Пшшшш.
На гриль з апетитним потріскуванням ліг шмат яловичої грудинки з мармуровим візерунком, схожим на квітку. Поряд корейський гопчан пузирився й шкварчав у власному жирі.
Світ, безсумнівно, вартий того, щоб у ньому жити.
Було б чудово доповнити цю картину келихом соджу або пива, але з огляду на ситуацію, це виглядало б дещо дивно.
— Ти можеш випити.
— …Га?
— У тебе такий вигляд, ніби дуже хочеш. Я постійно бачу п’яних людей, тож не переймайся.
…То я був занадто прозорим, чи вона справді читає думки?
— Я не можу дозволити собі сп’яніти, поки ми обговорюємо контракт. Ба більше, людина переді мною — не така вже й проста. Боюся, що мене обдурять, якщо я розслаблюся.
— А може, річ в тому, що ти надто м’який?
Пак Єрім усміхнулася, цілком задоволена собою. Її похмурий настрій, схоже, розвіявся без сліду.
Щоб було зручніше спілкуватися, ми навмисно обрали окрему кімнату, якомога далі від інших відвідувачів. Хоча зважаючи на час, їх тут і так було небагато.
Кім Сонхан відмовився вечеряти з нами — окинув поглядом інтер’єр ресторану, сказав, що чекатиме надворі, й пішов. Думаю, варто залишити думку про те, щоб зробити з нього S-ранг. Ми зовсім не зближувалися.
— До речі, ти справді знав моїх батьків? — запитала Пак Єрім, піднімаючи шматок м’яса.
— Якби я їх не знав, то як міг цілеспрямовано шукати тебе? Ми не були близькими, але я був їм зобов’язаний у юності.
— У юності?
— Так. Я теж втратив батьків. Було непросто виживати й одночасно дбати про молодшого брата.
Я буквально виснажувався, намагаючись якось продати свою історію. Але вона чіпляє за живе — для багатьох корейців втрата батьків у дитинстві й самотність добре знайомі. На співчутті до сиріт можна було навіть президентські вибори виграти.
— Тоді твої батьки трохи допомогли нам. Минуло вже майже десять років, тож ти, мабуть, не пам’ятаєш.
Звісно, я теж цього не пам’ятаю. Наливаючи замість алкоголю склянку сидру, я продовжив:
— Поки не пробудився, я просто намагався вижити. Не було часу відвідувати їх. Брат пробудився S-рангом, але донедавна ми не дуже добре ладнали.
— Справді? Якщо подумати, я дійсно ніколи нічого не чула про сім’ю гільдмайстера Хейон.
— Ми помирилися кілька днів тому. Я пробудився, отримав корисні навички й ми налагодили стосунки. Все трохи владналося, і лише тоді я згадав минуле. Це трохи егоїстично, еге ж?
— Егоїстично? Ти жартуєш? Поглянь на мого дядька! Багато хто відповідає на доброту жорстокістю. Тож навіть якщо згадав не відразу — ти все одно кращий за них, — сказала Пак Єрім, надувши щоки. Вони були набиті добре загорнутим шматком м’яса. Вона добре їсть.
— Гей, це ж гострий перець.
— Я люблю гостре.
Сказавши це, вона ще й вмочила сирий часник у самджан* і з’їла його. Скільки ж вона напхала того часнику собі за щоку? Я сирий часник не міг їсти — тільки якщо його приготували, інакше живіт болів.
*Самджан (쌈장) — це соус-паста для загортання у листя. Готується на основі соєвої та гострої пасти, з додаванням часнику, кунжутної олії, цибулі та інших інгредієнтів. Має насичений, солоно-гострий смак.
— Саме тому я одразу ж почав пошуки й знайшов тебе. Спершу просто хотів дізнатися, чи можу чимось допомогти, але потім зрозумів — у тобі неймовірний потенціал для пробудження.
— Мгм-мгм.
— Спершу проковтни, а тоді вже говори.
Що, той дядько ще й голодом морив свою племінницю?
— Тобто, все, що мені потрібно зробити — це підписати з тобою контракт?
— Так. Залежно від обставин, пробудження може статися одразу або за кілька днів. Це не триватиме довго.
— Було б добре, якби одразу. Інакше вдома здіймуть страшенний галас.
— Наполовину це залежить від удачі, але я зроблю все можливе.
Як мені сказати ключові слова? Чи варто ще трохи поговорити про її батьків?
Я дістав контракт з інвентарю. Очі Пак Єрім здивовано округлилися, коли пергамент з’явився просто з повітря.
— Це інвентар, так? Я ще ніколи його не бачила.
— Незабаром і в тебе буде власний. Сюди можна складати лише предмети, пов’язані з підземеллями, втім це дуже зручно.
Звичайні речі туди не помістиш. В інвентарі зберігаються лише ті, що здобуті в підземеллях або виготовлені виключно з їхніх матеріалів.
— Контракт містить три умови: не розповідати нікому про мою навичку, охороняти мене протягом року і підписати угоду з гільдією Хейон.
— Охороняти тебе?
— Саме так. Я ж лише F-ранг, тож мені потрібен захист. Коли я шукав слушного кандидата за допомогою своєї навички, ти одразу впала мені в око.
— Гей, ти серйозно просиш захисту у п’ятнадцятирічної? Тобі не соромно?
— Навіть десятирічна дитина може бути сильнішою за мене, якщо має характеристики вищого рангу, тож мені не соромно.
Після всього, що сталося, навіть це не збентежило б мене. Не кажучи нічого зайвого, я дістав ручку. Вона, як і чорнило в ній, була зроблена з матеріалів, добутих у підземеллях. Розгортаючи контракт і починаючи записувати умови, я помітив, як Пак Єрім з цікавістю витягнула шию, щоб краще побачити.
— Якщо порушити контракт, усі характеристики зменшаться на 20% на рік? І це все? Не виглядає як серйозне покарання.
— Зниження на 20% означає, що ти не зможеш проходити підземелля найвищого рівня — доведеться обмежитись тими, що на ранг нижчі. А це серйозно вплине на дохід.
— Втім, це ж лише як відпочинок на рік.
— Дійсно. Але цей контракт затверджений Асоціацією Мисливців. Якщо ти його порушиш, твій кредитний рейтинг миттєво впаде до нуля. І залежно від серйозності порушення, твою мисливську ліцензію можуть навіть призупинити.
Отже, якщо це не якась таємна домовленість, сертифікований контракт від Асоціації набагато надійніший за нелегальну угоду, яка передбачає ще суворіші наслідки.
— Я думала, що контракти пробуджених мають жорстокі покарання.
— Такі теж існують. Але вони неофіційні, тобто незаконні.
— Тільки пробуджені мають характеристики. Якщо я підпишу контракт зараз, він усе одно подіє?
— Це не має значення. На нього накладено навичку прокляття, а такі навички діють навіть на звичайних людей. Тож, можливо, твої фізичні показники знизяться на 20%.
— Прокляття, кажеш. Звучить трохи моторошно.
Я записав усі свої умови й поставив підпис. Пак Єрім, яка весь цей час уважно стежила за мною, одразу потягнулася за ручкою.
— Просто вписати своє ім’я, так?
Вона взяла ручку й контракт, вже готуючись підписати.
— Га?
Я швидко вихопив контракт. Пак Єрім здивовано подивилася на мене, ніби питаючи, що не так.
— Як і слід було очікувати — діти залишаються дітьми.
— Гей, чому це?
Її голос став різким, а вираз обличчя — похмурим. Я злегка помахав контрактом перед її очима.
— Перш ніж щось підписувати, переконайся, що все перевірила.
— Але з ним немає проблем.
"Немає проблем", — каже вона.
— Ти не вписала свої умови.
— …Ой, точно.
Пак Єрім пробурмотіла це, замислившись. Наразі контракт був одностороннім — у ньому були тільки мої вимоги. Її щоки злегка почервоніли, можливо, від сорому.
— Таке можна іноді й забути!
— Звісно, можна. Але в контрактах подібні виправдання не проходять. Це й означає бути пробудженим та мисливцем. Ставши мисливцем, ти отримуєш права дорослого, але й відповідальність несеш відповідну.
Я знову взяв ручку і вписав умови, що стосуються пробудження Пак Єрім та підтримки.
— Такі контракти зазвичай підлягають коригуванню. Я вже казав тобі: ти станеш пробудженою високого рангу. Очікуваний ранг пробудження — B або вище. Це надзвичайно вигідна інформація для тебе. Тебе з радістю візьмуть у будь-яку гільдію, а якщо ранг буде A чи навіть вищий — це практично автоматичний пропуск у трійку великих гільдій.
Я продовжив, вказавши кінчиком ручки на умову “контракт із гільдією Хейон”:
— Але підписувати його й погоджуватись приєднатися до гільдії, навіть не обговоривши умови контракту — хіба це не дурість? Така умова надто невигідна для тебе, щоб приймати її лише тому, що я пообіцяв негайне пробудження.
Закресливши умову "контракт із гільдією Хейон", я змінив його на "пріоритетне укладення контракту за умови, що його положення перевищують середні стандарти мисливської індустрії".
— Ось так. Тепер це більш-менш справедливий контракт.
Пак Єрім дивилася на мене з розгубленим виразом — здавалося, вона була або здивована, або засмучена. Кілька секунд мовчала, перш ніж нарешті заговорити:
— І що ж ти хочеш, щоб я зробила?
Вона сердиться?
— Можливо, це прозвучало як читання нотацій, але я мав на увазі, що ти ще у віці, коли тобі потрібна допомога дорослого. Як тільки ти пробудишся, до тебе почнуть тягнутися люди. Навіть якщо ти лише B-ранг, підземелля на два ранги нижче — це D-ранг. Якщо зможеш пройти його десять разів без будь-яких ушкоджень, отримаєш дозвіл заходити й в B-рангові.
Осиротіла учениця середньої школи з річним доходом у мільярди вон. Яка ж спокуса скористатися цим? Тим паче Пак Єрім — S-ранг. Якщо це стане відомо, галас здійметься не лише в межах країни, а й за її кордонами.
— Серед охочих наблизитися до тебе обов’язково знайдеться чимало покидьків. Вони вдаватимуть доброзичливих людей, таких як я, щоб отримати з цього вигоду. І якщо ти реагуватимеш так само як зараз, тебе легко обдурять.
— …
Пак Єрім пильно вдивлялася в контракт. Її обличчя залишалося напруженим, але більше задумливим, аніж сердитим.
— …Але я ненавиджу свого дядька.
— Знаю. Я б і сам не радив тобі робити його опікуном. У кращому разі він просто втече з грошима.
— Він точно це зробить.
Щойно мова зайшла про образу на дядька, напруга в повітрі трохи спала.
— Якщо ти не проти, я міг би взяти на себе цю роль.
— …Це ж і є спонсорство, чи не так?
— Це дещо інше. Звичайний спонсор не має права втручатися в угоди мисливців. Але якщо в тебе є офіційний опікун, він може навіть вимагати скасування невигідного контракту, який неповнолітній мисливець підписав самостійно. Неповнолітній залишається неповнолітнім, навіть попри існування спеціального закону. Зазвичай цим займаються батьки.
Бути родичем мисливця не означало автоматично бути його опікуном. Опікун мав бути призначений самою дитиною.
— Саме тому… я подумав, що міг би взяти на себе роль твоїх батьків.
Я навмисне зобразив ніяковість і прокашлявся. Хоча насправді дійсно почувався ніяково. Навіть до регресії я був замолодий, щоб мати п’ятнадцятирічну доньку.
— М-моїм батьком?
— Е-ем… Так. Хоча, звісно, я не найкращий кандидат і маю купу недоліків.
— …Чому ти готовий на таке? Навіть якщо ти був зобов’язаний моїм батькам, сам казав, що то була дрібниця.
— Я теж пережив важкі часи.
Це була брехня, і водночас правда.
— Можливо, це просто спроба отримати задоволення, проживаючи чужий досвід. Якби тоді поруч зі мною був хтось, хто підтримав би, усе могло скластися інакше. Хоча я, мабуть, не виглядаю надійним.
— Аджоссі, ти здаєшся цілком надійним.
— Справді?
— …Обов’язково перепитувати?
Здавалося, вона не хотіла повторювати ввічливі слова. Моя помилка була в тому, що я хотів почути ще раз.
— Гаразд, я зрозуміла.
Пак Єрім сором'язливо потерла щоку долонею.
— Гм, прошу, піклуйся про мене відтепер…?
— Добре, я теж розраховую на тебе. Отже…
Мені слід було просто випити. Ця думка прийшла запізно, та вже нічого не вдієш. Довелося говорити на тверезу голову. І, звісно, це було настільки ніяково, що хотілося провалитися крізь землю.
— Я сказав, що візьму на себе роль твоїх батьків, хоча, звісно, мені до цього далеко. Але так само, як твої батьки любили тебе, чи… можливо, не так сильно, гм, як би це сказати… Єрім-а, я люблю тебе?
— Ааа! Що ти верзеш! Це так дивно!
З криком, Пак Єрім зашарілася і потерла руки, ніби на шкірі виступили сироти. Моє обличчя, мабуть, теж почервоніло. Говорити таке тверезим було неймовірно важко.
Але якщо вона так відреагувала…
[Непробуджена особа “Пак Єрім” потрапила під вплив ключових слів!]
Як і очікувалося — спрацювало.
