був не набагато більший за їхній, а іноді навіть був нижчим.
Але потім в казино він був вшанований Інструктором, чиї слова були «нагорода за мужність і красу», після чого він прямо отримав стартові п’ять тисяч фішок від круп’є. Не згадуючи вже, що №1 прилюдно подарував йому троянду, а №3 супроводив крізь інстанс голодного селища. Під час Гри Короля він отримав лист-запрошення від Клану Ночі, а ще кажуть, що в інстансі Середньої школи №1 декілька інших S-рангів самостійно дослухалися до його планів та пропозицій.
Іронічно, але коли Дзон Дзьов вперше опинився у змаганні, ті, хто плекали злобу до нього, загалом були низькоранговими ветеранами, які не хотіли, щоб їх витиснули. Більшість з них були зосереджені на С-ранзі.
Тепер, коли він продемонстрував достатньо сили, розумових і соціальних навичок, стажери-ветерани, які прохолодно спостерігали за ним, першими визнали його існування, а кожна велика організація висловила до нього дружні наміри. Навіть якщо вони не могли завербувати його собі, встановити хороші стосунки вже було непоганим.
Навпаки, ці новачки, які з самого початку знаходилися на дні, відчували дедалі більше незадоволення ним.
Дзон Дзьов ніколи не турбувався за їхні думки, але Сю Су одного разу дуже невдоволено поскаржився йому, кажучи, що ці низькорангові стажери не знають, як старанно працювати, та вміють лише заздрити іншим.
Зараз ситуація серед низькорангових стажерів була такою, що вони не знали ані слова «сила», ані слова «мужність». Тільки-но хтось вирізнявся з їхньої групи, завжди з’явиться купка стажерів з поганими намірами, які намагатимуться затягнути цю людину назад в трясовину.
В їхніх очах навіть Сю Су був зрадником, який обійняв стегно Мага, і за його спиною вони продовжували показувати на нього пальцями.
«Не зважай на цих людей, просто будь собою.»
Дзон Дзьов байдуже махнув рукою, а його тон був холодним.
Критика — те, чого йому ніколи не бракувало як у реальному житті, так і у книзі. Якби Дзон Дзьов переймався через такі речі та стримував себе, він би не зміг досягти тієї точки, на якій стояв зараз.
Втім, не усі новачки були немічними.
Один новачок, який попросив приєднатися до їхньої команди, привернув увагу Дзон Дзьова.
«Не поспішайте відмовляти мені.»
Технар у футболці поправив окуляри, а потім раптом зняв їх із обличчя.
«Оскільки у мене є спеціальна здібність.»
У наступну мить усі побачили очі, які були сховані за окулярами.
Це не були звичайні білі очі з чорними зіницями, а пара надзвичайно темних очей, над якими невиразно плавав незрозумілий шар глибокого світла, і виглядало це дуже дивно.
Ентоні, який стояв позаду Дзон Дзьова, вигукнув, «Очі Їнь-Ян?!»
Саме так, другий за рангом член Клану Ночі Ентоні не очолив свою власну команду і не приєднався до команди Фаня Джво. Натомість він пішов за командою Мага і покірно став його підлеглим.
Теперішній Ентоні вже не був тим Ентоні, який створював Дзон Дзьову проблеми в казино та інстансі голодного селища. Переживши обмін спогадами між своїм безпосереднім начальником та Дзон Дзьовом, а також побачивши неприховану силу Мага, який злетів на А-ранг, тепер він зміг стати тихим вампіром-підлеглим, не змінюючи ані виразу, ані серцебиття.
Ніхто й гадки не мав, що зараз Ентоні був шокований до глибини душі.
У Нескінченному циклі Очі Їнь-Ян були відомою спеціальною здібністю.
Найвідоміші Очі Їнь-Ян — ті, що були підсиленою у S-ранговому інстансі Ґваньлвоїнь здібністю. Хоча вони зустрічалися і в інших інстансах, решта активованих Очей Їнь-Ян не були такими сильними, як ті з Ґваньлвоїнь.
Колись у нескінченному потоці був уцілілий, який отримав цю першокласну здібність Очей Їнь-Ян в інстансі Ґваньлвоїнь. Шкода, пізніше він помер у певному інстансі, і з тих пір не було жодних записів про високорангові Очі Їнь-Ян.
Ба більше, власників звичайних Очей Їнь-Ян теж було мало.
Здібність Очей Їнь-Ян чимось була схожою на екстрасенсорні здібності, але різниця полягала у тому, що екстрасенси не могли бачити надприродні істоти, коли Очі Їнь-Ян могли.
Можливість бачити духів, підкорювати їх та з першого погляду проникати у їхню сутність була найбільшою перевагою цієї здібності. Вона могла надати ту інформацію, яку екстрасенс не міг, і не потрібно було хвилюватися, що власників цієї здібності атакують чи захватять привиди, як бувало з екстрасенсами.
Однак у порівнянні з екстрасенсами бойові здібності Очей Їнь-Ян були гірше. Варто сказати, що бойові здібності екстрасенсів вже були поганими, а якщо Очі Їнь-Ян їм поступалися, то це означало, що їхні бойові здібності були надзвичайно близькі до нуля.
Тож замість того, щоб називати екстрасенсорні здібності тими, які могли дозволити собі лише великі організації, краще назвати справжнім символом величності організації саме Очі Їнь-Ян.
У Клані Ночі був власник Очей Їнь-Ян.
Саме тому Ентоні був трохи обізнаний про цю спеціальну здібність.
Але якщо вона змушувала цілі очні яблука виглядати темно-чорними, це точно не звичайні Очі Їнь-Ян!
«Саме так.»
С-ранговий новачок знову одягнув окуляри та серйозно промовив, «У реальному житті моїми предками була знаменита родина мисливців на привидів з Гонконгу. Я також успадкував Очі Їнь-Ян.»
Новачок сказав, що його звали Джон Їюань, і здібність Очей Їнь-Ян була з ним задовго до входу в Нескінченний цикл.
Тому він не витрачав додаткових балів виживання на покупку реквізитів або дорогих фізичних покращень, а вирішив спрямувати усе на свої Очі Їнь-Ян.
Невідомо, чи дійсно ця здібність перейшла з реального світу, адже зазвичай такі здібності, навіть посилені, можна було отримати лише через проходження інстансів, а він зміг безпосередньо купити посилення у Головної Системи.
Таким чином з'ясовувалася і причина, чому він не міг дозволити собі швидко збільшити свою оцінку, хоча явно мав на руках скарб.
Ентоні стишив голос, «У Очей Їнь-Ян майже немає бойових здібностей, їх потрібно активувати у поєднанні із бойовими здібностями інших стажерів.»
Пара Очей Їнь-Ян без достатньо сильного партнера не принесла би багато користі. Це як охороняти шахту без лопати.
Говорячи про це, голос Ентоні звучав трохи кисло.
Стажер Клану Ночі отримав Очі Їнь-Ян завдяки тому, що ціла група їхніх високопосадовців супроводжувала та захищала його в інстансі, щоб успішно активувати здібність. А в результаті Маг виявився таким щасливчиком, що щойно він поставив табличку, біля дверей миттєво з’явився власник Очей Їнь-Ян, який ще й переніс їх з реального світу.
Якби ця новина поширилася, великі організації почали б боротися за цього стажера.
Але Маг, не знаючи цінності Очей Їнь-Ян, все одно байдуже кивнув, «Гаразд, тобі дозволено доєднатися до команди. Але дозволь спочатку прояснити: моя команда не підтримує ледарів, ти маєш показати свою цінність, коли вступиш.»
Джон Їюань погодився.
Тепер команда Дзон Дзьова успішно набрала тридцять осіб.
Невдовзі п’ятнадцять хвилин минули.
[Минуло п’ятнадцять хвилин, припиніть формування команд]
[Кожна командо, будь ласка, оберіть капітана, підрахуйте кінцеву кількість учасників та надішліть дані до Головної Системи]
Безсумнівно, капітаном став Дзон Дзьов.
Після того, як він підтвердив, що надав інформацію про кількість учасників і вміст своєї команди, Головна Система відкрила біля них просторові двері.
Всередині просторові двері були темними — нічого не розгледіти, окрім темно-фіолетової рамки по краях, яка сяяла зловісним кольором.
«Усі готові?»
Дзон Дзьов озирнувся на команду за собою.
«Усі готові!» Одночасно відповіли учасники.
«Гаразд, тоді ходімо——?»
Біловолосий юнак збирався-но повести людей в інстанс, але зовсім не очікував побачити іншу команду та чорноволосого чоловіка, чиє даоське вбрання підхопив вітер, коли він стрімголов зайшов у просторові двері позаду нього.
Дзон Дзьов: «???»
Усі: «???»
Сю Су миттєво відреагував, «Не туди, не туди, ваші просторові двері он там!»
Обидві команди стояли на тій самій сходинці, а просторові двері розташовувалися поряд. Якби не те, що одні відкрилися раніше, а другі — пізніше, вони б могли дійсно наплутати щось.
Погляньте-но, Джуґе Ань помилився.
«Га?»
Стажер, який йшов за Джуґе Анем, відразу хитнувся і зупинився.
Він нерішуче подивився на просторові двері, у які вже зайшла частина його команди, виглядаючи розгубленим, «Що мені робити? Але ж наш капітан вже увійшов.»
«Усе гаразд.»
Дзон Дзьов зиркнув на спини людей, які зникали у фіолетових просторових дверях, і замислено сказав, «Йди за ними, просто це інші просторові двері. Ми все ще можемо потрапити в інстанс через ваші двері, не переймайся.»
