Глава 100. Він все одно слабкий учень
«Ахаха, так-так-так, наш вчитель Нань особисто перевірив його.»
Директор турбувався про те, як пояснити це керівництву, а Диявол прямо простягнув йому подушку, тож він поспішив скористатися допомогою, «Коли вчитель Нань брав під своє керівництво цей клас, він теж задав таке питання. Це усе — непорозуміння, хаха, велике непорозуміння.»
Якби цей маленький епізод залишив у керівництва погане враження про школу, це було б найбільшою проблемою.
Працівники Середньої школи №1 нервово витріщилися на безликого чоловіка, і нарешті розслаблено видихнули, коли той кивнув.
Але у цей момент сталося дещо неочікуване!
Зненацька стажер-напіввампір впав з-під кошика, схиливши голову до землі, і не зміг піднятися після цього, зчинивши переполох.
Стажери, які грали у баскетбол, зреагували швидко — негайно зупинили свої дії та зібралися у центрі.
Суддя свиснув у свисток і, тримаючи список учасників, пішов уперед, «Що трапилося?»
Індекс 99 присів збоку, приклав одну руку під ніс стажера, вухом притулився до чужих грудей, і шоковано промовив, «Вчителю, у нього немає дихання і серцебиття!»
Щойно він сказав це, серед інших учасників гри здійнявся галас.
Оскільки між центром та краями баскетбольного поля була певна дистанція, учні з класів не знали, що трапилося, і переглядалися один з одним. Лише спливаючий чат наблизив камеру й спостерігав за усім процесом, однак їхні реакції повторювали реакцію команд — усі були спантеличені.
[Га? Чорт, що коїться? Помер??]
[Чесно кажучи, як той, хто володіє медичними навичками, скажу, що при падінні з такої висоти і приземленні на потилицю дуже імовірно померти на місці, але це все одно спантеличує]
[Ну ні, це просто падіння, як він міг вмерти? Я нічого не розумію. Хтось з вас бачив, що щойно трапилося?]
[Я не помітив. Щойно Маг стрибнув до кільця, цей стажер і №2 ринулися схопити м’яч. У результаті, здається, його випадково штовхнуло двоє людей, тож він впав… З такої висоти навряд чи можна впасти й одразу перестати дихати. Нажаханий.jpg]
Здалеку керівництво, яке збиралося перевірити сусідню територію, помітило їхні рухи.
Суддя кинув на всіх лютий погляд, а на його плоскому обличчі з’явився гнівний вираз, «Замовкніть, негайно вставайте.»
Учасники двох баскетбольних команд переглянулися один з одним і по черзі підвелися.
Коли усі встали, суддя акуратно присів поряд, зробив вигляд, що допомагає «трупу» на землі, у якого не було ні дихання, ні пульсу, і голосно вигукнув, «Шкільний лікар, де шкільний лікар? Цей учень, здається, раптово отримав судому і тепловий удар. Покваптеся та перенесіть його у прохолодне місце, щоб він відпочив.»
Ця здібність змінювати місцями хороше з поганим просто неймовірна.
Сьогодні — важливий день перевірки від керівництва. Зазвичай, якби хтось дійсно помер, Середня школа №1 не переймалася б через це. Але сьогодні ситуація особлива, і таке взагалі не повинно було траплятися. Суддя знав суворість шкільних правил, тому зробив швидке рішення вдати, що учень знепритомнів.
Але незалежно від того, наскільки обережним він був, ця метушня все одно привернула увагу керівників.
Безликий керівник, який стояв попереду, підійшов та запитав, «Що відбувається?»
Їхні погляди перемістилися на фотографа, який нещодавно прибув на майданчик, постійно знімаючи усе на камеру.
Останній уповільнив відтворення відео в 0,5 рази та підняв камеру.
Маленький екран показував ситуацію, яка щойно трапилася.
Знову блиснула постать біловолосого юнака, який вів м’яч. Його кросівки ступали по вкритій фарбою холодній землі, біле волосся розкинулося позаду голови, а погляд загострився.
З баскетбольним м’ячем у своїх руках, легкими й спритними рухами він швидко обійшов кількох гравців, які стояли перед ним. Різко розвернувся, зробив обманний рух рукою, але насправді злегка зігнув коліна, вигнув спину й вибухово відштовхнувся, стрибнувши високо в повітря — лише за крок від кошика.
У цю саму мить Фань Джво потягнувся схопити м’яч, а інший напіввампір теж стрибнув у їхню сторону, атакуючи юнака з обох сторін — сцена за мить захопила до крайнощів.
«Бам—»
Завдяки своїй дивовижній стрибучості лідер Клану Ночі легко перехопив м’яч з повітря.
Але з якоїсь причини, можливо, тому, що параболи стрибків зійшлися, три людини кинулися в центр. Інший напіввампір з першої команди випадково був вдарений Фанем Джво.
Просто так сталося, що у мить, коли м’яч перехопили, Дзон Дзьов теж простягнув руку, намагаючись заблокувати його.
Ніхто не очікував, що імпульс двох людей зіткнеться разом та вплине на іншого невинного напіввампіра, спричинивши те, що він напряму впаде донизу і так невдало вдариться потилицею об тверду бетонну поверхню.
Цей хід не був запланований сценарієм.
Багато стажерів, які спостерігали за цією сценою, зовсім не розуміли ситуації та справді вважали це раптовою травмою. Лише спливаючий чат знав правду.
[Перепрошую, я той уцілілий з медичними навичками. Щойно я не помітив, що це напіввампір. Забираю назад свої слова, я нічого не казав. Склав руки у жесті поваги.jpg]
[Спочатку я перелякався, але тепер думаю, що це смішно… Той, хто впав — напіввампір. Якби йому варто було лише вдаритися головою, щоб миттєво загинути, то Клан Ночі міг би навіть не мріяти про подальше існування]
[Напіввампіри не дихають та не мають серцебиття. Я заплутався, що за ліки вони продають у своєму гарбузі?]
[Чекайте, я дещо згадав. Пам’ятаєте, що раніше у класній кімнаті 9 клас сказав, що під час цієї баскетбольної гри їм необхідно опинитися у трупному ставку?]
Коли коментатор згадав це, інші уцілілі, які дивилися пряму трансляцію у цій кімнаті, теж підхопили думку.
Зазвичай трансляційна кімната 9 класу найактивніша. Минулого разу, коли вони обговорювали план у класі, всі зібралися в купу. Учні могли закрити камери спостереження Середньої школи №1, але не могли приховати себе від панорамної камери прямої трансляції.
[Подумайте про це, трупний ставок охороняється кожного дня. Хіба не буде найзручнішим способом попасти туди, коли ти… мертвий!]
Раптом усі усвідомили.
Спочатку вони думали, що 9 клас хотів почекати, коли усі вчителі та помічники зберуться на майданчику, щоб в цей час потайки пробратися всередину, але не очікували, що вони напряму скористаються найкмітливішим трюком.
Трупний ставок — місце, де Середня школа №1 позбавляється трупів. Кажуть, що смердючі канави з усього майданчика ведуть туди. Саме це місце було кінцевим пунктом призначення для страчених учнів.
Раніше усі думали про те, щоб пробратися туди, але насправді, якщо так розмірковувати, якщо вже труп затягнуть для обробки, чому просто не дозволити «трупу» потрапити всередину?
Вперше отримавши обійми вампіра, напіввампір втрачав дихання та серцебиття, і виглядав, як труп, тож, природно, саме таким особам варто було довірити це важливе завдання.
«Це… просто баскетбольна гра. Травми — це нормально. Таке природно.»
Заступник директора миттєво втрутився, щоб згладити ситуацію, з вибачливою усмішкою на обличчі.
Лише №1 стояв там, переглядаючи щойно відзняте відео, після чого напівусміхнено подивився на біловолосого юнака, який стояв недалеко.
Дзон Дзьов опустив очі, подивився на ніс, з нього — на серце, і всім виглядом показав стурбованість. Він грав роль невинного винуватця, який випадково збив однокласника під час нещасного випадку.
Середня школа №1 не могла покарати №2 та Мага, двох найкращих учнів у рейтингу, які поступалися лише безликому стажеру.
Заступник директора навіть не запитав про травму напіввампіра. Натомість він нервово розвернувся і запитав їх обох, чи не травмувалися вони.
Незабаром прийшли шкільні лікарі у білих халатах.
Невідомо, звідки з’явилися ці медбрати. Середня школа №1 навіть не мала медичного кабінету, а зараз ці люди виносили учня прямо на ношах.
Індекс 99 отримав погляди двох капітанів та зрозумів, що вони мали на увазі. Коли лікарі пішли, він, маючи статус запасного, вислизнув до туалету.
Ця проблема вирішилася без будь-яких небезпек. Аби перекрити її, заступник директора змінив тему, а суддя негайно оголосив продовження гри.
Дзон Дзьов присів, щоб зав’язати шнурки, а потім ще раз потиснув руку Фаню Джво, який непомітно кивнув йому.
Баскетбольний м'яч знову підкинули вгору.
####
На вигляд індекс 99 йшов до туалету, але насправді він залишився поза туалетом на першому поверсі, уважно прислухаючись до того, що відбувається поруч.
Фань Джво з Дзон Дзьовом розробили ретельний план, а Цучімікадо забезпечив їх технічною підтримкою, надавши два комунікаційні талісмани.
Перший був для напіввампіра, який прикидався мертвим, а другий для індексу 99.
З цим талісманом індекс 99 міг чути рухи напіввампіра.
Він спокійно присів навпочіпки.
Звісно ж, незабаром шкільні лікарі притягнули ноші назад.
Ці «лікарі» спочатку були тимчасовими помічниками. Школа абсолютно не турбувалася про життя учнів. Коли вони справді дізнавалися, що щось трапилося з учнем, їхньою першою реакцією було придушити ситуацію і знищити тіло.
«Здається, він і справді помер…»
«Кинь його у трупний ставок. Серцебиття зупинилося. В будь-якому разі, він був поганим учнем, немає значення, живий він чи мертвий.»
Сказавши це, вони поспішили сходами вниз, притягнувши ноші до залізних дверей.
«Дивись уважно, новенький. Просто скидай вниз.»
«Цьогорічні добрива непогані, виробництво метану теж йде добре. Узимку вода для купання тепліша, ніж зазвичай.»
«Ага, три класи померло, цього має бути достатньо для бродіння. Набагато зручніше, ніж минулі роки.»
Під час розмови почувся шурхіт відкривання замка.
Не так давно №10 приходив сюди на розвідку та зробив кілька печатей. Врешті, він дійшов висновку, що у цій школі дійсно немає злих духів.
Але це не означає, що енергія образи не важка. Просто наблизившись до залізних дверей у трупний ставок, можна відчути холод.
Тепер, слухаючи розмову між помічниками вчителів, можна дізнатися, що вся електрика й опалення Середньої школи №1, а також гаряча вода та освітлення... усе це надходило від метану, який вироблявся у трупному ставку.
Оскільки трупи, гнилі рослини і людські фекалії — чудовий матеріал для виробництва біогазу.
Індекс 99 відчув, як у грудях щось стиснулося, від чого захотілося блювати.
Це називається трупним ставком, однак насправді це величезний резервуар з метаном, септик.
Щодня вони живуть за рахунок поживи від трупів.
####
Індекс 99 досяг чудових результатів, і у Дзон Дзьова теж був новий прогрес.
Але цей прогрес навряд чи можна було назвати захопливим.
Після гри між першою та другою командами, час зіграти другій та третій команді.
Після п’ятнадцятихвилинного відпочинку капітани двох команд потиснули один одному руки.
Руки Темного Шамана була стрункими і потужними, але надто тонкими й кістлявими, з чіткими суглобами, ніби були обтягнуті лише шаром шкіри.
Коли Дзон Дзьов потиснув йому руку, то відчув крижаний холод, сягаючий кісток.
На мить Дзон Дзьова осяяло розуміння.
У момент кидка м’яча, коли він перетнув лінію, його пальці ковзнули вбік і вгору.
Як і очікувалося, він торкнувся кількох холодних, сталевих дротів.
