Після того як ми обмінялися номерами з Ю Мьону — майбутнім володарем SS-рангової навички, — кожен пішов своєю дорогою. Але запросити його до Хейон — це вже зовсім інше питання. Чи варто мені переконувати Юхьона, що я відчув у ньому щось надзвичайне?
Коли ми повернулися до гільдії, було відчуття, що чутки вже поширилися — люди кидали на мене допитливі погляди.
— Це той хлопець, який хьон гільдмайстра?
— Ніколи його не бачив! Вони взагалі не схожі.
— Перепрошую, хьоне гільдмайстра, це правда, що ви F-ранг?
Оце балачки... Я озирнувся і виявив, що мене вже оточив цілий натовп. Народ, сьогодні ж вихідний. Хіба вам більше нічим зайнятися?
— Так, я F-ранг. Будь ласка, розійдіться.
Серйозно, ідіть уже. Якщо ви не на зміні — навіщо товктися тут?
Можливо, тому що я ще не встиг встрягнути у справжні проблеми, ніхто не дивився на мене з ненавистю чи не шепотів прокльонів услід.
Насправді мене почали називати "сміттям" лише через пів року після того, як запрацював Центр Пробудження і я, нарешті, пробудився.
Ще до відкриття Центру кілька людей прийшли до мене з лестощами: мовляв, як брат S-рангового пробудженого, я приречений на успіх. Завдяки їхній підтримці я з гордістю ступив до Центру в перший же день — і пробудився.
Результат? F-ранг. От і все.
Тоді навколо мене роїлися репортери, а заголовки в таблоїдах кричали: «Брат S-рангового Пробудженого — теж S-ранг?!» Після цього все пішло шкереберть. Мене безжально критикували, розривали на шматки в медіа, ті покидьки, що підтримували, відвернулися, контракти розірвали, і я загруз у боргах...
Хоча навіть якби й не було боргів, згадуючи ті події, я досі вважаю ту критику несправедливою. Хіба я просив їх писати всі ті статті? Це вони самі роздули сенсацію, то чому все лайно полетіло в мій бік? Не мене треба було цькувати, а тих нікчемних журналістів. Щоб їх чорти побрали.
Думки про минуле — і водночас про майбутнє — накотилися разом, і я відчув, як моє підборіддя затремтіло. Я пришвидшив крок. Це до біса несправедливо, чорт забирай. Якщо я більше нічого не встигну в цьому житті, то бодай помщуся тим мерзенним журналістам. Якби не події того часу, моє життя не було б зруйноване.
Особливо ці двоє — Кім Синджун і Пак Хешін. Імена, які я ніколи не забуду. Ви брали в мене інтерв'ю, а потім перекрутили все сказане, щоб посіяти ненависть. Вам ще прилетить, мерзотники.
Зціпивши зуби, я зайшов у ліфт. Щоб дістатися до будинку того шмаркача Юхьона, треба було пройти перевірку на десятому поверсі, потім у кімнаті-портал пройти ще одну ідентифікацію, і вже тоді увійти в мініпортал. Краще б я переселився в гуртожиток для працівників — це принаймні не забирало б стільки сил.
'І де, до біса, моя кімната?'
Учора я заснув на дивані, зручно вмостившись перед величезним телевізором. Дивився футбол — і заснув, бо той футбол був неймовірно нудний.
Ймовірно, через чудову фізичну форму багато спортсменів пробуджувалися як E-ранги або навіть вище. Один за одним вони залишали спорт — тепер у футболі, баскетболі чи бейсболі залишилися лише посередні спортсмени. Пробуджені E-рангу і вище не могли більше брати участі в змаганнях: вони вже не вважалися звичайними людьми.
Втім, найближчим часом мала сформуватися Ліга Пробуджених для C-рангів і нижче. Вони заробляли не так багато, як професійні спортсмени, тож скарг було чимало.
'Скільки ж кімнат у цього шмаркача?'
Якщо він займав пів поверху, то дім мав бути непристойно величезним. Я відкрив одні з найближчих дверей. Порожньо.
— Живе один, отже більшість кімнат стоїть без діла. Марнотратство неймовірне, — пробурмотів я, прямуючи коридором.
Це був мій перший візит сюди... О.
Тут був внутрішній сад, оточений скляними стінами. Хоча, радше теплиця, ніж сад. Все щільно засаджене деревами, квіти розрослися повсюди...
— Кяан!
— Арх, що за...?!
Просто з-за кущів на мене вискочила істота, схожа на кота. Яскраво-червоне хутро, хвіст як у лисиці й один ріг на голові. Кіт загрозливо заверещав на мене "кіяк-кіяк". Сподіваюся скло міцне.
— Малий, але доволі дикий.
Це був радше загін, ніж теплиця? Я не думаю, що це звичайна тварина, то що ж це?
'А раптом...', — я використав навичку Паростка на коті.
[Вид Єдинорога 2-го рангу — Рогатий Полум'яний Лев (Юний)]
Поточний ранг характеристик: C
Можливе зростання характеристик до рангу A-S
Оптимізовані стартові навички
Полум'яний Подих (S) — буде отримано після зростання
Пекельний Біг (A) — буде отримано після зростання
Гігантизація (A) — буде отримано після зростання
Опір до Вогню (A) — отримано
⊗ Без допомоги дорослого зростання неможливе]
— ...Хочете сказати, що цей кіт — Рогатий Полум'яний Лев?
Я завмер, не в змозі приховати здивування, і втупився у кота, що верещав "кіян-кіян".
Вид Єдинорога 2-го рангу — Рогатий Полум'яний Лев. Хоча вони й поступалися драконам, цей ранг вважався вищим класом серед магічних створінь.
Завдяки швидкості та непоганим характеристикам, їхні навички мали значну бойову силу. Тож без попередньої підготовки, навіть S-ранг не зміг би впоратися з ним самотужки.
Хоча Юхьон-і впорався б із ним легко, оскільки був неуразливим до вогню.
'Він що, спіймав його, щоб приручити? Невже вже з'явилися пробуджені з навичками приручення?'
Якщо приручення справді можливе — цей звір був би ідеальним кісинсу* для Юхьона. Проте цього було недостатньо. Важливо, щоб істота також могла зростати. Якщо вона не здатна цього зробити без участі дорослого — немає сенсу її утримувати.
*Кісинсу — вигадана назва, специфічна лише для цієї історії. Нею в історії позначають магічних звірів, яких можна приручити.
...А може, навичка Мій Шмаркач працює і на монстрах? У описі ж не вказано, що він може застосовуватися лише до людей.
Спробуємо...
[Вплив ключових слів на ціль не завершено.]
З'явилося знайоме повідомлення — таке ж, як під час спроби використати навичку на Кім Сонхані. Немає жодної згадки про неможливість застосування. Це означає, що монстри також можуть бути ціллю!
[При застосуванні навички Мій Шмаркач — Найкращий (L) час, необхідний для трансформації Єдинорога 2-го рангу — Рогатого Полум'яного Лева у дорослу форму: 15 днів]
Одне за одним почали з'являтися нові вікна повідомлень. Оскільки навичку можна було активувати лише тричі на місяць, весь процес зайняв би близько п'яти місяців.
'Навіть через 5 років у Юхьона не було кісинсу.'
Чим вищий ранг підземелля, тим більший його внутрішній простір, тож наявність кісинсу значно полегшувала ситуацію. Однак через особливості своїх навичок Юхьон-і не міг використовувати звірів, що не мали Стійкості до Вогню A-рангу або вище. У разі атаки під час руху, його навички могли випадково зачепити невинного кісинсу.
'Отже, він впіймав цього малюка Рогатого Полум'яного Лева, але, схоже, виростити його не зміг.'
Приручити можна було лише тих монстрів, чий ранг був нижчим за рівень навички приручення. Дорослі Рогаті Полум'яні Леви належали до S-рангу, тож їх не можна було приручити. Але це було дитинча рангу C, тож приборкувач B-рангу міг його підкорити.
От тільки, здається, воно так і лишиться маленьким.
'За такого розміру воно не годиться на кісинсу. Якби тільки я міг допомогти йому вирости, було б ідеально.'
Кісинсу мали велику цінність — навіть звичайний магічний кінь на їх фоні вважався істотою S-рангу. Тож просто покинути цього ідеального магічного звіра було б марнотратством. А ще він був єдинорогом — швидшим і сильнішим за більшість магічних коней. Кращого кандидата годі було шукати.
Але проблема була в ключових словах. Чи розуміє він людську мову?
— Гей, малий. Розумієш, що я кажу?
— Куан! Кіян!
— Гадаю, ні.
— Кррр....
Попри це, відмовлятися від нього не хотілося. Можливо, його все ж можна натренувати? Деякі тварини на фермах справляли враження, ніби щось таки розуміють.
'Я не впевнений чи обов'язково тварині розуміти значення ключових слів, чи досить просто якось емоційно на них відгукнутись.'
Ключові слова працювали гнучко. Наприклад, моє попереднє — "постарайся" — спрацьовувало і з фразами типу, "прошу, зроби все можливе", "нумо постараємось" тощо. Головне — донести зміст. Але якщо потрібне саме розуміння, тоді все значно складніше.
Як узагалі пояснити Рогатому Полум'яному Левові, що таке любов?
'Може, варто спробувати поекспериментувати з цим малим?'
Якщо, подібно до собак Павлова, я щоразу казатиму йому "Я тебе люблю", коли даватиму їжу, він почне на це реагувати. Якби я навчив його, що "Я тебе люблю" означає — буде їжа, а потім залишив голодним на кілька днів і знову сказав ці слова...
— Кван!
Раптом почувся гучний грюк — двері відчинилися так, ніби їх вибили. У домі гільдмайстра навряд чи хтось інший міг би так увірватися. Це був Юхьон?
Вдалий момент. Можна сказати йому, що я вирішив виростити цього маленького Рогатого Полум'яного Лева.
— Юхьоне...га?
Я вийшов у коридор, уже відкриваючи рота, щоб покликати брата, але зупинився — його обличчя було напружене й суворе. Очі звужені, губи стиснуті — він виглядав розлюченим. Щось сталося?
— Що таке? Ти...
— Віддай.
Брат загарчав, стрімко наближаючись до мене. Що? Він про подарункову картку? Вона ж коштувала чимало... і я вже майже витратив усе... Чи можна отримати відшкодування?
— Сферу Чорної Отрути.
— ...Що?
— Віддай її. Негайно.
Не подарункову картку? Але звідки він дізнався, що я придбав Сфери Чорної Отрути? Магазин мисливців же гарантує конфіденційність. Чи надходить йому якесь повідомлення про покупку?
— Чому ти...
— Віддай.
Його голос став ще суворішим. У очах цього типа почав здаватися темно-червоний вогник. Завдяки Стійкості до Страху я не боявся, але що з ним?
— Та що ти...
— Хьоне.
Дай мені договорити. Весь час перебиваєш.
Якби я пручався ще трохи, вже не був би певен, що він не схопить мене за комір. Тож я витягнув одну зі Сфер Чорної Отрути зі свого інвентарю. Спершу я планував пройти F-рангове підземелля самотужки, саме з її допомогою. Невже тепер доведеться віддати всі?
— Інші теж.
Тільки коли я витягнув ще дві й передав йому, обличчя Юхьона нарешті розслабилося. Він закинув Сфери Чорної Отрути до свого інвентарю й глибоко зітхнув.
— Чому ти так подумав?
— ...Що?
Про що він взагалі?
— Я настільки ненадійний?
Мій брат, здається, верз нісенітниці. Може, у нього жар? Хоча з його Стійкістю до Вогню...
— Я не зовсім розумію, про що ти, але якщо вже мова про ненадійність — то це радше про мене. Думаю, ти досить надійний.
Настільки, що якби він став поручителем*, то й сто мільярдів вон позичити можна було б без страху. Хоча, зрозуміло, поручителем не варто ставати навіть для рідного брата.
*Коли хтось бере кредит у банку, вони мають мати когось у якості поручителя; ця людина ручатиметься в тому, що кредит буде сплачено навіть якщо той хто взяв кредит не зможе його сплатити.
Після моїх слів Юхьон скривився, наче я щось не те сказав. Але ж я висловив йому довіру — то що знову не так? Якби ж у мене була здібність читати думки цього придуркуватого брата...
— Не кажи так. Хьоне... ти ж був готовий віддати життя заради мене.
...Перепрошую? Хіба не навпаки? Я ж вижив і зміг повернутися в минуле тільки завдяки тому, що ти загинув.
— Ем... Я не знаю, про що ти, але я зовсім не...
— Якщо тебе візьмуть у заручники, навіть не думай приймати отруту чи щось подібне. Я обов'язково врятую тебе. За будь-яких обставин. Тож навіть не думай про смерть.
— Га?
Приймати отруту? То ось що він мав на увазі!
Ну, цей придурок не знає, що я маю навичку Стійкість до Отрут.
Сфери Чорної Отрути створюють щільний отруйний туман на великій площі. Без Стійкості до Отрут це перетворювалося б на ситуацію "Я заберу тебе з собою"... Тож таке непорозуміння було цілком зрозумілим.
Я ніяково посміхнувся.
— Гей, я не планував нічого такого. Навіщо мені помирати?
— Хьоне...
Він обійняв мене. Ні, не треба! Це просто якесь непорозуміння!
— Дякую.
— Ні, я...
— Але головне — намір. Тому не хвилюйся за мене, краще подбай про себе.
...Хоч я ніколи особливо й не хвилювався про тебе.
Пояснювати правду, коли цей шмаркач був такий зворушений, було б дуже ніяково, тож я лише мовчки кивнув. Та і як узагалі пояснити, що я раптом отримав Стійкість до Отрут найвищого рівня, яка витримує навіть Сферу Чорної Отрути? Сказати щось типу "та-дам~ Стійкість до Отрут L-рангу просто взяв і з'явився"? Таке звучить, м'яко кажучи, підозріло.
— До речі, Юхьоне, там у теплиці щось червоне, схоже кота.
Я скористався нагодою й вирвався з його обіймів. Почувши мої слова, Юхьон глянув у згаданий бік.
— Це дитинча Рогатого Полум'яного Лева.
— Рогатий Полум'яний Лев?
— Ага. Вперше чуєш про нього, так? Він вперше з'явився в підземеллі S-рангу, яке ми зачистили два місяці тому. Знайшли там маля, я його впіймав — думав, вирощу як кісинсу. Але за два місяці воно зовсім не підросло.
І не могло. Без дорослого — це неможливо.
— Приборкувач сказав, що для росту потрібні якісь особливі умови, але ніхто не знає, які саме. І оскільки воно зараз нічим не корисне, я збирався його позбутися.
— Позбутися? Виставиш на аукціон?
— Ні, вб'ю. Не можу ризикувати, що хтось інший виростить його. Особливо якщо це буде одна з трьох найсильніших гільдій.
Він говорив холодно. Навіть якщо це й монстр, він же доглядав його два місяці... невже зовсім не прив'язався? Та ще й виглядає той малюк дуже милим.
— Це ж марнотратство. Може, я спробую його виростити? Навіть як малюк, він усе одно сильніший за мене. У критичній ситуації може стати в пригоді.
— Тобі буде складно його утримувати.. Вартість його корму дуже висока.
— Наскільки висока?
— Один прийом їжі — один C-ранговий магічний камінь.
...Тобто десять мільйонів вон за раз? Якого біса!?
