Глава 115. Бабах — і школи більше немає.
Гуртожиток для стажерів
В останні п’ять хвилин перед тим, як інстанс закрився, ніхто не бачив, що тіні у темряві таємниче зібралися, блукаючи по землі, сіючи зловісний колір і глибоко проникаючи у цей сповнений диму, вогню і криків світ.
Як професійний знищувач інстансів, Диявол за один легкий погляд побачив, що поточне становище аж ніяк не могло пройти оцінювання Головної Системи.
Однак, як для новачків, які набралися сміливості спробувати вперше, можливість досягти і такого результату точно варта похвали.
Враховуючи, що ця гра принесла достатньо сюрпризів—
Чоловік, який ховався у темряві, стежив за біловолосим юнаком, оточеним натовпом вдалині. Він багатозначно захихотів, а потім зробив крок назад і поринув у бездонну пітьму.
Стоячи посередині майданчику, Дзон Дзьов, схоже, помітив щось та підвів погляд.
Усім, що він побачив, був палаючий вогонь, дим і пил, затьмаривші небо, та каміння з піском, які час від часу пролітали повз. Жодної людської постаті.
Але, невідомо чому, інтуїція Дзон Дзьова змусила Диявол-радар загудіти.
№1, ймовірно, скоїв щось за його спиною, про що він поки нічого не знав.
У наступну мить у місці, схованому від чужих очей, безшумно опустилася тінь та вдарила останнього NPC, який ховався у руїнах, миттєво пофарбувавши у чорний його зіниці.
Саме в цю завершальну мить у вухах всіх пролунало беземоційне сповіщення Системи.
[Зворотній відлік досяг сто двадцятого дня, основну місію завершено]
[Кількість уцілілих, що залишилася: 461 особа]
За секунду полум’я, яке щойно спалахувало і тремтіло, застигло на місці.
Вдалині крізь руїни видно, що приїхали поліцейські машини з ввімкненими сиренами, а також багато батьків, які отримали новини і ринулися сюди.
Безликі люди мовчки стояли за брамою. Через особливості основної сюжетної лінії цього інстансу вони могли лише грати допоміжні ролі, ніяк не втручаючись.
Після того, як пролунав механічний голос Системи, усе навколишнє середовище перетворилося на застиглі кольорові блоки, зупинившись у повітрі.
[Будь ласка, зачекайте, Система знаходиться в процесі визначення…]
[Колективний інстанс для стажерів В-рангу: Середня школа №1, інстанс знищено]
[Йде підрахунок нагород за проходження… Інстанс закривається… Телепортація відбудеться негайно за тридцять секунд, місце прибуття: Трансляційна студія]
Коли вони увійшли в інстанс, В-рангових стажерів було тисячу. Але тепер, коли вони покидають його, кількість різко зменшилася більше, ніж вполовину. Це еквівалентно тому, що кожен другий з двох стажерів В-рангу назавжди залишиться у цьому колективному інстансі, і не існуватиме навіть решток їхніх тіл.
Деякий час ніхто не говорив — непомітно поширилася тиша.
Усі знали, що люди, яких вони втратили у цьому інстансі, можливо, навіть їхні колишні товариші, вже ніколи не повернуться.
На щастя, останніх тридцяти секунд було достатньо, щоб провести короткий похорон.
9 клас, витираючи сльози, вклонився пожежі та поламаним стінам довкола.
Вони будуть жити. Щасливо жити, забравши з собою частки життів індексів 15 та 99.
……
Студія нічим не відрізнялася від того, якою вони її залишили.
Трава на вершині гори Олімп була пишною і зелененькою. Жодна інша гора не могла рівнятися з цією, божественною. Навіть далекий Еверест мав схилити голову перед піднесеною горою богів, відкидаючи білі відблиски слави на засніжених вершинах.
Вдалині височів храм дванадцяти головних богів. Вода, яка виливалася із золотої вази богині молодості, вже не була барвистою джерельною водою, натомість відбивалася зловісними кольорами.
Будь-хто з проникливим оком міг побачити, що це місце пережило жорстоку різанину. Верхівки білих, як слонова кістка, кам’яних стовпів вкрилися шокуючою кров’ю.
За винятком розподілених у різні інстанси S-рангів, для кожного іншого рангу, ABCD, було відкрито окремий колективний інстанс, тривалість яких була всюди однакова — сто двадцять днів.
Тепер, коли час вийшов, ті, хто вижили на усіх чотирьох рангах були телепортовані сюди. Усі вони з жахом дивилися один на одного.
Стажерів В-рангу закинули у суворий інстанс про шкільні іспити та змусили протягом ста двадцяти днів зубрити непотрібні їм матеріали, пожертвувавши цілими п’ятьма класами.
А-рангові стажери почувалися не набагато краще. Їхній інстанс був побудований на круїзному лайнері, який тільки-но відплив у середині двадцятого сторіччя. Головна Система наклала на усіх дебаф, який змушував їх пити воду, тому на круїзному лайнері свіжа вода стала дорогоцінним ресурсом. Протягом ста двадцяти днів лайнер мав плисти Північно-Льодовитим та Атлантичним океанами, однак через шторм їхній компас зламався. Вони не лише не могли знайти напрямок, але й наткнулися на групу моторошних людей-риб.
У цій атмосфері, доки ти не пив достатньо свіжої води або був інфікований вірусом риболюдей, з часом на твоєму тілі починала рости риб’яча луска, перетворюючи тебе на жахаючу істоту, яку раніше не бачив світ.
Як і в інстансі Середньої школи №1, А-ранговий інстанс перевіряв людську натуру та серця.
З миті, як прісна вода стала дорогоцінним і рідкісним ресурсом, кожен захотів отримати її, і всі миттєво розділилися на декілька таборів, потайки застосовуючи трюки, щоб встромляти решті ножа у спину, — кожна нова драма захоплювала сильніше попередньої.
Колективний інстанс стажерів D-рангу розташовувався на покинутому острові.
На цьому покинутому острові не лише були жахливі прибульці, які могли трансформуватися у людську форму, але й шкала виживання, що змусило стажерів вдавати з себе Робінзона Крузо.
Ці страшні монстри не просто набували людської форми, з’ївши людського м’яса, але й отримували спогади попередника. Варто сказати, що у їхній театральній грі не було недоліків, роблячи бідолашних стажерів не в змозі захистити себе.
Серед усіх стажерів найжалюгідніше становище виявилося у С-рангів. У цьому інстансі навіть був втрачений гравець S-рангу, чого було достатньо, щоб показати, наскільки складним він був.
Їх закинули в інстанс гори Олімп. Хоча це мало бути грецькою міфологією, їх змусили розпочати інстанс Рагнароку зі скандинавської міфології*. Божества перетворилися на злих істот, які боролися за свою віру, нічим не відрізняючись від нечисті, яку вони зустрічали у горор-інстансах. Одним махом гинули натовпи — жодного сенсу чи логіки.
*Битва богів наприкінці світу.
Кількість людей на сходинці С-рангу теж скоротилася найбільше. Спочатку на ній було кілька тисяч стажерів, але зараз залишилося трохи більше однієї тисячі.
Після таких довгих інстансів, де їх відверто мучили, на обличчях усіх стажерів була очевидна втома, і усі відчували якусь нереальність, ніби перебували в іншому світі.
Багато стажерів нарешті відреагували, присіли на підлогу, закрили обличчя руками й голосно заплакали.
Одна сотня і двадцять днів — достатньо довго. Порівняно з іншими страшними, але швидкими інстансами, ці колективні інстанси більше були схожі на тяжкі тортури. Вони змушували людей виживати важкими зусиллями, виснажували їх фізично та морально.
[Панорамну камеру успішно ввімкнено]
Разом із появою голосу Головної Системи навколишні високі стіни повільно спустилися з порожнечі, наче подарункову коробку знов закривали. Через пів хвилини гору Олімп вже не було видно, а зала знову набула розкішного вигляду з багряними килимами та позолоченими люстрами, які висіли високо вгорі.
[Усі стажери зібралися, третій раунд інстансів завершився, ось-ось розпочнеться четвертий раунд оцінювання рангів]
[Оскільки третім раундом інстансів були колективні інстанси з системою знищення, рейтинг не призведе до елімінації стажерів, а лише змінить їхній ранг]
Коли Головна Система оголосила це повідомлення, похмурі стажери різко пожвавилися, заплакавши від радості.
Вони нарешті пережили колективний інстанс, і якби їм довелося прийняти елімінацію через низький ранг після повернення, це було б занадто жорстоко. На щастя, цього разу колективні інстанси досягли намірів Головної Системи, і їй не було необхідності тиснути на стажерів ще більше. Особливо варто розуміти, що ця дія може мати зворотний ефект — іноді таке навіть приносить кращий результат.
[Ах, нарешті, нарешті, нарешті Головна Система вчинила людяно]
[+1, я спостерігав за чотирма колективними інстансами в усіх трансляційних кімнатах, і зараз почуваю себе аутистом. Тепер я справді радий, що не зареєструвався на Стажер жахів… Хоча мене, мабуть, і не вибрали б через мою сміттєву силу, чорт]
[Насправді, немає значення, елімінація це за рангами чи ні. Якщо не будеш усвідомлювати усе під час змагань, то тобі може пощастити цього разу, але лихо наздожене наступного. Рано чи пізно ти помреш]
Біловолосий юнак досі стояв на сходинці стажерів В-рангу, навіть не змінивши пози.
Внизу Сю Су та Сю Сень, які щойно вибралися з інстансу, помахали йому, щоб показати, що з ними усе гаразд.
Дзон Дзьов байдуже кивнув та подивився вгору. Там сидів Джуґе Ань, а трон посередині досі був порожнім.
Дзон Дзьов не забув, що він ще мав звести рахунки з Джуґе Анем.
Звісно, якщо він сам не шукатиме цього, він вірив, що Джуґе Ань прийде до нього за власною ініціативою.
До цього він найбільше переймався тим, що зробив Диявол в кінці інстансу Середньої школи №1.
Люстри під куполом почали по черзі згасати.
Враховуючи, що цього разу жоден ранг не буде вбито, атмосфера серед стажерів була набагато більш розслабленою, принаймні, не такою напруженою, як раніше. Деякі товариші навіть почали балакати та сміятися.
«Цього разу колективним інстансам дійсно можна дати титул «катастрофи».»
А-ранговий стажер зітхнув, «Тільки половина усіх А-рангів вижила. Достатньо, щоб рівнятися з інстансом S-рангу.»
Часто високорангові стажери перебували в одній і тій самій організації.
Хоча їхній ранг міг відрізнятися, вони усі були знайомими, тому одразу почали обговорення.
Під час розмови стажер В-рангу сказав, «І правда, якби Маг та Його Високість Фань Джво не згуртували нас для знищення інстансу, за попередніми підрахунками, вижило б лише триста стажерів В-рангу.»
Після того, як він це промовив, усе оточення на мить замовкло.
Усі А-рангові та С-рангові стажери, почувши це, витріщилися на нього тупими очима.
«Що ти сказав? Ви знищили колективний інстанс?»
Стажери з невірою перепитували, «Знищили? А Головна Система визначила його, як знищений?»
Один камінець здійняв тисячі хвиль, все більше і більше стажерів чули новину, разом озираючись на нього.
У них усіх, без винятків, на обличчях був вираз шоку.
Багато стажерів А-рангу дивилися підозріливо, очевидно, не вірячи словам, які щойно промовив В-ранг.
«Як це можливо… Я ніколи не чув, щоб комусь вдавалося ідеально знищити інстанс, окрім, звісно, того Лорда.»
«Саме так. Раніше ціла елітна команда з великої організації була вбита в інстансі Жахливого Зоопарку. Якщо результат не підходив під вимоги Головної Системи, доки була хоч найменша помилка, уцілілих напряму знищувало як злочинців, які завдали шкоди NPC. У іншому випадку, за минулі роки кількість таких людей не була б надзвичайно малою. Ба більше, це ж високоранговий інстанс.»
Вони перешіптувалися, що змусило чимало В-рангів, які уникнули смерті, засумніватися.
«Не вірите — можете спитати інших.»
«Ага. Одну людину можна звинуватити у брехні, але нас, В-рангів, так багато. Чому не спитаєте інших?»
Дуже багато стажерів В-рангу доєдналися підтвердити новину. А-ранги гляділи один на одного, нарешті насилу прийнявши цей дивовижний факт, і по черзі вигукували.
«Бля, просто неймовірно, як ви знищили інстанс?»
«Ми самі цього не очікували… Загалом через те, що інстанс випадково мав ідеальне для цього середовище, тож, коротко кажучи, в процесі трапилося багато подій, і це все складно пояснити, але у результаті — ми підірвали школу.»
«Хоча у ту мить це здавалося дуже лякаючим і депресивним, дивлячись на це зараз — о, вау, схоже, моя шкільна мрія здійснилася!»
«Звісно ж, світ однаковий і мрії теж. Коли я навчався у школі, то також щодня бажав спалити її вщент.»
«Авжеж, просто неймовірно, Маг справді майстер своєї справи. Ох, коли ми усі остаточно перечитували матеріал, вони просто гралися і байдикували. Я не очікував, що врешті-решт план складеться так гладко. Ах, ну чому на початку мене не розподілили у 9 клас.»
«Згоден.»
Інший В-ранг зітхнув, «Я насправді розумію, чому стажери їхнього класу раніше так жадали ринутися на захист своїх однокласників. Їхній настрій такий підбадьорюючий, що вони навіть почали співати.»
«Сонце сяє угорі, квіти усміхаються мені, вчитель каже «ранку-ранку», але буде вибухівка на сніданку~»
«Вчитель ще не знає, щойно смикнув за мотузку, я побіг, далі бум — і школи вже немає!»
Інші: «???»
