Просто знищи це (3)

Кейлу було байдуже, що Вітіра і Пасетон дивились на нього з невпевненістю. Незабаром вони дізнаються про вміння Он і Хонга.

-        Рушаємо.

Чорний дракон почав підніматись до вершини кам’яної стіни, а тіло Кейла поплило слідом за ним. Звісно, Он і Хонг були в руках молодого чоловіка, коли він підіймався.

-        Пасетон.

Юнак кивнув Вітірі після того, як сестра сказала його ім’я. Обидва представники китового племені почали бігти по кам’яній стіні, прискорюючись. Вода оточувала їх ступні, підіймаючи обидвох вверх з кожним кроком.

-        Нічого собі! – голос Хонга був переповнений захватом.

Ліс Темряви і його велична природа розкинулись перед групою.

Це був другий з п’яти Заборонених регіонів по розміру, який починався з вершини північно-східної  частини королівства Роан і, приймаючи овальну форму, досягав до східної берегової лінії.

Він був розміром як дві або три території середнього розміру. Ось чому королівство Роан хотіло взяти під контроль цю землю, але ніхто так і не зміг цього досягти і до нині.

«Чорний дракон або Чхве Хан змогли б це зробити».

-        Він величезний, - недбало прокоментував Кейл, перш ніж сфокусуватися на кам’яній горі в центрі лісу.

На відміну від своєї назви, Ліс Темряви не був насправді весь час темним. Зараз цей ліс починав сяяти в промінчиках сонця, що створювало чудову картину.

-        Спускаємося.

-        Звісно.

Чорний дракон повільно опустив Кейла і кошенят на землю. Брат з сестрою з китового племені вже були внизу, очікуючи на решту.

Шурх!

Кейл опустився на землю і наступив на листя, що вкривало землю.

-        Ви сказали, що Ліс Темряви поділений на регіони?

Кейл кивнув у відповідь на питання Вітіри і опустив на землю Он і Хонга. Після він відкрив свою магічну торбу і почав відповідати на запитання дівчини:

-        Він поділений на зовнішню і внутрішню області.

Цей великий ліс був розподілений на два регіони. Першою була зовнішня область, яка не була такою небезпечною. В ній можна було зустріти лише декількох монстрів-мутантів, і більшість з них були маленькими монстрами. З іншої сторони, другий регіон, внутрішня область з кам’яною горою в центрі, був надзвичайно небезпечним.

«Навіть Чхве Хану потрібні були десятки років, щоб вільно почати пересуватись по другому регіону».

Під «вільним пересуванням» слід розуміти відсутність небезпеки. Чхве Хан став сильнішим за всіх монстрів. Звісно, такої проблеми просто не виникало з групою Кейла.

-        Болото, до якого ми йдемо, знаходиться на кордоні внутрішньої і зовнішньої областей. Це не повинно бути надто небезпечно.

 Зовнішня частина була великою, але це через її загальну протяжність. Якщо б вони йшли прямо, то шлях був би не таким далеким. Внутрішня частина була набагато більшою, так як мала форму овалу.

-        Я планую уникати якомога більшої кількості монстрів, але не бачу причин, щоб затримувати нашу подорож, використовуючи обхідні шляхи.

Той факт, що Кейл не планував з усіх сил уникати монстрів, змусив представників китового племені почати усміхатись. Поки вони не були вимушені битися з драконом, не було нічого, чого б ці двоє, що належали до звіролюдей горбатих китів, які були правителями океану, боялися.

-        Я видаляю свою магію.

Як тільки чорний дракон сказав це, зовнішність китів повернулась в норму. Вітіра почала усміхатись з полегшенням на обличчі.

-        Це так бадьорить. Було трохи душно через цю магію. Щиро дякую, драконе-нім.

-        Дякую, драконе-нім.

Чорний дракон махнув крилами у відповідь на вдячні слова Вітіри і Пасетона, перш ніж наблизитись до Кейла. У дракона був дивний вираз морди.

-        Мана тут темніша.

-        Темніша?

Чорний дракон кивнув на запитання Кейла і оглянув ліс.

-        Є також запах.

-        Який запах?

-        Щось, з чим я знайомий, але я не можу точно сказати, що це.

-        Знайоме, але не можеш зрозуміти, що саме?

Кейл ніяково поглянув на чорного дракона, але той швидко відвів погляд. Після продовжив говорити:

-        Це не небезпечний запах. Просто дуже старий.

«У драконів дійсно гарний нюх?»

Кейлу було цікаво, але він не міг постійно піддаватись цьому.

-        Що ми робимо далі? Як нам дістатись до болота?

Вітіра побачила, як Кейл виймає лист паперу зі своєї магічної торби. Після вона побачила, як юнак його розвернув.

-        …Мапа?

Це точно була мапа, але вона була просто жахливою. Тим не менш на ній були відображені гора в центрі з безліччю інших областей, позначених на папері.

-        Так, це мапа, - Кейл використав інформацію, яку він прочитав в «Народженні Героя», щоб створити цю мапу.

[Чхве Хан вирішив просуватись назовні, починаючи з Кам’яної гори. Він збирався почати з півночі і, врешті-решт, пройти через весь Ліс Темряви.]

[…Чхве Хан, нарешті, розібрався зі всією внутрішньою областю, а після почав досліджувати зовнішню область.]

[…Чхве Хан заплакав, побачивши велику кам’яну стіну. Південна частина зовнішнього регіону, остання ділянка, яку він залишив для перевірки, - це місце, де він знайшов людей. Це зайняло надто багато часу, але Чхве Хан зміг сюди дійти.]

-        Але вона не надто точна. Ми повинні перевірити все власноруч, щоб дослідити і зрозуміти Ліс Темряви.

Потім Кейл поглянув на Вітіру і Пасетона, які мовчки дивились на нього, і продовжив:

-        Тому, візьміть ініціативу у свої руки.

Чорний дракон вже плескав крилами і переводив погляд з брата і сестри китів на Кейла. Вітіра усміхнулась і простягнула руку юнаку, який вийняв пляшку з магічної сумки і протягнув їй.

Дівчина випила зміст.

Свіііііііш!

В її руці з’явився батіг довжиною в три метри. Вітіра клацнула ним один раз, перш ніж обернути навколо своєї руки, а після пожартувала, дивлячись на супутників:

-        Я безпечно доставлю вас до місця призначення.

Кейл вважав її надійною супутницею. Горбатий кит. Кажуть, що королівська родина океану могла легко впоратись зі звіролюдьми китами-вбивцями, які були порушниками спокою в морі.

Однак він не планував робити так, як сказала Вітіра. Але не було необхідності говорити їй про це зараз. Юнак вказав на вхід в Ліс Темряви.

-        Відправляємось.

Кейл ступив у тінь Ліса Темряви.

Ліс не був гучним, але всередині була безліч різних звуків. Звуки комах, рев монстрів, чутний на відстані, птахи і навіть деякі інші дивні звуки, що лунали від монстрів.

-        Хіба небезпечні місця зазвичай не мають бути тихими?

Пасетон рубанув по кущу своїм мечем, звернувшись до Кейла.

-        Це тільки тоді, коли в районі є єдиний правитель.

В Лісі Темряви не було правителя. Були тільки монстри, чиї відносини крутились по замкненому кругу: з’їш або з’їдять тебе.

-        Будь обережним зі своїм взуттям. Будь впевненим, що шкіра ніде не відкрита.

-        Зрозумів.

Пасетон подивився на зайву тканину між штанами і взуттям, а після знову поглянув на Кейла. Магічна сумка цього юнака була справді магічною. В ній були усі види предметів, і вони всі були необхідні для подорожі цього невеличкого загону.

-        Ви маєте бути обережними, слідкуючи за своїми ногами тут. Комахи також небезпечні. Ви можете бути отруєними одним їх укусом.

Пасетон згадав, що сказав їм Кейл і здивувався, звідки той міг знати про все це. Однак він не міг так просто запитати про це, тому що Кейл все ще був надзвичайно зайнятим.

-        Я все ще з нетерпінням чекаю.

-        Ах, так, сер!

Глухий голос Кейла змусив Пасетона швидко повернутись і піти за своєю сестрою Вітірою, щоб розчистити решті шлях. Наразі вони проходили крізь невисокі кущі, які досягали талії. Кейл активно записував нову інформацію на свою мапу.

«Це може бути абсолютно марно».

Кейл задумався, чи дійсно в нього була причина залишати мапу Ліса Темряви. Не те щоб він збирався цей самий ліс підкорювати, тим не менш у юнака було інтуїтивне відчуття, що в нього буде можливість в майбутньому продати цю мапу.

Стиль Кейла в тому, щоб робити все правильно, щоб це можна було використати в майбутньому, а якщо на цьому буде можливо заробити гроші, то ще краще.

-        Ми майже пройшли цей щільно зарослий район.

-        Потім йде область маленьких монстрів.

Вітіра кивнула у відповідь на слова Кейла і не поспішаючи махнула батогом. Чесно кажучи, ця група була настільки сильною, що Кейлу не було потреби хвилюватись. Можливо, саме тому і Вітіра була спокійною, коли вони пройшли щільно зарослий район і досягли області маленьких монстрів.

Крак!

Гілка зламалась під її ногою. Цієї миті:

-        Давайте продовжимо спокійно, - Кейл прокоментував, коли два звуки чогось, що рухалось, раптом з’явилось у повітрі.

Плеск!

Хлип!

Вітіра легко махнула рукою, і між її пальців з’явились якісь отруйні дротики.

Кейл побачив, як дівчина усміхається йому.

-        Я спокійно впораюсь з ними.

Незабаром монстри почали з’являтись з-за дерев. Вітіра поглянула на них з байдужістю в очах.

-        Це гобліни, які мутували?

-        Кіііііііііууук!

-        Кііііурік! Кііііурік!

Вони виявилися більшими, аніж звичайні гобліни, а їх обличчя виглядали трохи інакшими. Окрім цього, шкіра цих монстрів була фіолетово-червоною.

-        Ні, це не гобліни.

Вітіра повернулась до Кейла, який встав поруч з дівчиною і поклав руку їй на плече, дивлячись на монстрів, що наближались.

-        Молодий Пане, це небезпечно, виходити вперед.

-        Це Хонта, тип монстрів зі східного континенту.

-        Ах!

В Лісі Темряви були монстри зі східного континенту. Кейл зіштовхнувся з їх першими представниками.

-        Вони схожі на гоблінів, але тупіші і мають тенденцію бути більш жорстокими і безжалісними.

Недивно, що вони опинились такими.

Вітіра зі спокійним кивком відповіла:

-        Я подбаю про них.

-        Ні, це зроблю я.

-        …Перепрошую…

Вітіра здивовано дивилась на Кейла, поки не побачила, як Он і Хонг перестрибують біля Кейла і стають перед ним. Ці двоє стряхнулись, приготувавшись до бою.

-        Навіть ми можемо зробити це.

Вітіра могла бачити, що більше десяти цих маленьких монстрів прямували до групи мандрівників. Після вона поглянула на Кейла і побачила, що його тіло оточено туманом. Цієї ж миті Хонг почав повільно зникати.

-        В мене є дещо, що треба перевірити.

Кейл повинен був приблизно розуміти, наскільки він сильний. Це був ідеальний час для перевірки.

Зараз у нього були чорний дракон справа, Вітіра зліва і Пасетон позаду. Хіба це не ідеальні обставини для того, щоб він не нервував і не хвилювався про можливу шкоду?

-        Крок назад.

-        …Молодий Пане Кейл.

-        Врятуйте мене, якщо ситуація стане небезпечною. Як я можу отримати травму, коли всі ви тут?

Вітіра зробила крок назад,. Побачивши абсолютно впевнений погляд в очах Кейла, який, здавалось, повністю довіряв їм троїм. Дівчина підійшла і встала поряд з Пасетоном, що стояв позаду, готова в будь-який момент втрутитись.

Цієї миті навколо Вітіри і Пасетона був створений щит. Чорний дракон рухався вперед, вставши перед китами, і почав говорити:

-        Отрута сильніша, аніж здається.

-        Отрута?

Це змусило Пасетона збентежено поглянути на свою сестру. У Вітіри також не було жодного уявлення, тому вона тільки похитала головою і подивилась вперед, перш ніж зітхнути із захопленням.

-        …Непогано.

Хонг і Кейл були оточені туманом. Окрім того, колір туману був дивним. Він був ближчим до червоного, аніж звичайний білий.

Отрута. Здавалось, Вітіра почала розуміти про що йшла мова.

-        Кіііірік! Кіііірік!

-        Кіііірііірііііік!

Так гучно.

Кейл створював вітер в одній руці і обох ногах, поки був оточений туманом. Юнак відчув, як в його грудях почала божевільно пульсувати сила Живість Серця, і віддав наказ.

-        Почали.

Тіло Кейла миттєво кинулось вперед, одночасно з тим туман оточив область.

-        Кірк? Кіррррк! Кііііірк!

-        Кіііііі!

Туман був настільки густим, що неможливо було побачити навіть дюйму перед своїми очима.

Всередині цього густого туману почали рухатись дві нитки червоного туману.

Беньг!

Вихор полетів в небо і при цьому відрізав руку одному з монстрів.

-        Гик, кірііік, кхек!

Червоний туман поглинув ту потвору. Потім Кейл зробив постріл прямо з місця і викликав свій щит. Щит, майже вдвічі більший за Кейла, з’явився у червоному тумані.

Раптом щит впав прямо на землю.

Бам!

Разом зі звуком удару, з’явився звук ніби щось роздавили.

Як тільки щит приземлився, поряд з ним утворився вихор, наповнений червоним туманом. Два монстри, які потрапили у вихор, блювали кров’ю, коли їх підняло в повітря.

-        Кхек

-        Тьху, кхек!

Отруєні тіла монстрів почали кровоточити з усіх отворів.

-        Я думав, ти сказав, що він слабкий?

-        Він слабкий.

Пасетон почав думати, почувши впевнену відповідь чорного дракона.

«Хоч і маленькі, але їх більше десяти. І вони монстри, котрі сильніші за гоблінів».

Він поглянув на свою сестру, яка недбало відповіла, яскраво посміхаючись.

-        Схоже, незабаром все закінчиться.

Бам!

Почувся ще один звук удару, коли туман почав повільно розсіюватись. Все закінчилось так, як вона і сказала.

Тепер Пасетон бачив Кейла.

-        Вони, мабуть, слабкі бо ми все ще лише біля входу.

Кейл впевнено говорив, стоячи поверх свого срібного щита. Під щитом були два монстри, яких вже не можна була впізнати.

-        Мяяяв!

Туман розсіявся і знову з’явилося срібне кошеня Он.

-        Здається, отрута слабка.

Руде кошеня Хонг знову з’явився, коли він похитував хвостом. Земля, де був Хонг, була повністю чорною. Хонг використовував свої задні лапи, щоб прикрити чорну землю іншим брудом.

Це була мирна сцена, але Пасетон не міг не запитати, коли побачив труп монстра, який помер від отрути, монстра, який все ще вмирав від отрути,  і монстрів, які померли від того, що їх розчавив щит або вихори Кейла.

-        Молодий Пане-нім, ви не постраждали, правда?

-        Ні.

Пасетон в шоці квапливо запитав:

-        Вам боляче?

Кейл показав на тильний бік своєї долоні:

-        Я подряпався.

Пасетон одразу замовк. Вітіра поплескала брата по плечу, перш ніж підійти до Кейла. Юнак підняв свій щит та прибрав його. Оскільки це була Древня Сила, йому не потрібно було навіть прибирати з щита кров. Він буде повністю чистим, коли юнак знову вирішить його покликати.

-        Молодий Пане Кейл, ви продовжите битися з маленькими монстрами.

-        Напевно.

Кейл змив кров зі своєї руки, згадуючи призваний щит та вихори.

-        Правда я не можу багато прикладати зусиль, так як досі відновлююсь.

Вітіра не могла втриматись від сміху над впевненим в собі Кейлом, а також Он і Хонг, які отримали позитивні відгуки чорного дракона про пройдену битву. Після Кейл запевнив її, як і усіх інших, продовжувати:

-        Нумо поквапимось.

В них все ще було багато можливостей для тренувань.

Два дні потому Кейл опустив руку з мапою і поглянув перед собою, звертаючись до решти групи:

-        Ми вже близько.

Кордон, між внутрішньою та зовнішньою областями. В них не мало зайняти багато часу, щоб дійти до цього пункту.