Просто знищи це (2)

Кейл вийшов з карети, ледве тільки вони доїхали до селища Харріс, ближньому населеному пункту в Лісі Темряви. Його думки, як тільки юнак туди потрапив, були простими:

«Воно чорне».

Пройшло не більше двох місяців, але в селищі Харріс було все ще темно. Кейл подивився на свої ноги і побачив, що на землі до сих пір лежить чорний попіл.

Після він повернувся назад і почув гіркий голос віце-капітана:

-        Все згоріло.

Кейл обернувся, щоб подивитись на віце-капітана Хілсмана:

-        Де тут залишились могили?

-        Я піду дізнаюсь.

Пройшло багато часу з тих пір, як Кейл бачив віце-капітана Хілсмана настільки стриманим і спокійним, але це була не провина лицаря.

Велика кам’яна стіна. Селище Харрсі. Селище, розташованого за межами цієї стіни, що оточувала ліс, більше не було. Все, що залишилось, це зруйновані залишки будинків і чорний попіл, які були признаками того, що щось колись існувало на цьому місці.

-        Я відчуваю сильний вогонь тут.

-        Ти можеш відчувати щось подібне?

-        Я з племені моря врешті-решт.

Вітіра легко усміхнулась і відповіла, але потім вона, здавалось, стала більш емоційною. Однак Кейл не встиг звернути на неї увагу. Він попрямував до дітей племені вовка, які, здавалось, не могли залишити екіпаж.

-        Мейс.

-        Молодий Пане-нім.

Старше вовченя, Мейс, був дуже хмурим, побачивши перед собою залишки селища. Кейл був майже впевнений, що вони думають про своє рідне селище.

-        Ви знаєте, чому я привів вас усіх сюди?

Мейс не міг відповісти на запитання Кейла. Молодий Пан не сказав йому, чому вирішив взяти їх усіх сюди. Це була невеличка група, в якій навіть заступника дворецького Ганса і Бікроса не було, але всі вовченята були тут.

Мейс подивився на Кейла з невпевненістю. Молодий Пан, якого Лак наказав їм слухатись, не поспішаючи почав говорити, при цьому склавши руки на грудях:

-        Багато грошей ось-ось потрапить мені до рук.

-        Перепрошую?

Раптові розмови про гроші збентежили Мейса і решту дітей племені вовка. Кейл продовжував говорити, взагалі не турбуючись про їх реакції. Магічна Вежа і королева джунглів. В нього буде купа грошей після цих двох взаємодій. Він також збирався отримати права на мирний морський шлях для своєї території.

-        І я планую використати частину цих грошей для відновлення цього селища.

Термін «селище» зацікавив дітей.

-        Я також планую побудувати тут віллу, щоб ви, я і решта групи грали разом.

-        …Я чув, що Ліс Темряви небезпечний.

-        Ти серйозно?

Кейл запитав Мейса і озирнувся. Он і Хонг вийшли з карети, а чорний дракон, ймовірно, літав десь. Брат та сестра з китового племені наближались до колодязя, вкритого попелом.

-        Чи будуть вони сильніші за вас усіх, коли ви подорослішаєте?

Дурне питання дійшло до вух дітей вовчого племені.

-        Я обіцяв Лаку, що подбаю про всіх вас. Це значить, що я також маю надати вам місце, де можна буде мешкати, це стосується і вовків, якими ви є.

Тієї ж миті, коли на обличчі Кейла з’явилась посмішка, яка, здавалось, говорила, що це зовсім не складно, холодний вітерець промайнув повз них. Коли частина чорного попелу полетіла з вітром, голос Кейла знову заповнив простір:

-        Я створю це місце для вас. Я допоможу вам вирости і перетворитись у великих вовків, поки Лак не повернувся.

Кейл поглянув на Мейса та інших дітей племені вовку і почав хмуритись:

-        Що, відповіді немає7

-        …Так… ТАК!

Кейл не був задоволений відповіддю дітей і пішов. Мейс поглянув на Кейла, який йшов до стіни, перш ніж обернутись. Молодші брати і сестри дивились на хлопчика.

Мейс почав говорити:

-        …Давайте станемо сильними.

Після чого Мейс оглянув селище. Він думав про те, що колись це чорне селище стане для нього теплим місцем, схожим на рідне поселення. Мейс відчував, що його брати і сестри відчували теж саме, хоча нічого і не казали.

Всі вони були вовками.

Кейл нічого не знав, про рішення вовчат, коли постукав  по кам’яній стіні.

-        Вона доволі товста.

Юнак повернув голову і побачив єдині ворота в цієї стіни. Ці кам’яні ворота були єдиною точкою доступу в Ліс Темряви. Звісно, Чхве Хан не використовував їх, коли вперше прибув в селище Харріс. Він перестрибнув через стіну висотою близько десяти метрів, щоб увійти.

-        Ліс Темряви за цією стіною?

-        Саме так.

Кейл поглянув на Вітіру, що підійшла до нього. Її синє волосся і зіниці були пофарбовані в коричневий колір за допомогою магії, а обличчя також магічним чином змінилось на звичайне. Тим не менш голос дівчини залишався все таким чаруючим.

-        Я не можу бачити скрізь стіну, але це, напевно, доволі унікальне місце, тому що воно є одним з Заборонених Регіонів, так? Цікаво, чи міцна стіна? – Вітіра посміхнулась, легко натиснувши пальцем на стіну. Тим не менш той палець з силою продавив стіну.

-        …Ха-ха, - ніяково посміялась дівчина.

«Кити дійсно страшна раса».

Кейл зробив вигляд, що нічого не бачив і відвернувся. Ці двоє родичів до сих пір не звикли контролювати свої сили на суші. Кейл швидко змінив тему:

-        Це схоже.

-        Хм? Ви про що?

-        За стіною. Ти сказала, що воно має виглядати унікально.

-        Ах.

Вітіра легко зітхнула, а Кейл знову лише потиснув плечима. Він відвернувся від стіни, продовжуючи говорити:

-        Ліс Темряви – це звичай ліс, як і будь-який інший.

Юнак побачив, що Вітіра швидко підійшла до нього і пішла поруч, втримуючи його темп, після чого продовжив:

-        Але речі всередині нього – інші.

Ніхто не знав причину цього, але в Лісі Темряві часто мутували рослини і монстри. Було легко відрізнити мутувавших монстрів, тому що вони виглядали по іншому, але рослини відрізнити було набагато складніше. Хоча вони можуть виглядати однаково, мутувавша версія трави, що використовується для лікування, може опинитися отруйною.

-        І є також монстри, яких можна знайти і на східному континенті.

Ось чому це був один з Заборонених Регіонів. Це було єдине місце на цьому континенті, де можна було знайти сліди Східного континенту.

-        Молодий Пане-нім!

Кейл кивнув в сторону віце-капітана Хілсмана, що кликав його, а після повернувся, щоб сказати Вітірі:

-        Будь ласка, подбайте про дітей.

-        Звісно, тут дуже багато молодих звірят.

Вітіра тихенько спостерігала за юнаком, який з дратівливим зітханням відійшов, а після обернувся і попрямував до Хілсмана.

-        Поїхали.

-        Так, сер.

Коли Кейл попрямував у певне місце, його супроводжував тільки Хілсман.

-        Ось.

Багато могил було розташовано тут. Саме тут Чхве Хан поховав усіх мешканців селища Харріс.

Хілсман відійшов від молодого чоловіка і став поруч з солдатами, перш ніж подивитись на Кейла. Той факт, що Кейл Генітюз приїхав в це селище, вже сам по собі був дивовижним, але те, що він почав шукати могили, ледве покинувши екіпаж, був ще більш дивовижним.

Віце-капітан відійшов, щоб дати Молодому Панові трохи часу. Звісно, Кейл навіть не зрозумів цього і взагалі не турбувався про дії віце-капітана, він просто почав розмовляти сам з собою:

-        …Той факт, що він не зійшов з глузду, просто неймовірний.

Це дійсно здавалось дивовижним,  що Чхве Хан зміг залишитись при здоровому глузді після цього інциденту.

Головний герой роману, схоже, приклав багато зусиль щоб зробити ці могили, але вони загалом були зроблені з землі. Крім того, в них не було жодних надгробків. Замість цього лише пласкі шматки каміння, на яких були накреслені імена тих, хто похований під ними. Кейл порахував кількість могил.

Чхве Хан особисто поховав кожне тіло в цих могилах.

Кейл часто думав про дещо цікаве. Причина смерті мешканців селища Харріс, яка так і залишилась загадкою в романі. На сторінках твору автор змусив це виглядати так, ніби всі ці вбивства були зроблені для розвитку головного героя. Але так чи це насправді?

-        Я відчуваю, що це ще не все.

Він продовжував відчувати, що в ці дні йому відкрилось дещо нове. Причина тому була проста.

Ліс Темряви. Русалки. Зруйнування селища Харріс.

Ці три речі дали Кейлу загальне розуміння картини. Однак це була проблема, яку він доручив Лаку відкрити для Чхве Хана, або, якщо Чхве Хан повернеться з Лаком, то Кейл сам розповість про все головному герою роману.

Селище Харріс не було проблемою Кейла. З цим повинен був розібратись Чхве Хан.

-        Хілсман.

-        Так, Молодий Пане.

Таким чином все, що робив Кейл, було зроблено ним лише як представником родини Генітюз.

-        Скажи комусь, щоб тут поставили справжні надгробки. Ці надто швидко зламаються.

-        …Так, сер!

Кейл поплескав Хілсмана, який відповів більш енергійно, аніж зазвичай, по плечу, перш ніж поглянути на солдатів. Ті повільно відступили, і Кейл, продовжуючи тримати руку на плечі віце-капітана, прошепотів:

-        Ти знаєш, що робити?

На обличчі Хілсмана виникли усі можливі емоції, коли він згадав про те, що сталось дві ночі тому. Вони розбили табір, і тоді Кейл покликав його до себе в палатку.

-        Я піду в Ліс Темряви.

-        Що? Навіщо комусь, хто ще не до кінця відновився йти в настільки небезпечне місце? Злодіїв там не буває. Невже ви повинні так багато зробити для Чхве Хана?

Маленький чорний дракон з’явився, коли Хілсман говорив. Він був надзвичайно здивований, коли це сталось. Але це був ще не кінець.

-        Мяяяяу!

Кошенята нявкали, перетворюючись на людей. Вони було звіролюдьми. Окрім того, віце-капітан вперше в своєму житті відчув озноб, коли побачив, що молода дівчина витягує довгий батіг води, а її брат тримає меч з виром на кінці.

-        Не хвилюйся.

В центрі всіх цих найсильніших монстрів стояв Кейл, на обличчі якого з’явилась розслаблена посмішка. Той факт, що молодий чоловік здавався таким спокійним в оточенні цих істот, ще більше вразило Хілсмана.

Віце-капітан прийняв рішення за останні два дні. Хоча він був тим, єдина мета кого була в тому,  щоб стати капітаном, він все ж не був дурнем.

-        Так, я зрозумів, Молодий Пане-нім.

-        Гаразд, - Кейл відвернувся від Хілсмана без сумніву на обличчі. Віце- капітан пішов за Кейлом, який продовжував говорити: - Я довіряю тобі.

Це змусило Хілсмана стиснути кулаки. Чоловік думав, що було б цілком достатньо, якщо б він зміг досягти посади капітана серед лицарів родини Генітюз. Однак його думка змінилась за останні два дні. Він поділився своїми думками з Кейлом.

-        Молодий Пане-нім, я стану сильніше.

-        Роби, як вважаєш потрібним.

Кейл відповів байдуже, хоча і відчув полегшення, так як Хілсман подбає про цей головний біль.

Ось саме з цієї причини серед ночі поруч з Кейлом і не було вартових. Віце-капітан змінив зони патрулювання. Кейл торкнувся своєї магічної торби, стоячи перед кам’яною стіною, і почав говорити:

-        В Лісі Темряви є два болота.

В цьому великому лісі тільки два болота. Кейл не кваплячись продовжив говорити, після того як поглянув в очі Пасетону.

-        Одне – це місце, де мешкають монстри, а друге – те, де ніхто мешкати не може.

Після він запитав молодого представника китового племені:

-        Пасетон, ти сказав, що отрута русалок, схоже, стала сильнішою. Так ось, яке з цих боліт, на твою думку, нам необхідне?

Пасетон нервово відповів:

-        Я думаю, що нам потрібно те, де ніщо не може мешкати.

-        Правильно. Існує висока ймовірність того, що це буде так. Ось чому ми підемо туди в першу чергу.

Вони могли відправитись до першого болота, що населене монстрами, якщо їх вибір опиниться неправильним. До цього болота було простіше дійти. А також…

Цієї миті Вітіра, яка тихо стояла поруч, поглянула на Кейла з хвилюванням. Після дівчина, трохи вагаючись, нарешті, вирішила поставити своє запитання:

-        Хіба це не небезпечно для дітей?

Он і Хонг стояли поруч з Кейлом.

-        Молодий Пане Кейл, ви сказали, що Ліс Темряви небезпечний. І якщо це болото, де ніщо та ніхто не може мешкати, то воно точно є місцем, наскрізь отруйним, або ж там саме болото настільки небезпечне.

Вітіра відчувала дещо дивне, продовжуючи говорити. Срібне кошеня з котячого племені, Он, щасливо махала хвостом, перш ніж відповісти:

-        Таке небезпечне місце – наша спеціалізація. Але що ще важливіше, він сказав, що ми не постраждаємо.

Котяче плем’я було відоме своєю обережністю і талантами в пошукових операціях. Вітіра поглянула на Кейла, тому що отримала не ту відповідь, на яку розраховувала. Після її очі широко розплющились.

Це було пов’язано з тим, що Кейл посміхався, а інша дитина з котячого племені, руде кошеня, також усміхалось. Обидві їх посмішки здавались злодійськими. Хонг, здавалось, був дуже схвильований, коли почав говорити:

-        Я збираюсь стати сильніше сьогодні! Все буде добре!

Прийшов час покращити отруйний туман.

Безпечна зустріч для дітей, які бажали стати сильніше, і Кейла, який хотів безпечного життя в мирі, наближалась. Кейл почав говорити з Вітірою:

-        Це чудова можливість.

Отруйний туман, достатньо сильний, щоб нашкодити навіть племені китів, міг би бути тут повністю прибраний, якщо б їм поталанило.