Принц Альберу помітив, що Кейл Генітюз раптом здивовано глянув на нього, перш ніж сказати:
- ... Я людина?
Його вираз обличчя ніби запитував, чому принц ставить таке дурне питання. Альберу підсвідомо зітхнув.
- Правильно, звичайно ви людина.
Кейл міг бачити, як Альберу вказує по черзі, то на себе, то на нього, перш ніж продовжити:
- Ми з вами обидва люди.
У цю мить чорний дракон заговорив у свідомості Кейла:
- Це брехня. Він не зовсім людина.
- Маленький дракончику, ти можеш зупинитися?
Кейл насилу зберігав спокій. Проте критична слабкість існувала у відносинах між Кейлом та чорним драконом. Дракон міг говорити з Кейлом тоді, коли сам того хотів, але Кейл не міг заговорити подумки з драконом за своїм бажанням, це було одностороннє спілкування.
В усьому провиною була повна відсутність у нього магічних навичок.
- Це вперше за чотири роки життя цього великого дракона, коли я бачу представника раси з такою дивною аурою.
Наслідний принц не належав до якоїсь зі звичних рас. Кейл заговорив із Альберу, який продовжував дивитися на нього.
- Звичайно. Чи багато треба, щоб бути людиною? Ми всі люди, якщо живемо пліч-о-пліч один з одним.
Кейл вирішив забути, що сказав чорний дракон. Принц Альберу спокійно дивився на співрозмовника, перш ніж заговорити:
- Ви маєте рацію. Насправді не так багато потрібно, щоб бути людиною... Проте...
Проте. Але. Кейл ставив собі питання, чи не може він якимось чином припинити слухати ці слова. Принц Альберу знову заговорив з Кейлом, поки той продовжував розмірковувати:
- Я думав, що помилився в бенкетній залі, але довкола вас є дивні запахи...
- ... Запахи? - шоковано відповів Кейл. - Я просто прийняв душ.
Наслідний принц відкрив і закрив рота кілька разів, не сказавши нічого, коли почув слова Кейла. Юнак же похмуро витріщився на зморшки, що збираються на лобі Альберу. Мабуть, він щось задумав. Однак наслідний принц знайшов у собі сили стерти ці сліди з обличчя і перейшов до суті справи:
- Я не думаю, що є для таких двох людей, як ми, потреба ходити навколо. Отже, що ви хочете як свою нагороду?
Альберу схрестив руки на грудях, дивлячись на Кейла. Причина, через яку наслідний принц прийшов сюди настільки пізно, була в тому, що він розбирався зі справами інциденту, але це також було пов'язано з тим, що він повинен був переглянути інформацію, що стосується Кейла Генітюза.
Однак про Кейла не було відомо нічого. Принаймні нічого корисного.
«Відомий на північно-східному регіоні країни як покидьок сім'ї Генітюз.»
«Повністю зміщений з місця спадкоємця два роки тому, але не висловлює жодних скарг щодо цього рішення.»
«Немає жодних ознак вчинення проблем у батьківському будинку.»
Він знав, що Кейл Генітюз був покидьком, який любив дуріти і пити. Це було гірше, ніж відсутність інформації. Кейл, що зараз перед Альберу, зовсім не був покидьком.
Варто було взяти за приклад його відповідь на запитання принца:
- Ваша Високість, ви можете пояснити, що мені потрібно зробити для вас насамперед?
Не було жодної можливості, щоб покидьок запитав щось на кшталт цього. Альберу відповів чесно:
- Я хочу, щоб ви нічого не говорили дворянам.
Це було найскладніше. Ось чому таке прохання виникло у корони до Кейла і чому вони були готові за виконання цієї вимоги дати Кейлу нагороду. Сьогоднішні події поставили корону в досить незручне становище і вони не могли дозволити вплинути цій події на своє становище при владі.
- Я також хочу, щоб ви хвалили корону так само часто, як вас питатимуть про те, що сталося.
- У тому числі розхвалюючи вашу природну кмітливість, Ваше Високосте?
- Звичайно.
Куточки губ Альберу і Кейла почали підніматися, коли двоє молодих людей посміхнулися. Їхні посмішки були досить схожі.
- Оскільки це Древня Сила, хіба ви не розкрили сьогодні всієї своєї сили?
- Звичайно. Але вона марна для чогось ще.
Кейл знизав плечима при погляді на Альберу, хоч і продовжував відповідати на запитання. Грунтуючись на тому, що Кейл читав у романі, наслідний принц Альберу знав більше про Древні Сили, аніж більшість людей.
«Тепер, коли я думаю про це, то Зірка Зцілення, ймовірно, була дана йому його матір'ю».
Кейл прокручував цей спогад, що раптово з'явився в його голові. Наслідний принц вирішив запитати прямо, чого хоче його співрозмовник:
- Чого ви хочете? — голос Альберу звучав так, ніби він був готовий погодитися на будь-що, принаймні так могло здатися зі сторони. — Щось для вашої родини? Моя згода на інвестиції у північно-східне узбережжя? Чи втручання у боротьбу за владу у північно-східному регіоні?
Ось чому Кейл відповів спокійно:
- Ніщо із запропонованого вами, Ваша Високість, мені не належить.
- ... Не належить вам?
Кейл вказав на себе, коли Альберу витріщився на нього, юнак продовжив:
- Будь ласка, дайте мені щось для мене.
Те, що хотів отримати Кейл, було потрібне йому.
Альберу, що якусь мить мовчав, пирхнув. Принц зрозумів, чого від нього хоче цей покидьок. Хоча Кейл жив як покидьок, люди, ні, всі живі істоти прагнули більшої висоти і хотіли взяти під контроль все, що можливо.
Зрештою, Кейл був найважливішим для себе, себе він цінував більше, ніж сім'ю чи оточуючих його людей.
- Тоді чого ви хочете? Вищий титул? Медаль? Ви хочете отримати власну фракцію у столиці?
Обличчя Альберу було дивним, коли він поставив чергову порцію питань. Попри очікування Альберу, Кейл знову похитав головою на пропозицію Альберу. Це означало, що принц знову не вгадав. Потім Кейл сказав лише одне слово:
- Гроші.
- ... Що?
Кейл обережно пояснив Альберу. Для когось на кшталт Кейла, чиє найбільше бажання полягало в тому, щоб жити мирним життям, це було найважливішим.
- Будь ласка, дайте мені гроші. Мені не потрібні ні медаль, ні тим більше вищий титул.
Готівка завжди була найкращим активом. Що може дати йому титул чи медаль, коли розпочнеться війна? Було набагато розумніше брати гроші та використовувати їх для покупки продуктів харчування, землі чи інших матеріальних цінностей.
Звісно, Древня Сила, яку прагнув здобути Кейл після Звучання Вітру, вимагала від нього набагато більше грошей, ніж він сам міг отримати.
Кейл побачив, що Альберу поклав руку собі на чоло. Потім опустив її і запитав Кейла:
- Купити алкоголь?
Кейл відповів прямо:
- Як ви дізналися?
Альберу посміхнувся, приймаючи прохання співрозмовника. Потім він підвівся і повідомив Кейла про деталі:
- Як тільки ви отримаєте звіт, погляньте, а потім дайте мені знати, скільки за це хочете.
- Ви знову прийдете до мене?
- Навіщо? Вам це подобається?
Кейл відповів на це з фальшивим виразом на обличчі:
- Було б найвищою честю побачити вас знову, Ваша Високість.
Альберу відчув холодок, що пробіг по його хребту, від відповіді Кейла і сказав юнакові відпочити, перш ніж стрімко залишити кімнату і зникнути. Кейл мовчки глянув на двері, що зачинилися за спиною наслідного принца.
- Але яка сила дозволяє йому фарбувати своє волосся? За винятком мани, звісно. Людина, дай мені відповідь. Мені цікаво.
Кейл проігнорував питання чорного дракона і одразу подався спати. І з цього моменту він був звичайним пацієнтом.
Однак він не був пацієнтом, якому дадуть спокійно відпочити. Ганс вручив Кейлу листа від Рона з самого ранку.
- Містер Рон пішов, як і планувалося.
Кейл кивнув і розгорнув листа.
[Молодий Пане. Я повідомлятиму вам про себе раз на місяць. Я не знав, що ви приховуєте таку силу, Молодий Пане. Чхве Хан розповів мені, як виглядає цей маг. Я пам'ятатиму його. Про це я також повідомив Бікросу.]
Здавалося, що Редіка помре, якщо Рон почне вистежувати його. Ось про що думав Кейл, дивлячись на людей, які прийшли відвідати його одразу після Ганса.
- ...Я чув, що ти був серйозно поранений.
Ерік Вілсман. Кейл ніколи не бачив, щоб Ерік виглядав настільки стурбованим. Однак Кейл не сказав, що з ним все гаразд. Йому треба було залишатися вірним своїй ролі до кінця.
- У мене немає навіть крапельки сили в моєму тілі.
- ... Кейл.
Але в нього справді не було сил у тілі, але через зовсім іншу причину, він проспав весь день.
«Мій шлунок поводиться якось дивно».
Це також було пов'язано з тим, що Кейл просто лежав і спав. Він був настільки сонним, що не було часу ні для чого смачненького. Ерік виглядав стурбованим, у Гілберта на обличчі був жорсткий вираз, а Аміру виглядала так, ніби вона щось для себе вирішила. Кошенята, які переводили погляди між трьома відвідувачами та Кейлом, похитали головами.
- Дай мені знати, якщо тобі щось знадобиться.
- Так будь ласка. Ми зробимо все, що завгодно.
Кейл тільки кивнув і спитав:
— Схоже, ви прийшли сюди не просто для того, щоб відвідати мене.
Ерік, Аміру і Гілберт обмінялися поглядами, почувши слова Кейла. Побачивши Аміру та Гілберта, що кивнули йому, Ерік витяг документ з кишені і простяг його Кейлу.
— Це оновлене прохання щодо інвестицій у прибережні території північно-східного регіону. Ми принесли його з собою, бо прямували до палацу, щоб побачити тебе.
Кейл перегорнув першу сторінку документа. Першим словом на наступній сторінці було «Військово-морський флот». Гілберт теж, схоже, наважився.
Кейл подивився на Аміру, яка посміхнулася йому. Грунтуючись на діях Еріка, здавалося, що Аміру тримала це в таємниці, як і просив Кейл.
- Новина скоро досягне території Генітюз разом із нашою пропозицією.
- Я зрозумів. Тоді ви плануєте зустрітися із наслідним принцом?
- Так, ми плануємо зустрітися з ним сьогодні ввечері. Ми можемо лише розпочати рух, якщо він виявить до цього інтерес.
Кейл подивився на Аміру і Гілберта і недбало кинув:
- Я певен, що це спрацює.
Його голос був сповнений впевненості. Це було пов'язано з тим, що Кейл справді вірив у це. Ерік та інші відчули полегшення, почувши слова Кейла. Юнак же махнув документом перед трьома відвідувачами і заговорив:
- Ви можете надіслати такі документи, як ці в майбутньому через слугу. Я знаю, що вам складно приїжджати сюди, тому немає потреби витрачати свій час.
— Ні, ми продовжимо тебе відвідувати. Адже ти повинен знати про це.
Кейл просто недбало кивнув Еріку, Гілберту та Аміру, а потім випроводив їх. Важко було приймати гостей, лежачи в ліжку одягненим у халат. Ось чому Кейл відкинув ковдру та з комфортом привітав наступну групу відвідувачів.
Він заговорив з Чхве Ханом, який стояв з похмурим виразом, наче грішник.
- Йди.
Розалін прикусила губу. Вона зняла свою магію і з'явилася перед його очима з природними червоними очима і рудим волоссям. Вона також позбулася своєї роби і була одягнена в офіційний одяг.
- Вибачте, Молодий Пане Кейл, але мені потрібні Чхве Хан і Лак.
Тепер, коли Розалін відкрила свою особистість у палаці, їй потрібно було якнайшвидше повернутися до королівства Брек. Оскільки з'ясувалося, що вона ще жива, люди, які намагалися вбити її, можуть почати знищувати докази свого вчинку.
Але вона не могла повернутися сама. Цей інцидент показав, що вона була дуже вправним магом, а це означало, що ворог мав більші сили при нападі на дівчину. Саме тому їй потрібні були сильні союзники.
Лак стояв біля дверей, не наближаючись до Кейла. Той у свою чергу глянув на Чхве Хана і Лака, перш ніж заговорити так, наче це було нормально:
- Чому ви просите? Міс Розалін, ви допомогли нам у доволі складній ситуації. Тоді ми також маємо допомогти вам.
Розалін побачила, що Кейл посміхається.
- Міс Розалін - друг Лака та друг Чхве Хана.
- ... Дякую, що так висловилися.
Розалін, можливо, була близькою до смерті через спробу вбивства, але вона була впевнена, що це буде для неї поворотним моментом.
Кейл зробив крок уперед і подивився на Чхве Хана.
- Кейл-нім, я маю захищати вас.
- Чхве Хан.
Чхве Хан мав піти, щоб Кейл заспокоївся і мав нагоду сховатися у розпалі війни. Чхве Хан міг побачити унікальну розслаблену усмішку Кейла:
- Я не помру.
«Я планую заробити купу грошей і отримати досить могутні Древні Сили, щоб мати хоча б можливість втекти за потреби, щоб мирно жити. Я зроблю все, що в моїх силах, щоб жити якнайдовше».
Кейл також думав, що з чорним драконом, що залишався поряд з ним, не було причин, щоб Чхве Хан захищав його. Фактично, за наявності чорного дракона сам Чхве Хан був лише тягарем.
- Я розумію. Я хвилююсь марно.
Кейл відвернувся від Чхве Хана, який став виглядати трохи краще і подивився на Лака. Потім він клацнув пальцем, щоб вивести хлопця з думок. Лак здригнувся від дії Кейла, після чого повільно наблизився до нього. Чого так злякався цей боягуз?
Однак Кейл не збирався роздумувати над такою реакцією:
- Лак, я подбаю про твоїх молодших братів і сестер. Вирушай з ними і повертайся на територію Генітюз за три місяці.
- ... Перепрошую?
- Навіщо ти перепитуєш? Чи ти забув про нашу угоду?
- Ах...
Кейл подумав про те, як він збирався використовувати Лака, який так байдуже дивився на нього. Потім він простяг Лаку мапу. Це була мапа північно-східної території, яку він отримав від Ганса.
- Генітюз. Приходь до точки, яка позначена на мапі. Там я буду з твоїми молодшими братами та сестрами, тому ти маєш повернутися.
- ... Кудись повернутися...
Кейл не дбав про те, що там бурмотів Лак, і просто стиснув плече хлопця, коли він почав говорити. Лак повинен був повернутися в життя Кейла, щоб полегшити його.
- Так, кудись повернутися. Пам'ятай, ти маєш повернутися протягом трьох місяців.
- Так, так, сер! Я обов'язково повернуся протягом трьох місяців!
Подбавши про проблему Лака настільки, що хлопчик почав енергійно кивати, Кейл відчув полегшення. Історія з роману вже трохи спотворилася, але принаймні головний момент йшов так, як і передбачалося.
Це було добре, тому що він знав про майбутнє тим більше, чим більше історія слідувала сюжету роману. Кейл був розчарований лише тим, що він не зумів відправити Бікроса з ними, але він завжди міг спровадити шеф-кухаря з Роном після того, як той повернеться зі своєї відпустки.
Кейл ліг на ліжко з більш розслабленим серцем, ніж колись, після чого знову подивився на людей, присутніх в його кімнаті, а потім повернувся, щоб поглянути на Ганса, який у цей момент відчинив двері і увійшов.
Ганс подивився на Чхве Хана, який захищав двері, наче лицар, а потім на Лака, який грав із кошенятами, після чого глянув на Розалін, що неквапливо читала книгу про магію, і, нарешті, на Кейла, що відпочиває на ліжку. Потім він тихо підійшов до Кейла і прошепотів.
- Ходять чутки, що Його Величність хоче вручити медаль, Молодий Пане.
Усі в кімнаті перестали рухатися, почувши слова Ганса.
Потім заступник дворецького передав Кейлові документ. Це був документ, у якому були всі чутки про терористичний інцидент на площі. У Кейла ж після прочитання першого рядка була лише одна реакція:
- Хаааааа.
[Кейл Генітюз, який продемонстрував гордість родини Генітюз, що захищає королівство від Лісу Темряви.]
Він зміг лише видати протяжне зітхання.
Хлопець чекав на подібне, але це все одно жахливо дратувало.
Далі
Том 1. Розділ 48 - Так чи інакше (6)
Через тиждень Кейл вийшов із карети. На дверях цієї карети виднілася Золота Черепаха родини Генітюз. - Це як у той час. Кейл погодився зі словами чорного дракона, що пролунали у його голові. Хлопець нині перебував на площі Слави. Велику огорожу було зведено навколо північної частини площі, що була зруйнована вибухом. Кейл просто йшов уперед, тільки дивлячись на своє місце. Загін лицарів родини Генітюз на чолі зі своїм віце-капітаном вели Молодого Пана у центрі своєї формації, щоб захистити його. Коли Кейл йшов до своєї цілі, він почув як хтось із натовпу прокричав те, що викликало у нього озноб по спині: - О! Це ж Молодий Пан Срібне Світло! Кейл відразу спохмурнів. - Гхм... Кхем... Кейл побачив усмішку на обличчі віце-капітана, після чого він випустив якийсь звук, підозріло схожий на підроблений кашель, і почав хмуритися. Віце-капітан трохи нахилився, щоб прошепотіти на вухо Кейлу. - Молодий Пане, я думаю, що вони звуть вас Молодим Паном Срібним Світлом, бо такі круті люди, як ви, повинні отримувати чудові прізвиська. «Лайно». Кейл притримав грубі слова, що готові зірватися з його губ. Молодий Пан Срібне Світло, Молодий Пан Щит, він не хотів чути такі погані і бентежні речі. Однак Кейл знав, що було б набагато гірше, якби не наслідний принц, який контролює всі чутки, і тому він нічого не міг сказати про це. Все, що він міг зробити, це стоїчно відповісти віце-капітанові, який знизав плечима: - Я впевнений, що вони зупиняться, якщо я вип'ю і вчиню так, як завжди, так? - Гхе ... Кха! Віце-капітан нічого не міг сказати на це і вважав за краще відвернутися. Це змусило Кейл почати посміхатися, але ця посмішка зникла. А пов'язано це було з тим, що далі повідомив віце-капітан: - Я думаю, що було б краще, якби ви утрималися від випивки, оскільки ви все ще не до кінця одужали. Кейл все ще офіційно відновлювався. Офіційна історія звучала так, що він отримав травму, тому що використав свою Древню Силу, ненавмисно перевищивши свої фізичні межі, щоб зуміти захистити натовп, тим самим викликавши чудо, яке запобігло вибуху. Ця чудова історія, звісно, виникла під керівництвом наслідного принца. Ось чому співробітники резиденції Генітюз були зайняті захистом пораненого Кейла. Тут були не лише мешканці столичної резиденції. Кейл подумав про свого батька, графа Деруса, який кілька днів тому теж планував приїхати до столиці. Ось що сказав Дерус, коли вони спілкувалися через відеозв'язок: - Кейле, ти бачив обличчя цих покидьків? Твій батько вб'є їх усіх заради тебе! Як вони сміють так чинити з людиною, яка навіть не може розмахувати мечем?! Незважаючи на те, що Дерус знав, що Кейл придбав Древню Силу, той факт, що молодша сестра Кейла була кращою за свого старшого брата у фехтуванні меча, змушував Деруса вважати, що Кейл все ще залишається слабким. - Причина, через яку родина Генітюз не вживає заходів, полягає зовсім не в тому, що ми слабкі. Пам'ятай про це, Кейле. Досі ми не робили жодних дій, тому що ми сильні. У майбутньому ніхто не чинитиме проти тебе подібних дій. Ось що сказала графиня Віолан, заспокоюючи графа Деруса. Але це, мабуть, було правдою, оскільки жоден дворянин не надіслав жодних повідомлень і не з'явився до Кейла особисто, коли він залишив палац і повернувся до своєї столичної резиденції. Навіть Ерік та компанія не з'являлися. «Це сильно полегшило мені життя». Кейл використовував вільний час, що виник, дуже ефективно. Кейл, який з нетерпінням чекав, коли дістанеться місця, зміг побачити, як лицарі і солдати охороняють вхід. - Ах, Молодий Пане Кейл. - Вам потрібно перевірити мою особу? Лицар похитав головою на запитання Кейла і шанобливо відкрив вхід. Юнак мав увійти сюди один. Люди, яким дозволили пройти на територію цього разу, були значно обмежені в кількості, на відміну від святкування дня народження короля, але Кейл був винятком. - Молодий Пане Кейл-нім, будь ласка, проходьте. - Дякую, продовжуйте також добре виконувати свою роботу. - ... Так сер! Кейлу подумав, що лицар, ймовірно, був завалений роботою, тому він поплескав лицаря по плечу, коли лицар вклонився і енергійно відгукнувся до нього. Потім він увійшов, не знаючи, що лицар ще довго спостерігав, як Кейл рухається вперед. Кейл продовжував рухатися вперед. Площа Слави. Король планував сьогодні вшанувати загиблих та видати медалі деяким людям за їхні дії під час терористичного інциденту на площі. Номінантам було дозволено стояти на другій за висотою платформі сьогодні на площі, прямо під королем. Кейл був одягнений у більш розкішне чорне вбрання, ніж зазвичай. Коли він дістався свого місця, то почув: - Кейл. - Хьон-нім, ти приїхав сюди зарано. Кейл усміхнувся Еріку Вілсману, який гукнув його, перш ніж стати на відведене йому місце. Це було місце для дворян. Кейл також стояв тут. Але чому? Ерік Вілсман, Аміру, Гілберт та інші знатні люди могли лише мовчки спостерігати за Кейлом. Це було через те, що вони чули новини про Кейла. Кейл Генітюз відмовився прийняти медаль і просив передати її ще комусь. Окрім того, він притягнув своє поранене тіло для участі у церемонії. Аміру Убар подивилася на Кейла, який у свою чергу дивився на небо. - Сьогодні такий чудовий день. Напевно, тому що ми тут, щоби вшанувати пам'ять загиблих. Червоне волосся Кейла тремтіло на вітрі і створювало різкий контраст з його чорним вбранням. У Аміру на обличчі з'явилася зацікавлена усмішка, коли вона побачила Кейла з його звичайним упевненим виразом. - Можливо, це через вас, Молодий Пане Кейл. - Мене? Кейл збентежено глянув на Аміру. Дівчина відповіла йому спокійною та теплою усмішкою. Юнак вважав, що ця реакція дивна, але все ж таки сказав те, що вважав за потрібне. - Ви їдете сьогодні, Молода Пані Аміру? - Так. Але я чула, що і ви завтра вирушаєте. Побачимося на нашій території родини Убар? Після цієї церемонії Кейл збирався відвідати територію сім'ї Убара. - Так, я хочу побачити океан. - Я чула. Це потрібно для вашого одужання? - Так. Приємно вдихнути свіже повітря. «Відновити мою дупу. Я абсолютно здоровий і піду туди, щоб стати ще сильнішим!» Проте вголос Кейл погодився з Аміру і кивнув, перш ніж додати: - Звісно, це не єдина причина. - Ах, звісно... Аміру, а також Гілберт та Ерік, які слухали це, всі почали усміхатися. Кейл також не втримався від усмішки. Після сьогоднішнього дня всі представники знаті дізнаються про те, що відбувається. Розвиток та інвестиції для військової бази на північно-східному узбережжі. Ось чому Аміру та Гілберт поспішно поверталися на свої землі, покидаючи столицю вже сьогодні ввечері. Це мало запобігти витоку будь-якої інформації, а також тому, що корона хотіла, щоб будівництво почалося якнайшвидше. Звичайно, це було можливо лише тому, що сім'я Генітюз погодилася надати значну суму грошей для територій родин Аміру та Гілберта. Це була інша причина, через яку Кейл мав відвідати території Аміру та Гілберта. - Кейле, ми плануємо відправити когось, але якщо ти все одно збираєшся туди, то поглянь, поки будеш там. - Батьку, чи не краще відправити туди справжнього експерта? - Мати кілька пар очей завжди краще за одну. Кейл погодився зробити так, як просив його граф Дерус. - Ми розраховуємо на вас. - Подбайте про нас, Молодий Пане Кейл. Кейл помахав Аміру і Гілберту, щоб вони ні про що не турбувалися, а коли він обернувся, король Зед вже прибув. Потім розпочалася церемонія пам'яті та вручення медалей. Король Зед говорив голосом, який був сильнішим, ніж будь-коли. На площі все ще було багато людей, але атмосфера була зовсім іншою. Було дуже тихо. - Ми зібралися тут сьогодні, щоб показати, що не тремтімо від страху. Король Зед знову звернувся до натовпу. Це було не лише попередження ворогам, а й спроба згуртувати народ. Король Зед подивився на площу з висоти платформи, після чого продовжив говорити: - Багато людей проявили себе з героїчного боку під час цього інциденту. Ми змогли захистити цю землю, як і в минулому, завдяки своїй хоробрості. Здавалося, що король Зед подивився на Кейла, але останній сподівався, що це не так. Кейл крадькома обернувся, щоб подивитися за небо за спиною короля. Потім він подумав, що сказав чорний дракон: - Благословення Бога Сонця? Я не відчуваю сили якогось бога від цих слабких людей. Єдиний особливий серед них наслідний принц. Ніщо не вказувало на те, що родина Кроссман була благословлена Богом Сонця. Кейл, який дізнався ще одну марну для себе правду, вирішив прикинутися, що він нічого не знав, як завжди. Чорний дракон, здавалося, був схвильований тим, що Кейл просив зберегти цю таємницю між ними і з радістю погодився. - У зв'язку з цим зараз ми роздамо медалі цим героїчним особам! Король Зед розпочав церемонію нагородження, і всі пішли один за одним, щоб здобути свою медаль. - Ваааааа! Оплески заповнили площу, ніби вона до цього ніколи не мовчала. Голос чорного дракона знову наповнив голову Кейла. - Люди дуже цікаві. - Вааааааааааааааа! Кейл почув голос чорного дракона, а також захоплення натовпу лицарем, який щойно отримав медаль. Кейл відчув, що може здогадатися, що саме чорний дракон знайшов цікавим. Однак оскільки Кейл був людиною, він розумів почуття людей, на відміну від чорного дракона. Був час для смутку і був час для хвилювань. Хлоп! Хлоп! Хлоп! Ось чому він аплодував за кожну медаль, що видається. Тепер атмосфера була набагато кращою. Люди насолоджувалися церемонією нагородження, наче це був фестиваль, ця весела обстановка дозволила декому наблизитися до Кейла прямо зараз. - Молодий Пане Кейл. Кейл повернувся до тихого голосу, що говорив, і заговорив з ним на повний голос: - Що трапилося, Молодий Пане Веніон? Було багато дворян, які повернулися додому, думаючи, що столиця була небезпечним місцем через недавній інцидент із терористами. Ось чому кількість дворян, присутніх на церемонії, була меншою, ніж раніше. Але зараз один із цих дворян наблизився до Кейла і покликав його. Це був Веніон Стен, який ще не виїхав зі столиці. Крім того, голови кожного регіону залишалися тут. - Я чув, що ви відмовилися від медалі. Ви не пошкодуєте про це? Погляди дворян, які дивилися на платформу, зосередилися на Веніоні та Кейлі. Кейл знав, чому Веніон так посміхається і ставить йому це питання. - Я хочу його вбити. Кейл був просто стурбований тим, що тіло Веніона вибухне прямо тут. Він сподівався, що чорний дракон заспокоїться, думаючи про медаль. Кейл справді відмовився від медалі. Причина була простою. Він не хотів бути записаним. На верхньому поверсі королівської бібліотеки є запис усіх колишніх правителів королівства. Прямо під ними зберігаються записи всіх «героїв», які здобули різні медалі за заслуги протягом усієї історії королівства. Корона використала той факт, що їм потрібно було продовжувати надавати цим героям їхні нагородні гроші, а тому їм потрібна була інформація про них, а насправді ця інформація дозволяла короні стежити за «героями». Кейл почав усміхатися, коли глянув на Веніона і заговорив: - Чого б мені про це шкодувати? Кейлу не було про що шкодувати. Він отримав гідну нагороду і найголовніше: - Достатньо, що нам вдалося вижити. Він зміг пережити все без важких травмувань. Це була найважливіша нагорода для Кейла, ні, для Кім Рок-Су. Область навколо Кейла занурилася в мовчання. Через деякий час Веніон заговорив, щоб порушити цю тишу: - ... Я розумію. - Так. Я до того ж дуже сором'язливий. Я надто соромлюся підніматися туди, щоб отримувати медаль. Вираз обличчя Веніона став дивним. Однак Кейл знизав плечима і обернувся, щоб поплескати іншій людині, яка щойно отримала медаль. Чорний дракон обговорював тим часом, як швидко і просто вбити Веніона, перш ніж поглянути на Кейла і оточуючих його людей і похитати головою. Зараз було дуже багато людей, які дивилися на Кейла. І дворяни, і люди дивилися знизу на Кейла. Чорний дракон подумав, що завдасть Кейлові дуже багато неприємностей, якщо він зараз уб'є Веніона, тому вирішив діяти, як Кейл, і все ще продовжував спостерігати за церемонією. - На цьому ми завершуємо сьогоднішню церемонію. Однак цей король не забуде цього моменту. Я згадуватиму, що сталося день у день, щоб не забути доблесних героїв! Церемонія завершилася заключними словами короля. Свіііііш! Тривожний вітер, що супроводжувався дощем, проникнув на площу. Кейл відкинув убік розпатлане волосся. Наслідний принц сказав, що Кейлу сьогодні не потрібно приходити на церемонію пам'яті, проте хлопець з'явився. Це було через те, що він знав яка важка смерть близьких. Він закінчив свою данину пам'яті, поклавши руку на серце. Це викликало реакцію у Еріка, який почав говорити: - Кейл! Що трапилося?! У тебе серце болить? Кейл недовірливо глянув на Еріка, і Ерік, що вловив упевнений погляд, ніяково усміхнувся у відповідь, після чого повільно відступив. Ерік, здавалося, був неймовірно збентежений. Кейл усміхнувся реакції Еріка і двічі поплескав себе по грудях. Він відчував золоту меморіальну пластину у внутрішній кишені, коли це робив. Це була нагорода, яку він отримав від наслідного принца. «Наслідний принц виявився більш щедрим, аніж я очікував». Ця золота пластина давала Кейлу дві можливості купити, що завгодно, незалежно від вартості. Неважливо, чи він купить два шматки хліба, чи дві гори. Все, що мало значення, це те, що Кейл міг використати цю можливість лише двічі. Кейл збирався використотати обидві можливості якомога ефективніше у майбутньому. «Я впевнений, що наслідний принц думав: «Скільки ж ти справді можеш витратити?» - коли він дав мені це». Або це, або він дав її Кейлу, щоб побачити, що Кейл вирішить купити з її допомогою. «Шкода, що він був неправий». Кейл почав усміхатися. У світі було багато унікальних речей, доки ви знали, як їх купити. - Що ти зараз задумав, слабка людино? Просто будь обережний. Кейл проігнорував коментар чорного дракона, який бачив усмішку на обличчі юнака. Кейл озирнувся довкола і зустрівся поглядом з великою кількістю людей. Однак він вірив, що ці погляди зникнуть, як тільки він покине столицю. Ось чому Кейл, який закінчив готуватися до від'їзду наступного ранку після повернення до своєї резиденції, передав чорному дракону шматок стейку разом із трьома іншими предметами. Чорний дракон схопив тарілку зі стейком на ній, питаючи: - Для чого це? Цими трьома предметами були магічні бомби з віддаленими пристроями детонації. Стиснута мана все ще існувала в цих бомбах. Поки що Кейл планував використотати лише одну з цих трьох бомб. На обличчі Кейла з'явилася пустотлива усмішка. - Знищити вир. Кейл планував підірвати море на північному сході королівстваРоан, не замислюючись ні про що. Це було реально, бо ні русалки, ні плем'я Китівзараз не мали перебувати на північному сході моря.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!