Пролог
Це що, сон?
“Доброго ранку, Мушікі. Гарна погода сьогодні, тобі не здається?" Якщо...
І тільки якщо...
Існував би хтось, до кого ви відчували б глибокий і неконтрольований потяг...
Якби однієї думки про неї було достатньо, щоб серце мало не вискакувало з грудей, щоб світ засяяв найвишуканішими кольорами. Якби існував хтось такий...
Простої посмішки може бути достатньо, щоб розтопити мозок і змусити його витікати через вуха. Найніжніший дотик кінчика пальця може змусити вас тремтіти від екстазу і розчинитися в чистому блаженстві. Ви випустите найрадісніше зітхання, відчуваючи, що весь ваш час проведений у цьому світі йшов саме до цієї миті.
Ні, мова не про нелегальні наркотики. Зовсім ні.
Але повернемося до головної теми. Ось де все стає реальним.
Припустимо, ви закохалися в когось, хто змусив вас відчути це...
Що б ви робили, якби одного ранку прокинулися і побачили, що вона лежить поруч з вами в ліжку?
Та ще й такою ж голою, як і в той день, коли вона вперше з'явилася на світ?
"..."
Саме в такій ситуації опинився Мушікі Куґа.
Він міг лише лежати, повністю паралізований, з широко розплющеними очима.
Потік інформації та необроблених даних протікав через його сітківку, барабанні перетинки, носові порожнини.
Її волосся сонячного кольору виблискувало у ранковому світлі, що проникало крізь вікно.
Її вроду можна було описати лише як божественну; її яскраві, райдужні очі виглядали так, ніби їх вирізьбили самі боги.
Потім з'явився гладкий гребінь, що тягнувся трохи нижче шиї до...
"Ах..." Точно. У цьому не могло бути жодних сумнівів. Жодного найменшого.
Це була дівчина, яку він так довго шукав і за якою так довго тужив - і до якої в звичайному світі він ніколи, ніколи не зміг би дотягнутися.
Сайка Куодзакі - найсильніший маг у світі.
Того ранку Мушікі нарешті возз'єднався з нею.
