Підозра

Автор арту: @无尽不欢

 

 

    { Том 1. Я був міністром у вигнанні }

 Імператорська армія очікувала зміни караулу. Панував настільки жахливий холод, що вони впритул тіснилися один до одного. 

 З самого початку Імператорська армія* Цюдову була Імператорською гвардією Восьми міст. Вона являла собою неприступну гору, яка охороняла мури палацу в столиці. Згідно з правилами, вони не мали турбуватися про такі дрібниці, як взяття людини під варту; їм би такого не доручили. Однак з появою Восьми Великих Навчальних Дивізій Цюдову, а саме, коли вся влада перейшла в їхні руки, замінилися обов'язки обох сторін й Імператорська армія перетворилася у тягар для столиці. Зрештою їх воєнна школа припинила функціонувати та відповідно скасували всі свої вчення й тому вони стали уособленням підневільної праці, що виконувала будь-які доручення. Сьогодні, вони були лишень спадковими воїнами, які в житті ніколи не тримали у руках справжньої зброї й просто ледарювали очікуючи смерті. 

* П/п: Імператорська армія (禁卫) не має нічого спільного з Імператорською гвардією (锦衣卫). Імператорська армія була зобов'язана захищати столицю, а Імператорська гвардія у своїх обов'язках зосередили охорону Імператорського двору (палацу) та Внутрішніх покоїв Імператора. 

 Ґе Цінцін обіймав посаду байху загону Імператорських охоронців. У столиці він не мав якогось особливого статусу та його не сприймали як посадову особу, що представляла міську владу. Але для Імператорської армії, яка відповідала за охорону міста — на цю роль він підходив ідеально. Це було пов'язано з тим, що до обов'язків обох структур належало патрулювання вулиць столиці, через це їм потрібно було «підтримувати зв'язок». Беручи до уваги цей факт, якби Ґе Цінцін був рангом вище, то Імператорській армії не вдалося б змайструвати з ним міцні взаємини методом «задобрювати того, хто вище за рангом». Окрім того, Ґе Цінцін виявляв велику пошану та доброту у своєму відношенні до них, саме тому солдати Імператорської армії проігнорували те, що відбувалось та дозволили Дзі Ґану взяти на себе обов'язки підрядного. 

 Ґе Цінцін привітав солдатів Імператорської армії та роздав їм гарячі паляниці, які сам же і приніс. Здавалося, він поринув у світ своїх думок й командир загону відразу це запримітив. Він припустив, що Ґе Цінціна бентежило те, що Дзі Ґан ще досі не покинув храм, тому він сказав: 

— Якщо Цін-ґе (1) так квапиться, то нехай зайде та перевірить становище справ у храмі замість нас. 

(1) П/п: 哥 (Gē) — «старший брат», «брат». Звернення до людини старшої за віком (або ж того віку), з якою є спільні кровні зв'язки або ж просто є родичами.  

— А це не суперечить правилам? — запитав Ґе Цінцін. 

 Відкусивши шматок паляниці, командир загону махнув рукою, давши знак солдатам Імператорської армії, які охороняли задні двері, звільнити дорогу.  

— Брат Цін не сторонній, — пробурмотів він з набитим ротом. — Крім того, ми оточили храм Джао Дзвей так, що навіть крапля води не зможе просочитись крізь нього. Ув'язнений точно не зможе втекти звідти. 

 Після цих слів, Ґе Цінцін більше не став кидати зайві запитання та кивнувши в знак подяки, ввійшов у храм Джао Дзвей. 

 Дзі Ґан сидів під карнизом. Помітивши Ґе Цінціна, він одразу підвівся й збентежено запитав: 

— Вже час? 

— Ще не світало, тому все гаразд. Дядько Дзі може залишитись ще ненадовго, — мовив Ґе Цінцін оглядаючи внутрішній двір храму. — Це місце не придатне для житла, до того ж зараз настав розпал зими, і скоро тут буде ще холодніше. Трохи пізніше я відправлю сюди декілька ковдр. 

 Помітивши, що він виглядав трохи спантеличеним, Дзі Ґан запитав: 

— У чому справа? 

— Не знаю чи є у цьому бодай крапля чого важливого, — невпевнено відповів Ґе Цінцін. — Просто дорогою сюди я зустрів Другого молодого пана Сяо. 

 Шень Дзечвань підняв голову й мовив: 

— Цей Сяо... 

— Сяо Чиє, — уточнив Ґе Цінцін. — Він молодший син князя Лібею, і він той... хто нещодавно... — не посмівши мовити далі, він на мить замовкнув, а потім все ж продовжив: — Коли я зустрів його вранці, у нього була нерівна хода і від нього «пахло» вином. Напевно він пив до світанку. 

— Якщо це не Сяо Дзімін, тоді все гаразд. — Дзі Ґан повернув голову та звернувся до Великого наставника Ці: — Великий наставник не полишав цього місця протягом двадцяти років, тому ви, ймовірно, не тямите про нинішніх Чотирьох найславетніших генералів Даджову. У князя Лібею народився видатний син. Цей Сяо Дзімін дійсно приголомшливий! 

 Пропустивши слова шифу повз вуха, Шень Дзечвань, здавалось, про щось замислився і глянувши на Ґе Цінціна з побоюванням запитав: 

— Брате Цін, він тебе щось питав? 

 Трохи покумекавши, Ґе Цінцін відповів: 

— Він питав мене куди я йду, і я відповів йому, що хочу піти собачим шляхом, щоб хутчіше дістатися до командного підрозділу. Потім він сказав мені, що ця дорога не веде на вулицю Шеньву, проте я не дав йому чіткої відповіді. Але не думаю, що нащадок такого знатного князя, як він, стане особисто розбиратися з цим. 

— Але ця справа стосується клану Сяо, тому ліпше проявити зайву обережність. Пізніше тобі потрібно піти до палацу та поставити позначку до списку чергових, — Дзі Ґан взяв до рук трохи снігу та розтер його у своїх долонях. — Чвань-ере, підіймайся, прийшов час для тренувань. 

— Заждіть... — очі Шень Дзечваня потемніли та спалахнули, наповнившись мороком. — Оскільки це всього лише випадковий провулок в міському районі, тоді, що такий благородний пан, як він, робив на цій вулиці так рано-вранці? 

 Ґе Цінцін здивувався та промовив: 

— Це вірно... Якщо так подумати, всі розважальні заклади знаходяться на вулиці Донлон, яка розташована на певній відстані від житлового району. Він з похмілля, до того ж сьогодні такий холодний день... так чому ж він прийшов туди? 

— Він чатував біля дерева в очікуванні кролика (2), — Великий наставник Ці повернувся, закутався в обірвану фіранку та випнув дупу назовні. — Справа Шень Вея стосується клану Сяо. Я чув, що його удар був явно націлений на життя цього парубка. Але він досі живий та здоровий, тож як Сяо молодший не може нічого не запідозрити? 

(2) Чатувати біля дерева в очікуванні кролика (守株待兔咯) — байка про фермера, який кожен день чекав біля пенька маючи надію, що кролик вб'є себе, гепнувшись в нього. Це відноситься до людини, яка сидить і палець об палець не б'є, а тільки чекає, коли хороші речі самі впадуть їй на руки. 

— Він і слова не мав би промовити, якщо йому було б байдуже. — Серце Шень Дзечваня пропустило удар, коли він згадав той копняк від Сяо Чиє. 

— Хай тобі грець... — обличчя Ґе Цінціна стало блідіше паперу; з жалем у голосі він мовив: — Це все моя недбалість! І що ж нам тепер робити? Боюсь, він вже прямує сюди! 

 Шень Дзечвань повернувся до Великого наставника Ці й сказав: 

— Це не має значення. Раз учитель вже здогадався, у нього мають бути контрзаходи. 

 

◈ ◈ ◈ 

 

 Джао Хвей прибув до командного пункту Імператорських охоронців. Хоча помічник командира, що йшов з ним, був того ж рангу що й він, чоловік не посмів проявляти зарозумілість. Провівши Джао Хвея до самої кімнати для запису, він запитав: 

— Що саме хоче перевірити генерал Джао? Ось візьміть — це всі записи про чергування Дванадцяти підрозділів за сьогодні. 

 Джао Хвей взяв до рук книгу для записів, перегорнув декілька сторінок й мовив: 

— Нашим братам з Імператорської охорони не так то і просто доводиться, постійно охороняючи заборонені території (3). Декілька днів тому у мене виникли деякі труднощі, благо, мені надав своєчасну допомогу командир загону, на ім'я Ґе Цінцін. Тому я й тут, щоб подякувати йому, як належне. Він сьогодні чергує? 

(3) 禁中 (Jìn zhōng) — Дзіньджов — місце, де жив Імператор (син Неба), який керував країною.  

— Командири загонів з Дванадцяти підрозділів — це доволі строката команда. Всі записи про них повинні бути десь тут, — мовив помічник командира та рушив до стіни, де за чітким розподілом були прикріплені журнали зі списком чергувань Дванадцяти підрозділів Імператорських охоронців. 

 Але Джао Хвей не міг переглядати їх особисто, оскільки за правилами в палаці це було заборонено. 

 Помічник командира запитав: 

— А генерал знає, до якого Підрозділу він належить? 

 Джао Хвей відповів: 

— Наскільки мені відомо, в ранкову зміну можуть чергувати тільки підлеглі Лван'ю*, Цінґе**  та Управління приборкання слонів***. 

П/п: * 銮舆司(Luányú Sī) — Лван'ю — (Управління (司; Sī) Імператорської каретної служби).  

П/п: ** 擎盖司 (Qíng gài Sī) — Цінґе — (Управління (司; Sī) парасолей).  

П/п: *** 以及驯象所 (Yǐjí xún xiàng suǒ) — Управління приборкання (одомашнення) слонів. 

 Помічник командира ретельно перевірив усі списки за іменами. Через деякий час він повернувся до Джао Хвея і запитав: 

— Генерале, сьогодні на чергуванні немає такої людини. Давайте я спробую пошукати серед списку інших загонів? 

 Джао Хвей акуратно закрив книгу та відповів: 

— У цьому немає потреби. Я знайду його сам. 

 Коли Джао Хвей вийшов з кімнати для записів, вже настав ранок. Він рушив до головного входу та покинув палац. 

 На вулиці Шеньву тільки що розчистили накопичений за ніч сніг, але дорога все ще залишалась слизькою. Носії паланкінів, які то з'являлись то зникали, поки перевозили високопоставлених вельмож, поводилися вкрай обачно: ступаючи повільно та обережно, вони намагались стійко триматися на ногах.  

 Проходячи повз одного з паланкінів, Джао Хвей краєм ока помітив, що на поясі одного з носіїв висів меч. Хто б міг подумати, що один тільки випадковий погляд, змусить його зупинитися та звести брови? 

— Заждіть, — Джао Хвей видав жест рукою, маючи намір зупинити екіпаж та запитав: — Цей паланкін використовує головнокомандувач Дзі? 

 Зазвичай носіями паланкіна були Імператорські охоронці. Людина, що йшла спереду кивнула та з незадоволенням сказала: 

— Ти знаєш, кого ми перевозимо, і смієш перегороджувати нам шлях? Геть з дороги! 

 Джао Хвей підняв руку, щоб показати свій Лібейський поясний жетон (4). 

(4) 腰牌 (Yāo pái) — буквально символ влади, це невелика табличка, підвішена на талії, щоб ідентифікувати особу, особливо для людей, які займають державні посади або діють як офіційні особи. 

 Імператорський охоронець зніяковіло схилив голову та сказав: 

— Генерале, прошу вибачити мені цю зневагу! 

 Фіранка паланкіна заворушилась, коли витончена рука підняла її, після чого перед ним показалась миловидна дівчина з тонкими рисами обличчя. Окинувши Джао Хвея важким поглядом, вона неквапливо повернулася й кокетливо звернулася до сидячого всередині чоловіка. 

— Ваша Ясновельможносте, ця людина шукає вас! 

 Провівши всю ніч за випивкою, Дзі Лей з похмілля повертався у свою резиденцію. Не бажаючи виходити з паланкіна, він трохи піднявся зі свого сидіння та запитав: 

— Генерале Джао! У чому справа? 

 Джао Хвей витріщився на Імператорського охоронця, що образив його й відповів: 

— Нічого особливого. Я чув, що вчора ви та Другий молодий пан випивали разом. Ваша Ясновельможносте, ви тільки повертаєтесь? 

 Дзі Лей посміхнувся та мовив: 

— Так ти хвилюєшся про Другого молодого пана! Я лише розплющив очі сьогодні зранку, а він уже був вдома. Наслідний принц шукає його? 

— Я всього лише почуваюся трішки стурбованим, ось і все, — Джао Хвей поклонився. — Перепрошую, що потурбував Його Ясновельможність. 

— Все добре! Я сам лише повернувся звідти, — Дзі Лей махнув рукою та суворо поглянув на охоронців. — Хто з вас принизив генерала Джао? Негайно просіть вибачення у нього! 

 Командир Імператорських охоронців опустився на одне коліно та заговорив до Джао Хвея: 

— Цей покірний слуга, Ґе Цінцін був сліпий, тому не впізнав генерала. Я образив вас такою поведінкою. Готовий понести покарання! 

 Джао Хвей мав рацію. 

 На жетоні, який висів на поясі біля меча було вигравіювано ім'я «Ґе Цінцін». 

 

◈ ◈ ◈ 

 

 Послухавши доповідь Джао Хвея, Сяо Чиє все ще нічого не сказав, а лише мовчки продовжив сидіти у кріслі закинувши ногу та ногу та уважно читати книгу (5). 

(5) 话本  (Huà běn) — Хвабень / Збірка оповідань — це збірник сценаріїв у вигляді балад; літературна форма розповідей епохи Сун та Юань, в основі яких лежать народні оповіді. 

— Схоже, він сказав правду про те. Йому доручили забрати Дзі Лея, перш ніж він поспів ввійти до палацу, —  мовив Джао Хвей. 

— Таки так... — відсторонено мовив Сяо Чиє. — Павільйон Ціндзюнь розташований неподалік. Звісно, що він прибув вчасно, щоб забрати свого командира. 

 Джао Хвей провів великим пальцем руки по руків'ї свого меча. 

— Але мені здається, що щось тут не так... 

 Сяо Чиє перегорнув сторінку книги та сказав: 

— Ти не можеш зрозуміти цього? 

— Не можу. 

— Тоді я тобі поясню, — Сяо Чиє схрестив ноги й сперся рукою на коліно: — Ти увійшов до столиці разом з моїм старшим братом. Потім Його Величність особисто зустріли та вітали вас. Дванадцять підрозділів Імператорських охоронців слідували з ним під час урочистої процесії. А тапер скажи, як так трапилося, що він не зміг упізнати тебе? 

— Важко відповісти, — відповів Джао Хвей. Можливо він не запам'ятав мене... 

— Ти навіть не змінив свій халат та на поясі у тебе завжди є зброя. Припустимо, що він справді тебе не впізнав. Проте, якби він як слід помізкував, тоді б не посмів лаяти тебе посеред вулиці, — відповів Сяо Чиє. — До того ж я думаю, що у нього хороша пам'ять, адже він впізнав мене. 

— Думаю, це всього лише великий збіг, — Джао Хвей задумався. — Я випадково зустрівся з ним. 

— Збіг обставин — це саме те, що їм потрібно, — Сяо Чиє відклав книгу. — Цей Шень... 

— Шень Дзечвань, — нагадав йому Джао Хвей. 

— Дозволити йому ввійти до храму Джао Дзвей з самого початку було помилкою, — задумливо пробурмотів Сяо Чиє. 

 

◈ ◈ ◈ 

 

 Ґе Цінцін зняв хутряний комір та витер піт з чола. 

 Ву Цайцюань, який очікував у дворі, стрімко вбіг йому на зустріч. Невпевнено переставляючи ноги він лише повторював слова подяки: 

— Дуже дякую, дуже дякую! Цін-ґе, спасибі тобі! 

— Це все дрібниці, — злегка посміхнувшись, відповів Ґе Цінцін, — ми всі тут брати тому подяки непотрібно. 

 Ву Цайцюань широко посміхнувся, повернув голову та гукнув до чоловіка у кімнаті для записів: 

— Старина (6) Сюй! Внеси до списку брата Ціна на сьогодні, він замість мене ніс паланкін командира. Учора вночі я захворів, а сьогодні зранку у мене паморочилося в голові. На щастя, брат Цін був поруч, щоб допомогти мені. 

(6) 老 (Lǎo) — буквально «старий». Але у Китаї цей ієрогліф використовується як префікс для вираження пошани або для того, щоб підкреслити мудрість людини. Наприклад: старший, мудрець, старина та інші. 

 Ґе Цінцін опустив голову, скуйовдив злипле від поту волосся та мовив: 

— Якщо ти захворів, пізніше можна було б разом сходити до закладу сім'ї Сяо. Скуштуємо супу з баранини. 

 Ву Цайцюань поспішно відповів: 

— Звісно, якщо брат Цін пригощає! Старина Сюй ти чув це? Ходімо усі разом! 

— Не думай надто багато, — Ґе Цінцін поплескав Ву Цайцюаня по плечу: — Ти головне одужуй. Наступного разу, коли почуватимеш себе погано, не мовчи, як цього разу, а просто скажи мені.  

 Ву Цайцюань закивав головою, скидаючись на цуценя. Він так сильно хотів поласувати баранячого супу, що навряд чи міг думати про щось інше. 

 

◈ ◈ ◈ 

 

 Цієї ночі Великий наставник Ці нарешті зміг закутатися у нормальну ковдру. Він сів навпроти Шень Дзечваня і сказав: 

— За півмісяця буде святкування Джендань (7), у столиці відбудеться бенкет «десяти тисяч державних службовців». Усі губернатори адміністрацій провінцій та очільники префектур приїдуть до столиці, щоб привітати Його Величність. Я ще не зовсім розумію становище поточних справ, тому розкажи мені усе, що знаєш. 

(7) Фестиваль Джендань (正旦, Zhèngdàn) або Китайський Новий рік, Свято Весни. Святкування Нового року відбувається першого дня першого місяці згідно з місячним календарем. 

 Шень Дзечвань стояв посеред засніженого двору, одягнений лише у тонкий одяг. Він практикував рукопашний бій, завдаючи удари у початковій стійці Бойової техніки клану Дзі. Зупинившись на хвильку, хлопець витер піт з чола та віддихавшись мовив: 

— Князь Лібею хворіє уже багато років, тому наслідний принц Сяо Дзімін веде усі військові справи від його імені. Цілком ймовірно, що і цього разу його знову не буде на святкуванні. П'ять командирств Цідону здійснили велику послугу, коли допомогли Імператорові. Першим, хто прийшов отримати свій титул — це Лу Ґванбай, один із Чотирьох генералів. Головнокомандувачка Ці повинна прибути у найближчі декілька днів. У результаті дві військові сили Даджов тимчасово перебуватимуть... 

— Зачекай, — Великий наставник Ці дістав з-під ковдри свою ферулу (8) та запитав: — Хто ці Чотири генерали? 

(8) 戒尺 (Jièchǐ) — ферула — мова іде про дерев'яну лінійку, яку використовують учителі для покарання учнів, які провинилися (зазвичай б'ють по долонях). 

— Крижана річка броньованої кавалерії — Сяо Дзімін. Вогняний маяк поміж піску — Лу Ґванбай. Вітер, що направляє крізь дикі рівнини — Ці Джуїнь. Грім, що руйнує Нефритові сходи — Дзво Цяньцьов!* 

* П/п: 铁马冰河萧既明，烽火吹沙陆广白，风引烈野戚竹音，雷沉玉台左千秋！(Tiěmǎ bīnghé xiāo jì míng, fēnghuǒ chuī shā lùguǎngbái, fēng yǐn liè yě qīzhúyīn, léi chén yù tái zuǒ qiānqiū!). Залишимо це тут, можливо хтось з вас допоможе краще та точніше передати ці метафоричні описи). 

— Я тільки чув про генерала Дзво Цяньцьов. Але також знаю, що Лу Ґванбай, ймовірно, син бо (9) Лу Пін'яна з командирства Б'яньдзюнь. Хоча Лу Пін'янь уже багато років тому відправили охороняти Б'яньдзюнь, проте у свої молоді роки він жив у Лібеї. Адже він народився там і є названим братом князя Лібею, Сяо Фансюя. Саме тому, якщо у цього Лу Ґванбая є сестра, то вона обов'язково буде невісткою клану Сяо, чи не так? 

(9) Нагадуємо! 伯 (bó) — cпадковий титул знаті в стародавньому Китаї. Приблизно відповідає європейському титулу «граф». 

— Так, — сказав Шень Дзечвань, промоклий від поту. — Молодша сестра Лу Ґванбая — дружина Наслідного принца Лібею. 

— Тоді звідки взялися дві великі та основні військові сили? — запитав Великий наставник Ці. — Завдяки таким зв'язкам, клан Лу є кротом нишпоркою, якого Лібей посадив у П'яти командирствах Цідону. Крім того, у столиці є ще Вісім Великих Навчальних Дивізій, яким підпорядковується Імператорська армія. Вісім Великих Навчальних Дивізій не такі численні, як Лібей та Цідон та не мають такої доблесної репутації. Але ти повинен пам'ятати, що Цюдов — це серце Даджову. Вони тримають у своїх руках життя Імператора. 

 Великий наставник Ці зважив ферулу у своїй руці, потому взяв до рук посудину для вина у вигляді гарбуза та зробив декілька ковтків, щоб зігрітися: 

— Тобі варто запам'ятати, що хоч Імператорських охоронців не можна назвати «солдатами», проте перевага на їхній стороні, а не «солдат». Коли Імператор використовує свої війська, то має прислуховуватися до думки поважних державних службовців та доблесних генералів. Генерали повинні виявляти розсудливість на полі бою і не бути «в'язнями» наказів Його Величності (10).  Тримати їх під контролем, означає зв'язати їм руки у досягненні певний цілей, а якщо відпустити повідець — швидко помітиш, що вони стануть немов тигри (11). Важко знайти правильне рішення, тому діяти потрібно залежно від ситуації та уміти правильно абстрагуватися до змін. Однак Імператорська охорона — це інша справа. Вони люті собаки під імператорським командуванням. Цей ланцюг управління належить лише Імператору. Послабити чи посилити хватку, виявити прихильність чи покарати — усе вирішує лише настрій Його Величності. Який меч, така й собака. Якби ти був на його місці, тобі б це сподобалося? 

(10) 将在外，君命有所不受  (Jiàng zàiwài, jūnmìng yǒu suǒ bù shòu) — Генерал повинен бути винахідливий інколи навіть приймати рішення, які суперечать наказу Імператора. 

(11) 放得太松，疑将成虎  (Fàng dé tài sōng, yí jiāngchéng hǔ) — людина у сумнівах стане «тигром», на відміну від приручених кішок та вірних собак, яким зазвичай надає перевагу Його Величність. Якщо «тигр» володітиме надто великою військовою (озброєною) силою, Імператор може запідозрити його у підступі (у злих намірах). 

 Шень Дзечвань напружився, намагаючись потриматися у стійці ще якусь мить та потім відповів: 

— Якщо будеш надто поблажливий — вони пустяться берега! Занадто велика прихильність лише призведе до катастрофи. 

— Твій старший брат багато чому тебе навчив, — сказав Великий наставник Ці. — Усе вірно, не забувай цього. Пам'ятай про це! Занадто велика прихильність неминуче призведе до катастрофи. Шлях доброчесності означає надавати перевагу хорошим та щирим людям та тримати якомога далі від себе підлесників. Але важко зрозуміти, кого можна вважати доброчесним та мудрим, а кого підлим підлабузником, коли весь час знаходишся на перетині чорного та білого (12). Проте, як ти можеш точно знати, хто є хто?  Є багато речей, котрі не може зробити навіть найбільш мудрий та вмілий, проте підступній та підлій людині це під силу. Імператор, який уже багато років живе в Імператорському палаці, повинен знати й розуміти, як правильно стримувати та врівноважувати усе навколо, проте також він не повинен забувати дослухатися до своїх міністрів. Враховуючи ці закономірності не складає великої потуги зрозуміти організацію і баланс воєнного стану справ. Ось тобі вдалий приклад. Як сам бачиш, з Імператорськими охоронцями Східне Бюро, а з Лібеєм — Цідон. 

(12) 可是身处其中，黑白交错 (Kěshì shēn chǔ qízhōng, hēibái jiāocuò) — чорне та біле тісно переплітаються між собою. Тобто, добро та зло настільки злилися, що важко розділити їх.  

 Великий наставник Ці трохи помовчав, а потім знову мовив: 

— Вода бурлить для того, щоб пролитися через край; місяць росте для того, щоб вбивати. Все змінюється, коли досягає своєї межі (13). Ти знаєш чому клан Сяо так сильно ненавидить Шень Вей? Після цієї битви з племенами Б'яньша їх немає чим нагородити. Якщо клан Сяо візьме участь у новій битві, то поразка буде поразкою, а перемога — це також поразка. Їм настав кінець. 

(13) 水满则溢，月盈则亏 — давня приказка: коли ми наповнюємо склянку для води, то залишимо частину простору, щоб вода не переливалася. Тоді уже не варто хвилюватися, що вода проллється нам на руки. Коли місяць особливо круглий, легко може статися місячне затемнення. Це означає, що нічого може бути справді ідеальним. 

 Шень Дзечвань здивовано запитав: 

— Їх перемога — це також поразка? 

— Для них перемога рівносильна поразці! — кивнув Великий наставник Ці. — Хіба Сяо Дзімін вигравши битву, не втратив свого молодшого брата? У майбутньому, кожна виграна ними битва, створюватиме для них все більш небезпечне становище. Цього разу він поплатився за перемогу втратою брата, а наступного разу це може бути його дружина, його батько або ж навіть він сам.