Глава 122. Гаразд, я чекатиму, поки ти прийдеш пограти зі мною
Стажери команди 9 класу раптом зрозуміли.
Усе так, Головна Систем дійсно могла мати такі приховані наміри. Хоча було неможливо виявити, що за нечисть ховалася під головним убором ляльки, спілкуватися все ще можливо. Доки залишалися слова і мова жестів, це все еквівалентно отриманню інформації. Такий шлях — обов’язкові дії стажерів, які боролися за життя у горор-інстансах.
«Дзьов-ґе має рацію. Ми також маємо звернути на це увагу, коли складатимемо мапу.»
Лідери одинадцяти команд повели своїх стажерів. Кожен з них ніс з собою перекинуту через плече сумку з папером та ручкою всередині.
Хоча у них ще не було мапи Веселкового парку розваг, він був розподілений на різні зони, від першої до одинадцятої, що якраз відповідало розподілу команди 9 класу. Обговоривши це питання, усі вирішили взяти на себе відповідальність за одну зону. На вході у парк розваг вони попрощалися та поспішили на місію у виділені кожній команді зони.
Як лідер команди, за собою Дзон Дзьов завдань не закріпляв. Він милувався ніччю і повільно прогулювався по парку, заклавши руки за спину.
Атмосфера у цьому Веселковому парку розваг справді чудова.
Освітлення, пейзаж, жвава музика, яка лунала всюди, чи найменша декорація — усе було наповнено гарним, радісним духом. Тюльпани, посаджені на клумбах, раковини, спеціально виготовлені у формі білочок, а також викладена на землі доріжка з таких же світло-коричневих плиток, розмальованих мультяшними картинками. Навіть різьблені візерунки у формі усміхнених облич додавали деталей, що разом створювали казкову атмосферу.
Чат у трансляційній кімнаті не міг не захопитися.
[Вау, схоже, ця сцена справді хороша. Доречніше буде називати її Парком розваг мрій, аніж Веселковим парком розваг]
[Ах, змагання таке круте, у них навіть є справжній парк розваг. Ух, ми теж хочемо подати Системі заявку, щоб вона побудувала один і у Нескінченному циклі. Дорослим теж необхідний парк розваг для психологічного розвантаження!]
[Так, ми теж хочемо такий! Парк розваг нам, швидко!]
Як і казала Головна Система, після входу у парк розваг напружені серця стажерів несвідомо полегшали, а у кожного з’явився розслаблений вираз. Додати до цього нескінченні атракціони, і людям було б справді легко забути про проблеми.
Після входу у парк багато стажерів потайки зиркали на Дзон Дзьова.
Як новачок, який постійно знаходився у центрі уваги, він, природно, приваблював ще більше поглядів після того, як піднявся на А-ранг. Втім, цього разу ніхто не смів провокувати його, натомість вони дивилися на нього з захопленням і благоговінням. Час від часу, коли на шляху він зустрічав інших стажерів А-рангу, ті кивали в знак привітання.
Дзон Дзьов ігнорував погляди цих людей, прогулявся довкола і нарешті зупинився перед фургоном з морозивом.
За фургоном з морозивом стояла маленька стрибаюча жовта качечка.
Ніхто не звертав уваги на цю маленьку качку, тож жовтенька плямка стрибала на самоті, виглядаючи дуже жваво і мило.
Дзон Дзьов підійшов і постукав у скляне віконце, «Дайте мені ванільне морозиво, будь ласка.»
Дізнавшись справжню сутність цих ляльок, більшість людей у парку розваг з великими зусиллями намагалася їх уникати. Було дивно, що один із відвідувачів взяв на себе ініціативу заговорити, тому багацько стажерів миттєво озирнулися на нього.
Ця маленька жовта качечка, яка, здавалося, мала РДУГ, також припинила стрибати. Лялькові очі, великі, як чорні боби, кинули на нього кілька поглядів, а потім пухкі жовті ручки підняли ложку, незграбно викопали для нього велику купу морозива і простягнули гостю.
«Дякую.»
Біловолосий юнак примружив очі, прийняв миску з морозивом, підняв какао-порошок, який стояв поруч, і посипав ним ласощі. Після цього юнак розвернувся і пішов.
Ляльковий одяг, виданий Головною Системою, не лише грав роль щита, але й блокував дію спеціальних реквізитів, ба більше, він прибирав енергію Їнь, яку випромінювала нечисть. Навіть якби поряд стояв екстрасенс найвищого рівня, без того оголошення Системи було б неможливо зрозуміти, що з цими ляльками щось не так.
Але Дзон Дзьов міг інтуїтивно відчути неприховану злобу, яку випустила та маленька жовта качечка.
Схоже, можна визначити, що ця качка, яка продавала морозиво у першій зоні, точно не була одним із хороших привидів, яких згадували у посібнику Системи.
Він мовчки записав це у пам’яті та попрямував далі, їдячи морозиво. Коли він бачив ляльку, то підходив погратися з нею. Невдовзі у руках він вже мав попкорн, снеки, колу, морозиво та іншу їжу.
Що цікаво, за час свого дослідження Дзон Дзьов не зустрів жодного хорошого привида.
Злобу, яку випромінювала більшість ляльок, не можна було приховати навіть за товстим шаром одягу. Вони, безсумнівно, були злими привидами з сильною енергією образи. Був також один з тяжким запахом крові довкола себе, і невідомо, скільки життів він забрав. Добре, що екстрасенси зараз не могли використовувати свої здібності, інакше вони б перелякалися і знепритомніли, тільки-но активували свої сили.
Що, знайти хорошого привида настільки складно?
Посібник, виданий Головною Системою, чітко говорив, що співвідношення між хорошими і поганими привидами було 1:3, але чому ж тоді він не зустрів жодного, поки йшов?
Дзон Дзьов похитав головою і став під дерево, після чого поклав зайві речі, які тримав у руках.
Коли ввімкнулися лампочки парку розваг, стало так світло, ніби прийшов день.
Вчора після повернення у гуртожиток для стажерів багато уцілілих проспали весь день, тому тепер, вночі, вони були сповнені енергії та готувалися виплеснути її у парку розваг.
Найпопулярнішою лялькою у першій зоні була Червона Шапочка з кошиком полуниць, оскільки вона була заввишки лише у три голови, а також являлася однією з небагатьох ляльок, які охоче розмовляли зі стажерами.
Здалеку пролунав голос.
«Дякую, братику. Братик такий добрий.»
Найважливіше те, що голос Червоної Шапочки був таким милим та ніжним, і вона сказала, що стала привидом після того, як її з’їв перевдягнутий у бабусине вбрання вовк. Багато стажерів подумки відносили її до табору хороших привидів та підходили, щоб допомогти їй з полуницею.
Маг глянув на неї здалеку, а потім незацікавлено відвів погляд.
З першого погляду ставало зрозуміло, що Червона Шапочка не була хорошою особою. Хоча зовні не було видно нічого неправильного, у всьому парку розваг не так уже й багато настільки дбайливої нечисті. Попереду їх очікувала Гелловінська Королівська битва, тому стосунки між стажерами та NPC перетворилися на здобич і мисливців. Навіть якщо це був доброзичливий привид, він все одно не став би поспішати налагоджувати стосунки зі своєю жертвою.
«Аааааааа——»
З ліхтарного стовпа грала гармонійна фортепіанна композиція Баха і, разом з її мелодійними злетами і падіннями, у небі зі свистом проносилася перевернута американська гірка, з якої лунали віддалені пронизливі крики.
Після прогулянки, яка не принесла жодних додаткових прибутків, Дзон Дзьов просто пішов у чергу до перевернутої американської гірки.
Ця американська гірка була найдовшою гіркою в усьому Веселковому парку розваг.
Хоча вона не настільки захоплююча, як вертикальна гірка, траса перевернутої гірки пролягала через увесь парк. Сісти і проїхатися нею — все одно, що відвідати весь парк розваг.
Проїжджаючи весь шлях від початку до кінця, вираз Дзон Дзьова анітрохи не змінився, і йому майже вдалося охопити поглядом увесь парк.
Так сталося, що поки він був на гірці, Джуґе Ань надіслав йому повідомлення.
[За допомогою повітряної кулі біля узбережжя можна оглянути весь парк. Декілька S-рангів теж там]
Повітряні кулі біля узбережжя теж були одним з атракціонів, відкритих у Веселковому парку розваг. Повітряні кулі були досить продуманими і мали на борту кермо. Після підйому на певну висоту злетіти вище вже було неможливо, і можна було лише оглядати околиці з повітря.
Якщо про щось міг подумати Дзон Дзьов, решта S-рангів, природно, не могла не подумати про це теж. Крім того, більшість з них теж самі були лідерами, тому вони, як і очікувалися, завчасно спонукали своїх підлеглих використати повітряні кулі, щоб намалювати мапу парку розваг.
[Добре]
За ці двадцять днів відповіді ворожінь карт таро треба було спрямувати на те, щоб виявити, чи мали інші S-ранги ознаки контролю Дияволом.
Зараз Джуґе Ань притягнув у їхню групу тільки Екзорциста і Цучімікадо, а Дзон Дзьов одразу виключив Азана у чорній мантії і Темного Шамана. Єдиними, хто залишився для перевірки, були №2 Фань Джво і №6 — чоловік з надприродними здібностями контролювати воду, відомий під прізвиськом «Посейдон».
З міркувань обережності, а також засвоївши урок з Темним Шаманом, Дзон Дзьов просто вирішив знову перевірити увесь S-ранг.
Розмірковуючи про це, він уже збирався витягти карту таро, щоб поворожити, коли випадково побачив сцену.
Недалеко клоун у відповідному костюмі тримав велику зв’язку повітряних кульок. Він стояв, притулившись до стіни, та нудьгуючи кидав каміння.
«Кульки~~~ Кольорові та красиві повітряні кульки~~~ Хтось хоче собі одну~~~?»
Тон клоуна був дивним, похмурим і чудним, ніби він бензопилою прорізав товсту залізну пластину, що звучало моторошно.
Крім того, його грим справді був надто лякаючим: червона і зелена фарби вкривали усе його біле від пудри обличчя, що легко нагадувало страшні дитячі пісеньки та певних класичних персонажів.
Бачачи, що ніхто не хотів брати його повітряні кульки, — усі навпаки один за одним обходили його подалі, — клоунська усмішка, намальована на його обличчі, здавалася ще яскравішою. Він мотав головою і крутився туди-сюди.
У цей момент Дзон Дзьов, одягнений у легкий плащ, підійшов до нього і сказав, «Дай одну мені.»
[Чорт, цей клоун виглядає так страшно, але Маг анітрошечки не злякався. Захоплююся ним.jpg]
[Ага, коли я побачив цього клоуна, то згадав про той інстанс А-рангу… Який збіг обставин, що фоном того інстансу теж був парк розваг]
[Жах, ну й лайно. Чи не про Подорож клоуна йдеться вище? Хто б міг подумати, що така тепла назва зможе потрапити у трійку найстрашніших інстансів А-рангу]
[Не згадуй, не згадуй, у мене психологічна травма, буе]
«Цей гість~ хоче повітряну кульку~~?»
Побачивши, що хтось йде, Джокер ледь не підскочив з землі від захоплення і розтягнув рот у широку усмішку, від чого фарба на його обличчі зморщилася. На мить картина стала просто «прекрасною».
Дзон Дзьов кивнув, його вираз не змінився, «Ну, гаразд, тоді візьму ту кульку з усмішкою.»
Джокер пильно вдивлявся у його вираз обличчя, а потім, підтвердивши, що той дійсно хотів кульку, видав гострий сміх. Втім, він обережно відв’язав одну та простягнув повітряну кульку з усмішкою юнаку.
«Дякую.» Дзон Дзьов спокійно подякував йому і збирався-но повернутися назад, коли раптово був зупинений Джокером, «Зачекай.»
Біловолосий юнак озирнувся і побачив Джокера, який стояв у тінях, гострими черевиками штовхаючи каміння на землі. Довгий час він вагався, перш ніж заговорити, «Я весь час продаю повітряні кульки саме тут.»
Що це означає? Чат був спантеличений.
Але Дзон Дзьов поглянув на нього так, ніби усе розумів, і кивнув, «Я знаю, я ще прийду з тобою пограти.»
За свою подорож він зустрів лише цього хорошого привида. Навіть якби Джокер нічого не сказав, за ці десять з гаком днів Дзон Дзьов все одно приходив би налагоджувати стосунки.
Джокер був приголомшений. Усмішка на його обличчі ставала все ширше і ширше, ряди моторошних білих зубів доповнили червоні, мов кров, губи.
Він стояв на місці з щасливою усмішкою людини, яка комусь потрібна, і проводжав поглядом біловолосого Мага, що віддалявся. Лише після цього він підніс руки до обличчя і, немов розмовляючи сам із собою, пробурмотів.
«Гаразд, я буду чекати, коли ти прийдеш пограти зі мною.»
