Частина 1

Зеніт поставили діагноз про вагітність. Мій братик або сестричка готується до народження. Кількість членів сім'ї зросла. Здорово, Руді!

Зеніт хвилювалася про це всі ці роки. У минулому вона частенько зітхала, підозрюючи, що більше не зможе мати дітей, але близько місяця тому вона відчула зміни. Вона почала швидко втомлюватися, її стали мучити блювота і нудота. Це поширені ознаки вагітності. Вона все ще пам'ятала подібні відчуття, тому звернулася до лікаря, і вагітність була підтверджена. Тут не було помилки.

Сім'я Ґрейрат була в захваті від цього повідомлення. Якщо це хлопчик, назвемо його так, якщо дівчинка - так. Яка кімната підійде, чи віддати малюкові старий одяг Руді. Теми були нескінченні. Наші галасливі дні наповнилися сміхом. Я, чесно кажучи, теж був цілком щасливий, але зберіг свою думку, що молодша сестричка буде кращою. Усе через те, що мій молодший брат зруйнував найважливішу для мене річ своєю битою.

А потім. Через місяць спливла одна проблема.

Частина 2

Відкрилося, що служниця Лілія теж вагітна.

- Вибачте, я вагітна.

Лілія відверто оголосила про це коли вся родина зібралася. У цю мить сім'я Ґрейрат просто застигла.

- Хто це зробив?

Ніхто не намагався поставити це питання в такій атмосфері. Кожен смутно відчував це. Лілія працьовита покоївка. Вона відсилає майже всю свою зарплату додому. Вона часто вирушає з Полом розв'язувати сільські проблеми і цим відрізняється від Зеніт, яка весь час проводить допомагаючи в сільській клініці. Вона майже не покидає дому, окрім як для роботи. Не було відомостей, що Лілія особливо зблизилася з кимось.

Може вона зробила це з незнайомцем... Але я знаю одну річ. Коли Зеніт завагітніла, Пол був змушений зупинити сексуальну активність і коли він уже не зміг це стримувати, він прокрався вночі в кімнату Лілії. Якби я був простою дитиною, я б подумав, що вони грають у покер чи щось таке. На жаль, я знав. Ці двоє робили це, коли матері не було вдома. Я справді хочу, щоб вони були більш обережними.

Хіба не говорили дві випадкові людини цього раніше?

"Гей, леді! "Ти можеш зробити це, якщо спробуєш" дуже хороші слова. Вони вчать нас важливості контрацепції. "*

Я справді хочу, щоб Пол, обличчя якого вже смертельно зблідло, дізнався про це. Ну, насправді я не знаю, чи є тут взагалі контрацептиви. Звісно, я не збираюся розголошувати цю справу і порушувати сімейний спокій. Зазвичай, я не пробачив би нікому, хто протягне свої лапи до служниці. Але Пол зробив мені дуже велику послугу з Сільфі. Я пробачу його цього разу. Бути популярним хлопцем складно. Тому, якщо його почнуть підозрювати, я прикрию його. Я можу навіть створити йому алібі. Визначившись, я спробував поглядом показати Полу, щоб він заспокоївся.

Але водночас Зеніт подивилася на Пола, сповнившись підозр. Так уже збіглося, що ми схрестили на ньому свої погляди одночасно.

- П-пробачте. Це, мабуть, я...

Це хлопець здався занадто легко... Як зворушливо... Ні, потрібно цінувати чесних людей. Він завжди любив збирати членів сім'ї і вчити мене, подаючи приклад благородної поведінки.

"Будь чесним."

"Будь мужнім."

"Захищай дівчат."

"Не роби неправедних вчинків."

Щось на кшталт цього. Тож він, імовірно, просто не міг сказати нічого, крім правди. Хіба це не добре? Не можу сказати, що не люблю цю його рису.

"Ситуація повернулася не найкращим чином..." - подумав я, спостерігаючи за Зеніт. Маска Хання з'явилася за її спиною.

Саме так ми й розпочали наші надзвичайні сімейні збори.

Частина 3

Першою тишу порушила Зеніт. Вона взяла ініціативу на себе.

- Ну і що ти тепер будеш робити?

Якщо подивитися на це, Зеніт виявилася надзвичайно стриманою. Вона дала своєму чоловікові, який загруз у зраді, тільки одного ляпаса, не впадаючи одразу в істерику. На обличчі Пола досі червонів відбиток руки.

- Будь ласка, дозвольте мені залишити цю роботу після того, як я допоможу ґаздині з пологами.

Єдиним, хто відповів, стала Лілія. Вона теж була надзвичайно спокійна. Можливо в цьому світі, таке дуже поширене. Інтрижка між господарем і служницею. Щойно це стає проблемою, вона залишає дім.

Хм.

Зазвичай, я б зацікавився такою трагічною історією. Але ця атмосфера не дозволяє мені навіть сіпнутися. Все-таки в мене є стриманість. На відміну від Пола. Щоб ви знали, Пол просто забився в кут. Батьківська гідність? Що, чорт забирай, це взагалі таке?

- А як щодо дитини?

- Я планую виростити її у своєму рідному місті, після того як народжу у Фіттоа.

- Ваш дім на півдні, так?

- Так.

- Ти будеш виснажена після пологів і навряд чи зможеш витримати довгу подорож, правильно?

- ...Можливо, але мені більше нікуди піти.

Фіттоа розташований в північній частині Асури. За моїми відомостями, подорож до південних міст займе не менше місяця, навіть на конях. Навіть якщо це цілий місяць, погода і безпека в королівстві Асура цілком хороші. Якщо взяти візок, подорож буде не надто суворою. Але це тільки для звичайних мандрівників. У Лілії немає грошей. Якщо в неї немає грошей, то їй доведеться добиратися пішки. Навіть якщо сім'я Ґрейрат оплатить їй поїздку, все одно можна буде зіткнутися з небезпекою. Мати, яка щойно подарувала народження дитині, подорожує сама. Якщо я поганий хлопець, що я зроблю, зустрівши її?

Звісно нападу, це дуже приваблива здобич. Наче просто просить "будь ласка, нападіть на мене". Маючи дитину як заручника, легко змусити матір робити все що завгодно. Відібрати всі її гроші та майно насамперед. І, схоже, тут існує щось на кшталт рабства, тож їх можуть просто продати. Будь навіть Асура найбезпечнішим місцем у світі, це ще не означає, що тут немає поганих людей. Шанси що на неї нападуть дуже високі.

Зеніт має рацію. Великі навантаження це проблема. Навіть якщо сама Лілія витримає це, що щодо дитини? Чи витримає новонароджений цілий місяць подорожі? Неможливо, так? Звичайно, якщо Лілія сильно здасть, за нею піде і її чадо. Якщо вони захворіють, у них не буде коштів, щоб звернутися до лікаря, і все закінчиться вкрай сумно. Перед моїми очима одразу ж постала картина, як Лілія, притискаючи до грудей дитину, вибивається з сил у сніговій бурі. Я не хочу, щоб Лілія померла подібним чином.

- Але, люба, це справді...

- Замовкни!

Пол спробував щось заперечити, але після різкої відповіді Зеніт знову забився в кут, як дитина. У цьому питанні в нього не залишилося права говорити. Хмм. Схоже, Пол узагалі вже виключений із цього рівняння.

-...

Зеніт до болю кусала нігті. Схоже вона просто не знає як вчинити. Вона не настільки ненавидить Лілію, щоб убити. Взагалі-то, між ними дуже добрі стосунки. Вони разом керували домашнім господарством шість років, можна навіть сказати стали хорошими подругами. Якби тільки дитина Лілії була не від Пола. Якби навіть Лілію зґвалтували в провулку і вона завагітніла від цього, Зеніт напевно б дозволила... Ні, вона всіма силами б захистила її і дозволила дитині рости тут. Судячи з ходу розмови, у цьому світі немає поняття абортів.

Я думаю, у серці Зеніт борються два суперечливих почуття. Почуття прихильності до Лілії і почуття, що її зрадили. Я думаю, Зеніт гідна захоплення, раз не схиляється тільки до другого. Якби це був я, я б відчував достатньо ревнощів, щоб відразу вигнати її. За фактом, Зеніт здатна зберегти достатньо самовладання, щоб спокійно розібратися з цим становищем із Лілією. Лілія ж не шукає для себе виправдань і просто планує взяти на себе всю відповідальність. Взяти всю відповідальність перед сім'єю, якій вона стільки служила і яку зрадила.

Але, на мою думку, єдиний, хто має взяти на себе відповідальність - це Пол. Це неправильно для Лілії брати все на себе. Це прощання не може трапитися таким жахливим чином. Я вирішив допомогти Лілії. Вона завжди дбала про мене. Нехай ми й не так багато спілкувалися, і вона рідко розмовляє зі мною, але вона завжди дуже добре піклувалася про мене. Щоразу, коли я залитий потом закінчував тренування з мечем, у неї був готовий для мене рушник. Коли я промокав під дощем, вона заздалегідь набирала гарячу воду. Холодними ночами вона приносила мені ковдру. Коли я забував прибрати книжки на полицю, вона акуратно розставляла їх сама.

А найголовніше.

Найголовніше з усього важливого.

Вона знала про Божественний Артефакт*, але тримала це в секреті. Це правда, Лілія знає. Це сталося ще в ту пору, коли я вважав Сільфі хлопчиком.

Йшов дощ. Я вивчав ботанічну енциклопедію у себе в кімнаті. Лілія якраз увійшла і почала прибирання. Я був занадто захоплений читанням і навіть не помітив, як Лілія, прибираючи, підібралася до схованки з Божественним Артефактом. Коли я помітив її, було вже надто пізно для порятунку. Лілія тримала в руках Божественний Артефакт.

Я був украй шокований. Це правда, що за двадцять років життя неробою я ніколи не дбав про порядок у своїй кімнаті, наплювавши на оточуючих. У мене навіть була папка "Еротичні фото" просто на робочому столі комп'ютера. Може, це через те, що я ніколи не вмів толком щось ховати. Але я не очікував, що все виявиться так легко. Я від усієї душі намагався це заховати... Це все здібності істоти під назвою "служниця"?

Щось обірвалося в моєму серці й кров відхлинула від голови. Полювання на відьом розпочато.

Лілія сказала: "Що це?"

Я сказав: "Щщщщщщо це, цееееее..."

Лілія сказала: "Вони пахнуть."

Я сказав: "Ва... Ваніллю! Напевно вони пахнуть ваніллю?!"*

Лілія сказала: "Чиї вони?"

Я сказав: "...Перепрошую, це Роксі."

Лілія сказала: "Краще випрати їх."

Я сказав: "Та як можна прати їх?!!!"

Лілія прибрала Божественний Артефакт назад у Божественне Місце Зберігання (схованку). І вийшла з кімнати, залишивши мене тремтіти від страху. Тієї ночі я готувався до серйозної сімейної розмови. Але нічого не сталося. Я протремтів усю ніч. Але навіть коли настав ранок нічого не сталося. Вона нічого не сказала.

Я відплачу за цю послугу.

- Мамо, я можу отримати двох братиків чи сестричок одразу, то чому всі так напружені?

Я повинен діяти як дитина. Лілія вагітна. Це чудово, наша сім'я отримає ще одне поповнення. То чому ти злишся? Я спробував втрутитися на основі такого підходу.

- Це тому, що вона і твій батько зробили дещо недозволене.

Відповіла Зеніт зі зітханням. Голос тремтів від нескінченної люті. Але ця лють спрямована не проти Лілії. Зеніт і сама ясно розуміє це. Хто найбільше винен?

- Навіть так. Хіба Лілія не захищає батька?

- Що?

Навіть якщо це несправедливо щодо Пола, він сам вирив собі могилу. Будь ласка, візьми всю провину на себе. Вибач, але на повернення боргу за допомогу з Сільфі доведеться почекати.

- Я знаю. Батько просто скористався слабкістю Лілії.

- Е? Це правда?

Зеніт схоже повірила моєму обману, подивившись на Лілію зі здивуванням. Лілія, як зазвичай, не виражала емоцій, але, схоже, зрозуміла суть ідеї, і її брова трохи піднялася. Це справді правда, що це була її слабкість. Але якщо подивитись трохи краще, це радше Пол був спійманий на своїй слабкості...

Не важливо. Так теж зійде.

- Нещодавно, коли я прямував до туалету і проходив повз кімнату Лілії, я чув як батько говорив... якщо не хочеш, щоб "це" вийшло назовні, краще покірно розтав ноги, або щось на кшталт цього.

- Що?! Руді, що ти кажеш...

- Тобі краще помовчати!!!

Пронизливий крик Зеніт знову вивів Пола з гри.

- Ліліє, це правда?

- Ні, такі речі...

Лілія явно хотіла сказати що-небудь, але її очі були сповнені коливань. Вона про щось думала. Можливо, вони дійсно грали в подібні "ігри".

- Це правда. Ти навіть не можеш вимовити це досить голосно і впевнено...

Зеніт уже самовільно все вирішила, ґрунтуючись на емоціях Лілії. Пол виглядає ошелешеним, його очі метушаться в розгубленості, навіть якщо його рот широко розкритий, він не в змозі видати жодного звуку, нагадуючи золоту рибку.

Добре. Час для завершального удару.

- Мамо, я не відчуваю, що Лілія винна.

- Так.

- Це батько той, хто помилився.

-Так.

- Винен батько, а карають Лілію, це занадто дивно.

-...Так.

Цього недостатньо... Ще трохи.

- Я по-справжньому щасливий проводити час із Сільфі, тож, думаю, мої брати й сестри повинні мати друзів одного з ними віку.

-...Так.

- А ще, мама. Для мене вони обидва мої справжні родичі.

-...Я зрозуміла. Овва, я справді не можу сперечатися з Руді.

Зеніт глибоко зітхнула. Ти змусила мене похвилюватися, мамо.

- Лілія залишається в нашому домі. Ти вже одна з нас! Я не дозволю тобі піти! - наказовим тоном заявила вона.

Очі Пола широко розплющилися, Лілія в сльозах кинулася цілувати їй руки.

І, таким чином, ця тема була закрита.

Частина 4

Таким чином, усю провину скинули на Пола і все устаканилося. Наприкінці Зеніт подивилася на Пола як на свиню, яку вели на забій. У деяких професіях, таке може слугувати нагородою, але мої яйця стиснулися в той момент. Зеніт подивилася цим поглядом і повернулася до своєї кімнати сама. Лілія плаче. Її обличчя, як і раніше, безпристрасне, але сльози так і течуть з її очей. Пол явно вагається, чи слід йому обійняти її за плечі. Гаразд, залишу це цьому плейбою.

Я пішов слідом за Зеніт у батьківську спальню. Якщо цей інцидент змусить Зеніт розлучитися з Полом, це теж проблема. Варто було постукати у двері, як Зеніт одразу ж відчинила.

- Мамо, те що я сказав раніше було брехнею. Будь ласка, не ненавидь батька.

Сказав я без жодних передмов. Зеніт остовпіла на мить, але тут же криво посміхнулася і потріпала мене по голові.

- Я знаю. Не думаю, що мені сподобався б такий тип поганого хлопця. Цей хлопець дурний і хтивий, тому я готувала себе до того, що колись трапиться щось на кшталт цього. Але це сталося так раптово, що я була занадто вражена.

- Батько так схиблений на жінках?

Запитав я, прикинувшись, що нічого не знаю.

- Так. Він поводиться краще останнім часом, але він ніколи не турбувався про наслідки в минулому. Цілком можливо, що десь є старший брат або сестра Руді.

У міру розмови вона гладила мою голову все сильніше і сильніше.

- Адже Руді не перетвориться на такого дорослого, так?

Вона тре мою голову занадто сильно, ні, вона вже просто стискає її з дедалі більшою і більшою силою...

- Не стався до Сільфі легковажно, добре?

- Оу, йой, звісно мама, ой...

Відчуваю, що за моїми діями відтепер і надалі суворо стежитимуть. Але схоже все має бути добре. Не важливо, як Пол поводитиметься. Але наш батько справді пустун. Тут не буде другого шансу, містере.

Наступного дня. Тренування з мечем виявилося гранично суворим. Я вже допоміг тобі втішити маму, міг би ти не зривати свій гнів на мені?

Частина 5

-З точки зору Лілії--

Я буду відверта. Ця вагітність - моя власна вина. Тому що я знаю, це я спокусила Пола. Коли я прийшла в цей будинок, я не планувала нічого такого. Але, після вислуховування їхніх стогонів і важкого дихання щоночі, після прибирання в їхній кімнаті, сповненої ароматів нічних наслідків, у мені зародилося бажання.

Спочатку я стримувалася. Але, спостерігаючи за Полом, який тренувався з мечем на подвір'ї щодня, незгасимий вогонь у моєму тілі став розростатися. Щоразу, як я бачу Пола, я згадую про втрату цноти. Я була набагато молодшою на той час і це сталося в ті дні в школі бойових мистецтв, партнером був, звісно, Пол, і це був насильницький напад одного разу вночі. Нехай навіть я не ненавиділа його, але я і не любила. Мій перший раз був не найромантичнішим і я пролила чимало сліз тоді. Але після в мене були тільки жирні чинуші. Пол був явно кращим за них, тож я не надавала великого значення тому інциденту... Коли я тільки почула, що Пол шукає служницю, я подумувала використати це як додатковий аргумент у переговорах. Пол, якого я жодного разу не бачила відтоді, став набагато мужнішим. Молодий хлопець зник і перетворився на сильного і надійного чоловіка. І маючи справу з таким чоловіком, мені насправді вдалося протриматися шість років.

Спочатку Пол не фліртував зі мною. Якби все залишалося так, можливо, мої бажання і вщухли б. Але його випадкові домагання розпалили моє полум'я. Навіть якщо я можу це витерпіти, але я усвідомлюю факт, що весь цей час балансувала на межі. Вагітність Зеніт порушила цей крихкий баланс. Скориставшись сексуальною незадоволеністю Пола як шансом, я заманила його в кімнату... Так що все це моя вина. Вагітність це моє покарання. Покарання за те, що піддалася пристрасті і зрадила Зеніт.

Але я була прощена. Прощена Рудеусом.

Ця розумна дитина точно зрозуміла, що сталося, акуратно спрямувала течію розмови і навіть заклала там ідеальну пастку. Наче б він уже стикався з подібним раніше. І залишався спокійним. Страшно все це... Ні, я не можу так говорити про нього більше. Я завжди знаходила Рудеуса страшним і уникала в минулому. Рудеус дуже розумний. Він, мабуть, помітив, що я навмисне уникаю його. Але він усе одно врятував мене. Хоча він, мабуть, почувався від такого не надто комфортно. Спираючись на свої власні почуття, він вирішив врятувати цю дитину. Я відчуваю сором від того, що вважала його страшним і уникала.

Він - мій рятівник. Людина, яка заслуговує на мою повагу.

Я служитиму цій людині з найбільшою повагою до самої своєї смерті. Ні... Я не зможу відплатити йому тільки цим, якщо подумати про час, коли я дивилася на нього згори донизу.

Правильно.

Якщо моя дитина виросте здоровою і сильною. Я дам моїй дитині піти за Рудеусом. Вона буде служити пану Рудеусу.

Частина 6

-З точки зору Рудеуса--

Нічого особливого не сталося за наступні кілька місяців. Прогрес Сільфі очевидний. Вона може використовувати безмовні чари до середнього рівня. Вона так само може повільно проводити делікатні маніпуляції. Порівняно з нею я не надто просунувся у своїх техніках фехтування. Навіть якщо вони й поліпшуються, я досі не здатний дістати Пола, тож я цього справді не відчуваю.

Ставлення Лілі здається змінилося на краще. Вона завжди побоювалася мене в минулому. Ну, цього можна було очікувати, якщо вже я можу застосовувати магію з наймолодших років. Хоча її обличчя, як і раніше, нічого особливо не виражає, її слова і дії змушують відчувати, що вона сильно мене поважає. Хоча я знаходжу це почуття досить приємним, це може змусити Пола втратити свою позицію, тож сподіваюся, незабаром вона припинить це належним чином. У будь-якому разі, після цього інциденту Лілія почала розмовляти зі мною потроху. Здебільшого про Пола. Лілія взагалі-то вивчала фехтування в тій же самій школі бойових мистецтв.

У той час Пол був дуже талановитий, але не любив монотонних тренувань. І зазвичай пропускав практику, розважаючись у місті. І Лілія втратила цноту через раптовий напад Пола однієї ночі, коли вона спала. Пол злякався, що це може бути розкрито і втік. Вона ясно описала мені події, що тоді відбулися. Що більше я слухаю Лілію, то сильніше Пол падає в моїх очах.

Зґвалтування плюс зрада. Пол просто покидьок.

Ну, в душі Пол не те щоб погана людина. Він все одно, що дикувата і волелюбна дитина, яка просто волає до материнських інстинктів. Він намагається бути хорошим батьком. Але йому страшенно бракує терпіння і всі свої думки він одразу ж втілює на практиці, він, безумовно, непогана людина.

- У чому річ, чому ти втупився на мене? Хочеш бути таким же крутим як твій батько?

Запитав він мене посеред тренування, вловивши мій погляд. Цей хлопець завжди намагається жартувати.

- Людина, яка мало не розвалила сім'ю своєю зрадою, це круто?

- Ууугх...

Обличчя Пола страждальницьки спотворилося. Я нагадую собі бути обережним, коли я бачу такий вираз. Нехай навіть я не надто емоційний тип*. Я не збираюся заводити інтрижки, хіба що з дівчатами, які самі боротимуться за мене. Я такий тип, який намагатиметься викликати такі речі.

- Прийнявши це як попередження, не тягни руки ні до кого, крім матері.

- Лі... З Лілією все гаразд, так?

Цей хлопець, схоже він ще не страждав достатньо.

- Наступного разу мама може просто поїхати у своє рідне місто, нічого не кажучи...

- Угх...

В оточенні двох жінок, цей хлопець, що намагається створити любовний трикутник? Роздобути вродливу дружину і служницю, яких він може їсти* в будь-який час, поки навчає свого сина фехтування на природі, ведучи декадентський спосіб життя. Гей-гей, це надто вже заздрісно. Хіба це не одна з найкращих кінцівок? Як в одному з ранобе (Приб. пер. Zero no Tsukaima), заволодіти відразу і Луїзою, і Табітою, і все ще буде добре? Може перестати слідувати байдужому типу і повчитися у нього?

Ні, ні. Заспокойся. Це сімейні збори, той останній погляд від Зеніт. Ти хочеш, щоб на тебе дивилися такими очима? Досить мати одну дружину.

- Як хлопець ти ж маєш розуміти, так?

Пол, як і раніше, наполягає на своєму. Я розумію, але я з ним не згоден.

- Що ти намагаєшся змусити зрозуміти свого шестирічного сина?

- Хіба ти не пускаєш слину над Сільфі? Це дитя безсумнівно стане справжньою красунею в майбутньому.

Я можу тільки погодитися з цим.

- Я думаю. Вже зараз вона виглядає на рідкість симпатичною.

- Хіба це не легко зрозуміти?

- Думаю так.

Пол негідник, але ми все одно легко знаходимо спільну мову. Хоча я і виглядаю як дитина, мій ментальний вік більше сорока років. Сорокарічний безробітний нероба*. Справжній покидьок. Я був обмежений тільки іграми, але мені подобалися дівчата і, звичайно, я обожнював гареми. Мої підвалини можуть бути тими ж самими, що й у Пола з його пристрастю до жінок. Це почуття з'явилося після тієї розмови з Полом, коли я насильно роздягнув Сільфі. Після того випадку, я відчуваю, що Пол готовий підходити до справи по-своєму і бути більш відкритим. Навіть коли я показав йому свої слабкості, він не став змушувати себе бути суворим батьком, що означає, що він дійсно виріс.

- Хе-хе...

Я раптом помітив усмішку Пола. Він дивився не на мене, а кудись мені за спину. Коли я обернувся, Сільфі стояла поруч. Вона рідко приходить до нас додому. Придивившись ближче, я помітив, що вона вся залилася ніжним рум'янцем. Вона, мабуть, чула, що я сказав раніше.

- Гей, повтори-но це ще раз для неї, щоб розчула.

Підколки Пола - це справді класика. Я розсміявся через ніс. Справді, ти не вловлюєш суті. Пол ще такий наївний у деяких сферах. Навіть якщо щось іде від серця, ви звикнете до цього, якщо почуєте таке занадто багато разів, і гострі відчуття притупляться. Ви маєте дати людям відчути, що ви небагатослівні, зате кожне ваше слово, яке йде від серця, буде набагато ефективнішим. Варто робити таке тільки зрідка. Не варто зловживати цим постійно.

Тож я просто посміхнувся і помахав Сільфі рукою.

До того ж, Сільфі всього шість. Ще років десять має минути, перш ніж говорити про такі речі. Якщо звати її милою і постійно потурати в усьому, вона навряд чи виросте хорошою жінкою. Моя старша сестра чудовий тому приклад.

- Про це. Рудеус теж... теж крутий?

- Це так, спасибі, Сільфі, - я слабо посміхнувся, показавши свої (імовірно) блискучі зуби.

Сільфі дуже добре вміє спілкуватися. Я майже подумав, що це було насправді, коли вона подивилася на мене очима, повними захоплення. Я справді вважаю Сільфі милою, але в моїх словах немає жодного натяку на романтичне кохання. Принаймні зараз.

- Тоді, батьку, я пішов.

- Дивись не завали її в траві!

Та хто буде робити це? Я не ти.

- Мамо! Батько тут...

- Ваах, стій, стій, стій!!!

Ще один мирний день у нашій родині.

Частина 7

Через деякий час підійшов час пологів. Вони були вкрай важкими цього разу. Тому що це були сідничні (тазові) пологи. (Якщо не вдаватися в подробиці, в які мені довелося заглибитися заради вас, потенційні читачі, то це пологи при вкрай невдалому положенні плода, через що можуть виникнути серйозні ускладнення. У таких випадках нерідко вдаються до кесаревого розтину).

Лілія була вже не в змозі допомогти, тож на допомогу покликали акушерку з села. Але у старої леді не виявилося розумних порад. Пологи Зеніт були дійсно важкими. Затяжні пологи дуже небезпечні як для матері, так і для дитини. Лілія використовувала всі свої знання і клопотала навколо. Я теж роблю все що можу, постійно застосовуючи магію зцілення, щоб допомогти.

Тільки завдяки нашим зусиллям пологи пройшли успішно. Дитина прийшла в цей світ без жодних проблем і тут же енергійно заплакала. Це дівчинка. Сестра. На щастя, це не молодший брат. Не встигли ми розслабитися, як у Лілії теж проявилися ознаки наближення пологів.

У цей момент усі вже розслабилися, сильно вимотавшись. Це слово "передчасні пологи" забилося в моєму серці. Але цього разу акушерка домоглася успіху. Вона жахливо справляється з пологами, але здається виглядає досвідченою в передчасних пологах. Як і очікувалося в її віці. Я виконую розпорядження акушерки. Штовхнувши переляканого Пола по дупі, я змусив його віднести Лілію в мою кімнату. Водночас я використав магію для створення гарячої води, намагаючись щосили зібрати чистий одяг і повернувся до повитухи. Решта за нею.

При народженні дитини, Лілія з любов'ю кликала Пола. Спітнілий Пол міцно схопив її руку. Щойно народжена дитина менша за доньку Зеніт, але цей малюк теж кричить здорово. Ця теж дівчинка. Обидві дівчинки. Обидві сестрички.

- Обидві виявилися дівчатками? - сказав Пол і дурнувато розсміявся.

Дурне обличчя батька. Це вдруге, коли я бачу в нього такий вираз. Якщо подумати, Пола справді шкода. Зрештою кількість жінок у нашому домі зросла вдвічі. За таким сценарієм хто матиме найменший плацдарм? Певно батько, який зраджував із покоївкою, що народила. Моя мета стати гідним поваги старшим братом, але Пол безумовно не отримає поваги, напевно.

Дочка Зеніт, Норн.

Дочка Лілії, Айша.

Це імена, які їм дали.

↑ Приб. пер. відсилання до манги та аніме "Kinnikuman". Схоже згадані два випадкові типи - відомі персонажі звідти. Як і англійський перекладач з оригіналом не знайомий, тож навряд чи передав усе точно. Насолоджуйтеся.|

↑ Приб. пер. Маска Хання використовується для вистав у традиційних японських театрах. Зображує жінку, яка від ревнощів стала демоном. Напевно бачили таке в манзі та аніме, коли на задньому плані персонажа спливає демонічна пика. Власне це воно і є. До речі, дуже схоже на фразу японського імператора Хірохіто після програшу у Другій світовій війні - : «Ситуація склалася не в користь Японії».

↑ Приб. пер. нагадаю це він все про стягнуті з нагоди трусики Роксі

↑ Приб. пер. Їсти когось – мається на увазі займатися коханням

↑ Приб. пер. Я так розумію тут йде гра слів з цим самим. Але використовувати слова, що починаються з Пі... якось ніяково. :)

P.S.

Якщо хочете допомогти у розвитку перекладацької роботи, можете зробити донат за реквізитами нижче

Монобанк 5375411506298475

ПриватБанк 5457082274610455

Патреон patreon.com/Kellar126