Пошук житла

Розділ 5: Пошук житла

 

 

— Потрібно знайти житло. Якщо ми винаймемо навіть кімнату з кухнею, то я зможу готувати тобі. — Трохи схвильовано сказала я, бо хотіла дізнатися, на якій їжі виросла Нонна і яка її улюблена страва.

 

 

— Готувати мені?

 

 

— Так, я добре готую. Від сьогодні ми – одна сім'я. Я хочу готувати для тебе смачну їжу. І називай мене Вікторією або Вікі, а не сестрою.

 

 

— Вікі.

 

 

— Приємно познайомитися, Нонно. Сьогодні ми з тобою підемо шукати місце для проживання. А ввечері ми з командиром повечеряємо разом.

 

 

— Гаразд.

 

 

— Нонно, живімо разом і нумо багато сміятися.

 

 

— Сміятися?

 

 

— Так. Ось так!

 

 

　Я лоскотала Нонні бік. Вона спочатку здивувалася, ніби хотіла сказати: "Що?". Але потім вона почала звиватися і сміятися. Нонна виглядала як звичайна шестирічна дитина, коли сміялася. І вона була такою чарівною.

 

 

— Ти дуже мила!.. Якщо я не буду обережною, мене заберуть погані люди. Мені доведеться навчити тебе захищатися.

 

 

— Захищатися?

 

 

— Так. Захищатися. Недостатньо кричати й плакати, коли тобі страшно. Треба захищатися. Ти маєш це знати.

 

 

— Гаразд.

 

 

— Я вчитиму тебе щодня потроху. Але спершу ми маємо знайти де жити.

 

 

— Так!

 

 

　Ми обійшли кілька агентств з оренди житла, за документами звузили вибір до двох кандидатів і повернулися в готель. Насамперед ми шукали кімнату в будинку з дитиною. Я впевнена, що власник будинку сам колись був дитиною.

 

　Я проклинаю таких господарів за те, що кожного разу, коли виходжу на вулицю, випадково наступаю в собаче лайно.

 

 

— Нонно, я сьогодні ввечері піду подивлюся кімнати, які бачила у документах. Тож якщо ти прокинешся, а мене не буде, не хвилюйся, просто дочекайся мене.

 

 

— Я піду з тобою.

 

 

— Темно і я не можу взяти з собою дитину.

 

 

— …

 

 

— Я також не хочу залишатися сама. Але якщо я гулятиму з дитиною у темряві, це буде схоже на те, що я розсіюю насіння неприємностей.

 

 

— Чому ні?

 

 

— Тому, що пізно ввечері можна натрапити на поганих людей. Я можу перемогти їх, якщо я сама, але якщо ти зі мною, я не зможу боротися з ними, чи не так?

 

 

— Я не хочу залишатися тут…

 

 

— Розумію. Тоді пообіцяй мені. Якщо я скажу тобі мовчати, ти не будеш говорити, незважаючи ні на що.

 

 

— Гаразд.

 

 

— Якщо я скажу тобі тікати, не хвилюйся за мене, біжи так швидко, як можеш, і ховайся.

 

 

— Я можу це зробити.

 

 

— Якщо я скажу тобі кричати, ти кричатимеш так сильно, як тільки зможеш.

 

 

— Я можу це зробити.

 

 

— Якщо я скажу тобі не рухатися, не рухайся.

 

 

— Зрозуміла.

 

 

　Коли я побачила відчайдушне обличчя Нонни, я все ще не могла сказати їй, щоб вона залишилася сама і чекала на мене. Найголовніше, що потрібно пам'ятати, – це те, що не варто боятися хвилюватися і виходити зі своєї кімнати. Я впевнена, що зможу уникнути багатьох речей, поки вона тут. У минулому мені доводилося бігати та битися, підбадьорюючи й захищаючи переляканих і нерухомих людей. Якщо маленька Нонна, найгірше, що може статися, я завжди можу взяти її на руки та втекти.

 

 

　Ні, я знаю, що у звичайному житті люди так не борються з ворогами. По-перше, у мене зараз немає ворогів.

 

 

— Ну, тоді варто гарненько виспатися перед вечерею з командиром.

 

 

— Так!

 

 

　Ми вдвох лягли в ліжко і спали обличчям одна до одної, постукуючи Нонну по спині. Нонна заснула несподівано швидко. Я тихенько піднялася з ліжка і почала тренуватися. Я скоротила свій раціон, готуючись до виходу з організації, і жила без фізичних вправ, тому моє тіло було досить млявим.

 

　Після серії вправ на зміцнення м'язів, я використовувала гарячу воду, щоб змити піт.

 

 

　Я нанесла макіяж і переодяглася в сукню, яку купила, коли перетинала сусідню країну Рендал, а потім розбудила Нонну. Нонна не борсається. Вона не скаржиться по-дитячому. Причина, чому вона не виглядає дитиною, полягає в тому, що вона перебувала в середовищі, де не могла бути дитиною.

 

　Нонна врешті-решт прокинулася нормальною.

 

 

— Вікі, ти прекрасна.

 

 

— Дякую. Нумо і тебе одягнемо.

 

 

　Я змусила її переодягнутися в сукню, яку купила по дорозі в готель, і розчесала їй волосся.

 

 

 — Так, дуже гарно. — Нонна взяла в руку блакитну стрічку. Коли вона вперше її побачила, вона трохи нервувала, але була дуже щаслива.

 

 

— Я не впевнена, що це гарна ідея.

 

 

— Моя перша стрічка.

 

 

— …

 

 

　Дуже сумно, що Нонна каже це з такою радістю. Коли вона обернула блакитну стрічку навколо своєї м'якої білявої голови та зав'язала її бантом на маківці, вона стала схожою на ляльку.

 

 

— Командир щасливий, що обідатиме з такою лялечкою. Нонно, яка твоя улюблена страва?

 

 

— Круглий хліб.

 

 

— …Зрозуміло. Відтепер збільшуймо кількість продуктів, які нам подобаються. Їстимемо багато смачної їжі щодня. Я готуватиму для тебе.

 

 

— Я також хочу готувати.

 

 

— Гаразд. Я навчу тебе. Я навчу тебе всього, що знаю.

 

 

— Спасибі тобі.

 

 

— Будь ласка, Нонно. Проживімо гарне життя разом.

 

 

　Непогано.

 

 

　Життя з дитиною, здається, набагато веселіше, ніж я думала.

 

 

　Якраз вчасно постукали у двері.

 

 

— Хто там?

 

 

— Це я. Джеффрі Ашер.

 

 

— Зараз відчиню.

 

 

　Я негайно пояснила Нонні пошепки: — Не відчиняй двері одразу, навіть якщо хтось стукає або у тебе призначена зустріч. Якщо є вічко – подивись. Якщо вічка немає, прислухайся до голосу. Запам'ятай.

 

 

— Гаразд.

 

 

　Я відчинила двері та побачила пана Ашера, який стояв у темно-синьому костюмі, майже чорному. Він на голову вищий за мене. Я знову подумала: "Цей чолов'яга, мабуть, популярний". Я навіть не знаю, одружений він чи неодружений, але я тут зі своєю дитиною, тож, гадаю, мені не варто про це хвилюватися.

 

 

— Доброго вечора, командире.

 

 

— Ви обидві маєте чудовий вигляд. Це буде весела вечеря.

 

 

　Я взялася за руки з Нонною та Ашером, і ми втрьох попрямували до ресторану. Пан Ашер зважав на нашу швидкість ходьби. Він дуже уважний чоловік.

 

 

　Дівчинка легко крокувала. Я теж з нетерпінням чекала на їжу.

 

Переклад з японської та редактура: Buruliy

Подякувати: 4441 1111 3516 9708
https://t.me/KATARNOVEL