Що означає бути тросгенцем

Том 2. Розділ 76 - Термальні Лазні

— Виходьте всі й тягніть свої дупи звідси! — почав кричати на них тюремник, бризкаючи, як з поливальної машини. Мова, якою він говорив, була для них абсолютно чужою, але всі розуміли його слова так, ніби вони практикували цю мову вічність. Побачивши, що більшість в'язнів занадто дурні або виснажені, щоб коритися, він покликав кількох охоронців і за допомогою кусючих ударів батога примусив їх до послуху. Раби тросгенці, незалежно від того, чи були вони учасниками Випробування, чи ні, здебільшого були надто слабкими й зневодненими, щоб швидко реагувати, а тих, хто був повільнішим, били батогом з десяток разів, перш ніж вони знаходили в собі сили підвестися. З'єднані між собою ланцюгами біля ніг, ті, що запізнилися, фактично утримували всю групу. Вишикувавши їх у чергу, тюремник і охоронці, що допомагали йому, мовчки супроводжували їх при єдиному світлі смолоскипів підземелля, час від часу зупиняючись перед черговою камерою, щоб поповнити ряди рабів. У третій камері Джейк натрапив на виснаженого і дезорієнтованого Вілла. Його обличчя засяяло, коли він впізнав Джейка і Кайла. Слава Богу, він не втратив розуму, коли його перетворили на тросгенця. Єрод знайшов Ламіна, який, попри свій ослаблений стан, виглядав досить розслабленим і врівноваженим. На відміну від тієї ночі, коли його переслідував дендритний прибулець і він опинився в жалюгідному стані. Ті, хто впізнав своїх друзів чи родичів, без жодного слова вишикувалися біля останніх, не розмахуючи руками. Перейшовши довгий коридор і спорожнивши з десяток камер, тюремники раптом змінили напрямок і попрямували до великих заґратованих дверей, що відокремлювали їх від великих сходів. Інший «легіонер», який стояв на варті біля в'язниці, побачив їх, схопив важкий ключ, що висів на кам'яній стіні позаду нього, і поспішив відчинити їм браму. Поки що, за винятком першого тюремника, який був огидним, інші охоронці виглядали як цілком нормальні люди. Відчинивши браму, раби та їхній супровід піднялися сходами з приблизно тридцяти сходинок, і денне світло вдарило в їхні звиклі до темряви зіниці, коли вони досягли першого поверху. Остання залізна брама відділяла їх від великого відкритого двору, схожого на патіо. Піднявшись нагору, раби побачили басейни та фонтани, прикрашені мармуровими статуями, що нагадували античні. У центрі двору стояла триметрова статуя аномально мускулистого оголеного чоловіка зі списом і щитом. Можливо, це був Герой Мірмід, якому вони поклонялися. Потім рабів відвели до іншої сусідньої будівлі. Архітектура була дуже греко-римською за дизайном. Було багато мармурових колон, які підтримували та гармонізували споруди. Мозаїка на стінах і погрудні або цілісні скульптури прикрашали коридори, якими вони проходили. Неподалік іноді можна було побачити гарненьких служниць з екзотичною зовнішністю, які несли таці з фруктами або були зайняті прибиранням будівель. Але Джейк був надто зайнятий власними думками, щоб звертати на них увагу. Перетворення їхніх тіл на тросгенські значно знизило їхній інтелект і загострило агресивність. Як би він не дивився на це, він не бачив нічого, окрім недоліків. Але це Перше Випробування існувало лише для того, щоб якнайкраще підготувати їх до виживання у Дзеркальному Всесвіті. Тож для цього, звичайно, була вагома причина, і в цьому мали бути певні переваги. Суттєвий приріст Сили, Статури та Життєздатності був очевидним, а їхня корисність — зрозумілою. Навіть літня людина або дитина мали хороші шанси витримати важкі тренування або фізичне насильство, не ставши інвалідом до кінця Випробувань. З іншого боку, зниження інтелекту було явно згубним. Джейк, наприклад, думав, що зможе використати час Випробування, щоб дізнатися якомога більше і розвинути свої бойові навички. Падіння його інтелекту на 3 бали означало, що його запам'ятовування та розуміння значно погіршиться. Будь-яке навчання вимагатиме вдвічі більше зусиль для досягнення половини результату. Йому також знадобилося б більше нагадувань, щоб не забути вивчене. Той, хто досягнув 180 IQ зі своїми двома Статусами, тепер опинився зі своїм початковим Інтелектом або майже зі своїм, і переживав це як ампутацію руки. Він відчував, що його міркування затуманює туман, і йому було набагато важче зосередитися. То які ж переваги були у такого покарання? Джейк бачив лише дві. По-перше, змусити всіх зрозуміти критичну важливість Інтелекту. Люди зарозумілі, навіть ідіоти часто вважають себе правими, ніколи не замислюючись над тим, що вони гірші за тих інтелектуалів, які були більш освіченими, ніж вони. Легко було надавати перевагу іншим менш дорогим характеристикам Етеру, таким як Сила або Спритність, думаючи, що людина не така вже й дурна, і що більший Інтелект не принесе їй великої користі, щоб вижити. Що може бути кращим способом усвідомити важливість Інтелекту, ніж бути позбавленим його? Ті, хто вже не був таким розумним, ймовірно, провели б більшу частину Випробування в стані, близькому до стану шимпанзе. Якщо ж якимось дивом їм вдасться пройти Випробування, це буде незабутнім уроком, який вони не скоро забудуть. Друга причина, на думку Джейка, полягала в тому, що надмірна інтелігентність чи обережність можуть бути контрпродуктивними в цьому Випробуванні. Якби, наприклад, боязкий вчений зламався емоційно або відмовився битися через страх, перетворення його на надзвичайно агресивного звіра, безумовно, допомогло б йому подолати свої психологічні блоки. Подібно до того, як кожен пам'ятав би, що означає жити як ідіот, боязкі мислителі пам'ятали б постійну зухвалість і лють, які колись жили в них. Агресивність і безстрашність також можуть принести їм користь у певних сферах, зокрема у бійці. У кожному клубі бойових мистецтв є багато талановитих практиків, але надто боязких, щоб дійсно розвиватися далі певного рівня. Зі страху вони занадто сильно відступають, заплющують очі або роблять занадто багато контрпродуктивних рухів. Цей тип рефлексів, що походять з мозку рептилій, було не так легко подолати. — Всім оголитися й швидше! Кидайте лахміття, в яке ви одягнені, в кошик, що стоїть поруч. Хтось прийде і забере його.  Тиранічні накази тюремника різко вирвали Джейка з його внутрішнього монологу. У будівлі, куди їх завели, на них чекало безліч дерев'яних вбиралень, тазиків і діжок, наповнених водою. Пелюстки невідомих квітів вкривали воду в тазиках, надаючи цьому місцю казкової атмосфери. Їм також видали шматки м'якого мила, виготовленого з рослинного попелу. Хоча Джейк був антисоціальною людиною, яка себе поважала, досвід попередніх місяців у поєднанні з його перетворенням на тросгенця повністю стерли в ньому будь-яке почуття розсудливості. За рідкісними винятками, ніхто не опирався цьому наказу. У будь-якому разі, це мало що змінило. Окрім своїх старих, смердючих сечею набедрених пов'язок, більшість з них були вже голі. Джейк не був винятком. Принаймні, йому не було чого соромитися фізично. Його тіло було добре пропорційним і атлетичним, а чоловіча гідність — досить переконливою. Проте, чи то в когось із них була личинка, чи, навпаки, хобот слона, зовсім не розряджало атмосферу. Нещасний бовдур, який нервово засміявся над своїм сусідом, був негайно винагороджений ударом батога по промежині. Тріск батога, за яким пролунав несамовитий крик, нагадав усім присутнім, що вони тут не для того, щоб розважатися. Один за одним вони роздягалися і заходили в один з басейнів, активно натираючись рослинним милом. Поки вони милися, до будівлі увійшла друга група рабів тросгенців. Всі вони були жінками. На відміну від чоловіків тросгенців, жінки мали більш стрункі риси обличчя. Їхнє волосся також було білим, шкіра блідою, а кістки товстішими, ніж у середньостатистичного землянина. Без попередження тюремник, який привів їх сюди, наказав їм теж роздягнутися, при цьому облизуючи губи зі збоченим виразом на обличчі. Опір жінок-рабинь цього разу був сильнішим, і дуже мало хто підкорився цьому наказу на місці. Ці работорговці, на їхнє нещастя, були абсолютно не сексистами. Кілька нещадних ударів батога незабаром змусили їх підкоритися. За мить усі голі жінки приєдналися до них у лазні. Під час обмивання в лазні панувала гробова тиша. Зниження їхнього Інтелекту в поєднанні з абсурдним рівнем тестостерону та естрогену зробили їх усіх сексуально збудженими. Присутність оголених представників протилежної статі діяла на їхні тіла, як пігулка віагри, і незабаром все, що можна було почути, це задишку чоловіків і жінок, які стримували свої імпульси. Кілька з них, чий Інтелект був сильно знижений, не змогли контролювати себе і почали блудити на підлозі у всіх на очах. Цього разу охоронці не втручалися, а лише глузливо спостерігали за дійством, коментуючи своїми брудними жартами, наскільки примітивними були ці раби тросгенці. З такою візуальною стимуляцією ситуація швидко переросла у справжню оргію. Джейк, Вілл і Кайл від початку до кінця мовчки милися, спокійно дивлячись на тих, хто, як і вони, залишався стоїчним перед обличчям цієї сцени розпусти. Тим часом Сара притулилася до них, опинившись на самоті, як гола дівчина посеред трьох чоловіків. І все ж, вона ніколи не відчувала себе в такій безпеці. Кайл, безсумнівно, був збуджений, але Джейк і Вілл стояли як дві крижані стіни, спостерігаючи за оточенням, як два хижих птахи. На її досконале тіло вони не кидали жодного погляду. Збентежена і дещо ображена відсутністю чарівності, Сара, вся червона, вирішила мовчки митися. Весь цей час у їхніх вухах свистіли стогони насолоди та брудні жарти тюремників, перетворюючи цю просту ванну на незабутній досвід, який вони не скоро забудуть.