Поцілуй того, кого кохаєш 3

Розділ 22: Поцілуй того, кого кохаєш 3

 

Вислухавши мою розповідь, капітан Баллам зітхнув.

 

— Ти чесна і надійна людина, але в минулому, на цьому фронті, ти був, як би це сказати, нерішучим... Ти захоплюєшся.

 

— Вибач.

 

— Крім того, ти нервуєш і не йдеш напролом. Ти не втрачаєш пильності навіть перед коханою людиною. Насправді ти ще більш обережний з ними.

 

— Саме так... Я також ставлюся до своєї сім'ї як до сторонніх людей. Оскільки я такий, я ставив собі питання, як я можу сформувати глибокі стосунки... Через це я навіть сумнівався, чи зможу виконувати свої обов'язки капітана.

 

Коли я нахилив голову, капітан криво посміхнувся і почухав підборіддя.

 

— У тебе досить спокійний характер. Але ти завжди перевершував мої очікування, коли справа доходила до виконання роботи. За це я можу поручитися. Саме тому, що ти знаєш свої недоліки та наполегливо працюєш над їх виправленням, ти можеш, навпаки, підтримувати гарні стосунки з людьми.

 

— Дякую.

 

Почувши ці ввічливі слова, я знову опустив голову. Капітан Баллам не був людиною, яка легко робить компліменти, і отримати такі слова від нього принесло мені незрівнянне полегшення.

 

— Тоді, повертаючись до теми, він тобі не подобається, але ти подобаєшся йому. І ти зробив те, що зробив.

 

— Так.

 

— Якщо навіть ти зробив йому пропозицію, це добре? Ваші тіла сумісні?

 

— Так.

 

— А він знає, що ти не відчуваєш до нього ніяких почуттів?

 

— Знає. Тому й попросив спростувати чутки.

 

— А може, це він поширює чутки?

 

— Ні, це точно неможливо. Він теж виглядає дуже стурбованим і навіть вибачався.

 

— За що він вибачався?

 

— За те, що втягнув мене в це і все таке. Він був стурбований моїм становищем і дуже переживав, що поширюються чутки. Він сказав: "Вибач, що я до тебе приставав і завдав тобі клопоту"...

 

Коли я пояснив йому все по крихтах, капітан Баллам зітхнув, як ніколи раніше.

 

— Агов, Легато. Не змушуй свого партнера просити вибачення за такі речі.

 

— Ти, подумай про нього, як про жінку. Зустрічатися з жінкою, яка кохає тебе, попри те, що ти не відчуваєш до неї жодних почуттів, насолоджуватися тим і тим, змушувати жінку вибачатися, кажучи "це моя вина", коли ходять чутки — ти справжній покидьок.

 

Слова капітана, який, здавалося, був вражений, боляче вдарили мені в серце.  Ні, навіть я це знав. Я зробив щось досить низьке для чоловіка.

 

— Я знаю, що проблема лежить на мені. Ось чому я не знаю, що робити... Атмосфера в королівському палаці така, що здається неминучим, що ми одружимося, і мої руки зв'язані.

 

— Це тому, що всі люблять такі плітки. Ти не маєш наміру виходити заміж, або, краще сказати, зустрічатися з ним по-справжньому? Ну, ви ж обидва чоловіки.

 

— Особисто мені це не подобається не через те, що він чоловік. Просто є проблема з моїм будинком, а я спочатку завжди мав намір одружитися з жінкою, тому я збентежений.

 

— Це обов'язково станеться.

 

Замислившись, я ретельно підбирав слова.

 

— Нідель — важлива людина. Я щасливий, коли я з ним, і мені подобається його особистість, і в цьому сенсі ми також сумісні... Він дуже важливий як друг. До такої міри, що якби мені наказали вийти за нього заміж, я б не думав, що це погано, але я не знаю, чи це кохання... Я хвилююся, чи все гаразд, навіть якщо я не відчуваю до нього тих почуттів, які він відчуває до мене.

 

— Це тому, що ти чесний.

 

Капітан Баллам криво посміхнувся. А потім задумливо склав руки.

 

— Ну, я не з тих, хто говорить про людей, але коли я одружувався, я не дуже любив свою дружину.

 

Раптові слова капітана Баллама шокували мене. Капітан Баллам був добре відомий як відданий чоловік.

 

— Моя дружина була моєю подругою дитинства, розумієш. Я подобався їй з дитинства. Це навіть я знав. Але я мріяв стати лицарем, бо був простолюдином. Я навіть думав про те, щоб взяти за жінку якусь панну з високим статусом і просунутися по службі, використовуючи її вплив.

 

— Невже?

 

Я був здивований, коли дізнався про таке ставлення капітана Баллама. Однак, зрештою, він досяг успіху завдяки власним заслугам.

 

— Мій тип жінок — епатажні красуні, а моя дружина була явно не такою. Чесно кажучи, я не хотів робити її своєю партнеркою, але вона зробила мені пропозицію, як грім серед ясного неба. Сказала: "Я хочу вийти заміж за тебе!". Я їй відмовив, але після того, як я їй відмовив, вона пообіцяла одружитися з чоловіком, якого їй обрали батьки. Чоловік, якого вибрали її батьки, був людиною, яку я дуже ненавидів. Думка про те, що вона вийде заміж за такого гівнюка, розлютила мене, і я вирішив одружитися з нею.

 

Капітан сказав це і розсміявся з "вахаха".

 

— Тоді я відчував симпатію і допомогу, а не любов, але зараз я радий, що одружився з нею. Я відчуваю себе щасливим не лише як друг дитинства, але і як чоловік з дружиною.

 

Було добре відомо, що капітан Баллам любив свою дружину і дітей. Мені було цікаво, як сприйняти історію капітана Баллама.

 

— Агов, Легато.

 

Після деякого мовчання капітан засміявся, граючись склянкою в руках.

 

— Це мої власні думки. Я не знаю, що ти думаєш, але я висловлю свою думку.

 

— Так.

 

— Ти не зважаєш на статус свого супутника і вважаєш, що найкраще бути разом з людиною, яка тобі найбільше підходить. Неважливо, Нідель це чи ні, шукай ретельно. Саме тому, що у тебе така особистість, це тим більше важливо. Краще покінчити з життям, в якому ти стережешся свого партнера і повертаєшся додому втомленим. Ти не шкодуєш зусиль, а також маєш талант. Ти можеш піднятися на вершину лише завдяки своїй силі. Тобі не потрібно позичати сили у партнера. Якщо тебе охороняють навіть удома, це тільки затягує час. Кожна людина відчуває себе самотньою, і від цього нікуди не дітися. Ми з тобою теж відчуваємо велику самотність. Тому будь з кимось, хто не посилює твою самотність.

 

Капітан Баллам чесно висловив мені свою думку з серйозним обличчям. А потім засміявся.

 

— Що ж, це добре, що ти далеко від королівського палацу. Тут у тебе буде можливість спокійно подумати.

 

— Нідель так само казав.

 

— Зрозуміло. Твій партнер досить розумний хлопець.

 

— Так, він набагато зріліша людина, ніж я.

 

— Зрозуміло, зрозуміло. Ти такої високої думки про свого нього, робиш те і те, але кажеш, що не відчуваєш до нього жодних почуттів любові.

 

Капітан Баллам, посміхаючись, підбадьорливо поплескав мене по плечу.

 

А потім, він перейшов на іншу тему. Таким чином, година стала пізньою, і ми завершили зустріч. Оскільки капітан сказав, що повернеться до свого будинку біля фортеці, я провів капітана до дверей, а потім повернувся до своєї кімнати.

 

Коли я повернувся до своєї кімнати, всередині було холодно, і моє тіло тремтіло. У кімнаті було холодно, бо я залишив вікно відчиненим.

 

Зітхнувши, я сів на ліжко. У відчинене вікно дивився на небо.

 

Відтоді, як я потрапив до цієї фортеці, вікно завжди залишалося відчиненим. Навіть я вважав, що це нерозумно в такий холод.

 

Якщо я залишу його відчиненим, це ж північ. Нідель нізащо не прийде сюди. Я знав це, але мені здавалося, що зачинити вікно — це все одно, що повністю відкинути його.

 

Щобільше, я відчував, що він не заперечував можливості того, що він зовсім не прийде сюди, і я залишу вікно відчиненим, попри себе. Хоча все було зовсім не так.

 

Цікаво, чи все гаразд у нього в Королівському палаці?

 

Коли я згадував про нього, то не встигав цього усвідомити, як мені стало гаряче і неспокійно. Я міг думати про його зухвалу постать лише після того, як ми об'єдналися тілами.

 

Він робив болісне обличчя, мене, але все одно спокійно спав — це завжди вабило мене.

 

Я хочу обійняти його

 

Я, який думав так кожного дня, все ж таки був покидьком.

 

Переклад з англійської: NW

Редактура та бета: Buruliy
Подякувати: 4441 1111 3516 9708

https://t.me/KATARNOVEL