Частина 1

 

 

 

Наступного дня після того, як я отримав нову пораду від Хітогамі, я, купивши трохи їжі смаженої на вугіллі, що нагадує якіторі* з лотка, почав блукати глухими провулками.

 

Єдине, що в мене було з собою це ці шашлики. Вони були приготовані з чогось на кшталт гребінців, мідій і приправленої риби. Крім того, присутня низка морепродуктів, які я дійсно не можу описати.

 

Купити їжу з лотка, навіть якщо так було сказано, Хітогамі не пояснив до пуття яку саме. Тому я просто взяв те, що найлегше забрати з собою.

 

Останнім часом я занадто багато думав про справи. Якщо любитель спробує приготувати й гарно сервірувати що-небудь, це просто закінчиться невдачею. Якщо я спробую занадто багато думати про все, я просто впаду в ступор, не знаючи толком, що ж робити.

 

Цього разу, навпаки, я просто щиро підкорюся і подивимося що вийде. Прямо як мені і сказали, я купив трохи їжі і тепер тиняюся по окрузі в провулках, виглядаючи подію. Бездумно. Це як рольова гра. Рано чи пізно відбудеться випадкова подія. Немає потреби надто глибоко про це замислюватися, достатньо просто покірно пройти через це.

 

Цей хлопець віддає перевагу цікавим подіям. Той факт, що я надто багато замислююся про все - це саме те, до чого він прагне. Якщо я просто покірно підкорюся, йому буде зовсім не цікаво.

 

Але, поки я розмірковував над цим, блукаючи по окрузі вже кілька хвилин, я раптом зрозумів.

 

"Зачекайте-но! Хіба все не піде саме так, як він спрогнозував?"

 

Я відчув себе обдуреним. З цим його майстерним мистецтвом вести спілкування, тепер я ідеально дотримуюся його прогнозів.

 

Якщо задуматися, я розумію, це справді дратівлива манера розмови. Таке відчуття що ти маріонетка, яку він смикає за ниточки.

 

Згадай початковий намір. Мої почуття під час першої нашої зустрічі. Це факт, що мені абсолютно не варто довіряти йому.

 

Гаразд, це буде востаннє, коли я дотримуюся його планів. Цього разу я просто почекаю і подивлюся, що вийде, якщо я просто дослухаюся до його поради, але вже наступного разу я абсолютно точно не підкорятимуся. Я вже не хочу більше виконувати його волю, тож ось так.

 

Частина 2

Хитаюся по окрузі глухими провулками.

 

Один.

 

Цікаво, чому мені потрібно бути одному? Десь за цією порадою і ховається істина. Розвиток подій, якого не станеться, якщо Руджерд і Еріс будуть тут. Не варто замислюватися про це надто глибоко. Я був би щасливий, якби це було щось еротичне, а поки що я продовжу, сподіваючись, що щось все ж таки трапиться завдяки цим діям.

 

Я сказав Руджерду та Еріс, що сьогодні ми діятимемо окремо. Оскільки мова про Еріс, було б небезпечно відпускати її наодинці, тож я попросив Руджерда доглянути за нею. Якраз у цей час ці двоє, мабуть, уже розважаються на пляжі.

 

"Стривайте-но! А хіба це не буде побаченням?"

 

Дотримуючись потоку своїх думок, я уявив цих двох на піщаному пляжі.

 

Ні, ні. Не може бути.

 

У... у... заспокойся. Це Еріс і Руджерд. Не може бути, щоб ця історія перетворилася на щось сексуальне. Це просто нагляд за дитиною, нагляд за дитиною.

 

Ах! Хоча Руджерд сильний!

 

Еріс, здається, дуже поважає Руджерда! Зовсім недавно мене сприйняли тільки як Власника!

 

Нізащо. Чому я взагалі турбуюся? Фууух.

 

Усе гаразд, правда ж, Руджерде? Ти ж не вкрадеш у мене дівчину, правда? Чи не так? Після мого повернення ви двоє ж не станете дивно близькі?

 

Я... Я вірю у вас!

 

Зараз я вперше спробував продумати бій проти Руджерда.

 

У мене немає шансів у ближньому бою. Щоб здолати його, перше, що я маю зробити, це відійти на вдвічі більшу відстань, ніж та, на яку діє здатність пошуку цього каменю на його голові. А потім, щоб перемогти, використати магію води. Потік води, це перешкода для нього. Для того, щоб уникнути покарання я маю відрізати його за допомогою води.

 

Я створю велику кількість води і, врешті, просто змию його в океан. Я змушу його дрейфувати там, поки він не помре. Ку-ку-ку.

 

Прошу, не помиляйтеся. Я довіряю Руджерду. Однак, як я щойно сказав, все буде саме так.

 

Не дарма ж кажуть "кохання - це війна"?

 

Частина 3

Тихо і мирно було в глухих провулках. Зазвичай, коли ви думаєте про такі місця, ви уявляєте собі притулок усякого роду негідників. У реальності, якби дитина на кшталт мене, бездоганна, безпорадна і щиросердна гуляла б тут, вона б одразу потрапила в поле зору викрадачів. Зрештою, у цьому світі викрадення - один із найпопулярніших і найприбутковіших видів злочинів.

 

Якби хтось заявився викрасти мене, я переламав би їм руки й ноги, потім допитав би, видобуваючи інформацію, відібрав би все цінне, що вони мали б при собі, а потім здав би владі.

 

- Хе-хе-хе, дівчинко, якщо підеш зі мною, я дам тобі наїстися досхочу.

 

Я почув цей голос, що пролунав із далекого провулка.

 

Я швидко заглянув туди, щоб роздивитися. Чоловік зі страшним обличчям тягнув руки до юної дівчинки, яка сиділа біля стіни. Тут, звісно, дуже легко зрозуміти суть того, що відбувається.

 

Хто ходить першим - виграє. Я підготував посох і налаштував свою Кам'яну Гармату так, щоб її удар був приблизно на рівні джебів професійного боксера. А потім вистрілив кам'яною кулею в спину чоловіка. За минулий рік я досить добре навчився робити таке з легкістю.

 

- Ой?!

 

Після того як він розвернувся, я зробив ще один постріл. Цього разу він був трохи сильнішим.

 

- Гух?!

 

Баган! Видавши чудовий звук, камінь вдарив чоловіка прямо в обличчя, супроводжуваний тріском. *Чоловік захитався, спробував похитуючись рушити, а потім звалився. Він не повинен був померти. Схоже я зробив непогану роботу, стримуючись.

 

- З вами все гаразд, юна леді?!

 

Я зробив настільки привітне обличчя, наскільки зміг, і простягнув руку дівчинці, яку ледь не викрали.

 

- О...ох?!

 

Це була маленька дівчинка, одягнена у відверте, чорне шкіряне вбрання. Чоботи, що доходили до колін. Шкіряні короткі шорти. Відкритий топік.* Її ключиці, витончена талія, пупок і стегна - вся її шкіра була дуже світлою. І нарешті найпомітніші риси; пишне хвилясте фіолетове волосся і роги.

 

У ту саму мить, як я побачив її, я зрозумів. Це суккуб. І не тільки, вона ще й маленька дівчинка. Без сумнівів вона має бути молодшою за мене. Можливо, це нагорода, яку Хітогамі дав мені за те, що я робив усе, як він хотів? Здається іноді цей хлопець може зробити і щось хороше.

 

Ні, це не може бути суккуб. У цьому світі істоти з рисами суккубів вважаються монстрами. Якщо я правильно пам'ятаю, це монстри, що мешкають на континенті Бегарітто. Я пам'ятаю ті часи, коли Пол сказав із незвично серйозним обличчям: "Наш рід не може вистояти проти них". Я впевнений, що якби я справді зустрів суккуба, то піддався б їхнім технікам і був би повністю ними переможений. Сукуби - природні вороги роду Ґрейрат. Ну, відкладемо це поки що.

 

Не може бути монстрів у центрі міста. Іншими словами, це не суккуб. Вона має бути просто дитиною з нормальної сім'ї демонів, яка одягнула еротичне вбрання.

 

- О... Охххх! Т-ти, виродку, що ти наробив?!!! Подивися, що ти наробив! - дівчинка вся тремтіла.

 

- Е... Цей чоловік був... Ти знала цього чоловіка?!

 

Її обличчя було абсолютно розгубленим. Що ти наробив? Що ти тепер збираєшся з цим робити? Такого роду вираз.

 

- Ах, вибач за це, він був твоїм знайомим? - ось що я запитав, схиливши голову у вибаченні.

 

Це було не те почуття й обличчя, з яким звичайний чоловік середніх років розмовлятиме зі знайомою дитиною. Коли я побачив це, це було більше схоже на збудженого педофіла. Подивіться тільки на це яскраво червоне обличчя, навіть після втрати свідомості на ньому все ще плаває ця розпусна посмішка.

 

Він може і взяв би цю маленьку дівчинку додому, нагодував би її розкішною їжею і запропонував би тепле ліжко, але натомість зажадав би спекотної ночі, такого роду почуття.

 

- Ця людина збиралася нагодувати мене*, голодну... їжею!

Я почув гучний булькаючий звук звідкись. Цей звук був схожий на підземне бурчання. Варто було звуку припинитися, як коліна дівчинки підігнулися і вона впала на землю.

 

- Ти... ти в порядку?

 

Не замислюючись, я опустився донизу і обійняв, підтримуючи. Я не дозволю собі упустити законний привід полапати маленьку дівчинку. Однак не помиляйтеся. Я прийшов щоб врятувати її за настановою Хітогамі. Це зовсім інше, ніж із тим чоловіком середніх років щойно.

 

- Гу? Угх? Минуло триста років відтоді, як я відродилася. Подумати тільки я впала в такому місці? Не можна дозволити Лапласу дізнатися про це!

 

Якась дивна аматорська гра почалася. Може, це її вбрання - свого роду косплей?

 

- Хо... Хоча б на час, тримайся, з'їж ось це.

 

Я сунув одразу три маленькі шампури зі смаженим м'ясом, що я підготував, до рота дівчинці.

 

"Можу-можу-можу "*

 

Тієї ж миті, як вони потрапили до рота маленької дівчинки, її очі широко розплющилися, з розплющеними очима вона продовжила жувати, поїдаючи морепродукти.

 

Вона навіть потягла шматки з моєї руки. У мене ще залишалося шматочків дванадцять, але десять із них раптово зникли.

 

- У... у... о... ох! Це здорово! Перша їжа за рік це так здорово!

 

Дівчинка знову наповнилася енергією. Вона раптом схопилася з землі, енергійно, як маленька пружина, і вже стояла на землі після всього одного руху. Її фізична підготовка здається напрочуд високою.

 

- Я була врятована, врятована! Ти! З цим я зможу протягнути ще один рік!

 

І в цю мить очі дівчинки нарешті зустрілися з моїми. Це були дивні очі, в яких чорний поєднувався з фіолетовим. Цікаво, це теж для косплею? Ні, у цьому світі ж не має бути жодних контактних лінз. Її очі мають бути такі від початку.

 

- Ох?

 

Праве око дівчинки замерехтіло. І тієї ж миті його колір змінився на синій.

 

Це... це моторошно!!!

 

- Уваааа! Уваа! Що з тобою? Дивовижно! Це огидно! Що це було?! Фу-ха-ха-ха! Це перший раз коли я бачу щось подібне! - побачивши моє обличчя, дівчинка почала говорити це, енергійно стрибаючи навколо.

 

Так, звісно це шок. Перший раз за довгий час, коли хтось подивився мені в обличчя і назвав огидним. Однак я й сам подумав, що вона моторошна. Я все ще впевнений у цьому.

 

- Що це? У той час, поки він був у животі, це були близнюки, а коли він народився, одна з половинок померла, чи не так?

 

Що? Що таке вона каже?

 

- Ні, не думаю, що це так.

 

- Справді?

 

- Так.

 

- До того ж кількість твоєї магічної сили! Більше, ніж у Лапласа, ти знаєш?

 

Що, більше ніж у когось?

 

- Ну, все чудово! Назви себе!

 

- Я Рудеус Ґрейрат.

 

- Добре! Мене звуть Кішіріка Кішірісу! Так звана Велика Імператриця Світу Демонів!

 

Упершись руками в талію і хитнувши стегнами, вона з гордістю виставила свої груди. Раптово побачивши стегна просто перед очима я рефлекторно лизнув їх. Це пахне, але солодко.

 

- Ухяя! Що ти робиш?! Це брудно!

 

Дівчинка втупилася на мене, стиснувши ноги разом і почала відтирати їх.

 

Однак, тепер я зрозумів. Велика Імператриця Світу Демонів, Кішіріка Кішірісу. Навіть я чув про неї раніше. У Великій Війні між людьми та дмонами, вона та, хто очолювала расу демонів, билася і була з легкістю розтрощена, безсмертна Імператриця Демонів.

 

Цікаво, вона справжня? Я прийшов сюди за порадою цього Хітогамі. Є ймовірність, що вона насправді Велика Імператриця Демонів.

 

Однак, чи могла справжня імператриця демонів опинитися в такому місці посеред невідомості на Демонічному Материку, і звалитися від голоду? Як не поглянь, не може такого бути.

 

Правильно. Це має бути щось на кшталт ігор дітей демонічного Материка, що прикидаються великими людьми минулого.

 

І особливо популярний Демон-Бог Лаплас. Для когось на кшталт мене, хто знає правду, він огидний злісний покидьок, але цей хлопець все одно популярний. Навіть хоча він і програв війну, він підкорив Демонічний Материк, об'єднав усі демонічні раси і повернув їм колишній статус, що в кінцевому підсумку призвело до миру. Це найбільша людина в історії демонів, як і було сказано.

 

Тож діти зазвичай бігають по окрузі, зображуючи пригоди Лапласа. Особливо, епізод, у якому він бореться з безсмертним повелителем демонів. Відтоді як ми прийшли сюди в Порт Вітру, я бачив таке безліч разів.

 

Велика Імператриця демонів теж велика істота, якщо ви, звичайно, можете звати її великою істотою. Однак, імовірно через те, що вона з набагато давнішої епохи, я майже не бачив щоб хтось грав у неї.

Це дитя, звісно, пристрасна прихильниця Великої Імператриці Демонів, і в неї немає друзів, щоб грати разом із ними, тож вона грає сама в цих провулках. Якщо задуматися, це все пояснює.

 

Хм. Бути на самоті так самотньо, вірно? Нічого не поробиш, я пограю з нею.

 

- Ва, ва, ха! Прошу вибачити мене! Ваша Величносте!

 

Я почав розігрувати сцену в перебільшеній манері, схиливши голову і ставши на одне коліно, подібно до васала.

 

- О? О...ох! Це добре, це добре! Я завжди чекала такої відповіді! Молодь у наші дні взагалі не має манер.

 

Так, так, Кішіріка радісно закивала. Так, так. Усе так, впевнений, ти завжди хотіла, щоб хто-небудь пограв разом із тобою.

 

- Прошу пробачити мені мою грубість, бо я не знав, що ви відродилися, і діяв неналежним чином!

 

- Усе гаразд. Ти врятував мені життя. Ти можеш просити про будь-яке бажання.

 

Врятував твоє життя... Я ж просто дав тобі трохи їжі, коли ти була голодна, вірно?

 

- Уммм? Тоді я хочу страшенно розбагатіти.

 

- Ідіот! Я такий же повний банкрут, як і виглядаю!

 

Навіть якщо ти сказала "будь-яке бажання"? Ні, думаю тут щось на кшталт ігрових умовностей. Якщо ви попросите грошей, тоді рано чи пізно настане момент, коли ви будете змушені розплатитися за це.

 

- Тоді прошу, дайте мені половину світу.

 

- ЩОО?! Половину світу кажеш! Це дуже багато! Однак чому лише половину?

 

- Ну, тому що мені насправді не потрібні чоловіки.

 

Ох, це погано, я дозволив своїм справжнім намірам вирватися назовні. Це не те, про що варто було говорити маленькій дівчинці.

 

- Ясно, тепер я розумію це. Навіть якщо ти такий юний, ти вже хтивий. Однак, вибач. Говорячи по правді, мені вже більше не належить світ, ти знаєш?

 

Ну, після всіх цих воєн, у яких Кішіріка очолювала демонів, врешті-решт вона зазнала поразки.

 

- Тоді, ваше тіло прекрасне. Розплатіться зі мною вашим тілом.

 

- О? Цим тілом? Навіть у такому віці ти настільки хтивий, я хвилююся за твоє майбутнє.

 

- Ха-ха, звісно це був жарт...

 

Жарт, хотів я сказати, коли Кішіріка почала стягувати свої шорти.

 

- Справді, нічого не поробиш. Це буде мій перший раз відтоді, як я переродилася, тож будь ніжнішим, гаразд?

 

Щоки Кішіріки почали червоніти і вона почала розстібати ґудзик на своїх шортиках. Е? Серйозно? Я ж просто пожартував, хоча... Ні, це вже не та ситуація, де ви можете сказати, що просто пожартували. Тут мені слід спершу з обережністю оцінити, як роздягається маленька дівчинка, а потім, насолодившись видовищем її величності, ввічливо відмовити їй, ось як слід правильно вчинити.

 

- Ох, постривай, я не можу цього зробити.

 

Однак Кішіріка зупинилася і сама. Не зупиняйся, ще трохи і це можна буде побачити.

 

- Цього разу в мене тут є наречений. Вибач, але я не можу запропонувати тобі своє тіло.

 

Шортики, що вже майже були зняті, були натягнуті знову. Я почуваюся як людина, з чистим серцем якої щойно зіграли поганий жарт.

 

Гроші не можна, світ не можна, тіло теж не можна.

 

- Тоді що можете ви запропонувати?

 

- Дурень, коли справа доходить до речей, які тільки Велика Імператриця демонів Кішіріка може дарувати, очевидно що це магічні очі!

 

Магічні очі.

 

Магічні очі, ха. Ось воно що. Якось я трохи по-іншому уявляв героїв цього світу. Але якщо подумати, хіба одне з очей Гіслен не магічне?

 

Однак, магічні очі, ха.

 

- Коли ти кажеш про магічні очі, ти маєш на увазі "Здатність бачити Лінії Смерті супротивників, щоб, розрізаючи по них, остаточно вбивати кого завгодно" - такі очі?

 

- Страшно! Звідки таке взагалі взялося?! У мене немає нічого страшного як це!

 

Значить це не той випадок. Крім цих я знаю тільки очі, які перетворюють противника на камінь варто йому зазирнути в них. Або ті, з яких б'ють промені: "Очна Променева Гармата", або ті, що випромінюють лазери, "Лазерні Очі", хоча це напевно не зовсім магічні очі.

 

- Ти справді хочеш щось таке небезпечне як це? У тебе що, на когось зуб?

 

- Та ні, не особливо.

 

- Нічого доброго з помсти не вийде. Мене вже двічі вбивали, але тепер я вже не тримаю зла на супротивників, що вбили мене. Коли люди охоплені помстою, образа породжує лише образу. А потім трапляється щось на кшталт Великих Війн між людьми і демонами.

 

Мене наставляє на вірний шлях маленька дівчинка. Ну, не те щоб я збирався порізати на частини кожного зустрічного вампіра*, тож їй справді не варто читати мені нотації.

 

- Швидше, я насправді не так багато знаю про магічні очі. Які види існують?

 

- Хм. Я щойно відродилася, тож у мене немає нічого суттєвого, але очі Магічної Сили, очі Ідентифікації, Рентгенівські очі, очі Ясновидіння, очі Передбачення та Очі поглинання, відомі тут кожному.

 

Навіть якщо ти і сказала мені їхні імена...

 

- Будь ласка, можеш розповісти про кожне око для мене?

 

- Ем? Ти не знаєш? Серйозно, молодь у наші дні зовсім нічому не вчиться?

 

Сказавши це, Кішіріка витратила трохи часу, щоб описати кожне з них у деталях.

Очі Магічної Сили.

 

Ці очі дають змогу безпосередньо бачити магічну силу та потоки мани. Найпопулярніші. Кожен із десяти тисяч володіє ними.

 

Очі Ідентифікації.

 

Коли дивишся на щось, вони покажуть вам деталі та опис цього об'єкта. Однак тільки ті речі, які знає сама Імператриця. Усе, що їй невідомо, так і буде показано як щось незнайоме.

 

Рентгенівські Очі

 

Якщо дивитися ними, то ви зможете бачити крізь предмети, на кшталт стін. Хоча ви не зможете бачити крізь живих істот і щільні магічні поля. Ви зможете побачити всіх жінок, яких захочете, голими. Це прямо створено для власників сповнених похоті.

 

Очі Ясновидіння

 

Дають змогу зазирнути куди-небудь далеко. Ними досить складно керувати. Оскільки ви зможете тільки бачити і не зможете втрутитися, це не та пропозиція.

 

Очі Передбачення

 

Ці очі дають змогу вам зазирнути ненадовго в майбутнє. Ними теж важко керувати. Однак це вже щось.

 

Очі поглинання

 

Очі, що поглинають магічну силу. Оскільки вони поглинають і вашу магічну силу, це не та пропозиція, що варто приймати.

 

 

 

Кішіріка була обізнана про магічні очі. Цікаво звідки вона дізналася про такі речі? Може від своїх батьків? Чи може в неї була якась книжка під назвою "Енциклопедія Магічних Очей"?

 

- Тоді, давайте відразу два, зробимо обидва моїх ока магічними.

 

- Одразу два, а ти напрочуд жадібний, чи не так?

 

- Ось, я дам тобі останній шматок м'яса.

 

Я простягнув їй останні шматочки на шпажці, і Кішіріка одразу ж широко посміхнулася.

 

- Їй! Чавк-чавк. Я без проблем можу дати тобі два ока, але я б не рекомендувала цього.

 

- Чому?

 

- Буде проблемою, якщо ти не зможеш нормально ними бачити, зазвичай їх прикривають чимось на кшталт пов'язки на око. Якщо ти обміняєш обидва ока, ти вже не зможеш бачити.

 

- Якщо подумати, я вже бачив щось на кшталт цього в однієї знайомої.

 

Гіслен теж використовувала одне. Все-таки Гіслен має бути володарка магічного ока.

 

- Якщо ти проживеш кілька сотень років, ти зможеш контролювати обидва, але якщо я раптово вручу два ока дитині на кшталт тебе, це зведе тебе з розуму.

 

Я збожеволію? Зрештою, це, мабуть, чинить велике навантаження на мозок. Лякаюче.

 

- Тоді я відмовляюся від двох очей одразу.

 

- Це тільки на краще. То що ти обираєш? Я б порадила передбачення.

 

Магічні очі, ха, якби я отримав одне у свої руки було б непогано.

 

Очі магічної сили виглядають марною тратою часу. Але, схоже, досить багато людей мають такі. Вони несподівано можуть виявитися вельми корисними.

 

Я справді не потребую очей ідентифікації. У мене ніколи не було проблем з упізнанням речей. Ба більше, вони, схоже, не зможуть розпізнати речі, яких Велика імператриця демонів не знає. Я цілком можу уявити, що вони виявляться марними, коли потреба в них буде найбільшою.

 

Мені не особливо потрібен рентгенівський зір. Перш ніж я навчуся правильно їх контролювати, таке відчуття, що я буду постійно споглядати голого Руджерда.

 

Ясновидіння виглядає так, ніби може бути досить корисним. Але наразі я справді не відчуваю, що мені це потрібно. Якби я отримав його просто зараз, я зміг би побачити чим займаються Еріс і Руджерд, але впевнений, що переді мною постане звичайна сцена, в якій Еріс з кимось вплуталася в бійку, а Руджерд її зупиняє.

 

Передбачення... Зрозуміло, безумовно, це єдина хороша пропозиція. Наразі я не можу виграти у Руджерда або Еріс у ближньому бою. Мешканці цього світу занадто швидкі зрештою. Але якби я міг ненадовго зазирнути в майбутнє, така річ стала б для мене величезною перевагою.

 

Очі поглинная взагалі не викликають питань. Вони просто знищать мої переваги як мага. Хоча й радий, що мені вдалося дізнатися про магічні очі на кшталт цих. Якби всі мої магічні здібності були б раптово заблоковані, я б остаточно впав у паніку і опинився у великій небезпеці.

 

Якщо подумати про це серйозно, то все залежить від того, як ці очі використовувати. Добре б це все було по-справжньому. Все-таки я тільки розігрую, що повірив.

 

- Тоді. Я вибираю передбачення.

Це нормально? Більшість людей обрали зовсім не те, що я пропонувала. Говорили, щось на кшталт "що можна зробити, якщо ти можеш зазирнути зовсім недалеко в майбутнє"?

 

- Якщо ти можеш зазирнути в майбутнє хоча б на секунду, ти зможеш керувати світом.

 

Навіть якщо я сказав це, фехтувальники цього світу занадто швидкі. Навіть якщо зазирнути на секунду в майбутнє, можливо, ви не зможете перемогти. Все-таки тут є речі на кшталт "Меча світла".

 

- Це нормально не брати рентгенівський зір? Ти зможеш побачити голою будь-яку жінку яку захочеш.

 

Вона просто не розуміє, ця маленька дівчинка. Звісно, просто йдучи дорогою, ти зможеш побачити красунь і юних жінок оголеними та все, що тобі заманеться, і це буде вельми захопливо. Однак саме через це. Це просто швидко набридне. У зв'язку з цим, процес роздягання, уявляти, який вигляд це матиме, коли вони знімають ось цю частину одягу, - все це частина задоволення. Уся ця ніжна плоть, що рветься назовні, схована одягом, не можна по-справжньому насолодитися цим, якщо не бачити сам одяг, чи знаєте.

 

- Зрозуміло, зрозуміло, тоді я зроблю все дуже швидко.

 

- Так.

 

- Ну, готовий?

 

Кішіріка раптово встромила пальці в моє праве око. Я відчув сильний біль.

 

- Гу гя???? Ааа!!!

 

Навіть не замислюючись я спробував втекти. Однак я був спійманий Кішірікой і не зміг зрушити з місця. Занадто сильна. Ой, ой, ой, ой, ой!

 

- Га? Ааа?! Щ-що ти робиш, ти маленька..?!

 

- Замовкни, ти ж хлопець, так? Потерпи трохи.

 

Вона залізла в мою очницю своїми пальцями, зі скреготливими відчуттями. Через деякий час вона цілком витягла моє око назовні. Природно, я втратив можливість ним бачити.

 

- Колір ока передбачення трохи відрізняється від твого, хоча на відстані цього й не помітиш.

 

- Ти ідіотка! Є речі, які варто і які не варто робити, коли просто граєш!

 

- Я Велика Імператриця Демонів, я не роздаю магічні очі заради ігор.

 

Прокляття, моє око, моє око? Ах? Ох?

 

Я бачу. Все двоїться, але я бачу. Що це, це огидне відчуття?

 

- Усе залежить від того, як ти контролюєш потоки магічної сили в ньому, ти маєш бути в змозі зробити потік якомога тоншим. Ну старайся як можеш і тренуйся в його використанні.

 

- А? А? Що ти маєш на увазі.

 

- Це означає, що все залежить від тебе.

 

Стоячи перед збентеженим мною, Кішіріка виглядає повністю задоволеною. Було залишкове зображення, що залишилося на місці кивка. Однак було ще щось глибше, крім залишкового силуету. З усім цим я почуваюся огидно.

 

- Гаразд, це добре, здається ти можеш бачити. А тепер мені час вирушати. Я якраз шукала Бадігаді. Щодо їжі, це була велика справедливість.

 

Сказавши це, Кішіріка застрибнула на дах.

 

- Ну тоді побачимося, Рудеусе! Було б непогано, якби ти поклався на мене у скрутній ситуації якось іще! Фа-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха-ха! Фа-ха-ха-ха-хах! Фа-ха-ха-ха-ха-фуа-га-хо-ге-хо!

 

Супроводжувана ефектом Допплера, вона зникла вдалині, продовжуючи голосно сміятися. Я тупо проводив її поглядом.

 

Е? Вона справжня?

 

Ось так я і отримав око "Передбачення".

 

 

Частина 4

З погляду чоловіка середнього віку.

 

- Угх, голова розколюється.

 

Я занадто багато випив учора. Я нарешті закінчив перший етап довгої роботи і вирушив святкувати зі своїми колегами. Ми пили до самого ранку. Ми випили так багато, що майже прикінчили всі запаси в забігайлівці. А далі в мене не залишилося спогадів.

 

Усі спогади після того, як я залишив компанію, виглядають занадто розмитими. Якщо я правильно пам'ятаю, я звернув на бічну дорогу, щоб зрізати шлях. Правильно. Там сиділа маленька дівчинка. Коли я заговорив з нею, вона сказала, що голодна. Оскільки я був у гарному настрої, я запросив її до себе додому. Моя дружина, мабуть, уже приготувала сніданок. На жаль, я почувався ще не дуже добре після випивки, тож навряд чи зміг би його з'їсти. Якщо я не з'їм їм їжу, приготовану дружиною, вона розсердиться. А ось якщо я приведу цю маленьку дівчинку, щоб вона її з'їла, вона не розсердиться. Поки я був достатньо п'яний, це здавалося чудовою ідеєю.

 

Ага, і з цього моменту я зовсім нічого не пам'ятаю. Схоже я пив поки не вирубився. Мій гаманець. Все ще тут. Мене не пограбували. Якщо подивитися на небо, сонце вже високо.

 

Ну, все-таки я досить відома особистість у цьому місті. Тут немає нікого в цьому місті, хто, побачивши моє лякаюче обличчя, не зрозумів би, хто я.

 

Крім того, вчора ми нарешті закінчили новий корабель, усі люди в місті мають знати про це. Звісно, вони мають знати і про святкування з нагоди першого спуску на воду. Упевнений, вони просто вирішили залишити мене тут, поки я так мирно спав.

 

- Почекайте-но, хіба вже не за полудень? А? Це все приведе мою дружину в поганий настрій!

 

Голова суднобудівної гільдії Баккасу Рандасу поспішив вниз по дорозі додому з головою, що розколювалася від похмілля.

 

 

 

↑ Приб. пер. Якіторі - це страва зі шматочків курки, нанизаних на бамбукові палички й обсмажених на вугіллі. У нашу епоху інтернету і взаємопроникнення культур докладний рецепт можна відшукати на будь-якому кулінарному сайті.

↑ Приб. пер. В оригіналі тут сказано щось на кшталт "Відчуваєш ніби танцюєш у нього на долоні". Швидше за все ця приказка - відсилання до відомої історії про Будду і Царя Мавп. Але якщо чесно, то я не великий знавець буддизму і японсько\китайської культури, тож стверджувати не беруся.

↑ Приб. пер. В оригіналі використано термін "netorare".

↑ Приб. пер. Точно-точно. Тільки не забудь їм очі виколоти і вуха відрізати.

↑ Приб. пер. Тріск кісток, плескіт крові - чи є звуки приємніші? :)

↑ Приб. пер. В англійському перекладі використано термін "tube-top", у японському першоджерелі теж щось на зразок цього. Цей елемент одягу по суті являє собою смугу тканини, обгорнуту навколо грудей. Без брительок і залишає пупок відкритим. Часто робиться з тканини, що розтягується. Втім є ж картинка. Ну сам термін я навів, кому цікаво пошукає картинки оригіналу самостійно.

 

↑ Приб. пер. Вона використовує по відношенню до себе слово "Warawa" (妾), що літературно можна перекласти як "дитина". За старих часів використовувалося жінками з сімей самураїв. У наші дні японці використовують таке в літературі, щоб підкреслити і передати старомодний стиль спілкування дівчат зі шляхетних сімей. Загалом просто візьміть до відома. Нагадувати про це щоразу, коли вона знову відкриє рот, я навряд чи буду.

↑ Приб. пер. Японський звук для активного жування.

↑ Приб. пер. Ясно чому за тисячу років так і не підросла. Харчується раз на рік.

↑ Приб. пер. Очевидне відсилання до здібності головного героя з Місячної Принцеси або, якщо вам це звичніше, "Tsukihime"

↑ Приб. пер. Ще одне відсилання до Tsukihime

↑ Приб. пер. Нагадаю, це одна з секретних і блискавичних технік Гіслен.

P.S.

Якщо хочете допомогти у розвитку перекладацької роботи, можете зробити донат за реквізитами нижче

Монобанк 5375411506298475

ПриватБанк 5457082274610455

Патреон patreon.com/Kellar126