Місяць травень був перехідним між весною та літом.
Пахощі квітів наповнили повітря, вічнозелені величезні гори, і сонячне світло почало поступово вивільняти свою палку сторону.
Під чистим блакитним небом білі хмари снували, як вата.
На горі Цін Мао бамбуковий ліс, як завжди, був рівний, як списи, спрямовані у блакитне небо. Повсюди буйно росли бур’яни, а трав’яну гущавину всіяли невідомі сорти польових квітів. Коли дув легкий вітерець, дика трава рухалася туди-сюди, важкий аромат квіткового пилку та запах зеленої трави атакували відвідувачів.
На півдорозі до гори була величезна кількість терасових полів. Шар за шаром, крок за кроком, висаджувалися паростки м’якої зеленої пшениці. Здалеку це було схоже на зелене море.
На терасових полях працювало чимало фермерів. Були деякі фермери, які чистили канал для каналізації води для зрошення полів, а деякі фермери закочували свої штани, стояли на полях і садили паростки.
Усі ці люди, природно, були смертними, оскільки члени клану Ґу Юе ніколи б не виконували цю незначну роботу.
Дзвін, дзвін…
Весняний вітерець ледве чув дзвін верблюжих дзвіночків.
Фермери випрямилися, коли вони спускалися з гори, лише для того, щоб побачити караван, що рухається з боку гори, як різнокольоровий хробак, повільно показуючи голову.
- Це торговий караван!
- Так, уже травень, час каравану прийти.
Дорослі відразу вловили ситуацію, а діти перестали гратися з водою та глиною в руках. Разом вони енергійно наближалися до каравану.
Південний кордон мав сто тисяч гір – гора Цін Мао була лише однією з них. На кожній горі були села за селами, які утримувалися своїми кровними спорідненнями.
Між горами ліси були глибокі й зловісні, скелі круті й усипані небезпечним камінням, що падало. Крім того, в складному оточенні лісу мешкала велика кількість лютих звірів і дивних Ґу.
Смертні взагалі не могли пройти. Було важко подолати ці перешкоди поодинці, потрібно було бути принаймні Ґу Майстром 3 рангу.
Через поганий економічний стан, торгівля була важкою. Отже, найважливішою формою торгівлі були торгові каравани. Лише організувавши купецьку групу в такому великому масштабі, Ґу Майстри могли об’єднатися з силою, щоб допомагати один одному, долаючи труднощі на шляхах подорожей і переходах від однієї гори до іншої.
Прибуття торгового каравану було схоже на чашу окропу, що вилилася в мирну і безтурботну гору Цін Мао.
- Всі минулі роки вони приходили у квітні, а цього року прийшли тільки в травні. Принаймні вони зараз тут, - власник заїзду глибоко зітхнув, почувши цю новину. В інші місяці бізнес корчми був поганим, тож лише коли прибув караван, він міг отримати достатній прибуток, щоб вистачило на рік.
Водночас у його сховищі було трохи зеленого бамбукового вина, яке він міг продати торговцям караванів.
Окрім корчми, в результаті процвітав би бізнес у таверні.
Купці каравану один за одним увійшли до гірського села Ґу Юе на чолі з латунною жабою. Ця жаба була два з половиною метри заввишки, все її тіло оранжево-жовтого кольору. Спина жаби була товста й уся вкрита бородавками й вузлами. Це було схоже на грудки бронзових цвяхів на давніх міських воротах.
На спині латунної жаби зі скарбами товстими мотузками було прив’язано багато товарів. З першого погляду здавалося, що жаба несе гігантський рюкзак.
Чоловік середнього віку з круглим обличчям, повним віспин, сидів, схрестивши ноги, на жабі. Він був товстий і мав великий живіт. Обидва його ока утворилися в щілини під час посмішки. Він стиснув кулаки, вітаючись з навколишніми селянами Ґу Юе.
Цього чоловіка звали Фу з клану Цзя. Його культивування мала 4 ранг, і цього разу він був лідером торговельного каравану.
Жаба зі скарбами злегка підстрибувала, рухаючись вперед, але Цзя Фу, який сидів на її голові, був стабільним і стійким. Коли жаба стрибала, її зріст був рівний вікнам другого поверху будівлі. Навіть коли вона повернулася на землю, вона була заввишки, більшою ніж перший рівень бамбукових будівель.
Спочатку просторі вулиці раптом стали досить густими та вузькими. Латунна Жаба зі скарбами була схожа на звіра, який вдерся в середину великої кількості бамбукових будинків.
Після жаби зі скарбами повз величезний, товстий хробак. У нього було два ока, схожі на різнокольорові скляні вікна, кольори яскраві та чудові. Хробак був довжиною п'ятнадцять метрів, формою тіла нагадував шовкопряда. Проте поверхня хробака була вкрита товстим шаром чорної фарфорової шкіряної броні. На обладунках була ще одна велика купа товарів, навколо неї була прив’язана конопляна мотузка. Між проміжками товарів один за одним сиділи Ґу Майстри, одні старі, а інші молоді.
Були також смертні, які були міцними та сильними бойовими воїнами, які повільно рухалися вперед по землі слідом за товстим чорним жуком.
Після товстого жука були страуси з яскраво забарвленим пір’ям, волохаті гірські павуки, крилаті змії з двома парами оперених крил тощо. Однак їх було небагато, більшість істот були жабами.
Усі ці жаби були схожі на латунну жабу, але вони були менші за розміром і мали статуру корів і коней. Жаби несли товар і людей, їхні черева випирали, коли вони стрибали вперед.
Торговий караван завивав у глиб села.
Діти на дорозі дивилися з цікавістю широко розплющеними очима, кричали від радості або вигукували від здивування.
Вікна на других поверхах відкривалися одне за одним, гірські селяни спостерігали за купцями з невеликої відстані. У деяких, очі спалахували страхом, а інші махали руками, щоб висловити тепле вітання.
- Старший брате Цзя, ти прийшов трохи пізно цього року, мабуть, у тебе була важка подорож, - підійшовши в образі глави клану, Ґу Юе Бо сам вийшов, щоб привітати лідера цьогорічного торговельного каравану.
Оскільки Цзя Фу мав статус Ґу Майстра 4 рангу, якби старійшина 3 рангу відповідав за його приймання, це, безсумнівно, було б розцінено як свого роду недбалість і презирство.
Цзя Фу стиснув кулаки й зітхнув:
- Цього року дорога була досить несприятливою. По дорозі ми наштовхнулися на групу відокремлених кривавих кажанів і втратили чимало хороших людей. Потім на горі Цзюе Бі ми потрапили в гірський туман, і продовжувати подорож взагалі не наважувалися. Тому ми затрималися на досить тривалий час, і брат Ґу Юе змушений був чекати досить довго.
Коли вони говорили, їхні тони були дуже ввічливими.
Селу Ґу Юе потрібні були торгові каравани щороку, щоб вони приїздили й торгувати, а торговому каравану також потрібен був бізнес, щоб заробляти гроші.
- Хе-хе-хе, це досить добре, що ви можете прийти. Будь ласка, клан приготував їжу та вино, дозвольте мені влаштувати для вас вітальний обід, старий брате, - простягнув руку Ґу Юе Бо і запрошувально сказав.
- Глава клану ввічливий, занадто ввічливий, - Цзя Фу був улещений.
Торговий караван прибув до кордонів гори Цін Мао рано вранці, а до полудня вони розташувалися в селі Ґу Юе. Коли настали сутінки, околиці села сформувалися в широку територію тимчасових крамниць. Були побудовані всі види червоних, синіх, жовтих і зелених високих наметів, і кожен дюйм між наметами був стиснутий численними маленькими вуличними ятками.
Ніч уже спускалася, але все було яскраво освітлено.
Нескінченний потік пішоходів вилився на територію наметів. Були смертні, а також Ґу Майстри. Маленькі діти стрибали навколо у піднесеному настрої, а дорослі виявляли радість, схожу на святкування свята.
Фан Юань рухався разом з натовпом, ідучи сам.
Натовп вирував, групи людей або оточували лавки, або нескінченно втікали до входу та виходу з наметів.
Околиці були наповнені криками купців, які розпродавали свої товари.
- Ходіть, підійдіть, подивіться. Першокласна чайна цеглинка Хмар Синього моря, вживаючи цей чай, людина стає веселою, як фея! Навіть якщо це не людина, яка п’є, його можна використовувати для годування та плекання Чаю Ґу, це недорогий предмет за його цінністю. Одна штука коштує лише п’ять первісних каменів!»
- Довгорогий жук грубої сили Ґу, Ґу Майстер, який використовує цей Ґу, зможе вибухнути з силою бика. Ви можете піти, але не шкодуйте!
- Інтимна трава, високоякісна Інтимна трава. Кожен подивіться на цю якість, вона така свіжа, ніби щойно зібрана. Один кіт за два первісних каміння, дуже дешева ціна…
Коли Фан Юань почув це, його кроки трохи зупинилися, потім він пішов за звуком і підійшов.
Він побачив, як страус тягне ручний візок з двома колесами. На ручному візку лежала купа пастельно-зелених трав. Кожна травинка мала метр завдовжки, тоненька й довга. Їх середня ширина була приблизно з ніготь. На деяких загострених кінчиках трави росли червоні бруньки квітів у формі серця.
Інтимна трава була одним із видів додаткової їжі для Ґу, її цінність випливала з того факту, що її можна було використовувати в парі з декількома іншими продуктами для годування Ґу.
Наприклад, Фан Юань повинен був давати дві частини місячної пелюстки щоразу під час годування Місячного світла Ґу. Якби він домішав лезо Інтимної трави, Місячне світло Ґу був би ситий, з’ївши одну пелюстку.
Інтимна трава коштує лише два куски первісного каміння за кота, тоді як пелюстка місячної орхідеї коштує первісний камінь за кожні десять штук. За допомогою простого розрахунку можна було б знати, що змішування Інтимної трави для годування Ґу було б економічно ефективнішим.
«Півмісяця тому за те, що я використав Місячне світло Ґу в академії, щоб убити Гао Вана, мене оштрафували на тридцять первісних каменів. Однак пізніше сім’я Мо заплатила мені тридцять первісних каменів як компенсацію, тож я насправді не зазнав жодних втрат. За останні дні я двічі пограбував, моя загальна кількість каменів становить 118. Однак останнім часом я постійно витрачав сутність, щоб вдосконалити первісну сутність середньої стадії та плекати стіну своєї апертури, і я використовував три первісних каменя щодня. Додавши витрати на годування Ґу, мої власні щоденні витрати та послідовну покупку зеленого бамбукового вина, у мене зараз під рукою дев’яносто вісім штук».
Відтоді, як Фан Юань убив людину, жорстокий і бездушний образ глибоко вкоренився в серцях учнів, і деякий час ніхто не наважувався кинути йому виклик. Це призвело до того, що грабувати стало набагато легше, оскільки кожного разу лише дуже невелика кількість наважувалася чинити опір.
Фан Юань підрахував у своєму серці, потім перемістив лінію зору та продовжив крокувати глибше в серце встановлення тимчасових магазинів.
Намет Інтимної трави оточила група людей. Усі вони були або Ґу Майстрами, або учнями, тримаючи в руках первісне каміння, кричали й кинулися його купувати.
Справа не в тому, що Фан Юань не мав грошей, щоб купити Інтимну траву, але він не мав часу.
«Якщо не зраджує пам’ять, ця Гладкошкіра жаба Ґу повинна бути в тому магазині. У моєму попередньому житті був Ґу Майстер, який отримав це від азартних ігор у першу ніч, тому він заробив багато каменів. Я мушу поспішати, я не можу багато втратити, намагаючись трохи заощадити».
Далі
Том 1. Розділ 40 - Жаба Ґу дрімає у фіолетово-золотій скам'янілості
Чим далі, тим квітучим і заможнішим були намети. Дрібних вуличних торговців стало менше, а кількість великих наметів зросла. Там були всілякі великі намети, які можна було побачити – червоні, сині, зелені, жовті, різних форм і розмірів, деякі з них мали циліндричну форму. Деякі встановлювали біля входу у свої намети два дверних стовпи, а інші замість них вішали великі червоні ліхтарі. Усередині деяких наметів було яскраве світло, тоді як інші були тьмяними й темними. Йдучи, Фан Юань спостерігав за навколишнім середовищем і нарешті зупинився біля сірого намету. «Ось тут», — оцінив він, дивлячись на намет; він мав два стовпи при вході, а на стовпах було різьблення, два рядки антитетичного двовірша(1). На лівій стороні було написано: «Невеликий прояв мужності, отримайте удачу протягом чотирьох пір року». Праворуч було написано: «Великий прояв навичок, досягнення гарного процвітання в усіх чотирьох напрямках». Посередині був ще один рядок: «Удача змінюється з часом». Правильно, це гральний притулок. Цей гральний притулок займав приблизно одну му(2) землі; вважався наметом великого розміру. Фан Юань увійшов всередину. Всередині намету збоку було три ряди прилавків. На прилавку лежали шматочки бурштину або скам'янілості. Одні були завбільшки з долоню, інші — з обличчя. Були й інші, ще більші; ті були зростом як людина. Очевидно, він не міг поміститися на прилавок, тому його поклали прямо на землю. На відміну від інших наметових магазинів, тут було тихо. Кілька Ґу Майстрів стояли перед прилавками, одні прискіпливо спостерігали за скам'янілостями на прилавку, а інші брали скам’янілості й терли їх у руках, щоб відчути. Деякі тихо обговорювали зі своїми товаришами, а деякі обговорювали ціну з продавцями. Але про що б вони не говорили, вони говорили тихо, намагаючись не заважати іншим. Це був гральний притулок. У світі Ґу були всі типи Ґу різних форм, розмірів і різноманітних ефектів. Ґу мають свою відповідну їжу для споживання. Без їжі вони можуть протриматися лише деякий час, перш ніж померти. Але природа до форм життя була водночас байдужою та доброзичливою. Якщо їм не вистачало їжі, в Ґу все ще є шанс вижити. Це було впасти в сплячку, піддавшись само запечатуванню. Наприклад, якщо у Місячного світла Ґу не було пелюсток Місячної орхідеї для споживання, воно може піддатися само запечатуванню. Воно намагатиметься максимально зберегти свої сили, як зимова сплячка, впадаючи в глибоку дрімоту. У цей час не тільки блакитне світіння на його тілі розвіється, але й перетвориться з прозорого кристалічного стану на сіру скелю, покриту шаром кам’яної оболонки. Згодом кам'яна кірка стане товстішою і перетвориться на валун. Або, наприклад, хробака, який піддався само запечатуванню, утворив би навколо себе білий кокон, згортаючи своє тіло та занурюючись у глибокий сон усередині кокона. Звичайно, така ситуація запечатування та сплячки може статися не з кожним Ґу. Він має невелику ймовірність появи, і в більшості випадків Ґу не впадає в сплячку, а натомість помре від голоду. Лише невелика кількість Ґу може за певних ситуацій зазнати само запечатуванню. Кілька Ґу Майстрів, які випадково дістали ці запечатані камені або кокони Ґу, розбудили Ґу, які дрімали всередині. Таким чином, вони мали б подарунок долі. Деякі з Ґу Майстрів досягли успіху завдяки цьому, це стало переломним моментом у їхньому житті. Такі ситуації часто трапляються у світі Ґу Майстрів, частина є фальшивими або справжніми чутками, що дає людям надії та мрії. Ці чутки послужили джерелом ідеї цього грального притулку. Звісно, зовні всі ці скелі були схожі. Тільки відкривши їх, можна визначити, чи справді всередині захований Ґу. «У такому невеликому кам’яному гральному притулку, як цей, дев’ять із десяти каменів мають суцільне ядро, усередині яких немає Ґу. Навіть якщо в камені є Ґу, вони можуть бути не живими, більшість із них – мертві Ґу. Але як тільки хтось виграє джекпот живого Ґу, у більшості ситуацій він зможе заробити величезні статки. Якщо Ґу є рідкісним видом, вони або стають успішними людьми в житті, або їх убивають та крадуть їхні статки». Фан Юань у своєму серці чітко розумів це, оскільки був добре знайомий із ситуацією за цими дверима. У минулому житті він брав участь у торговельному каравані раніше, будучи клерком у кам'яному гральному притулку. Через деякий час він навіть керував власним гральним притулком, навіть більшим за цей; це було середнього розміру кам'яний гральний притулок. Він зумів обдурити деяких гравців, а також іноді помилявся, дозволяючи іншим гравцям виграти дорогоцінного Ґу. Фан Юань деякий час постояв біля дверей, озирнувшись навколо, перш ніж повільно піти до стійки зліва. За прилавком кожні кілька метрів стояли продавці, як чоловіки, так і жінки. На їх талії висів зелений пояс, що показувало, що вони не звичайні люди, а Ґу Майстри 1 рангу. Більшість із них були початкової стадії, тоді як деякі були на середній стадії. Побачивши Фан Юаня перед прилавком, жінка Ґу Майстер, яка була найближчою, підійшла до нього й усміхнулась, тихо сказавши: - Юний пане, який Ґу тобі потрібен? Кожен камінь на цьому прилавку продається по десять первісних каменів. Якщо це ваша перша спроба, просто заради цього, чому б вам не піти до правого прилавка, камені там продаються лише за п’ять первісних каменів. Якщо ви шукаєте гострих відчуттів, ви можете піти до елітного прилавка в середині, камені продаються там по двадцять первісних каменів кожен. Це була досвідчена жінка Ґу Майстер, яка вже досить довго працювала в гральному притулку. Вона подивилася на Фан Юаня, який увійшов, і вирішила, що він учень за його зовнішністю, віком, зростом тощо. Усі ті, хто приходив грати в азартні ігри, були Ґу Майстрами. Учні вважалися лише другосортними Ґу Майстрами, які тільки починали свою культивацію. Оскільки їм часто бракує фінансів через те, що вони годують своїх Ґу, де вони знайдуть гроші, щоб прийти та зіграти ? Учням подобається це, зазвичай вони просто прийшли подивитися та отримати незабутні враження, задовольнивши свою цікавість. Більшість з них лише відвідували вітрину, хоча, якщо хтось із заможних сімей міг спробувати купити одну, щоб спробувати. Але більшість купувала лише найдешевші камені. Таким чином, жінка Ґу Майстер не очікувала, скільки каміння зможе купити Фан Юань. - Дозволь мені спочатку озирнутися навколо, - Фан Юань безвиразно кивнув на неї, а потім почав серйозно дивитися в купу. На його пам’яті це мало б бути біля цього прилавка в цьому кам'яному гральному притулку. Але минуло 500 років, це було надто довго. Йому вже багато чого було неясним, особливо коли 500 років пам’яті — це величезний обсяг, тому, чесно кажучи, Фан Юань не міг чітко пригадати. Він міг лише смутно пригадати, що цього року в першу ніч, коли прибув караван, щасливий птах витратив десять первісних каменів, щоб купити скам’янілість із фіолетово-золотим блиском. Після того, як він відкрив його на місці, він отримав Глиношкіру жабу Ґу. Пізніше ця жаба Ґу була куплена іншою людиною, завдяки чому він заробив невеликий статок первісних каменів. Фан Юань нахмурився, поспостерігавши деякий час. На цьому прилавку скам’янілості з фіолетово-золотим блиском налічували до двадцяти. У якій скам'янілості була захована Глиношкіра жаба Ґу? Кожен камінь тут продавався по десять первісних каменів. Наразі Фан Юань мав із собою дев’яносто вісім первісних каменів, і він міг купити щонайбільше дев’ять штук. Але реально він не міг так рахувати. У будь-якому виді ризику та азартних ігор потрібно враховувати наслідки. Фан Юань більше не був молодим, як ті гравці, які вважали себе благословенними небом. Ті, хто вважав себе благословенним долею, зазвичай потрапляли під лихоліття самої долі. «Я сам, немає ні родичів, ні друзів, які могли б мені допомогти. Мені потрібно зберегти кілька первісних каменів, щоб вижити, а також купити їжу для моїх Ґу». Він порахував і за найелементарнішого застереження міг купити щонайбільше сім штук скам’янілостей. «Ця скеля, фіолетово-золота, всіяна зірками, але вона плоска, як млинець, всередині точно немає жаби». «Цей виріб має дивовижний фіолетово-золотий колір, але розміром лише з кулак. якщо всередині справді живе Глиношкіра жаба Ґу, камінь повинен бути принаймні на 30% більшим». «Ця скам’янілість фіолетово-золотого блиску, ну, вона велика, але поверхня надзвичайно гладка, тоді як шкіра глиношкірої жаби має бути грубою та нерівною, це, очевидно, не той…» Фан Юань продовжував спостерігати та оцінювати, використовуючи метод скасування. Коли Ґу впадають у сплячку після само запечатуванню, вони утворюють природну скам’янілість, яку неможливо виявити за допомогою більшості світових методів виявлення. Решта методів виявлення були занадто грубими, і після їх використання вони миттєво вбивали Ґу всередині, який ледве живий. Таким чином, коли Ґу Майстри вибирали каміння, вони могли покладатися лише на свої здогади, досвід і удачу, іноді покладаючись трохи на інстинкт. Інакше це не називалося б азартними іграми. Звичайно, у цьому широкому світі існує незліченна кількість чудес, і не можна виключити той факт, що існує надзвичайно м’який метод виявлення, який дозволяє Ґу Майстру дізнатися, чи містить камінь Ґу. Фан Юань чув про такі чутки у своєму минулому житті, але після експериментів виявив, що все це брехня. Фан Юань приватно припустив: «Якщо такий метод дійсно існує, це має бути прихована спадщина, яка контролюється невеликою кількістю таємничих людей і не впливає на гральний бізнес». Навколо гірського району Цін Мао все ще було спокійно, але чим більше людина просувається на схід, тим процвітаючішими стають азартні притулки. У гірському регіоні Бай Тоу (3) кожне родинне село мало свій власний гральний притулок. У деяких великих за розміром фортах навіть були побудовані великі за розміром гральні притулки. Три села, які були відомі своїми азартними іграми, — село Пань Ши (4), село Ґу Му (5) і село Кан Цзін (6), де навіть були гральні притулки величезного розміру. Кожне з цих трьох великих гральних притулків має тисячолітню історію. Наразі їхній бізнес все ще процвітав із нескінченною кількістю азартних гравців. Ніколи не було ситуації, щоб хтось підчистив їх. Наразі намет, у якому перебував Фан Юань, навряд чи можна кваліфікувати як невеликий гральний притулок. Якби це був будь-який інший 15-річний, хто прийшов, вони б точно були збентежені всіма різними скам’янілостями, і навіть якби вони вибрали його, це було б випадковим вгадуванням. Але Фан Юань був іншим. По-перше, він уже знав частину відповіді з самого початку, тому діапазон його пошуку скоротився до менше ніж тридцяти частин. Звичайно, знайти один камінь із цих двадцяти незвичайних шматочків також було надзвичайно важко. Але використовуючи свій п’ятсотрічний досвід як підтримку, з таким багатим набором інформації він вибрав шість скам’янілостей фіолетово-золотого близку, які найкраще відповідають критеріям після деякого спостереження. Він мав 80% шансів бути впевненим, що Глиношкіра жаба Ґу впала в сплячку в одному з цих шести скам’янілостей! (1) Антитетичний куплет: https://en.wikipedia.org/wiki/Antithetical_couplet (2) Му (亩): 1 Му дорівнює 666 ⅔ метрів² (3) Бай Тоу безпосередньо означає Біла Голова, (4) Пан Ши — Моноліт, (5) Ґу Му означає Древня Могила та (6) Кан Цзін — Блідий Кит. Чесно кажучи, більшість із цих гір ніколи не з’являться знову, тому вам не потрібно їх пам’ятати.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!