Сян Хвайджи тільки-но закінчив виконувати щоденні квести, коли побачив повідомлення від системи.
[Ваш друг Сяо Тяньдзін дав вам 1200 золотих. Їх поміщено в спеціальну скарбницю. Будь ласка, заберіть якнайшвидше.]
Юнак попрямував у вказане місце, й переказав усі ці гроші разом з часткою, яку тоді витратив, Лу Хану.
Потім трохи поміркував, і також відправив 500 золотих назад Сяо Тяньдзін.
Хоча за вбивство боса вони й не здобули жодних предметів, досвіду впало щедро. Ще й зверху дали сім днів подвійного досвіду та баф Короля Яо. До того ж, оскільки Сяо Тяньдзін надзвичайно вправно кидала кров’яні калюжі, він майже не використовував зілля зцілення — оці 500 золотих можна було вважати просто платою за проїзд.
Впоравшись, юнак якраз хотів вийти з гри, коли іконка повідомлень знову блимнула.
Безсмертна Менмен надіслала 60-секундне голосове. Сян Хвайджи насупив брови: він геть не мав бажання його слухати.
[[Приватний чат] Прагнучи серцем: Волієш щось сказати — пиши.]
[[Приватний чат] Безсмертна Менмен: Навіть мої голосові вже не хочеш слухати.]
[[Приватний чат] Безсмертна Менмен: А раніше ж змушував сидіти з тобою у голосовому чаті, аж допоки не заснеш.]
Сян Хвайджи майнуло в голові, що з цією людиною просто-таки неможливо спілкуватися, тож і відповідати він не волів.
[[Приватний чат] Безсмертна Менмен: І тепер, награвшись зі мною, ти вирішив перемкнутися на ту Сяо Тяньдзін, зрозуміло.]
[[Приватний чат] Прагнучи серцем: ?]
[[Приватний чат] Безсмертна Менмен: Вона до тебе так липне, і тобі то цікаво?]
[[Приватний чат] Прагнучи серцем: Скажу востаннє: оті кілька місяців цим акаунтом користувався не я. Той, з ким ти зустрічалася онлайн і бачилась у реалі — теж не я. Тож не втягуй у це ні мене, ні інших.]
Надіславши повідомлення, Сян Хвайджи відразу ж вийшов з гри.
Тільки-но хлопець вимкнув комп’ютер, як у нього задзвонив телефон. Він глянув на екран, і, схопивши той, вийшов на балкон.
У Маньчені якраз розпочався сезон дощів. Сян Хвайджи втупив очі у водяну завісу зовні, і підняв слухавку:
— Мамо.
— Мм. — З іншого кінця почулося клацання кісточок маджонгу. — Поїв?
— Ще ні. А ти?
— Поїла, і вже з твоїми аї* баляси точу, — відповіла мати Сян. — Побачила, що задощило, і вирішила подзвонити спитати: нога не болить?
*Аї (阿姨 / āyí) — тітка / жінка того ж віку, що і батьки того, до кого говорять.
Кілька місяців тому Сян Хвайджи під час гри в баскетбол невдало приземлився на ногу і пошкодив кістку. Не дуже серйозно. Навіть лікар сказав, що два тижні з гіпсом — і все буде добре. Проте його мати так не вважала. Вона понад два місяці тримала сина вдома, і тільки коли того вже ледь не нудило від кісткового бульйону, дозволила нарешті повернутися до університету.
— Не болить. Я просто впав, це ж не ревматизм. — Сян Хвайджи сперся на підвіконня. — Краще он за тата турбуйся.
— Що за нього турбуватися? — Зі слухавки долинуло глухе «клац». — Йой, перепрошую, я знову виграла… Тоді, Сян-Сяне, мама кладе слухавку першою. Поводься добре в університеті, гаразд?
Юнак безпорадно всміхнувся:
— Гаразд.
Увесь наступний день у Сян Хвайджи були заняття.
Лу Хан з самого ранку клював носом, і зараз солодко спав поруч. Незабаром почулося його хропіння.
Поки професор не розлютувався, Сян Хвайджи ляснув друга, аби розбудити.
Лу Хан протер очі:
— Що таке… Пара скінчилась?
Сян Хвайджи холодно промовив:
— Ще ні. Але якщо продовжиш спати, то про залік з цього курсу можеш забути.
Лу Хан струснувся, й одразу ж сів прямо.
— Бляха, все через той тригодинний фільм. Коли я його додивився, вже була майже 4 ранку. — Він позіхнув. — Чорт, страшенно спати хочу… Нехай, чимось себе займу.
Договоривши, хлопець дістав телефон, і почав гортати форум ДЛГ.
— Ох, хтось виклав відео, де ти і Сяо Тяньдзін вбиваєте Короля Яо. За одну ніч понад 10 тисяч переглядів. Круто, сьонді.
Сян Хвайджи:
— Лише 10 тисяч?
— Гей, що за тон? Ніхто з гравців на всіх серверах не набирає такої кількості переглядів на відео з ПК-битвами настільки швидко, як ти. — Лу Хан продовжив прогортувати сторінку, коли зненацька, щось угледівши, зупинив палець й ошелешено вигукнув: — …Блять!
Професорові урвався терпець:
— Студенте Лу Хане, якщо не хочеш слухати лекцію — вийди, і не заважай слухати іншим!
Лу Хан:
— …Перепрошую, професоре.
Щойно викладач відвів погляд, юнак квапно смикнув Сян Хвайджи за рукав, і ткнув йому свій телефон.
— Дивись, негайно!
Той схилив голову, аби поглянути:
— Що там?
Лу Хан:
— Бучне освідчення Сяо Тяньдзін в коханні!
Лу Хан:
— І той, кому вона освідчується — ти!
Сян Хвайджи: …
Нарешті він встромив очі в телефон.
Там виявився запис прямого етеру Безсмертної Менмен, в якому було видно її бесіду з Сяо Тяньдзін у приватному чаті.
Побачивши фразу «Дівчата люблять поганих хлопців», куточки вуст юнака злегка смикнулися: він геть не знав, як на це реагувати.
Лу Хан так намагався стримати сміх, що аж почервонів:
— Сян-ґеґе, ще тут?
— Срака твоя тут. — Сян Хвайджи кинув телефон йому назад.
— Що, Сяо Тяньдзін може так тебе звати, а я ні? — надув губи Лу Хан. — І це після двох років спання разом!
Сян Хвайджи виправив:
— Двох років спання в одній кімнаті. І вона мене так не зве.
Лу Хан:
— І як же зазвичай вона тебе кличе?
Ґеґе.
Ґеґе Бог війни.
…Здається, все ж це не набагато краще за «Сян-ґеґе».
Сян Хвайджи стяв губи.
— У будь-якому разі не так. Ти взагалі збираєшся слухати лекцію? Як ні, то вийди, і не заважай мені вчитися.
Лу Хан кивнув, і зробив скриншот запису тієї бесіди.
— Гаразд, вчись. А я поки коментарі прогляну.
Хвилину по тому Сян Хвайджи відклав ручку.
— Що пишуть у коментарях?
Лу Хан:
— Йой, вчись як слід, не розпорошуйся*~
*Тут мало бути «не відволікайся», але я випадково дізналась, що «відволікати» (в значенні відвертати, відривати когось або щось від кого-, чого-небудь) — рос калька. В українській мові це слово має значення “волочучи кого-, що-небудь, віддаляти від певного місця” (відволокти на смітник).
Вираз відволікати (відволікти́) увагу, відповідно, теж не є природнім для української мови, і замість нього треба вживати «відвертати увагу» — “спрямовувати увагу на щось інше”.
Тому я обрала «не розпорошуйся» від «розпорошувати увагу», тобто не могти зосередитись на чомусь одному. Ось приклад речення з таким виразом:
Чан був завантажений за сорок секунд. Після цього робота мала стати легкою: не треба ж розпорошувати увагу між годинником і тим, що робиться в чані... (Ю. Шовкопляс)
Сян Хвайджи зиркнув на нього, і той поспіхом заговорив:
— Добре-добре-добре! Нічого такого, лише що Сяо Тяньдзін геть безсоромна так освідчуватись. О, а ще… хтось спліта оповідки про тебе та Безсмертну Менмен. І, скажу тобі, вони до біса правдоподібні — далеко крутіші за ті мильні опери, що дивиться моя мати. Безсмертна Менмен у них така бідна й нещасна, ах… Якби я не знав усю історію, то теж підняв би меча проти покидька Сяна.
Сян Хвайджи:
— Ти не зможеш мене вбити.
Лу Хан:
— …Окей.
Після занять вони, повечерявши, поквапились назад до гуртожитку.
Сян Хвайджи якраз вийшов з душу, коли почув Лу Ханове лементування:
— Довго там ще копатимешся? Давай хутчіш! О 12 інстанси оновляться, а в нас ще три не пройдені!
Юнак просушив волосся рушником, і холодно кинув:
— Не візьмеш трьох цілителів — за дві години зачистимо.
— Не візьму, не візьму. Цього разу я покликав тільки двох. Голос третьої недостатньо солодкий, тому її я кікнув*. — Лу Хан відкрив список друзів, і почав його прогортувати. — Покличу ще одного дамагера… Тц, у таку годину майже всі мої друзі вже пройшли ці інстанси.
*Кікнути (англ. kick) — ігровий сленг, озн. видалити / витурити когось з гри / серверу / команди / чату.
Сян Хвайджи увімкнув комп’ютер, і запустив ДЛГ.
Не встиг він увійти у гру, як йому прийшло повідомлення від Сяо Тяньдзін.
[[Друг] Сяо Тяньдзін: 0.0 Ґеґе, чому ти повернув мені 500 золотих?]
[[Друг] Прагнучи серцем: Плата за проїзд на експресі «Король Яо».]
[[Друг] Сяо Тяньдзін: Ні-ні! Це ти допоміг мені його пройти, тож це я маю тобі платити!]
[[Друг] Сяо Тяньдзін: Перекажу гроші назад одразу, як закінчу збирати трави [гладить по голівоньці]*]
*摸摸头 / mō mō tóu — букв. «гладити по голівоньці». Це якось отак (переклад тексту на зображенні: «Погладжу тебе по голівоньці, тільки не сумуй»):
Сян Хвайджи навів курсор миші на ігровий аватар Сяо Тяньдзін.
Згідно з її координатами, вона зараз перебувала у Долині Зіль.
Він телепортувався на Гору Лвося, і якраз збирався, поки Лу Хан шукав людину в команду, виконати пару завдань, коли побачив, як до нього прямувала група з п’яти осіб. Придивившись, юнак уздрів, що у всіх них над ніком був напис «Еліта Дозвільного павільйону».
Можливо, Сян Хвайджи здалося, але лідер тієї групи, помітивши його, чи то навмисно, чи ж несвідомо, але повернув убік, аби обійти і випасти з поля зору.
За мить хлопець допетрав.
У всесвіті ДЛГ всі карти взаємопов’язані. До деяких локацій можна було дістатись напряму, до інших же — тільки через певний портал.
Долина Зіль була саме такою локацією, і портал до неї знаходився акурат на Горі Лвося.
Ці п’ятеро йшли полювати Сяо Тяньдзін.
— Хутчіше, ну. — Хтось з групи випадково увімкнув мікрофон «Усім», і стишено поквапив. — Не дайте Прагнучи серцем нас помітити: якщо він втрутиться, ми вже ніхріна не зможемо вбити.
— Хто сказав, що це немислимо? Справді вважаєте, що Сяо Тяньдзін там єдина ввивається, га? Чи ж не бачили, як учора Прагнучи серцем допомагав їй завалити Короля Яо?
— Їбать, я, чорт зна, як мікрофон «Усім» увімк… — говоріння різко обірвалося.
Сян Хвайджи скерував свого персонажа до NPC, і почав допомагати тому копіювати сувій.
Дозвільний павільйон полював на Сяо Тяньдзін з бучною помпою. Якби вона хоч трохи потурбувалася про себе і затаїлася, десь зо тиждень посиділа в безпечній зоні, запал усіх тих мисливців потроху б ущух.
Але ж ні: з нечуваної впертості їй конче треба було двічі на три дні* валандатися поза межами безпечних зон. Отож, якщо вб’ють, у тому лиш її провина, і нема чого жаліти.
*三天两头 / sān tiān liǎng tóu — букв. «двічі на три дні». Обр. озн. практично щодня / дуже часто.
Тільки-но він це подумав, як та нечувано вперта гравчиня надіслала йому повідомлення.
[[Друг] Сяо Тяньдзін: [Зело духовного зцілення]]
[[Друг] Сяо Тяньдзін: Ґеґе, поглянь, що я викопала!]
[[Друг] Сяо Тяньдзін: Коли вбиватимеш Бога війни, воно ж тобі знадобиться, так? Як закінчу збирати, принесу [поцілунок рукою]]
Сян Хвайджи: …
Що, в біса, у цієї людини в голові?
Він прикинув: звідсіля і до неї десь дві хвилини ходи, і ті п’ятеро ось-ось мали прибути.
Ну і хай. Може, коли хоч раз умре, то дасться їй в науку. Якщо її саму не турбує, що її вб’ють, то чого це має турбувати його?
Десять секунд по тому.
[[Друг] Прагнучи серцем: Три інстанси Водяного демона*, вже пройшла їх?]
*水妖 / shuǐ yāo букв. переклад. як «Водяний демон», або Нікс (нім. Nixen, норв. Nøkken) — це русалки, або водяники в германо-скандинавських міфології та фольклорі. Зазвичай цих істот зображують злими, іноді страшними. Вони здатні змінювати форму і постійно намагаються затягти людей і тварин у воду, щоб втопити.
Нижче — робота норвезького художника Теодора Кіттельсена Nøkken (Водяник), 1887-92.
[[Друг] Прагнучи серцем: Рушай до NPC головного міста. Якщо не з’явишся за десять секунд — почнемо без тебе.]
Дзін Хвань якраз був у розпалі збирання зіль, і, побачивши повідомлення, отетерів.
Десять секунд? Умирає хтось, чи що?
Наплювавши погудок, він притьма перервав збір зіль, за три секунди накастував закляття, і вжух — миттю опинився в головному місті.
П’ятірка з Дозвільного павільйону, що тільки-тільки дісталася місця, стояла й тупо лупала на те, як Сяо Тяньдзін зникає. Вона ще довго не могла прийти до тями.
……
— Блять! Чи я не казав! Прагнучи серцем точно Сяо Тяньдзін попередив! Гляньте ж бо — вона навіть зілля не дозбирала, на половині кинула!
Тим часом Лу Хан обшарив свій список друзів вздовж і впоперек, але нікого так і не знайшов.
— Пофіг, просто знайду когось на Світовому каналі. Тц, як же я ненавиджу брати в інстанси Водяного демона незнайомців — з ними легко погоріти.
— Не потрібно. Я вже декого покликав, — повідомив Сян Хвайджи. — Збираємося в головному місті.
— Біжу! — Лу Хан разом з двома цілительками телепортнувся в головне місто. — Вже тут. Кидай запит на вступ до моєї паті. Кого ти покликав? Чорнокнижника? Мага? Чи фізичного дамагера?
— Печеру казкової лисиці. Зроби мене лідером команди.
Лу Хан удіяв, як той сказав.
— Що?! Нахіба ти покликав цю секту, га? Щоб нас підбадьорювала? Вже б краще знову третю цілительку взяли… Стривай.
Він замовк.
— …Кого саме з Печери казкової лисиці ти покликав?
Тільки-но він договорив, як в паті додалась нова людина.
Знайоме вбрання, знайомий аватар, знайомий лисячий хвіст.
[[Команда] Сяо Тяньдзін: [сюрприз][ура][розкидає квіти]]
[[Команда] Сяо Тяньдзін: Добренького вечорочка усім [поцілунок рукою]]
