Погода сьогодні була ще спекотнішою, ніж учора. Я оглядав територію станції Мьондон, тримаючи в роті льодяник.
Ресторан барбекю біля станції Мьондон.
Окрім цього, не було жодної зачіпки про те, де мешкає Крижана Відьма Пак Єрім.
— Вибачте. Тут, бува, не живе школярка, на ім’я Пак Єрім?
— Ні, такої тут нема.
Цей варіант також не підійшов. Я поставив хрестик на карті в телефоні. Я закінчив перевіряти цю вулицю — чи не варто переглянути інший бік? Тут ще повно ресторанів з барбекю.
Я озирнувся, доїдаючи льодяник, і помітив Кім Сонхана, який йшов позаду в одязі, в якому легко можна було померти від спеки. Невже мисливці високого рангу не відчувають її? Я волів би зробити з нього S-ранг, але навіть не знаю, як до нього підступитися.
З Ю Мьону мені просто пощастило. А тут… Який привід можна вигадати, щоб зізнатися цій людині в коханні? Влаштувати вечірку з алкоголем?
‘Може, варто прикинутися тим, хто зізнається у коханні кожному, коли п'яний?’
Та просто сказати ключові слова недостатньо. Він мав щось відчути. Перш за все — зблизитись з ним. Але як? Може, все ж алкоголь? Хоча… чи він п’є взагалі?
Я перейшов дорогу й попрямував до закладу з барбекю “Дім Реберець”. Від самої думки про алкоголь і запах смаженого м’яса у мене аж слина потекла. Дивлячись на меню на їхній стіні, я помітив, що вони також готують гопчан* та макчан**.
*Гопчан (곱창) — це корейська страва з обсмажених яловичих або свинячих кишок, зазвичай приправлених спеціями та поданих із соусами. Має жувальну текстуру й насичений смак.
**Макчан (막창) — це обсмажені кінцеві відрізки кишківника (зазвичай товста кишка свині або корови), відомі м’якшою текстурою й делікатним смаком. Часто подаються з пастою самджан або сіллю з кунжутною олією.
Гопчан — це щось неймовірне. Коли він шкварчить у жирі й здувається, мов вата, а поруч — келих холодного пива, щоб усе це запити… смакота! Смажений самгьопсаль* разом із соджу теж непогано, але для мене справжнім відкриттям став гопчан. Я обожнюю його. Я хочу гопчан просто зараз. Ще рано, але вже цілком прийнятний час для вечері — можливо, варто спочатку поїсти, а потім продовжити пошуки?
*Самгьопсаль (삼겹살) — це одна з найпопулярніших корейських страв, яка буквально означає «три шари м’яса». Це смажена на грилі свиняча грудинка без маринування.
Я підійшов до входу в заклад, тримаючи в роті паличку від морозива.
— Ти справді вважаєш, що в усьому винна я?!
З різким криком скляні двері розчахнулися, а дзвіночок, що висів на них, затремтів, ніби ось-ось відпаде.
— Я ж казала, що все через того виродка Пак Сучхона!!
— Чого ти так волаєш?! Повернись сюди!
Дівчина у спортивному костюмі вдарила двері ногою та вискочила назовні, спопеляючи поглядом приміщення. Це обличчя, сповнене люті, здалося мені знайомим. Пак Єрім, чи не так?
— Перепро…
— Чому б вам усім просто не здохнути!
Пак Єрім раптом закричала, різко розвернулася і побігла геть. Гей, куди ж ти? Зачекай!
Я кинувся за дівчиною, яка блискавично зникла з поля зору. Вона була лише школяркою, а я — хоч і F-ранг, але все ж пробуджений дорослий. Теоретично, мав би без проблем її наздогнати… То чому ж вона така швидка?
‘Вона вже пробудилася? Ой, машина!’
Я пригальмував, коли дорогу перегородила автівка, і дистанція між нами знову збільшилася. Варто таки надягти рукавички й пояс? Якби я не відставав через спеку, міг би наздогнати її одразу. Втім, я чітко бачив, у якому напрямку вона побігла.
Коли машина проїхала, я перетнув дорогу й побіг туди, куди направилась Пак Єрім.
Незабаром я побачив перед собою гору з велетенськими деревами. Серед них, біля підніжжя гори Нам, я побачив спину дівчини, що недбало сиділа на землі.
‘Спершу варто переконатись.’
Це міг бути хтось інший. Та коли я активував навичку Паростка, попри відстань, переді мною з’явилося її вікно статусу.
[Непробуджена особа — Пак Єрім
Можливе пробудження до рангу характеристик A-S
Оптимізовані стартові навички
Безтіньовий День (SS)
Сандалі Гермеса (S)
Білий Труп (S)]
Я припускав, що її максимальний можливий ранг пробудження буде S. Але мене по-справжньому здивувало, що серед її оптимізованих стартових навичок була навіть одна SS-рангу.
Та понад усе мене вразило інше…
‘У неї взагалі немає нічого, що хоча б натякало на кригу?!’
Навички дівчини, яку всі знали як Крижану Відьму, виявилися зовсім не такими, як я собі уявляв. Це було настільки неочікувано, що я просто заціпенів.
Тобто, вона стала такою знаменитою з навичками, які їй навіть не пасували? Наскільки ж вона повинна бути талановитою? Я навіть трохи заздрю.
‘Але ці навички... Я не можу визначити, якого вони типу.’
Сандалі Гермеса, мабуть, пов’язані з польотом або спритністю, а от Безтіньовий День і Білий Труп я навіть приблизно не можу зрозуміти. Трохи шкода, що я не можу перевірити зміст навичок за допомогою Паростка.
Якщо вони лише допоміжні, це буде проблемою. Але характеристики S-рангу, тож…
— Хан Юджіне.
Ах, чорт, ти мене налякав! Цей клятий Сонхан раптово з’явився поруч. Його погляд ніби промовляв: «що ти робиш?».
— Я відчуваю сильну енергію від тієї школярки, тож спробую підійти до неї. Будь ласка, зачекайте тут.
Кажучи щось подібне змусило мене почуватися так, ніби я належу до якоїсь секти. Кім Сонхан глянув на Пак Єрім і мовчки кивнув.
Як же до неї підійти? Розмірковуючи, я повільно рушив у її бік.
Вона сиділа до мене спиною, тож я не міг побачити її обличчя. Але у її спині читався глибокий сум. Її зсутулені плечі здавалися пригніченими.
— Перепрошую, школярко. Можемо трохи поговорити?
Я намагався говорити якомога лагідніше. Я не становлю загрози. Повір мені.
Пак Єрім повернула голову і подивилася на мене. Вона не плакала, але кутики її очей були червоними. На нижній губі я помітив сліди від зубів.
— Привіт? Я…
— Мене не цікавлять спонсорські стосунки*.
*Це евфемізм, який натякає на сексуальні стосунки між дорослими та неповнолітніми за гроші чи подарунки.
— Мене теж!
За кого ти мене маєш!
Атмосфера, крихка, мов тонка крига, миттєво тріснула. Чому вона взагалі говорить про таке?!
— Ти ж Пак Єрім, так?
Почувши це, вона повільно підвелася й подивилася на мене з підозрою.
— …Ти що, сталкер?
— Ні!
Спершу вона заговорила про розбещення неповнолітніх, а тепер ще й сталкером називає! Я відчуваю себе дещо скривдженим. В цьому плані я чистий, навіть до регресії був. Хоча в інших справах не зовсім.
— Я… так би мовити, той, хто колись був у боргу перед твоїми батьками.
Я вирішив скористатися методом “ти не знаєш, але насправді у нас є певний зв'язок”. Її настороженість була надто високою, щоб я міг просто сказати, що прийшов завербувати її.
— Моïми батьками?
— Саме так. Я не підозріла людина.
— Але ти доволі підозрілий аджоссі*.
*Аджоссі (아저씨) — це звертання до незнайомого чоловіка середнього віку (приблизно від 30 років), схоже на наше «дядьку».
Аджоссі?! Г-Гаразд. Для старшокласниці я дійсно можу здатися аджоссі. Мені ж вже тридцять… Ні, стривай! Я ж регресував! Мені все ще двадцять з гаком!
— …Мені лише трохи за двадцять, гаразд?
— Вже служив в армії?
— …Так.
— Тоді ти аджоссі, без сумнівів.
…Мене й так гнітило, що довелося йти в армію, бо не зміг пробудитися — але це вже занадто. Я вже сумніваюся, чи варто довіряти їй свою безпеку. У неї характер ще той, навіть у такому віці.
— У будь-якому разі, я хочу тебе підтримати.
— То це таки розбещення неповнолітніх! Поліція!
— Ні! Це не так! Ось, подивись — моя мисливська ліцензія та картка члена гільдії!
Я швидко витягнув гаманець і показав їй ліцензію та картку. Побачивши їх, Пак Єрім підняла брови.
— О, ти ж F-ранговий. Забудь про це, я впевнена, тобі й так вистачає клопоту в житті.
….Отже, вона з тих, хто добирає лише болючі слова.
— Можеш ще глянути на мою картку члена гільдії.
— Гільдія Хейон? Це відома гільдія.
— Так, ти ж чула про Хан Юхьона, гільдмайстера цієї гільдії? Мисливець S-рангу. Він мій молодший брат.
Пак Єрім знову здивовано подивилася на мене.
— Той гарний оппа*? Ви не надто схожі, якщо чесно.
*Оппа (오빠) — це корейське звертання, яке дівчата використовують для старших братів або знайомих чоловіків, старших за них. Якщо ж хлопець хоче звернутися до старшого брата або знайомого чоловіка, він використовує "хьон" (형).
— …То той хлопець — оппа?
— Він не служив в армії.
— Всі S-ранги звільнені від служби.
— Тоді нехай буде “талановитий оппа”.
Найгірше було те, що вона мала рацію. Та все ж, схоже, Пак Єрім трохи знітилася — почала ніяково бурмотіти, що, якщо добре придивитися, певна схожість таки є.
— Мати талановитого молодшого брата — це теж талант. Не робити такий жалюгідний вираз обличчя, аджоссі.
— Коли це я виглядав жалюгідним?
— У тебе вираз обличчя, ніби ти п’ять років повз крізь болото.
Якого... Вона що, вміє читати спогади чи щось подібне?
— Досить цих дурниць, я можу зробити тебе пробудженою.
— Пробудженою?
В її очах спалахнув зацікавлений вогник. Бути пробудженим стало найпопулярнішою професією останнім часом — нею захоплювались навіть діти. Звісно, лише коли йшлося про С-ранг і вище. Як і в будь-якій іншій сфері, на низькорівневих просто не звертали уваги.
— Так. Це моя навичка — пробуджувати інших. Я ще й маю гільдмайстера за спиною, тож можу допомогти тобі знайти місце в гільдії.
— А якщо я виявлюся F-рангом? Тоді все це марно.
— Не хвилюйся. Твій ранг щонайменше B.
Почувши мою впевненість вона нахилила голову.
— Ти й це можеш визначати?
— Так. Але це секрет, про який ніхто не знає.
— А що, як я не захочу його зберігати? Що тоді? Ти зовсім не обережний.
— Саме тому й існують контракти. Я пробуджу тебе лише після того, як ти підпишеш угоду. Якщо передумаєш та не захочеш пробуджуватись, а потім розкажеш про це комусь — хто тобі повірить? У тебе ж не буде жодних доказів.
"Зроби це — і пробудишся!". В інтернеті ходило безліч подібних чуток. Тож навіть якщо вона скаже, що існує навичка, яка може пробуджувати людей, це не приверне увагу. Ба більше, подібне вже робили шахраї, тому, швидше за все, її б просто запідозрили в шахрайстві.
Пак Єрім трохи насупилась, заглибившись у роздумі, та відкрила рота.
— Якщо я стану пробудженою, чи зможу стати незалежною? Я не хочу залишатись у будинку дядька.
— Так, зможеш. Під час першого Підземельного Шоку багато неповнолітніх пробудилося, тож було створено спеціальний закон. Починаючи з 14 років, мисливці можуть користуватися більшістю прав дорослих. Єдине обмеження — вони мають право заходити лише в підземелля, що на два ранги нижчі за їхній. Іншими словами, ти можеш вступити в гільдію без дозволу опікуна. У гільдії Хейон є гуртожитки, тож щойно зареєструєшся мисливицею — зможеш жити окремо.
Питання допуску неповнолітніх до підземель досі викликало суперечки. Закон мав очевидні етичні вади, проте на початку епохи підземель пробуджених було надто мало. А підземелля продовжували з'являтися, тож ставало необхідним залучати навіть дітей.
Втім, завдяки обмеженню — неповнолітні могли заходити лише в підземелля на два ранги нижче власного — рівень смертності серед юних мисливців залишався низьким. Це обмеження скасовували, якщо дитина пройшла понад десять підземель без жодних поранень або досягла 18 років.
‘Після створення Центру Пробудження вік доступу до підземель поступово підвищувався, оскільки пробуджених ставало набагато більше.’
І це було цілком логічно. Проте, поки спеціальний закон офіційно не переглянуто, юридичних перешкод для того, щоб Пак Єрім стала незалежною, не існує.
— Але ж тобі буде складно без опікуна, чи не так? Ти ще зовсім молода, тож…
— Все добре. Без опікуна навіть краще. Якщо я залишуся тут, то більше не витримаю й утечу, — похмуро сказала Пак Єрім.
Втеча з дому… Вона справді це робила? Здається, я щось таке чув в інтерв’ю.
— Твій дядько погано до тебе ставиться?
— Окрім того, що я змушена ходити до школи, він не дає мені ні копійки на кишенькові витрати та змушує працювати, як рабиню. Він забрав усе, що залишили мені батьки, прикриваючись моїм ім’ям! Продав навіть нашу квартиру, а гроші витратив на відкриття власного ресторану. І при цьому всім навколо показує себе як добру людину, що турбується про осиротілу дитину!
Її голос тремтів від гніву, а очі блищали від сліз. Багато хто зрікається навіть рідних, коли мова заходить про гроші. Але якщо він узяв собі все, що належало її батькам, то хоча б міг дбати про неї. А те, що він робить — надто жорстоко.
— Я можу юридично допомогти тобі, якщо хочеш.
Якщо гільдія хороша, в неї точно є юристи. У Хейон, без сумніву, їх кілька, і якщо справа буде стосуватися мисливиці S-рангу, вони охоче допоможуть.
— Ні. Я просто не хочу мати з ним нічого спільного.
— Добре, як скажеш. Стояти тут і говорити трохи незручно. Знаю, що ще рано, але ти не проти піти повечеряти?
Перед тим, як використати навичку, потрібно трохи більше поговорити.
— Гопчан... Тобі, мабуть, не до вподоби? Можливо, є щось, що хочеш поїсти?
— Ні, мені він подобається. Просто в ресторані дядька його готують жахливо. Зате тут неподалік є відоме місце. Йдемо — я покажу. Ти ж не заперечуєш, якщо буде трохи дорого?
— Авжеж, усе гаразд. Можеш замовляти що завгодно!
У мене є корпоративна картка гільдії Хейон. Я взяв її, сказавши, що витрачу на представницькі витрати, якщо знайду A-ранг або вище. Тож можеш витратити хоч цілий статок — це не проблема!
