Частина 1

Порт Вітру.

Єдине портове місто на Демонічному материку. Це місто з великою кількістю пагорбів і спусків. Ви можете розглянути все місто прямо від входу. Більшість будинків зроблені зі звичайної землі та каменю, що часто зустрічаються на Демонічному континенті, але є й кілька дерев'яних будівель, що змішалися з іншими. Мабуть, це імпортна деревина з континенту Міліс. На краю міста розташовується верф. Можливо через те, що це портове місто, на вході дуже небагато лотків, зате що ближче до гавані, то жвавіша там панує атмосфера. Це місто злегка відрізняється від звичайних.

А за межами порту...

Зовні міста простягається величезний океан. Коли востаннє я бачив океан? Певно десь у середній школі, коли їздив на екскурсію.

Цей океан має точно такий самий вигляд, не важливо що це за світ. Синє море, шум хвиль, схожі на чайок птахи, і кораблі, що піднімають вітрила. Це перший раз, коли я бачу вітрильник своїми власними очима. Вони іноді з'являлися у фільмах, але так ви не можете відчути справжнє відчуття старовини і хвилювання, яке справді відчуваєш дивлячись на величні дерев'яні вітрильники під вітрилами. Як і очікувалося, в цьому світі вони повинні володіти просунутою технікою, щоб плисти проти зустрічного вітру.

Ні, це ж цей світ зрештою. Вони, ймовірно, просто створюють свій власний попутний вітер за допомогою магії або якихось інших подібних методів.

 

Частина 2

Тієї ж миті, як ми прибули в місто, Еріс зістрибнула з ящера і почала бігати навколо.

- Рудеусе! Це ж океан!

Ці слова, вимовлені Еріс, були сказані чистою мовою Бога Демонів. Вона запам'ятала як говорити цією мовою, завдяки щоденному повторенню. Руджерд і я намагалися використовувати мову Бога Демонів для розмов так часто як могли. І план вдався. Віднедавна володіння Еріс мовою Бога Демонів помітно покращилося. Все-таки, здається, найшвидший спосіб вивчити мову - це пожити в місці, де вона широко використовується. Тим не менш, вона ще не може читати або писати нею.

До речі, відтоді як ми потрапили на Демонічний континент, я жодного разу не вчив її магії. Не кажучи вже про безмовні чари, я впевнений, вона вже забула всі заклинання.

- Зачекай Еріс, куди це ти прямуєш, коли ми ще навіть із готелем не визначилися?!

Почувши мою заяву, Еріс різко зупинилася. До слова, це буде вже втретє, як ми стикаємося з цим і вплутуємося в неприємності. Першого разу ми просто загубилися, другого - вплуталися в бійку на розі вулиці. Третього разу не буде.

- Точно! Якщо ми не визначимося з готелем, ми ж загубимося, так?

Еріс повернулася до веселого настрою, щойно глянувши на океан. Якщо подумати, це має бути перший раз, коли вона бачить океан. Поблизу від регіону Фіттоа є річка, і вона іноді вирушала туди погратися у воді з Сауросом по вихідних. На жаль, без мене.

- Може поплаваємо?

- Е? Ти хочеш плавати в гавані?

- Я хочу поплавати!

Я хочу побачити чарівне тринадцятирічне тіло Еріс, але...

- У нас немає купальників, чи не так?

- Купальник? Що це? Нам вони не потрібні!

Я не зміг приховати своє збентеження цією шокуючою заявою. Купальник? Що це? Нам вони не потрібні! Нам не потрібні купальники. Цікаво, це означає, що ми будемо ходити оголеними? Ні, не може бути, що це так. Навіть у цьому світі заведено соромитися своєї наготи. Ось чому, так, найімовірніше, у спідній білизні. Ми будемо грати у воді в одній спідній білизні. Білизна, яка, промокнувши, липнутиме до шкіри, і крізь неї ясно просвічуватиме плоть і соски, що рвуться на поверхню.

Дивно, чому я раніше не брав участі в тих іграх на річці у Фіттоа? Точно, де взагалі я був? Думаю все тому, що я був зайнятий. У ті дні я жив повноцінним насиченим життям. Однак, хоча б раз, всього лише раз, я хотів би, щоб вони покликали мене з собою.

Ні, немає сенсу думати про це зараз. Зосередься на тому, що в мене перед очима просто зараз. Живи сьогоденням. Так, я збираюся жити сьогоденням!

Добре! Океан!

- Ні, мабуть буде краще, якщо ви не намагатиметеся плавати в цьому океані, - і тут з'явився Руджерд і збив увесь настрій.

- Е?! Чому?!

- Там повно монстрів.

Ось воно що. Буде найкраще, якщо Руджерд і я просто знищимо всіх монстрів. Ось про що я думав, але на подив, цей його радар живих організмів виявився не настільки універсальним. Ймовірно він не дуже добре може виявляти цілі у воді.

Ні, але хіба не можна влаштувати купання в морі принаймні на годину чи близько того? Плавати в гавані може бути й небезпечно, але я можу зробити щось на кшталт садка для риби на прилеглому березі за допомогою магії землі. Один шанс із десяти тисяч, що щось трапиться. Хоча тут можуть бути якісь монстри у воді з незвичайними особливими здібностями. Наприклад, вони зможуть застрибнути просто всередину через огорожу садка.

Якщо це буде простий восьминіг, стартує еротична подія*, а ось якщо щось на кшталт акули, то почнуться справжні "Щелепи".

Нічого не поробиш. Схоже буде найкраще, якщо ми відмовимося від ігор в океані. Справді, з цим нічого не поробиш.

- Ну, обійдемося без купання цього разу. Після того як заселимося в готель, вирушимо до Гільдії шукачів пригод.

- Угу... - Еріс явно пригнічена.

Хммм. Однак у мене все ще залишився здоровий інтерес до тіла Еріс. У мене не було можливості упевнитися наскільки подорослішало її тіло за минулий рік. Складно сказати з усім цим одягом, що прикриває груди. Тож я подумав, що може бути добре хоча б поворушитися пляжем, ніколи не знаєш, що може трапитися.

- Навіть якщо ми не зможемо поплавати, ми все ще можемо пограти на березі.

- Березі?

- Біля океану має бути щось на кшталт піщаних пляжів. Піщана смуга тягнеться весь час уздовж пляжу.

- І що в цьому веселого?

- Еммм... Ти зможеш взяти трохи води з пляжу і побризкатися?

- Рудеусе, у тебе знову цей дивний вираз.

- Хм?

- Хоча звучить цікаво! Давай сходимо пізніше! - щасливо заявивши це, Еріс відштовхнулася від землі й застрибнула на ящера.

Це була дивовижна майстерність стрибка. Він був зроблений тільки за рахунок сили її щиколоток, якщо спробувати описати це за допомогою звуку це було б "гуон" відчуття.

Ноги Еріс вельми добре натреновані. Хоча в неї з цим уже й так усе добре. Цікаво, чи не буде вона в кінцевому підсумку виглядати як Гіслен, з її накачаними м'язами. Я трохи хвилююся.

 

Частина 3

Для початку ми зареєструвалися в готелі, залишивши ящера в стайні, а потім попрямували до Гільдії Шукачів Пригод.

А перед сном влаштуємо збори.

Гільдія Шукачів Пригод Порта Вітру. Тут була велика кількість різномастих шукачів пригод, які скупчилися і галасували навколо. Це була знайома сцена, але таке відчуття, що тут було значно більше представників людських рас. Коли ми переберемося на континент Міліс, їхня кількість, ймовірно, зросте ще більше.

Спершу, давайте почнемо зі звичної рутини. Я попрямував прямо до дошки для оголошень.

- Хіба ми не планували швидше перетнути океан? - запитав Руджерд.

- Я просто оглядаюся. Схоже заробляти гроші на континенті Міліс буде все-таки краще.

Заробити гроші простіше на материку Міліс. Все тому що валюта відрізняється.

Валюту на континенті Міліс можна розділити на шість типів: королівські банкноти, генеральські банкноти, золоті монети, срібні монети, великі мідні монети і мідні монети.

 

Якщо використати той факт, що одна кам'яна монета рівноцінна одній єні, як основу і оцінити їх, тоді*:

 

Королівська банкнота - 50,000 ($500 USD)

Генеральська банкнота - 10,000 ($100 USD)

Золота монета Міліса - 5,000 ($50 USD)

Срібна монета Міліса - 1,000 ($10 USD)

Велика мідна монета Міліса - 100 ($1 USD)

Мідна монета Міліса - 10 (10 центів)

 

Виходить приблизно так.

Нагороди за роботи рівня B на Демонічному материку зазвичай укладаються в 15-20 уламків залізних монет. Якщо перевести це в кам'яні монети це буде 150-200 кам'яних монет. Якщо припустити, що завдання рівня B на континенті Міліс теж оплачуються валютою другого кола, це буде 15 великих мідних монет. Після обміну це буде 1500 кам'яних монет. Це в десять разів більше. Тож буде краще заробити їх на Мілісі.

Однак, якщо виявиться, що є ще достатньо часу до відходу корабля, то ми будемо змушені взятися за деякі завдання тут. В основному завдання рівня B. Рівні A і S не тільки небезпечні, а й більшість із них займає більше тижня або як мінімум кілька днів. Якщо ми хочемо постійно братися за завдання протягом пари днів, тоді рівень B буде найкращим. Ось чому ми не збираємося підвищувати наш рейтинг до S, коли ми вже не зможемо більше братися за завдання рівня B.

Після отримання рейтингу A, ви вже можете братися за роботу з рейтингом S. Оскільки все так, насамперед я запитав, навіщо хтось буде заморочуватися підняттям рейтингу до рівня S.

Я запитав про це у члена персоналу і, по ідеї, ви отримуєте особливі привілеї, досягнувши рейтингу S. Я не знаю точно, оскільки більше не досліджував цього спеціально, але ціни за готель будуть дешевшими, гільдія надаватиме вам більш прибуткові завдання і тому подібні речі. Також вони закриють очі на більшість речей, що порушують контракт. Такого роду привілеї, здається.

Якщо ми зосередимо зусилля на завданнях навколо рівня A, залишатися з рейтингом A набагато ефективніше для заробляння грошей, ніж підніматися до рейтингу S. Хоча, схоже, такі пільги дають величезну перевагу шукачам пригод, коли справа доходить до дослідження підземель.

Ми навіть не намагалися досліджувати будь-які підземелля. Вони небезпечні й забирають надто багато часу. Ми сконцентрували наші зусилля на завданнях рівня B. З цих причин ми не плануємо підніматися до рейтингу S в даний час. Хоча, здається Еріс хоче спробувати це.

Однак, ми злегка відхилилися від теми.

У будь-якому разі, ми приєдналися до Гільдії Шукачів Пригод з наміром заробити грошей. Оскільки все так, краще, якщо ми сядемо на корабель якнайшвидше і заробимо грошей уже на континенті Міліс.

- Якщо подумати, цікаво, звідки відправляються кораблі?

- З порту.

Я маю на увазі звідки саме в порту?

- Давайте запитаємо і подивимося.

Я підійшов до стійки. Там стояла жінка, ймовірно людської раси. Чому за стійками майже завжди жінки? І чому кількість серед них пишногрудих така велика?

- Ми хочемо вирушити на материк Міліс, ви знаєте де ми зможемо це зробити?

- Ставте такі питання на контрольно-пропускному пункті.

- Контрольно-пропускному пункті?

- Якщо вже ви будете перетинати національні кордони на борту корабля.

Ця проблема між країнами за межами юрисдикції гільдії. Схоже, в такому разі персонал гільдії не зобов'язаний надавати пояснення щодо цього.

Хммм, у такому разі, нам варто попрямувати до контрольно-пропускного пункту. Може там ми почуємо більш детальні пояснення?

- Гей ти!

Тільки я задумався про це, як почув гучний крик у гільдії.

Розвернувшись, Еріс вдарила чоловіка людської раси. Наша ядерна боєголовка сьогодні енергійна як завжди.

- Кого і де ти думаєш зачепив?!

- Це... Це була випадковість! Та хто взагалі захоче доторкнутися до малявки на кшталт тебе?!

- Не має значення, чи була це випадковість! Я не чую щирості в твоїх вибаченнях!

Еріс уже стала досить вільно говорити мовою Бога Демонів. І, варто було їй поліпшити чистоту мови і розуміння, кількість бійок зросла.

- Гья-ха-ха-ха-ха! Це що, це що бійка?!

- Боже мій, боже мій!

- Гей, гей, дивись щоб тебе не побила дитина!

До речі, сутички між шукачами пригод є досить поширеним повсякденним явищем, тож гільдія по-справжньому не втручається.

- Я розчавлю тебе!

- Пробач... Вибач, це моя поразка, відпусти мене, прошу встань і відпусти мою ногу!!!

Варто було мені про це задуматися, як Еріс уже скрутила хлопця, не витрачаючи зайвого часу.

Здатність Еріс заганяти людей у безвихідне становище, особливо останнім часом, дуже сильна. Вони починають відчувати страх навіть перш ніж вона торкається їх і не тільки це, вона чітко заганяє їх у безвихідне становище. І чим ви думаєте все закінчується? Саме так як ви подумали, тим, що вони безпорадно корчаться на землі, поки їх штовхають у промежину. Ці шукачі пригод з рейтингом C тут і там, нічого не можуть зробити, щоб зупинити це.

А потім, після нанесення певної кількості ушкоджень Руджерд виходить, щоб припинити це.

- Припини.

- Чому ти намагаєшся зупинити мене?

- Сутичка вже закінчена, відпусти його, з нього вже досить.

І цього разу Руджерд зупинив її, схопивши за комір як кошеня. Чоловік втік геть, тримаючись за відповідну ділянку свого тіла.

- Прокляття, ти божевільна!

Звичайне видовище. Я не можу зупиняти це. Якщо я хапаю її ззаду, щоб зупинити, мої руки починають рухатися самі по собі. А коли я починаю її хапати за всілякі цікаві місця, приходить і моя черга бути побитим до напівсмерті.

- Лисий і рудоволоса жорстока маленька дівчинка?! Чи може бути, що ви, виродки, "Смертельний Тупик"?

У ту мить, коли хтось вигукнув це, зал гільдії занурився в тишу.

- "Смертельний ", ти маєш на увазі Супарда?

- Придурок! Це ім'я їхньої групи. Нещодавно поповзли чутки про підробку!

- Я чув і чутки що це по-справжньому.

Ох?

- Вони жорстокі, але насправді зовсім не погані хлопці?

- Жорстокі, але хороші хлопці, хіба це не суперечливо?

- Ні, це означає що вони не всі такі жорстокі?

Шух, шух.

Шушукання почало поширюватися всередині гільдії.

Це перший раз, коли ми опинилися в такій ситуації. Схоже ми стали досить відомими. Цікаво, чи буде нормально, якщо ми не станемо рекламувати ім'я Руджерда в цьому місті?

- Гурт лише з трьох людей, дістався до рейтингу A врешті-решт?

- Ах, це вражає, але неважливо підробка це чи ні, я можу повірити в це, коли справа стосується цих двох.

- "Скажена Собака Еріс" і "Сторожовий Пес Руджерд", правильно?

У Еріс і Руджерда навіть прізвиська є! Проте, "Скажений Собака" і "Сторожовий Пес", ха? Цікаво, чому вони обидва собаки?

Цікаво, що за собака тоді я?

Думаю, послухаю трохи і побачу. "Бойовий Пес" навряд чи. Це має бути щось не настільки круте як це. Не можу уявити, що створюю враження сміливця. Якби я міг обирати самостійно, то це був би "Масляний Собака", але...

За цей минулий рік я відчуваю, що скоріше діяв як своєрідний штабний офіцер у групі. Тож це має бути свого роду інтелектуальне ім'я. "Терплячий Пес" може бути?

- Тоді, той коротун позаду має бути "Власник Руджерд"!

- Я чув, що "Власник" найжахливіша особистість серед них.

- Так, все що я чув про нього було поганим.

І ось... Моє ім'я... ім'я... навіть не запам'ятали.

Ні, звісно я часто називав ім'я Руджерда, хоча... Щоразу, коли траплялося щось хороше, я казав: "Ми відомі під ім'ям Руджерда зі Смертельного Тупика, прошу потурбуйтеся про нас.", саме так. А якщо траплялося щось погане я з гучним сміхом заявляв "Я Рудеус, гва-ха-ха-ха-ха-ха" тощо, сміючись. І тому врешті-решт вони закінчили тим, що змішали їх?

Хммм.

Навіть якщо ми були доволі активні минулого року, я трохи шокований фактом, що тільки моє ім'я не згадали.

Ну, думаю, це не має значення. Усе одно я називав своє ім'я тільки в поганих ситуаціях, не так уже й погано, якщо вже це не моє справжнє ім'я.

До того ж, "Власник" не так уже й погано. Все одно що одягнути на Еріс нашийник і прогулятися з нею по окрузі.

- У будь-якому разі він маленький.

- Упевнений, що маленький, він же дитина врешті-решт.

- Гей, гей, будеш казати, що він маленький, він спустить собак!

- Гья-ха-ха-ха-ха-ха!

Перш ніж я вловив це, вони вже сміялися над чимось абсолютно не пов'язаним. Однак шкода вас розчаровувати. Останнім часом він постійно зростає.

Ох, не можу. Якщо я дозволю їм так сміятися Еріс знову зірветься. Тільки я подумав про це, як вона крадькома, червоніючи, подивилася в мій бік. Ох, це так чарівно.

- Еріс, щось сталося?

- Ні... нічого!

Дью-фу-фу.

Якщо це тебе зацікавило, можеш вільно приходити підглядати за мною під час вечірнього купання. Я дам Руджерду особливі інструкції, щоб дозволити тобі пройти. У такому разі, як щодо того, щоб митися разом? Я міг би помити тебе трохи, руками, або ногами, або всім тілом, або своїм язиком.

Гаразд, залишимо жарти.

Зараз ми маємо рухатися до контрольно-пропускного пункту. Як і належить Власнику, я попрямував геть із цього місця, сповнений власної гідності.

- Еріс! Руджердодурія! Ходімо!

- Чому ти іноді перекручуєш моє ім'я...

- Хмпф!

Усі погляди були спрямовані на нас, коли ми залишали гільдію шукачів Пригод.

 

Частина 4

Ми підійшли до контрольно-пропускного пункту. Це місто розташоване на Демонічному континенті, але, після посадки, корабель доставляє вас на територію Святого Королівства Міліс. Є податок на все, що ви ввозите, а також огляд на в'їзді в країну. Неважливо, чи це для того, щоб запобігти злочинам, чи навпаки, просто спроба здерти гроші. Ну, насправді причина не має значення. Якщо вони просять нас заплатити, ми просто маємо зробити це.

З такою легкістю я думав про це.

- Двоє людей і один демон, як багато це коштуватиме?

- За людей по п'ять уламків залізних монет. Який вид демонічної раси?

- Супард.

Член персоналу подивився на Руджерда з відкритим ротом, потім, подивившись на його лису голову, зітхнув. Це було обличчя без жодного натхнення.

- За Супардів - 200 маленьких зелених монет.

- Д... Двісті монет?!

Цього разу була моя черга дивуватися.

- Чо... Чому так дорого?!

- Навіть якщо я не скажу прямо, ви ж маєте розуміти, правда?

Причина, через яку взяти Супарда на корабель так дорого. Я знаю її. Тепер я розумію це, не раз зіткнувшись із цим під час подорожі. Однак, це все одно занадто дорого.

- Але чому така абсурдна кількість грошей?

- Я не знаю. Запитай у тих, хто це вирішив.

- Старий, а ти не можеш припустити?

А? Ну, напевно протидія тероризму. Перевозити Супардів як рабів, замкнувши в клітці, а потім випустити буйствувати на континенті Міліс, щось на кшталт такого.

Так ось у чому справа. Я вже зрозумів, що Супардів розглядають як бомбу.

- Ви хлопці той прославлений "Смертельний Тупик", вірно? Коли ви підніметеся на борт корабля, вони належним чином перевірять вашу расову приналежність. Не думаю, що є сенс демонструвати своє марнославство, і платити тут двісті зелених монет.

На щастя чиновник дав нам своєрідне попередження, іншими словами, навіть якщо ми спробуємо видати його за Міґурда, це буде розкрито.

- Якщо спробувати збрехати про свою расу, чи є якийсь штраф?

- Так, ви повинні будете заплатити досить значний штраф.

Згідно зі словами співробітника, здається, поки ви платите - все в порядку. Що за орієнтована тільки на гроші доктрина.

 

Частина 5

Сонце вже хилилося до заходу, коли ми повернулися з контрольно-пропускного пункту.

Ми повернулися на заїжджий двір і вирішили поїсти. Їжа, яку вони подавали в готелі, спеціалізувалася на морепродуктах портового міста. Молюск розміром з кулак був головною стравою на сьогодні. За смаком він наче був вкритий вершковим маслом і приготований на пару з додаванням алкоголю для аромату. Добре. З усіх страв, що я скуштував на Демонічному континенті, - це була найкраща.

"Смакота!"

Еріс поглинала це все з радістю, влаштовуючи місиво. За цей минулий рік, вона, здається, геть забула манери поведінки за столами королівства Асура. Використовувати ніж у правій руці, щоб нарізати їжу, а потім акуратно наколювати виделкою і відправляти в рот. Принаймні вона не просто згрібала їжу руками, запихаючи в рот, але тут і не пахло манерами. Якщо Едона побачить це, вона ймовірно розплачеться. Взяти на себе відповідальність?

- Еріс. Твої манери жахливі!

- Чавк-чавк? Кого взагалі хвилює щось на кшталт манер?

Навіть Руджерд має кращі манери. Хоча йому теж бракує витонченості. Він навіть зовсім не використовує ніж і нарізає їжу лише виделкою. Просто проводить по ній виделкою і їжа розпадається на частини, наче це була б олія. Я відчуваю навички майстра.

- Ну тоді, в такому разі, нехай навіть ми ще не доїли, давайте почнемо сьогоднішні збори.

- Рудеусе. Розмовляти за їжею погані манери, - Еріс сказала це з незадоволеним обличчям.

 

 

Частина 6

Після того як ми закінчили їсти і наповнили свої шлунки, ми почали нараду.

- Подорож буде нам коштувати двісті маленьких зелених монет. Це за межами всякого розуміння.

- Шкодую про це, це моя вина, - Руджерд похмурів.

Я й сам не очікував, що це коштуватиме так багато. Якщо чесно, я навіть не особливо замислювався про вартість проїзду. Поки ми потроху заробляємо, ми здатні швидко оплатити поїздку. Насправді, для людської раси це тільки п'ять уламків залізних монет за людину. Навіть за представників інших демонічних рас не більше однієї двох маленьких зелених монет. І тільки для Супардів сума так абсурдно велика.

- Тату, це зайшло занадто далеко.

- Я не твій батько.

- Я знаю. Це жарт.

У будь-якому разі, двісті маленьких зелених монет, так? Це явно не нормальна кількість грошей. Навіть якщо зосередимося на виконанні завдань із рейтингом A і S у цьому місті, щоб заробити грошей, це займе роки. Схоже континент Міліс справді не хоче приймати нікого з раси Супардів.

- Однак, це досить проблематично. Ми ж не можемо просто залишити Руджерда тут, кинувши його позаду.

Залишити Руджерда позаду.

Це був би найшвидший шлях. На цей момент, ми вже досить досвідчені шукачі пригод. Я впевнений, ми змогли б продовжити нашу подорож навіть без Руджерда. Навіть якщо я кажу так, очевидно, що я не збираюся так чинити, Руджерд залишиться з нами до кінця нашого шляху. Наша дружба вічна і непорушна, і все в такому роді.

- Звісно, ми не кинемо тебе позаду.

- Тоді що нам робити?

- Якщо розглядати способи? Є цілих три, - сказавши це, я підняв три пальці.

Усе починається з числа три. Не важливо що відбувається, завжди є три варіанти: продовжувати шлях, повернутися або зупинитися.

- О?

- Дивно, цілих три шляхи?

- Фу-фун.

Я поки почекаю з поясненнями, я ще не обдумав їх. Умм...

- По-перше. Є законний спосіб, виконуючи завдання, заробити грошей і потім вирушити на Міліс.

- Цей спосіб...

- Так, це займе занадто багато часу.

Якщо ми навіть віддамо всіх себе заробітку грошей, це все ще забере у нас принаймні рік, щоб заробити їх. І майже гарантовано за цей час щось трапиться. Безтурботно втратимо наш гаманець наприклад.

- Друге. Вирушити в підземелля і відшукати там магічний кристал або магічні предмети. Це буде дещо клопітно, але всього за один захід ми зможемо заробити значну кількість грошей.

Магічні кристали продаються за високими цінами. Не можу сказати конкретно, як багато це може бути, але якщо ми віддамо їх тому чиновникові на перевірочному пункті, я впевнений, що цього повинно бути достатньо, щоб дозволити Супарду подорожувати.

- Підземелля! Звучить чудово! Ходімо!

- Нізащо.

Руджерд відкинув варіант з підземеллям.

- Чому?!

- Підземелля занадто небезпечні. Я не можу бачити пастки моїм оком.

Навіть якщо око Руджерда реагує на живих істот, це схоже не працює з пастками, створеними підземеллям.

- Навіть якщо ми не дізнаємося, поки не спробуємо?

- Я був тим, хто запропонував це, але я теж не хочу йти.

Якщо ми будемо просуватися акуратно, ми, можливо, змогли б впоратися з цим так чи інакше, але оскільки я не приділяв достатньої уваги своїм ногам, найімовірніше, я десь допущу смертельну помилку. Це те, де нам варто прислухатися до поради Руджерда.

- Третій варіант. Ми пошукаємо контрабандистів в околицях цього міста.

- Контрабандистів? Що це?

- У місцях на кшталт цього, де люди перетинають кордони, вони змушені платити податки за перевезені речі та товари. У таких випадках як наш, коли виплати абсурдно високі, цілком імовірно з'являються торговці, які можуть перевезти їх за нижчу плату.

- Ось як?

- Ось як.

Якби це було не так, тоді податки для різних рас і товарів не відрізнялися б.

- Серед цих товарів напевно є окремі пункти, перевезення яких коштує величезних грошей. Для людей, які не можуть собі дозволити заплатити офіційний податок за перевезення, з'являються особи, які візьмуться перевезти їх за значно нижчими цінами.

Ну, можливо тут їх і немає.

Однак, якщо ми спробуємо поговорити з деякими торговцями в окрузі, упевнений, зможемо відшукати кого-небудь, хто візьме в будь-якому разі значно меншу ціну, ніж двісті маленьких зелених монет. Ціна встановлена на КПП очевидно дивна. Якщо порушимо правила тільки трохи, за це не повинно бути надто суворого покарання.

Ні, ні, я не повинен так думати. Якщо ми підемо найпростішим шляхом, це обернеться пасткою. Я вже вивчив це на власному досвіді.

Здебільшого я включив це лише як варіант, але ми повинні спробувати по можливості уникати робити щось неправильно.

На даний момент, ці три варіанти - все, що я можу придумати.

1. Законний метод збору грошей.

2. Швидко розбагатіти в підземеллі.

3. Домовитися з підпільними торговцями.

Жоден із цих варіантів не надто хороший. А, точно. Є ще один спосіб. Я можу продати мій посох, "Гордовитого Водяного Короля-Дракона, Аквахатію".

Залишивши осторонь вигоди і недоліки, я справді не хочу розглядати варіант із його продажем. Це подарунок, який я отримав на свій день народження від Еріс. Я користувався ним як справжньою коштовністю до сьогоднішнього дня. Упевнений Руджерд і Еріс не погодяться зі мною розлучитися з ним.

Однак, це може бути найкращий спосіб.

 

Частина 7

Тієї ночі в мене було видіння.

Хітогамі сказав: "Купи трохи їжі з лотка і потім наодинці вирушай на пошуки в провулки. "

Якщо вже в мене немає інших розумних способів, я спробую.

- Вся справа в тому, що в тебе немає інших варіантів?

Ні, добре, купити їжі і піти в провулки, я вже зрозумів, це щось на зразок івентів.

- Ти зрозумів?

Так, там буде щось на кшталт голодної загубленої дитини, яка там блукає, так? А потім це так чи інакше призведе до зустрічі з черговою підозрілою особою?

- Цілком правильно, дивовижно!

А потім, після того як я врятую цю дитину, здається, що насправді це онук глави суднобудівної гільдії або щось на кшталт такого, так?

- Фу-фу-фу, це те, чого тобі доведеться з нетерпінням чекати до за... вт... ра.

Яке самовдоволення... Не було жодної приємної події досі.

Крім того, гей ти! Знаєш, уже рік минув відтоді, як ми говорили востаннє! Я вже почав відчувати полегшення, що твоє обличчя вже ніколи знову не з'явиться переді мною.

- Ну... Хіба ти не потрапив у дещо скрутні обставини через мою пораду востаннє? Було дещо складнувато показуватися після цього.

Ха!

Так навіть у богів бувають випадки на кшталт цього. Однак не помиляйся. Це була моя власна особиста помилка. Хоча, до речі, я хотів би, щоб ти сказав, яка з відповідей була правильною.

- Навіть якщо ти кажеш "правильна відповідь"... Якби ти просто як і годиться поспілкувався з вартовими, вони були б вдячні Руджерду.

Е? Це була настільки проста подія?

- Все так. Якби ви стали союзниками варти, тоді цей Нокопара навіть не подивився б у ваш бік. Справді, це було поза моїми очікуваннями. Хоча, на мою власну думку, за цим було вельми кумедно спостерігати.

У моєму випадку це не було розвагою, ні крапельки.

- Однак, завдяки цьому, ви зуміли забратися так далеко всього за рік, так?

То ти намагаєшся сказати, що кінцеві результати цілком непогані?

- Результати призвели до всього цього.

Тсч.

Мені це не подобається.

- Ось як? Ну, це нормально. А тепер, якщо вже ти схоже в поганому настрої, я зникну.

Зачекай трохи. Я хотів би дещо підтвердити.

- Що?

Чи може бути з цими твоїми порадами, що все піде куди краще, якщо я не буду занадто багато думати над цим?

- На мій погляд, усе вийде куди цікавіше, якщо ти будеш більше замислюватися, хоча...

А, тепер зрозуміло.

Ось воно як, так.

Тепер я зрозумів.

Наступний раз буде зовсім не цікавим.

- Фу-фу-фу, це те, чого я буду з нетерпінням чекати.

Чекати... чекати... чекати...

Моя свідомість померкла під це повторюване відлуння.

 

↑ Приб. пер. герой тут натякає на горезвісні тентаклі.

↑ Приб. пер. Нагадаю, подібні курси - та ще єресь, можете особливо не перейматися. Але оскільки автор і його світ найімовірніше спиратимуться на них, то зайвими не будуть.

 

P.S.

Якщо хочете допомогти у розвитку перекладацької роботи, можете зробити донат за реквізитами нижче

Монобанк 5375411506298475

ПриватБанк 5457082274610455

Патреон patreon.com/Kellar126