Розділ 22: Заняття з рендалійської й ешберійської
Королівська родина мовчала.
Чи було це через те, що звичайна селючка перемогла Його Високість Принца? Я була б вдячна, якби вони забули про це й повірили, що він упав сам. Так, він зачепив мене першим, але я зовсім не хочу конфліктувати ні з ким.
У той час моя робота помічниці була тимчасово припинена. Пан Бернард упав з драбини, поки намагався дістати книгу з полиці, й зламав свою домінантну руку. На щастя, тоді гостювала Єва, і вона допомогла йому.
— Вибач, Вікторіє. Я заберу дядечка до себе, поки він повністю не одужає. Ти б хотіла попрацювати в мене деякий час? Я платитиму тобі так само, як і дядечко.
— Що мені потрібно буде робити у вас удома?
— Я хочу, щоб ти навчала мого сина іноземних мов.
Вчити хлопчика зі знатної родини? Чому я?
Бачачи мій стурбований вигляд, Єва продовжила:
— Насправді, моєму синові лише дванадцять років, але іноземні мови – наче взагалі не для нього. Звичайно, я наймала репетиторів, але ми так і не отримали жодного результату. Тому я б хотіла попросити тебе, адже ти вільно володієш чотирма мовами. До того ж, мій чоловік нещодавно сказав: "Чому б нам не змінити людину?" Твоя робота асистентки дядечка поки буде на утриманні.
— Який-небудь репетитор буде…
— Мій чоловік сказав, що ти була б чудовим вибором. Якщо ти достатньо професійна, щоб бути асистенткою історика, думаю, ти в змозі вчити дітей. Я впевнена, що ти зможеш.
Я була приголомшена її настроєм.
— У мене є Нонна, і якщо порівнювати з професійними репетиторами… я самоучка.
— Ох, благаю, бери дівчинку з собою. Думаю, Карл буде радий дитині свого віку, адже він у нас один. Ти вражаєш ще більше, якщо опанувала мову таким чином. У тебе ідеальна ешберійська.
Проте рішення брати Нонну з собою, щоб вона могла спілкуватися з дитиною вельмож, насторожувало.
— Можна я подумаю?
— Звичайно. Я очікую від тебе правильної відповіді.
Спочатку потрібно запитати Нонну. Від її думки залежатиме моя відповідь.
— Гаразд, якщо ти будеш зі мною.
— Але я хвилююся за тебе.
— Не варто.
— А щодо хлопчика? Він син вельмож.
— Я не проти.
— Справді? Тоді, якщо тобі щось не подобатиметься або ти боятимешся – одразу кажи мені. Пообіцяй.
— Обіцяю.
У такому випадку я відвідала маєток Єви, щоб погодитися на її пропозицію. Дім Андерсонів був величезним і розкішним.
Насамперед я здійснила візит до пана Бернарда. Він дуже сумував. Йому, ймовірно, було дуже боляче, але здавалося, що падіння з драбини змусило його усвідомити стан свого здоров’я, який він так старанно намагався ігнорувати.
— Вікторіє, вибач мені за такий раптовий переворот. Я попрошу тебе знову працювати в мене, коли повністю одужаю.
— Велике вам дякую, пане. На даний момент, будь ласка, зосередьтеся на вашому здоров’ї.
У грудях запекло, коли я поглянула на нього. Для когось, як я, у кого ніколи не було дідуся чи бабусі, пан Бернард став кимось на кшталт "улюбленого дідуся", хоча мені було соромно вимовляти це вголос.
Кларк був худорлявим рудим хлопчиком із ластовинням. Спершу я подумала, що він буде неслухняним, але він виявився доволі чемним. Сором’язливо оглядаючи мене й Нонну своїми зеленими очима, він тихо привітався.
— Здрастуйте. Я Кларк Андерсон.
— Привіт. Я Вікторія Селлерс. А це – Нонна. Відтепер вона приходитиме сюди зі мною. Рада з тобою познайомитися.
— Мене звати Нонна.
Хлопчик також кивнув Нонні, вітаючись з нею. Єва казала, що він єдина дитина, тому я боялася, що з ним буде важко, але він наче слухняний.
— Ваша мати попросила мене викладати вам хаґґлезьку й рендалійську.
— Ви володієте обома мовами?
— Так. Вивчати мови – моє улюблене заняття. Я достатньо володію ними, щоб вільно підтримувати розмову.
— У мене в голові все наче… наче перемішується. Я плутаюся в літерах, тому мені важко вивчати іноземні мови. Мій батько – міністр закордонних справ, тому він і хоче, щоб я знав мови, але в мене зовсім не виходить. Крім того, я також погано тренуюся. Я ні на що не здатний, — він виглядав дуже засмученим собою.
— Я б хотіла знати, як ти раніше займався. Можна мені побачити твої записи?
Кларк передав мені зошит зі свого стола. Він був списаний скрупульозно виведеними літерами – виглядало так, наче він дуже старався писати каліграфічно. Однак, передивившись його повністю, я була впевнена. Граматика включала все з самого початку. Насправді, цей метод пояснення граматики – шедевральний. І він дуже ефективний, проте не бере до уваги, що учень може мучитися. Цей метод не допускає помилок. Але мені, якраз навпаки, байдуже на помилки – з ними ми швидше і краще навчаємося. Якщо щось неправильно, ми завжди можемо це виправити.
— Що ж, почнемо. Чим ви цікавитеся?
— Чим я цікавлюся?
— Я, наприклад, цікавлюся тренуваннями й готуванням.
Поки хлопчик думає, спитаймо Нонну.
— А в чому ти зацікавлена?
— Книги. І тренування!
Коли Нонна голосно промовила свою відповідь, Кларк перепитав:
— Тренування? — і поглянув на неї спантеличеними очима.
— Карабкатися по високих стінах, залазити на дерева, робити вертушки!
Я стояла і гордо всміхалася, слухаючи захоплену дівчинку.
— Як це? Покажеш?
— Покажу! — вона подивилася на мене. Я кивнула, і Нонна зробила кілька кроків від нас перед тим, як зробити сальто. Вона добре виконала його, але наступного разу я краще дозволю їй одягнути штанці замість суконьки.
— Це неймовірно, як для дівчинки.
— Через те, що я дівчинка, мене можуть вкрасти погані дорослі, тому я маю бути у формі, щоб утекти від них. Це корисно – вміти таке… Сказала мені моя вчителька самооборони.
— О-о-о… — в очах Кларка запалала непомітна іскра зацікавленості. Так, він на гачку.
— То чим ви цікавитеся, пане?
— Я хочу тренуватися разом з Нонною.
Так і думала, що він скаже це. Я маю бути обережнішою, щоб з ним нічого не сталося, але вивчати слова краще, поки твоє тіло рухається. Кажу з власного досвіду.
— Гаразд. Почнемо з рендалійської. Вам може бути важко вчити одразу дві мови.
Адже якщо б це було так, Нонна могла б займатися з нами.
— Почнімо з розминки. Від сьогодні я даватиму вам вказівки іноземними мовами. Вчитимемося слухаючи. Ми працюватимемо з орфографією після тренувань, щоб ви запам'ятовували все в той самий день.
— Зрозумів!
Починаючи з розігравальних вправ, він вчитиме: "витягти руки", "розвести ноги", "широко розставити руки", "високо стрибати", "швидко бігти", "класти обидві руки на землю" і "дивитися вперед". Моя ціль на сьогодні – навчити його цих фраз.
Я повторила "витягніть руки" спочатку рендалійською, а потім ешберійською і в той самий час також витягнулась. Так я запам'ятовувала слова. Єдиний спосіб зрозуміти, чи підійде йому мій метод – це спробувати його.
Нонні, здавалося, було цікаво сидіти на нашому занятті, а Кларк дуже старався. Маючи недалеко дівчинку того ж віку, що й хлопчик, не давало йому розклеюватися. Непогано, непогано.
Ми заповнили підлогу подушками, щоб випадково не травмуватися. Усе виглядало не дуже презентабельно, але, на щастя, Єва була зайнята.
Вивчивши сім фраз тілом і вухами, хлопчик ідеально запам'ятав їх правопис. Напрочуд дивно, адже Нонна також змогла. Прямо посеред уроку я попросила Кларка позичити малій його шортики й мотузку, замість ремінчика.
Я хвилювалася, що Нонна розгубиться, адже я тільки що вчила її, як крок за кроком читати ешберійською, але вона відповіла:
— Не хвилюйся.
Недавно я почала розуміти, що вона надзвичайно наполеглива.
Кларку, здавалося, було весело. Він витирав свій піт рукавами, а його очі блищали щоразу, коли він щось запам'ятовував.
— Пані Вікторіє! У мене ніколи не було таких занять!
— Дуже добре. Постараймося на наступному уроці ще краще. Але вам бажано не робити сальто, ваша матінка почне хвилюватися.
— Я не скажу їй! Тому, будь ласка, дозвольте мені!
Бачачи його, я захотіла продовжувати. Що ж, поки я належним чином вчитиму його, я залишатимуся тут. Сподіваюся, цей хлопчик, який виглядає вразливим, як фізично, так і психологічно, буде впевнений хоч у чомусь.
Це був початок справді цікавої роботи.
Переклад: Buruliy
Редактура: Yuuiopop
T.me/KATARNOVEL
Подякувати: 4441 1111 3516 9708
