У цей час у лікарнях перебувало набагато менше людей, ніж у майбутньому, яке Цзян Лю полишив у минулому житті. Зазвичай люди взагалі не приходять до лікарні. Натомість вони або терплять, або користуються народними рецептами, успадкованими від старших поколінь, або ж купують ліки самі, на свій страх і ризик.

 

Здебільшого це пов’язано з тим, наскільки погано зараз обладнані лікарні, а також з браком ліків. До того ж безліч старих досвідчених лікарів були піддані критиці та заслані в сільську місцевість пахати землю.

 

Однак це мало стосувалося Цзян Лю. Попри те, що рана у нього на голові виглядала жахливо, вона була поверховою і не зачепила нічого всередині. Якщо в рану не потрапить інфекція, великих проблем не буде. Але коли його привезли до лікарні, рана сильно кривавилася й перелякала чергового лікаря, молодого фахівця, який ледве закінчив університет. В результаті той визначив травму Цзян Лю як важку та наказав йому залишитися в лікарні на кілька днів для спостереження.

 

Якщо підрахувати, пара провела у лікарні вже три доби. Вдень нарешті підійшла медсестра, щоб повідомити Сюй Сюсю про процедуру виписки. Тому подружжя почало збиратися назад до села.

 

— Я ненадовго зайду до лікаря. А ти йди з медсестрою та заверши процедуру виписки.

 

Після пробудження того ранку, Цзян Лю поводився трохи дивно. Сюй Сюсю подивилася на свого чоловіка, який відводив погляд, висловлювався неясно і не хотів сказати, навіщо йому знадобився лікар. Вона не могла позбутися деяких сумнівів у душі.

 

Здавалося, чоловік уникав її.

 

— Гаразд, — Сюй Сюсю все ж таки вирішила промовчати. Вона тільки кивнула і слухняно пішла за медсестрою до бухгалтерії. Їй потрібно залагодити виписку, а також розмір та спосіб оплати медичних витрат, перш ніж вони зможуть сісти та нормально поспілкуватися.

 

За три дні госпіталізації вони витратили 123,7 юаня. Команда видала їм 60 юанів на оплату медичних зборів. Тож залишалося ще 63,7 юаня, які треба буде погасити. Для простих селян це чималі гроші.

 

Цзян Лю та Сюй Сюсю заробляли найвищі робочі бали серед чоловіків та жінок у команді. Цзян Лю отримував дванадцять балів за кожен робочий день, а Сюй Сюсю – вісім. Але оскільки Цзян Лю зазнав травми, можливо, він не зможе працювати протягом деякого часу, й сімейний дохід помітно постраждає.

 

Результатом обговорення в бухгалтерії стало рішення, що лікарня вираховуватиме по 200 робочих балів із заробітку бригади, в якій працює пара, щомісяця, поки їм не вдасться компенсувати залишок у 63,7 юаня. Таким чином робочих балів, що залишатимуться, ледве вистачатиме для покриття основних витрат їх сім’ї, але такий результат вже був достатньо гуманним.

 

// П.п.: Робочі бали (工分, ґунфень) - 1/10 трудодня, одиниці виміру селянської праці в Китаї в 60-70-х роках минулого століття. Вартість трудодня розраховувалася наприкінці року на підставі загальних показників усієї сільськогосподарської сфери країни чи окремого регіону. Наприклад, у 1976 році за 1 трудодень у комуні неподалік Пекіна виплачували 2 феня, тобто 0,02 юаня.

 

Після того, як Сюй Сюсю закінчила з випискою, Цзян Лю вже повернувся від лікаря. Ось тільки його обличчя виглядало ще похмуріше, ніж коли він пішов удень.

 

Наче душа покинула його, а тіло залишилось у заціпенінні.

 

— Дядько бригадир має незабаром приїхати за нами.

 

Сюй Сюсю збирала їхні нечисленні речі та зрештою не змогла втриматися.

 

— Лю-цзи, хіба ти щойно не ходив до лікаря? Чому ти маєш такий вигляд, ніби втратив свою душу? — спитала вона.

 

Невже виявилося, що з цією травмою голови щось не так, і після неї залишаться наслідки?

 

— Ні, нічого, — збентежений Цзян Лю відвів погляд у бік від Сюй Сюсю, перш ніж відповісти після невеликої затримки.

 

— Ми подружжя, тож ти не повинен приховувати від мене нічого серйозного.

 

Він не хотів говорити, а Сюй Сюсю не могла змусити його. Вона могла лише стиснути губи і, опустивши голову, продовжити заправляти ліжко, приховуючи сумніви у своєму серці.

 

***

 

— Повернувся! Лю-цзи повернувся!

 

У ці дні багато людей у ​​бригаді були стурбовані ситуацією із Цзян Лю. Крім того, що він був до дурості шанобливим до батьків, Цзян Лю був також чесним і працьовитим хлопцем, який охоче допомагав іншим. Він мав чудову репутацію в бригаді й багато друзів. Тому коли люди дізналися про його повернення, багато хто кинув роботу на полях заради того, щоб відвідати його.

 

Несподівано маленький дворик сім’ї Цзян переповнився людьми.

 

— Лю-цзи, що сказав лікар? Ти в порядку? У тебе не буде проблем через цю травму? — занепокоєно питали його всі.

 

— Жодних проблем, — відповів Цзян Лю на це запитання повільно, з небажанням, ледь помітно смикнувши куточком рота. Його вигляд суперечив словам і давав зрозуміти, що вочевидь, далеко не все гаразд.

 

Побачивши таку поведінку чоловіка, Сюй Сюсю занепокоїлася ще більше.

 

— Ти втратив стільки крові, тож тобі треба відпочити найближчими днями, — говорили люди. — Вашій сім’ї не бракує робочих балів. До того ж ви стільки витратили на лікування — не можна занапастити ці гроші просто так.

 

Отримавши травму, Цзян Лю так сильно спливав кров’ю: навіть після кількох днів відновлення в лікарні його обличчя все ще було блідим, як простирадло, що свідчило про нестачу крові. Якщо він не відпочине як слід, то хіба він не стане слабким, наче старигань?

 

— Пхе! Хто це сказав, що у нас достатньо робочих балів? І чого це ви всі тута стоїте й базікаєте без діла? — Мяо Цайфен першою вийшла з дому, щоб висловити своє невдоволення присутніми.

 

Вона вже знала, що її син заборгував лікарні купу грошей. Щомісяця більша частина всіх зароблених Цзян Лю з дружиною робочих балів буде вираховуватися на користь лікарні, а того, що залишиться, ледве вистачить, щоб наповнити животи подружжя. Що вже говорити про допомогу решті сім’ї.

 

І за таких обставин, деякі невігласи, що поховали власне сумління, мають нахабство підбивати її сина до відпочинку! Невже вони думають, що двоє старих повинні тягнути на собі його борги?

 

— Наш син здоровий. Якби він не одужав повністю, лікар не дозволив би йому повернутися. Відпочивати? Який до біса відпочинок?! Він здатний розпочати роботу після обіду! — Мяо Цайфен уперла руки в боки й втупилася поглядом у Цзян Лю.

 

Потім вона приборкала свій гнів і з безпорадним виглядом звернулася до сина, який завжди був слухняним:

 

— Синку, не те щоб твоя мама була жорстокою, але сім’ї зараз справді важко. Як старшому братові, тобі завжди доводиться терпіти негаразди та брати на себе відповідальність за сімейний добробут. Мама, як і раніше, любить тебе, і якби сім’я була в кращому становищі, я б нізащо так із тобою не поводилася б.

 

З цими словами літня мати спробувала підійти й погладити сина по голові, наче малюка, хоча він уже багато років був дорослим. Вона знала свого сина краще за всіх і була впевнена, що саме таких слів і такого звернення він прагнув найбільше.

 

Але цього разу Цзян Лю не зробив так, як хотіла стара. Він опустив голову, і, дивлячись на пальці своїх ніг, тихо висловився низьким голосом:

 

— Мамо, я хочу трохи відпочити. Лікар сказав, що мені потрібний спокій, щоб відновити сили. Крім того, по можливості, мені потрібно також з’їдати одне яйце на день, щоб моє тіло швидше прийшло в норму.

=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі: @smakolyky_tl або на сайті https://smakolykytl.site.